Рішення № 72810618, 13.03.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

13.03.2018 227/4130/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

13 березня 2018 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хандуріна В.В.

при секретарі Данилко Л.В.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Добропільської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування заяви зазначив, що 15 серпня 2013 року померла його бабуся ОСОБА_2, яка мала у приватній власності житловий будинок і земельну ділянку у місті Білицьке по вулиці Білицькій, будинок 58. 30 січня 2003 року вона оформила заповіт, яким все майно у випадку її смерті заповідала позивачу. ОСОБА_2 є онуком померлої, і як спадкоємець першої черги виявив бажання прийняти спадщину. Причиною того, що протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 не мав можливості заявити на прийняття спадщини, вказує те, що не міг знайти документи на власність своєї бабусі. 24.10.2013р. він звернувся за документами до управління Держземагенства для отримання відомостей про належну їй земельну ділянку. Причину пропуску строку називає також скрутне матеріальне становище, у зв’язку з чим не міг поновити документи, так як вважав, що для цього потрібні гроші. Після того, як знайшов всі документи померлої у 2016 році, він має змогу оформити свої спадкові права. 10 липня 2017 року з усіма документами він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини, але йому було відмовлено у зв’язку з пропуском 6-місячого строку для подання заяви про прийняття спадщини. Просить суд визначити причини пропуску строку для подання заяви поважними та встановити додатковий строк тривалістю 2 місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задовольнити. Пояснював причини пропуску строку відсутністю документів на майно. З його слів, про неможливість оформлення спадщини без документів йому повідомив нотаріус. І вони з батьком не подавали заяву про прийняття спадщини після смерті бабусі, оскільки вважали, що якщо немає документів, то й немає чого звертатись до нотаріальної контори. Документи вони знайшли у бабиному будинку у 2016 році. Чому в 2016 році після знаходження документів не звернулись до нотаріусу, а зробили це лише наприкінці 2017 року - пояснити не зміг.

Добропільська державна нотаріальна контора належним чином судом повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань від нотаріусу не надходило.

Тому суд вбачає за можливе вирішити справу в порядку заочного розгляду на підставі ст.280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення. Позивач проти такого порядку розгляду справи не заперечує.

Вивчивши позовну заяву та надані позивачем докази, вислухавши пояснення позивача, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав:

Судом встановлено, що 15 серпня 2013 року померла ОСОБА_2 згідно свідоцтва про смерть від 19 серпня 2013 року (а.с.6)

Позивач є онуком померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження його та батька, а також Витягами з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с.14,19)

Батько позивача ОСОБА_3 помер 23 квітня 2016 року, про що видане відповідне свідоцтво (а.с.6)

Позивач як онук спадкодавця 10 липня 2017 року звернувся до Добропільської державної нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлої 15.08.2013 р. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проте нотаріус постановою від 10.07.2017р. відмовив йому у видачі такого свідоцтва (а.с.15)

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст.1222, ч.1 ст.1220, ч. 1 ст.1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за Законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й Закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття такої спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом ч.3 ст.1272 ЦК України, та роз’ясненнями, що містяться в абзаці 6 п.24 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи викладене, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Зважаючи на судову практику ВСУ, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Такими причинами позивач називає відсутність грошей для оформлення документів на спадщину, а також необізнаність про необхідність подання заяви.

Отже, суд вбачає, що ані об’єктивних, ані непереборних, ані істотних труднощів чи перешкод для звернення до нотаріусу для прийняття спадщини у ОСОБА_1 не існувало.

Крім того, суд враховує, що відповідно до положень п. 1.4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, ОСОБА_1 мав право звернутись до нотаріуса із заявою про витребування документів щодо смерті спадкодавця та обсягу спадкової маси.

При цьому позивач із заявою про прийняття спадщини звернувся лише після спливу майже 4-х років після смерті спадкодавця, тобто зі значним пропуском встановленого для цього шестимісячного строку, визначеного ч. 1 ст.1270 ЦК України.

В силу ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести наявність обставин та подати в їх обґрунтування належні та допустимі докази.

Доказів існування об'єктивних, непереборних або істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини позивачем в судове засідання не пред’явлено.

У зв’язку з викладеним, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 83, 258-261, 353-354, пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Добропільської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – залишити без задоволення.

Вступна та резолютивна частини рішення суду проголошені в судовому засіданні 13 березня 2018 року. Повний текст рішення виготовлено згідно вимог ч.6 ст.259 ЦПК України 19 березня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту цього рішення.

Направити відповідачу копію заочного рішення суду в порядку, передбаченому ст.272 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий: суддя В.В. Хандурін

13.03.2018