Рішення № 72787967, 15.03.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/25615/17

Провадження № 2-а/752/204/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15.03.2018 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря - Кравченко В.А.

участю позивача - ОСОБА_1

за участю представника відповідача - Колодій К.Г.

розглянувши в судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, суд -

Встановив

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.11.2017 про відмову ОСОБА_1 у призначенні щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці;

- зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 з 28.07.2017 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди.

В обґрунтування позивач вказував, що відповідач призначив та виплатив йому довічне грошове утримання як судді у відставці у розмірі меншому, ніж передбачено вимогами чинного законодавства.

У січні 2018 року позивач подав до Голосіївського районного суду міста Києва заяву про зміну позовних вимог, у якій зазначив, що наприкінці грудня 2017 отримав від відповідача листи, в яких повідомлено про відмову у призначенні позивачу довічного грошового утримання як судді у відставці у зв'язку із поданням разом із заявою не всіх документів, передбачених відповідним порядком. Проте, позивач наголосив, що ним разом із заявою було подано до відповідача повний перелік документів, а тому його відмова у призначенні довічного грошового утримання є протиправною.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07 грудня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання у справі на 29 січня 2018 року.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 15 лютого 2018 року.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02 березня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 березня 2018 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Правобережному об'єднаного управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

Згідно рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06.05.2016 № 198/ко-16 позивач успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання та підтвердив здатність здійснювати правосуддя як суддя Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 27.07.2017 №2257/0/15-17 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Київського апеляційного адміністративного суду у зв'язку із поданням заяви про відставку.

Наказом Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2017 № 290-к ОСОБА_1 виключено зі штату суду.

Позивач 07.08.2017 звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення довічного грошового утримання судді у відставці, долучивши до заяви документи, що передбачені Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20.03.2017 № 5-1; далі - Порядок №3-1).

Згідно розпорядження Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.11.2017 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку із неможливістю визначити право на призначення довічного грошового утримання за результатами розгляду поданих позивачем документів.

Листами від 21.11.207 №63625/07 та від 22.11.2017 №2126/02/М-1760 Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про прийняте управлінням рішення.

Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно ч. 3 ст. 142 цього Закону щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Таким чином, за загальним правилом, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Проте, відповідно до пункту 25 розділу XII Закону № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Враховуючи, що позивач пройшов кваліфікаційне оцінювання та підтвердив здатність здійснювати правосуддя, проте не відпрацював на посаді судді три роки з дня прийняття рішення за результатами цього кваліфікаційного оцінювання, то він має право на отримання довічного грошового утримання у розмірі, що передбачений другим абзацом пункту 25 розділу XII Закону № 1402-VIII.

З розрахунку від 04.08.2017 № 02.6/5355/2017, який надано Київським апеляційним адміністративним судом, до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці належить: проходження строкової військової служби (14.05.1971-15.05.1973), половина терміну навчання у Вільнюському державному університеті ім. В.Капсукаса (01.09.1978-01.07.1983), робота на посаді народного судді Московського районного суду м. Києва (23.02.1993-31.10.2001), судді, в.о. заступника голови Голосіївського районного суду м. Києва (01.11.2001-29.12.2006), судді, заступника голови Київського апеляційного адміністративного суду (02.01.2007-04.08.2017), що разом складає 28 років 10 місяців та 13 днів.

Зазначені відомості також підтверджуються записами у трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи (п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637).

Таким чином, стаж роботи, що дає право позивачу на відставку та одержання щомісячного грошового утримання складає 28 років 10 місяців та 13 днів, а тому, розмір щомісячного довічного грошового утримання, на який позивач має право, становить 90 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI).

Відмовляючи позивачу у призначенні щомісячного довічного грошового утримання, відповідач наголошував на тому, що з поданих позивачем документів неможливо встановити право позивача на цей вид виплати. Суд вважає такий висновок пенсійного органу помилковим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 1, 3 розділу І Порядку № 3-1 заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) (далі - щомісячне довічне утримання) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь (далі - органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа).

Відповідно до пункту 1 розміру І Порядку № 3-1 до заяви про призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці додаються: копія рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади; наказ про звільнення судді з посади; документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637; довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2); розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 3); документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи, що засвідчують особливий статус особи (посвідчення ветерана війни (для встановлення підвищень згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"); посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для встановлення додаткової пенсії згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"); посвідчення жертви нацистських переслідувань (для встановлення підвищення згідно із Законом України «Про жертви нацистських переслідувань»); документи, що підтверджують наявність особливих заслуг перед Батьківщиною, передбачених статтею 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтею 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні").

Відповідачем не заперечено, що разом із заявою про призначення довічного грошового утримання позивачем було подано: ксерокопію трудової книжки; довідку про розрахунок стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; ксерокопію довідки про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського апеляційного адміністративного суду у відставку; ксерокопію наказу № 290-к про відрахування судді ОСОБА_1 із штату Київського апеляційного адміністративного суду; довідка від 04.08.2017 № 168 Київського апеляційного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 4 серпня 2017 року.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку № 3-1 при прийманні документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання: оформлює заяву про призначення щомісячного довічного утримання; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення наданих документів.

За змістом пункту 4 розділу І Порядку № 3-1 у разі, якщо до заяви про призначення щомісячного довічного утримання додані не всі необхідні документи, орган, що призначає щомісячне довічне утримання, письмово повідомляє про те, які документи необхідно подати додатково.

Суд наголошує на тому, що відповідач не надав доказів письмового повідомлення позивача про подання ним не всіх необхідних документів чи повідомлення про те, які документи необхідно подати додатково. Зазначена бездіяльність відповідача свідчить про підтвердження ним факту подання позивачем всіх необхідних для призначення щомісячного довічного утримання документів, передбачених Порядком № 3-1. Крім того, відповідач не повідомив суду про те, які саме документи, передбачені Порядком № 3-1, не були надані позивачем.

Таким чином, оскільки позивач має законодавчі підстави для призначення довічного грошового утримання як судді у відставці, так як ним були вчинені всі залежні від нього дії, передбачені Порядком № 3-1, то відмова Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у призначенні ОСОБА_1 довічного грошового утримання є протиправною.

Додатково суд звертає увагу, що відповідно до пункту 10 частини другої статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку № 3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного утримання або відмову в його призначенні відповідно до пункту 5 розділу I цього Порядку.

Таким чином, рішення про призначення або відмову у призначенні довічного грошового утримання пенсійний орган зобов'язаний прийняти не пізніше 10 днів після надходження відповідної заяви з необхідними документами.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, рішення про відмову у призначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання прийнято 20.11.2017, тобто через більш як три з половиною місяці з дня подання позивачем заяви. Зазначене, на думку суду, свідчить не лише про порушення строку, встановленого пунктом 3 розділу IV Порядку № 3-1, а й розумного строку вирішення заяви позивача, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного розпорядження.

Таким чином, оскаржуваним рішенням відповідача порушено право позивача на отримання довічного грошового утримання як судді у відставці.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 3-1 днем звернення за призначенням щомісячного довічного утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне утримання, заяви та документів, перелік яких наведено в розділі III цього Порядку.

За приписами пункту 2 розділу І Порядку №3-1 щомісячне довічне утримання призначається з дня, наступного за днем звільнення судді з посади у відставку, якщо звернення за призначенням щомісячного довічного утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади.

Оскільки позивач звернувся за призначенням щомісячного довічного утримання у межах трьох місяців з дня звільнення з посади судді, щомісячне довічне утримання має бути призначене з 05.08.2017 року, тобто з дня, наступного за днем виключення позивача зі штату Київського апеляційного адміністративного суду, що в свою чергу є днем припинення трудових відносин.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, підлягає частковому задоволенню у повному обсязі.

