Постанова № 72790016, 13.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 376/2881/17 Суддя суду першої інстанції: Ярошенко С.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Земляної Г.В.,

Літвіної Н.М.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сквирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Київській області на рішення Сквирського районного суду Київської області від 26 грудня 2017 року, що прийняте в місті Сквира, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Сквирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправних дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати дії Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_5 згідно довідки ВАТ «Сквира-Авто» про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 13.06.2003 № 129 неправомірними;

- зобов'язати Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та подальше нарахування пенсії ОСОБА_5 з урахуванням заробітної плати за період виконання робіт по участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 3 051 (три тисячі п'ятдесят однин) руб. 12 коп., на підставі довідки ВАТ «Сквира-Авто» № 129 виданої 13.06.2003, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 26.10.2017, і урахуванням вже виплачених сум.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 26 грудня 2017 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що перевіркою, проведеною спеціалістами управління не підтверджується місце проведення позивачем робіт та відпрацьованих годин у зоні Чорнобильської катастрофи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач перебуває на обліку у Сквирському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та одержує пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 21.03.2003 по справі № 2-140/2003 встановлено факт, що ОСОБА_5 07.08.1987 по 07.09.1987 перебував у відрядженні в зоні відчуження в м. Прип'ять Київської області і тривалість робочого часу за час цього відрядження щоденно становила 18 годин в зоні відчуження.

ВАТ «Сквира-Авто» було видано довідку від 13.06.2003 №129 про заробітну плату в зоні відчуження в період виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС. Позивачу було нараховано загалом 3051,12 крб.

На підставі вказаної довідки відповідач проводив нарахування позивачу пенсії протягом 8 років, до 2012 року.

Позивач 23.10.2017 звернувся до Сквирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Київській області з відповідною заявою про перерахунок та виплату йому пенсії згідно довідки від 13.06.2003 №129 про заробітну плату в зоні відчуження в період виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС в розмірі відшкодування фактичних збитків згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом Сквирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Київській області від 09.11.2017 року №65/г-01 позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відмова Сквирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Київській області у перерахунку позивачу пенсії по інвалідності, з урахуванням довідки ВАТ «Сквира-Авто» від 13.06.2003 №129 про оплату праці за роботу в населених пунктах зони відчуження, де було підтверджено участь позивача у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, нарахування заробітної плати, є необґрунтованою та протиправною

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з частиною першою статті 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Таким чином, розмір пенсії по інвалідності ставиться у залежність від заробітку, фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

За змістом пункту 2.24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 23.11.2005 № 22-1 (у редакції 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок № 13-1) при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 Порядку № 13-1 подання та оформлення документів до заяви про призначення пенсії за віком для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

З огляду на наведені правові норми та враховуючи, що відповідачу була подана відповідна довідка для перерахунку (розрахунку) пенсії, з якої вбачається, що позивачу була виплачена заробітна плата за роботу в зоні ЧАЕС у розмірі 3051,12 крб., а також установлений Сквирським районним судом Київської області факт роботи позивача у зоні відчуження у період з 07.08.1987 по 07.09.1987 та кількість відпрацьованих годин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було неправомірно відмовлено у здійсненні перерахунку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що рішення Сквирського районного суду Київської області від 21.03.2003 по справі № 2-140/2003 не є підставою для розрахунку пенсії позивача, оскільки підставою для цього безпосередньо є довідка ВАТ «Сквира-Авто» від 13.06.2003 №129, дані якої підтверджуються зазначеним вище рішенням суду.

Колегія суддів також наголошує на тому, що відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії на підставі відповідної довідки, зазначав, працівниками управління була проведена перевірка та не підтверджено місце проведення робіт та кількість відпрацьованих годин. Слід відмітити, що зазначені обставини встановлено рішенням Сквирського районного суду Київської області від 21.03.2003 по справі № 2-140/2003, а відповідач не надав жодних доказів, які б ставили під сумнів встановлені даним судовим рішенням обставини. Відповідачем на виконання частини другої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) не надано доказів проведення відповідної перевірки спеціалістами управління, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на проведення такої перевірки.

Таким чином, відповідачем було порушено право позивача на розрахунок пенсії з урахуванням відомостей, що зазначені у довідці ВАТ «Сквира-Авто» від 13.06.2003 №129. Отже, суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сквирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Київській області залишити без задоволення, а рішення Сквирського районного суду Київської області від 26 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Н.М. Літвіна

Повний текст постанови складений 15.03.2018.