Постанова № 72813151, 13.03.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №317/3252/17 Головуючий у 1 інстанції: Сакоян Д.І.

Провадження № 22-ц/778/670/18 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» березня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Подліянової Г.С.,

секретар: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького Антона Валентиновича на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2017 року у справі за поданням державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького Антона Валентиновича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, боржник ОСОБА_4, стягувач: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2017 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицький А.В. звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, боржник ОСОБА_4, стягувач: ПАТ «Укрсоцбанк».

В обґрунтування вимог зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження № 51302323 з примусового виконання виконавчого листа №755/17402/15-ц, виданого 30 жовтня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту у сумі 149983,57 доларів США та третейського збору в сумі 25500,00 грн.

Згідно з відповіддю Державної фіскальної служби відкриті за боржником розрахункові рахунки в банківських установах відсутні. За даними з бази АІС «Автомобіль» за боржником автомобілі не обліковуються. Відповідно до даних Головного управління Держпраці у Запорізькій області за боржником технологічні транспортні засоби не зареєстровані. Згідно з даними Держпродспоживслужби за боржником сільськогосподарська техніка та дорожньо-будівельна техніка не зареєстрована. За даними реєстру цивільних повітряних суден України, розміщеному у вільному доступі на офіційному сайті Державної авіаційної служби, за боржником повітряні судна не обліковуються. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником не зареєстровано право власності на земельні ділянки.

Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1

За даними з Державного реєстру іпотек, наявне обтяження: тип обтяження - іпотека, зареєстровано 24.04.2008 року, підстава обтяження - договір іпотеки, 1364, 24.04.2008, об'єкт обтяження - жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та об'єкт обтяження - земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2. Іпотекодавцем зазначених об'єктів зазначено ОСОБА_4, а Іпотекодержателем - Запорізьку обласну філію Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк».

Перевіркою Інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено наявність запису про заборону на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, згідно якого об'єктом обтяження є земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, а власником цієї земельної ділянки зазначено ОСОБА_4

Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 11.07.2017 р., право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_5.

За договором купівлі-продажу від 24.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, Журавльовим Д.В., за реєстровим номером 1359, земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, продана ОСОБА_5 ОСОБА_4

Крім цього, у п. 1.1.2 Іпотечного договору, укладеного між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 зазначено, що іпотекодавець передає в іпотеку земельну ділянку площею 0,25 га за кадастровим номером НОМЕР_1 яка стане власністю іпотекодавця з моменту одержання іпотекодавцем державного акту на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації.

Таким чином, боржником ОСОБА_4 належним чином не оформлено право власності на вищезазначену земельну ділянку, про що відсутня інформація в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, але фактично ця земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_4

На підставі зазначеного просив прийняти судове рішення про звернення стягнення за виконавчим листом №755/17402/15-ц, виданим 30 жовтня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва на майно боржника, а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, яка фактично належить ОСОБА_4

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2017 року подання залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицький А.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п.6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п.4 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відмовляючи в задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з передчасності подання державного виконавця через відсутність судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на нерухоме майно та нез'ясованості питання чи є ПАТ «Укрсоцбанк» правонаступником іпотеко держателя за іпотечним договором №08Ж09331 від 24 квітня 2008 року - Запорізької обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», відсутність у поданні посилання на виконання державним виконавцем всіх необхідних та можливих першочергових дій,наявності у боржника рухомого майна - човна, який оголошено в розшук.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Вважає, що цих висновків суд дійшов передчасно, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для розгляду подання, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження ВП № 51302323 з виконання виконавчого листа № 755/17402/15-ц, виданого 30 жовтня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за Договором кредиту у сумі 149983,57 доларів США та третейського збору в сумі 25500,00 грн.

На час звернення державного виконавця до суду із заявою про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, ОСОБА_4 добровільно не вжито заходів, спрямованих на виконання рішення суду та сплати боргу, у нього продовжують існувати боргові зобов'язання.

Як встановлено судом першої інстанції, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 укладено Іпотечний договір № 08Ж09331 від 24.04.2008 р., відповідно до якого предметом іпотеки є житловий будинок та земельна ділянка, які розташовані за адресою:АДРЕСА_1. При цьому у 1.1.2 Іпотечного договору № 08Ж09331 від 24.04.2008 р. міститься застереження, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 стане власністю Іпотекодавця після отримання останнім державного акту на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації.

Згідно з даними з Державного реєстру іпотек наявне обтяження: тип обтяження - іпотека, зареєстровано 24.04.2008 року, підстава обтяження: договір іпотеки, 1364, 24.04.2008, об'єкт обтяження - жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1, та об'єкт обтяження - земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2. Іпотекодавцем зазначених об'єктів зазначено ОСОБА_4, а Іпотекодержателем - Запорізьку обласну філію Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк».

На час розгляду подання ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку не зареєстрував.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За приписами ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належить боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Згідно з ч.4 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення ухвали суду, питання про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах, а також про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

За ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 24.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, Журавльовим Д.В., за реєстровим номером 1359, земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, продана ОСОБА_5 ОСОБА_4

Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 11.07.2017 р., право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_5.

Отже, за боржником не зареєстровано право власності у встановленому законом порядку, проте в матеріалах виконавчого провадження є інформація, що підтверджує виникнення у боржника права власності на нерухоме майно, а саме: цивільно-правова угода, така як договір купівлі-продажу (ст. 657 ЦК України), яка зареєстрована в установленому законом порядку, проте право власності не оформлено належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали суду, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав ц випадках, встановлених цим законом.

Згідно з п.п. 3,4 ч.5 ст. 12 ЦПК України в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу іхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

В порушення зазначених норм процесуального права суд першої інстанції не сприяв здійсненню прав та обов'язків учасників справи та не перевірив матеріали всього виконавчого провадження, зокрема на наявність виконавчого документа, здійснення державним виконавцем передбачених законодавством обов'язкових дій під час звернення стягнення на нерухоме майно боржника, відомостей щодо результатів розшуку належного боржнику рухомого майна.

Також суд першої інстанції, розглядаючи подання за участю державного виконавця, посилався на неможливість з'ясування питання щодо правонаступництва Запорізької обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» через ненадання відповідних документів державним виконавцем, проте питання про їх витребування не вирішував.

Крім того, посилаючись на Іпотечний договір № 08Ж09331 від 24 квітня 2008 року, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що копія вказаного договору, яка міститься в матеріалах справи, є непридатною до прочитання, та не витребував належну копію договору.

Таким чином, судом першої інстанції допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для розгляду подання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького Антона Валентиновича задовольнити частково.

Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2017 року у цій справі скасувати, передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 13 березня 2018 року.

Головуючий

Судді: