Постанова № 72790017, 15.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1575/17 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської Л.В.,

при секретарі судового засідання Гужві К.М.,

за участю представників учасників справи:

від позивача Мордасова В.О.,

від відповідача Приходько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року (дата складання повного тексту невідома) у справі за позовом приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними, скасування рішень та карток відмови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просив визнати протиправними та скасувати:

- рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 27.01.2017 № 102040000/2017/000001/1 та від 02.02.2017 № 102040000/2017/000002/2;

- картки відмови Чернігівської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2017/00003 та № 102040000/2017/00005.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити або залишити позов без розгляду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

10.12.2015 між ПрАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» та British American Tobacco (GLP) Limited укладено Контракт № Т01/16-U (надалі - Контракт), умовами якого визначено:

- позивач купує тютюн в кількості та асортименті, що визначаються в додатках до Контракту (п. 1.1. Контракту).

- ціна розуміється на умовах DDU склад Покупця в Прилуках (п. 1.5.);

- до ціни товару, що підлягає сплаті за товар включено всі витрати, що пов'язані з поставкою товару в місце поставки, в тому числі вартість транспортування (фрахт) (п. 1.6.);

- продавець здійснює доставку на умовах DDU склад покупця в м. Прилуках, визначених в «Інкотермс-2000» , протягом строку дії Контракту (п.3.1.);

- маркування має включати: сорт, країна походження, номер партії, номер короба, вага брутто, вага нетто (п. 3.2.);

- всі ризики, а саме, але не обмежуючись цим, витрати, пошкодження товару переходять до покупця після прийняття товару на склад Покупця у відповідності з умовами DDU «Інкотермс-2000» (п. 3.4.);

- забезпечення тари, пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням та маркуванням, а також витрати на навантаження, вивантаження, транспортування товару до названого місця призначення здійснюється за рахунок Продавця ( п. 3.5.);

- покупець сплачує 100% вартості доставленого товару шляхом банківського переказу на рахунок продавця, який вказаний в статті 15, протягом 30 днів з кінця місяця, що слідує за місяцем, в якому підтвердження поставки було відправлено, або за згодою сторін оплата за товар може здійснюватися покупцем в формі повної або часткової попередньої оплати на підставі рахунків, наданих продавцем (п. 4.1.).

Позивач імпортував тютюн (надалі - товар) відповідно до митної декларації від 19.01.2017 № 102040000/2017/045060, а саме жилка необробленого тютюну типу Вірджинія, трубовогневої сушки, для виробництва сигарет (країна походження Китай), партія 1012860 V-4VLXV CN 2014, вагою 18600 кг, за ціною Контракту, що визначена в додатку № 34 від 20.12.2016 - 1,04 дол. США/кг, загальною вартістю, згідно рахунку № 190108448 19 344,00 доларів США та митної декларації від 02.02.2017 № 102040000/2017/045148, а саме жилка необробленого тютюну типу Вірджинія, трубовогневої сушки, для виробництва сигарет (країна походження Бразилія), партія 1016080 V-2VLXV BR 2016, вагою 55800 кг, за ціною Контракту, що визначена в додатку № 31 від 12.09.2016 0,84 дол. США/кг, загальною вартістю, згідно рахунків № 190107423, № 190107424, №190107428 46872,00 доларів США (а.с. 29-37,65-66,77-80).

Після прибуття вказаних товарів на митну територію України позивач звернувся до Чернігівської митниці ДФС для здійснення митного оформлення товару та надав разом з вказаними митними деклараціями наступні документи: декларації митної вартості; Контракт № T01/16-U від 10.12.2015 з додатками, що супроводжували поставку; рахунки-фактури (інвойси), в яких зазначено товар, його вартість за кілограм, а також загальна вага та загальна вартість, що підлягає сплаті за товар; ліцензія на право виробництва підакцизних товарів № 225 від 21.03.2016; інші документи, що супроводжували поставку, перелік яких повно наведений відповідачем в картках відмови. Також додатково надано повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення оприбуткування товару та оплати за нього та надання інформації, що підтверджує здійснену раніше оплату контрактної ціни за ідентичні товари; експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати України № ПК-7 від 26.01.2017; прайс-лист продавця для покупця щодо цін на товар від 09.12.2016; копії митних декларацій країни відправлення; 19.04.2017 позивачем також додатково надано копії SWIFT повідомлень про оплату товару в іноземній валюті по обох митних деклараціях.