Поряд із цим, на переконання суду, обраний позивачем спосіб захисту не захистить його порушені права у повній мірі, тобто ефективно. Оскаржувана відмова відповідача у призначенні позивачу довічного грошового утримання фактично стосувалася неможливості визначити розмір заробітної плати позивача, з якого розраховується довічне грошове утримання. З огляду на це, зобов'язання відповідача лише призначити позивачу довічне грошове утримання не вирішить причину виникнення цього спору - проблему визначення розміру заробітної плати, з якого позивачу має бути призначено таке утримання. Крім того, зазначене питання позивач ставив на вирішення суду у повній заяві та наголошував на необхідності визначення у рішенні суду розміру грошової винагороди.

У зв'язку із цим, керуючись завданням адміністративного судочинства, яке спрямоване на ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 2 КАС), правом суду вийти за межі позовних вимог (частина друга статті 9 КАС), суд вирішив додатково визначити розмір заробітної плати, з якої має бути розраховано довічне грошове утримання позивача.

Як зазначалося, розмір щомісячного довічного грошового утримання, на який позивач має право, визначається з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 2, ч. 3, п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Посадові оклади інших суддів встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом: судді апеляційного суду - 1,1.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Оскільки працюючи на посаді судді Київського апеляційного адміністративного суду позивач отримував доплату за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 10% (згідно з довідкою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2017 №168, що подавалася відповідачу), оскільки, як зазначалося, стаж позивача як судді становить 28 років (згідно з розрахунком Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2017 №02.6/5355/2017, що подавався відповідачу), оскільки станом на день звільнення, звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання розмір мінімальної заробітної плати відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801-VIII складав 3 200 гривень, то розмір грошового забезпечення позивача, для цілей застосування пункту 25 розділу XII Закону № 1402-VIII становить 59 840 грн, з яких: 35 200 грн - посадовий оклад судді апеляційного суду (10 мінімальних заробітних плат з урахуванням коефіцієнту для суддів апеляційних судів - 1,1); 3 520 грн - доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (10%); 21 120 грн - доплата за вислугу років (28 років стажу судді - 60%).

Положеннями першого, другого речень абзацу 6 частини 5 статті 141 Закону № 2453-VI (у редакції Законів України № 213-VIII від 02.03.2015, № 911-VIII від 24.12.2015) передбачалося, що максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці <…> не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Поряд із цим, рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016 зазначені положення визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто 08.06.2016 (день прийняття Конституційним Судом України цього рішення) вони втратили чинність. Конституційний Суд України наголосив на тому, що закріплення в законі максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів обмежує гарантії їх незалежності.

Наразі, діючі норми чинного законодавства та Закону № 1402-VIII зокрема не містять обмежень максимального (граничного) розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Чинне законодавство не містить також і жодних інших обмежень щодо розміру та/або виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Враховуючи викладене, з метою повного та ефективного захисту порушених відповідачем прав ОСОБА_1, позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 20.11.2017 про відмову ОСОБА_1 у призначенні щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці та зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 з 28.07.2017 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди з урахуванням розміру суддівської винагороди в сумі 59 840 грн. без обмеження граничним розміром.

В порядку частини першої статті 139 КАС судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 243, 245, 246, 250, 255, 295 КАС, суд -

Вирішив

Позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.11.2017 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 40375920; місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Антоновича, 70) призначити ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1; місце проживання: 03189, АДРЕСА_1) з 04.08.2017 року щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди без обмеження граничним розміром з урахуванням розміру суддівської винагороди в сумі 59 840 (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот сорок) грн.

Стягнути з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 40375920; місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Антоновича, 70) на користь ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1; місце проживання: 03189, АДРЕСА_1) судовий збір, понесений у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції у розмірі 1 344 (одна тисяча триста сорок чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Голосіївський районний суд міста Києва, а після дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя