Рішення № 72773181, 16.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/136/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Науково-виробничого центру “СІГМА” (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0018371201 від 04.08.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся Науково-виробничий центр “СІГМА” (Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0018371201 від 04.08.2016 року.

В судовому засіданні 07.03.2018 року представником позивача були підтримані заявлені позовні вимоги з огляду на те, що при проведенні камеральної перевірки та складання акту від 22.07.2016 №3981/12-01/22486960 ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області не були враховані суми, які були сплачені позивачем саме на погашення податкової заборгованості, яка була визначене ним самостійно у наведених в акті камеральної перевірки деклараціях та на виконання податкового повідомлення-рішення. Представник відповідача ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що сплачені платником податків кошти йшли насамперед на погашення його податкової заборгованості по минулих податкових періодах, в зв’язку із чим, у нього виникла заборгованість зі сплати податку на прибуток підприємств, яка не була своєчасна погашена ним, а тому застосовані до нього штрафні санкції є законними.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач – Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу», є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо призначення податкових перевірок, встановлення порушень податкового законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, надання висновків на повернення з бюджету надмірно сплачених податків та зборів, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.1 ст.19 КАС України, підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

На підставі ст.ст.75,76,86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями, далі за текстом - ПКУ), старшим державним ревізором-інспектором відділу податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1 проведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року (реєстр. № НОМЕР_1 від 06.11.12), 2012 рік (реєстр. № НОМЕР_2 від 07.02.2013 року), 2014 рік (реєстр.№ НОМЕР_3 від 27.02.2015 року) з питання своєчасності сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток , також своєчасність сплати донарахованого податку на прибуток , за результатами документальної перевірки, згідно податкового повідомлення- рішення № НОМЕР_4 від 31.03.2014 року.

За результатами перевірки був складений акт камеральної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 22.07.2016 № 3981/12- 01/22486960 з питання своєчасності сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Актом перевірки встановлено, що платником порушено терміни сплати самостійно визначеного та узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток, чим порушено п.57.1, п.57.3 ст.57 ПКУ, а саме: факт несвоєчасного подання платіжних доручень до установи банку на сплату податку на прибуток згідно податкових декларацій № НОМЕР_1 від 06.11.2012, № НОМЕР_2 від 07.02.2013, № НОМЕР_3 від 27.02.2015 та по податковому повідомленню-рішенню від 31.03.2014 №0000752205 із вказаного податку за результатами контрольно-перевірочної роботи.

На підставі акту перевірки від 22.07.2016 №3981/12-01/22486960 ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.08.2016 року №0018371201.

Розглянувши оскаржений акт суб’єкту владних повноважень, суд виходячи з положень ч.2 ст.2 КАС України, проходить до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам закону, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з

використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень п.75.1 ст.75 ПК України (в редакція що діяла на час проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу), що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до положень п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України (в редакції, що діяла на час проведення камеральної перевірки) було передбачено, що документальною перевіркою, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів…..

Лише з 01.01.2017 року, відповідно до положень Закону України від 21.12.2016 року №1797-VІІІ, до предмету камеральної перевірки було віднесене встановлення своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків корегування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, станом на час проведення камеральної перевірки 22.07.2016 року, у податкового органу була відсутність можливість саме проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов’язання саме з податку на прибуток підприємств, що було предметом перевірки, результати якої оформлені актом від 22.07.2016 № 3981/12- 01/22486960.

Відповідно до положень наведених норм ПК України, перевірка своєчасності сплати податків та зборів, повинна була відбуватись шляхом проведення документальної перевірки, яка повинна була призначатись за правилами, встановленими ПК України, чого податковим органом зроблено не було.

Відповідно до положень ст.244-2 КАС України (2005) рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.

Відповідно до положень ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду України є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно постанови Верховного Суду України від 27.01.2015 року по справі №21-425а-14 (номер рішення у ЄДРСР - 43075087) встановлено, що особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Ця норма встановлює, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 79.2 статті 79 доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 24.05.2012 року №4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» такого змісту: «Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки». Це доповнення не змінює регулювання, воно уточнює дійсний зміст попередньої норми.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

В даному випадку, наказ про проведення документальної податкової перевірки позивача не видавався, а була безпідставно проведена камеральна перевірка позивача, в зв’язку із чим, податковим органом був порушений порядок призначення та проведення такого роду перевірок, що згідно наведеного вище рішення Верховного Суду України (який суд застосовує до спірних відносин на підставі ч.5 ст.242 КАС України) є підставою для визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, суд з урахуванням встановлених вище обставин приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0018371201 від 04.08.2016 року, яке стало наслідком незаконно проведеної податкової перевірки підлягають задоволенню згідно положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0018371201 від 04.08.2016 року.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 16.03.2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.