Ухвала суду № 72832059, 20.03.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1619/18

Провадження № 4-с/750/24/18

У Х В А Л А

20 березня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Коверзнева В. О.,

з участю: секретаря судового засідання Мачачі І. П., суб’єкта оскарження – приватного виконавця ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області ОСОБА_1,

в с т а н о в и в:

26.02.2018 року ОСОБА_2 (далі – заявник) звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області ОСОБА_1 (далі – суб’єкт оскарження) з приводу не передачі виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Чернігова № 750/3487/16-ц про стягнення із заявника на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості в сумі 42240 дол. США для виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

В обґрунтування скарги заявник зазначив, що з огляду на те, що в провадженні Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебуває виконавче провадження № 53654286 про стягнення з нього на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості в сумі 8241 грн 57 коп., яке відкрито постановою від 10.04.2017 року, суб’єкт оскарження не мав права відкривати виконавче провадження з виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Чернігова № 750/3487/16-ц про стягнення з нього на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості в сумі 42240 дол. США і повинен був передати виконавче провадження до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області для примусового виконання в межах зведеного виконавчого провадження.

Заявник у судове засідання не з’явився, при цьому надіслав заяву про розгляд скарги за його відсутності та її задоволення.

Суб’єкт оскарження в суді скаргу не визнав пояснивши, що чинне законодавство не покладає на нього обов’язок передавати виконавчі провадження для виконання до органів державної виконавчої служби та не визначає механізм такої передачі виконавчих проваджень; крім того вказує на закінчення ним виконавчого провадження через скасування рішення суду, яке підлягало примусовому виконанню.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.11.2016 року стягнуто із заявника на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість в сумі 42240 дол. США. На підставі цього рішення 15.12.2016 року судом видано виконавчий лист № 750/3487/16-ц, який 18.01.2018 року стягувачем пред’явлено суб’єкту оскарження для примусового виконання. Того ж дня суб’єкт оскарження виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 55578668 з примусового виконання виконавчого листа № 750/3487/16-ц.

Заявник в проданій до суду скарзі посилається на порушення суб’єктом оскарження вимог статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) та пункту 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 512/5 (далі – Інструкція), якими, на думку заявника, суб’єкта оскарження зобов’язано передати відкрите виконавче провадження для примусового виконання в рамках зведеного виконавчого провадження до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, який першим (10.04.2017 року) відкрив виконавче провадження № 53654286 про стягнення з нього на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості в сумі 8241 грн 57 коп.

Суд констатує, що ані Закон, ані Інструкція не визначають механізм взаємодії між органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями в разі відкриття ними виконавчих проваджень щодо одного з того самого боржника, що, безумовно, є недоліком чинного законодавства України з питань примусового виконання рішень. Тому в суб’єкта оскарження, який прийняв до виконання виконавчий лист № 750/3487/16-ц не виникло законодавчого обов’язку передати відкрите ним виконавче провадження № 55578668 до органу державної виконавчої служби. Крім того, натепер жодним нормативно-правовим актом України не визначено процедуру передачі виконавчих проваджень від приватного виконавця до органу державної виконавчої служби і навпаки.

Додатково слід зазначити, що, як убачається з матеріалів справи, 14.03.2018 року суб’єкт оскарження виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 55578668 з примусового виконання виконавчого листа № 750/3487/16-ц, в зв’язку із скасуванням рішення, на підставі якого цей виконавчий лист було видано, що унеможливлює передачу цього виконавчого провадження для виконання до органу державної виконавчої служби.

Виходячи з вищевикладеного, права заявника з боку суб’єкта оскарження не порушено, що є підставою для відмови в задоволенні його скарги.

Керуючись статтями 258-261, 450, 451 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 днів від дня її проголошення, через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя В. О. Коверзнев