За результатами розгляду поданих позивачем документів по митній декларації від 19.01.2017 № 102040000/2017/045060 Чернігівська митниця ДФС прийняла рішення № 10204000/2017/000001/1 від 27.01.2017, в якому зазначено причини здійснення коригування митної вартості товарів, а саме: «…Наявний у електронному вигляді прайс-лист виданий не виробником товару, а стороною зовнішньоекономічного договору (контракту) В.А.Т. (GLР) Limited Великобританія. За даними, що заявляє декларант у ДМВ сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) пов'язані між собою, перевірити документально про відсутність впливу взаємозв'язку на ціну не є можливим. Також даний прайс-лист не містить інформації щодо календарного року виготовлення тютюнової сировини, ступеня обробки та повної назви товару, що в свою чергу унеможливлює ідентифікацію однойменних товарів в інших, поданих до митного оформлення документах. Наявні у електронному виді декларації відправника не містять всіх складових митної вартості відповідно до заявлених декларантом умов поставки. Наявний у електронному виді експертний висновок від 26.01.2017 № ПК-7 ґрунтується виключно на даних прайс-листа, а тому не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої вартості товарів. Даний висновок не містить посилань щодо використаних джерел отримання інформації, включаючи і джерела інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар. Також даний висновок не містить інформації щодо календарного року виготовлення тютюнової сировини, ступеня обробки та повної назви товару, що в свою чергу унеможливлює ідентифікацію однойменних товарів в інших, поданих до митного оформлення документах. Зазначений висновок взяти до уваги при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цьому висновку немає можливості. Надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та не дають можливості відповідно до вимог ч. 9 ст. 58 МКУ здійснити розрахунки на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Отже, дані документи не можуть бути прийняті для підтвердження заявленої митної вартості. За даними, що заявляє декларант у ДМВ, сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) пов'язані між собою. Відповідно до вимог ч. 18 ст. 58 МКУ декларантом не показано, що митна вартість оцінюваних товарів є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартість операції при продажу непов'язаними покупцям ідентичних або подібних товарів (аналогічних) товарів для експорту в Україну:

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст. 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст. 63 цього Кодексу.

Відсутність даного порівняння робить неможливим застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) при продажу товарів між пов'язаними особами.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 МКУ з декларантом проведено консультацію з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару, визначення основи вартості та обміну наявною у кожного з них ціновою інформацією щодо імпорту на митну територій України ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

Декларантом не надано на стадії проведення консультації з органом доходів і зборів цінової інформації щодо імпорту на митну територію України ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

За умови виконання переліку вимог, відповідно до п.3 ч. 2 ст. 55 МКУ щодо наданих додаткових документів, заявлена декларантом митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів:

- продавець та покупець пов'язані між собою, для перевірки відсутності впливу взаємозв'язку на заявлену декларантом митну вартість потрібно надати розрахунок ціни (калькуляцію) відповідно до п.3 ч. 4 ст. 53 МКУ;

- експертний висновок не повинен базуватись тільки на інформації, яку зазначено з листі-калькуляції продавця, що в свою чергу взаємопов'язаний з покупцем. Експертний висновок повинен містити інформацію щодо ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України для можливості проведення порівняльного аналізу. Показати, що вартість товарів є близькою до однієї з операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно та відповідає одному з критеріїв зазначеному в п. 1 -3 ч. 18 ст. 58 МКУ, необхідному для означення митної вартості товарів за першим методом при продажу товарів між пов'язаними особами.

Дана інформація повинна підлягати обчисленню, також у експертному висновку повинні бути вказані джерела отримання такої інформації.

Основний метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовано, оскільки декларантом документально не підтверджено вартісні показники складових митної вартості. Декларантом на показано, що вартість товарів є близькою до однієї з операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно та відповідає одному з критеріїв, зазначеному в п. 1-3 ч. 18 ст. 58 МКУ, необхідному для означення митної вартості товарів за першим методом при продажу товарів між пов'язаними особами.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються за всіма ознаками ідентичних товарів:

а)фізичні характеристики;

б)якість та репутація на ринку;

в) країна виробництва;

г) виробник.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються, за ознаками подібних (аналогічних) товарів: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; країна виробництва, виробник,

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано, так як відсутня ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних товарів продавалася б на території України.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовано, так як відсутня ціна за одиницю оцінюваних товарів в країні виробника.

У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів при проведенні митної оцінки застосований резервний метод.

При проведені аналізу митних оформлень (тютюнової сировини) «Жилка необробленого тютюну типу Вірджинія, трубовогневої сушки, країна походження Китай», імпортованого на митну територію України встановлено, що рівень митної вартості становить 1,21 дол. США/кг, МД № 102040000/2016/047049 від 11.10.2016» (а.с. 18-19).

По митній декларації від 02.02.2017 № 102040000/2017/045148 Чернігівська митниця ДФС прийняла рішення № 10204000/2017/000002/2 від 02.02.2017, в якому зазначено причини коригування митної вартості товарів: «…Наявний у електронному вигляді прайс-лист виданий не виробником товару, а стороною зовнішньоекономічного договору (контракту) В.А.Т. (GLР) Limited Великобританія. За даними, що заявляє декларант у ДМВ сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) повязані між собою, перевірити документально про відсутність впливу взаємозвязку на ціну не є можливим. Також даний прас-лист не містить інформації щодо календарного року виготовлення "тютюнової сировини" ступеня обробки та повної назви товару, що в свою чергу унеможливлює ідентифікацію однойменних товарів в інших, поданих до митного оформлення документах. Наявній у електронному виді декларації відправника не містять всіх складових митної вартості відповідно до заявлених декларантом умов поставки, наявний у електронному виді експертний висновок від 26.01.2017 № ПК-7, ґрунтується виключно на даних прайс-листа, а тому не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів. Даний висновок не містить посилань щодо використаних джерел отримання інформації, включаючи і джерела Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар. Також даний висновок не містить інформації щодо календарного року виготовлення тютюнової сировини, ступеня обробки та повної назви товару, що в свою чергу унеможливлює ідентифікацію однойменних товарів в інших, поданих до митного оформлення документах. Зазначений висновок взяти до уваги при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цьому висновку немає можливості. Надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та не дають можливості відповідно до вимог ч. 9 ст. 58 МКУ здійснити розрахунки на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Отже, дані документи не можуть бути прийняті для підтвердження заявленої митної вартості.

За даними, що заявляє декларант у ДМВ, сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) пов'язані між собою. Відповідно до вимог ч. 18 ст. 58 МКУ декларантом не показано, що митна вартість оцінюваних товарів є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1)вартість операції при продажу неповязаний покупцям ідентичних або подібних товарів (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів визначеної згідно з положеннями ст. 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних |аналогічних)товарів визначеної згідно з положеннями ст. 63 цього Кодексу.

Відсутність даного порівняння робить неможливим застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) при продажу товарів між пов'язаними особами.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 МКУ з декларантом проведено консультацію з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару, визначення основи вартості та обміну, наявною у кожного з них ціновою інформацією щодо імпорту на митну територію України ідентичних подібних (аналогічних) товарів.

Декларантом не надано на стадії проведення консультації з органом доходів і зборів цінової інформації щодо імпорту на митну територію України ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

За умови виконання переліку вимог, відповідно до п.3 ч. 2 ст. 55 МКУ щодо наданих додаткових документів, заявлена декларантом митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів:

- продавець та покупець пов'язані між собою, для перевірки відсутності впливу взаємозв'язку на заявлену декларантом митну вартість потрібно надати розрахунок ціни (калькуляцію) відповідно до п.3 ч. 4 ст. 53 МКУ;

- експертний висновок не повинен базуватись тільки на інформації, яку зазначено в листі-калькуляції продавця, що в свою чергу взаємопов'язаний з покупцем. Експертний висновок повинен містити інформацію щодо ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України для можливості проведення порівняльного аналізу. Показати, що вартість товарів є близькою до однієї з операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно та відповідає одному з критеріїв, зазначеному в п. 1-3 ч. 18 ст. 58 МКУ, необхідному для визначення митної вартості товарів за першим методом при продажу товарів між пов'язаними особами.

Надана інформація повинна підлягати обчисленню, також у експертному висновку повинні бути вказані джерела отримання такої інформації.

Основний метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовано, оскільки декларантом документально не підтверджено вартісні показники складових митної вартості. Декларантом не показано, що вартість товарів є близькою до однієї з операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно та відповідає одному з критеріїв, зазначеному в п. 1 -3 ч. 18 ст. 58 МКУ, необхідному для визначення митної вартості товарів за першим методом при продажу товарів між повязаними особами.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються за всіма ознаками ідентичних товарів: а) фізичні характеристики; б) якість та репутація на ринку; в) країна виробництва; г) виробник.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються, за ознаками подібних (аналогічних) товарів: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано, так як відсутня ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних товарів продавалася б на території України.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовано, так як відсутня ціна за одиницю оцінюваних товарів в країні виробника.

У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів, при проведенні митної оцінки застосований резервний метод.

При проведені аналізу митних оформлень (тютюнової сировини) «Жилка необробленого тютюну типу Вірджинія, трубовогневої сушки, країна походження Бразилія», імпортованого на митну територію України встановлено, що рівень митної вартості становить 0,98 дол. США/кг, МД №102040000/2016/047108 від 20.10.2016» (а.с. 22-23).

Вказані рішення містять висновок про визначення митної вартості товару за резервним методом.

Чернігівської митницею ДФС оформлені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2017/00003 та № 102040000/2017/00005.

Причиною прийняття карток відмови у митному оформленні відповідач зазначає надання декларантом неповних відомостей про митну вартість товару, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Не погоджуючись із спірним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що для митного оформлення товару позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження ціни договору, а документи не містять розбіжностей та свідчать, що наведені у них дані піддаються обчисленню, а тому митним прийнято рішення та оформлено картки відмови необгрунтовано.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Зі змісту оскаржуваних рішень про визначення митної вартості товарів, митну вартість було визначено за шостим (резервним) методом.

Як вбачається з пояснювальної записки спірних рішень митного органу, підставою незастосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) стало те, що заявником, який є пов'язаною особою з суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності (продавцем товару), не підтверджено всі складові заявленої вартості товару, що ввозився, зважаючи на існування розбіжностей у поданих документах.

Стосовно висновку митного органу про наявність розбіжностей у поданих документах, про які митниця, колегія суддів встановила наступне.

За умовами Контракту поставка товару здійснювалась на умовах DDU за правилами Інкотермс 2000.

Поставка на умовах DDU (назва місця призначення) (англ. Delivered Duty Unpaid, скорочено DDU) - означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких «мит» (під словом «мито» тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних та інших зборів) на імпорт до країни призначення.

З огляду на те, що за умовами Контракту всі додаткові витрати (пакування, транспортування, страхування) повинен нести продавець, а ціна відповідно п. 1.5 Контракту - ціна розуміється на умовах DDU склад Покупця в Прилуках, покупець позбавлений можливості подати документи на підтвердження таких додаткових витрат, враховуючи, що такі витрати включені в ціну Контракту, яка є незмінною.

Наведене відповідає вимогам ч. 10 ст. 58 МК України, в якій зазначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються інші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Отже, посилання відповідача на не підтвердження витрат на транспортування та страхування товару є необґрунтованими.

Стосовно зауважень митного органу до експертного висновку, наданого декларантом разом з МД, то обов'язок подання такого висновку у декларанта взагалі відсутній.

Щодо зауважень до прайс-листа, то вимоги до вказаного документа законодавством не встановлені, а обов'язок його подання при поданні декларації відсутній.

Згідно з ч.1 ст. 51 Митного кодексу України (далі по тексту - МК) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 МК передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 зазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 18 ст. 58 МК України передбачено, що при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Частиною 12 ст. 58 МК України передбачено, що той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Митний орган зазначає, що позивачем не доведено відсутності впливу взаємов'язаності покупця та продавця по Контракту на визначення митної вартості товару, зазначаючи при цьому, що перевірка наявності або відсутності впливу взаємозв'язку сторін Контракту є неможливою у зв'язку з тим, що це не підтверджено документально.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що при поданні митної декларації позивачем було надано документи, що підтверджують вартість товару за ціною договору та не містять розбіжностей. В той же час, митним органом не надано належних доказів на підтвердження тієї обставини, що подані декларантом документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору містять розбіжності та наявності обґрунтованих сумнівів.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 МК України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Згідно з положеннями ст. 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Судом встановлено, що рішення про визначення митної вартості товару митниця прийняла, не застосувавши жодного іншого методу, крім шостого (резервного), при цьому, не обґрунтувавши необхідності застосування саме цього методу.

При цьому, колегією суддів встановлено, що надані позивачем до митниці документи на підтвердження вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Також відповідач не довів суду обов'язкову в силу ч. 1 ст. 55 МК наявність передбачених ч. 6 ст. 54 МК випадків, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Щодо визначення відповідачем вартості оцінюваного товару відповідно до МД № 102040000/2016/047049 від 11.10.2016 та МД № 102040000/2016/047108 від 20.10.2016 про розмитнення аналогічного товару за більшою митною вартістю, ніж заявлено позивачем, що є вищою порівняно з контрактною ціною оцінюваних товарів, то сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Крім того, митницею не надано доказів, що товар, який ввозився за митною декларацією МД № 102040000/2016/047049 від 11.10.2016 та МД № 102040000/2016/047108 від 20.10.2016, має подібні характеристики, умови поставки, комерційні умови з тим, що ввозився позивачем, а його митна вартість не є скоригованою.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність оскаржуваних рішень митного органу про коригування митної вартості товарів та карток відмови, а тому вимоги про визнання їх протиправним та скасування є обґрунтованими та підлягає задоволенню.

Стосовно доводів відповідача стосовно пропуску позивачем встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України строку на звернення з даним позовом до суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час звернення з даним позовом до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених норм вбачається, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спірні рішення про коригування митної вартості товарів було прийнято 27.01.2017 та 02.02.2017, про що видані картки відмови.

З даним позовом до суду позивач звернувся 10.10.2017

З матеріалів справи вбачається, що 28.07.2017 позивач звернувся до ДФС України із заявою, в якій просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів 27.01.2017 та 02.02.2017.

Листом від 14.09.2017 ДФС України було повідомлено підприємство про відсутність підстав для їх скасування із зазначенням обґрунтування правомірності винесення спірних рішень.

З наведеного вбачається, що позивачем було використано право на досудове врегулювання спору.

Частиною 4 ст. 99 КАС України в редакції на час звернення з даним позовом до суду якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників до посадових осіб та органів вищого рівня передбачена ст. 25 Митного кодексу України. Строки подання скарг не встановлено.

Позивач скористався такою можливістю та оскаржив спірні рішення до ДФС України. Скаргу розглянуто по суті.

З огляду на викладене, застосуванню до спірних правовідносин підлягає ч. 4 ст. 99 КАС України, а тому строк на звернення з даним позовом до суду не пропущено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.О. Беспалов Л.В. Губська

Повний текст постанови складено 15.03.2018

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська Л.В.

Беспалов О.О.