Рішення № 7285318, 16.10.2008, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-3244/08р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ЗАОЧНЕ/

"16" жовтня 2008 р. Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Оксюти Т. Г.

при секретарі Уваровій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Києві, цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008 року ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, посилаючись на те, що позивач відшкодував шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася з вини відповідача, та має право зворотньої вимоги (регресу) до останнього.

Просила стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 3 487, 58 грн. на відшкодування шкоди та судові витрати в сумі 81, 00 грн.

Свої вимоги мотивувала тим, що 05 травня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» та ТОВ «Євро Лізинг» був укладений Генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 21-0101-0001-ЛИЗ, предметом якого є страхування транспортного засобу марки «AUDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується страховим сертифікатом №21-0101-ЛИЗ-466 від 20 квітня 2007 року.

05 вересня 2007 року на вул. Глибочицькій, в м. Києві, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки «AUDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2007 року дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 який порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України.

10 вересня 2007 року до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулось ТОВ «Євро Лізинг» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

20 листопада 2007 року на підставі акту виконаних робіт від 28.09.2007 було складено страховий акт №9224Т та розрахунок страхового відшкодування до нього.

На підставі наданих документів було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі З 487, 58 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 16.10.2008 року не з'явився з невідомих суду причин, будучи належним чином повідомленим про день і час розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток, про причини неявки суд не повідомив, а тому, суд, на підставі п. 4 ст. 169 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу на підставі, наявних в справі, матеріалів у його відсутність. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної та адміністративної справи №3-32692/07, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05 травня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» та ТОВ «Євро лізинг» був укладений Генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 21-0101-0001-ЛИЗ, предметом якого є страхування транспортного засобу марки «AUDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с. 5-14)

Також, судом встановлено, що 05 вересня 2007 року на вулиці Глибочицькій. в м. Києві, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля, що належить ТОВ «Євро Лізинг», під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи № 3-32692/07, зокрема постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва Мороз І.М. від 16 жовтня 2007 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП 05.09.2007 року, а саме в тому, що він керуючи автомобілем марки «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснив зіткнення з автомобілем марки «AUDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ «Євро Лізинг» на праві власності, чим порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України. ( ах. 22).

Дана

Постанова не скасована та набрала законної сили.

Таким чином у відповідності до ст. 61 ЦПК України вина відповідача у скоєнні ДТП є доведеною і не підлягає доказуванню.

Судом встановлено, що 10 вересня 2007 року ТОВ «Євро Лізинг» звернулось до ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. (а.с. 29-30)

Згідно акту виконаних робіт ТОВ «Ауді-Центр Київ» №07091022 від 28.09.2007 року, вартість матеріального збитку, завданого ДТП власнику автомобіля марки «AUDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 4 576, 86 грн. (а.с. 33-34, 35)

20 листопада 2007 року ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на підставу акту виконаних робіт було складено страховий акт №9224Т та розрахунок страхового відшкодування до нього, (ах. 32)

У суду не виникає сумніву у вірності складеного страхового акту.

На підставі наданих документів було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі З 487, 58 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки позивач виплатив ЗАТ «Євро Лізинг» на підставі договору страхування 3 487, 58 грн. він має право регресної вимоги до відповідача на відшкодування зазначеної суми.

24 березня 2008 року на адресу відповідача була направлена регресна вимога з проханням відшкодувати вказану шкоду в добровільному торядку, однак вимога була залишена без розгляду, (а.с. 37-38)

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина водія ОСОБА_1 в скоєнні ДТП доведена і підтверджується складеним протоколом про адміністративне правопорушення та постановою судді про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1, який керував автомобілем марки «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок чого власник автомобіля марки «AUDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, поніс значні матеріальні збитки, є єдиною винною особою дії якої призвели до ДТП, а тому суд приходить до висновку, що з нього повинно бути стягнуто всю суму матеріального збитку.

Пленум Верховного суду України у Постанові „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки, в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1, який керував автомобілем марки «DAEWOO LANOS» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок чого автомобіль марки «AUDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав значні механічні пошкодження, є єдиною винною особою дії якої призвели до ДТП, а тому з нього повинно бути стягнуто всю суму матеріального збитку.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінюючи зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦІЖ України з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню сума сплаченого позивачем, при подачі позову, судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 40, 40А).

Керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 27-30, 57, 59, 60, 61, 62, 64, 88, 143, 169. 212, 213, 214, 215, 218, 223, 224, 225, 229, 231 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року 2Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами), суд -

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (розрахунковий рахунок № 265044691 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 30859524) 3 487, 58 грн. - у відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ' 51 грн. - судового збору та 30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 3 568, 58 грн.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається в десятиденний термін з дня проголошення рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.