
Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-сс/781/89/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 Р. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2018 року м. Кропивницький
Колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Широкоряда Р.В.,
суддів Кабанової В.В., Гончара В.М.,
секретар Сакара І.І.,
за участі прокурора Літвін А.Ю.,
адвоката ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
переглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 лютого 2018 року, якою стосовно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2; українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, безробітного, такого, який проживає без реєстрації за адресою: вул. Березовського, 46, с. Цвітне, Олександрівського району, Кіровоградської області, раніше судимого:
- 27.02.2001 року вироком Ірпінського міського суду Київської області за ч. 3 ст.40 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки на підставі ст.46-1 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 28.01.2008 року вироком Сихівського районного суду м. Львів за ч. 1 ст.185, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ст.70, КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років;
- 20.02.2012 року Рівненським районним судом Рівненської області переглянуто рішення суду та замінено не відбуту частину покарання на 1 рік 8 місяців 6 днів обмеження волі;
- 26.12.2012 року постановою Городищинського районного суду Рівненської області від 12.12.2012 року умовно-достроково звільнений від відбування покарання з не відбутим строком 8 місяців 19 днів;
- 04.04.2014 року вироком Луцького міським судом Волинської області за ч. 1 ст.355 КК України до покарання у виді арешту на строк два місяці, 24.09.2014 року постановою Луцького міського суду Волинської області звільнений від відбування покарання відповідно до ЗУ «Про амністію в 2014 році»;
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 14 години 20 хвилин 27 лютого 2018 року до 14 години 20 хвилин 27 квітня 2018 року, із визначенням застави в розмірі 35 240 гривень.
ВСТАНОВИЛА:
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: 06 березня 2017 року приблизно о 17 годині 45 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на території господарства по вулиці Зоологічній, 32, с. Соколівське Кіровоградського району, належного ОСОБА_5, реалізуючи злочинний умисел, вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом – Mercedes – Benz Sprinter 313 CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5 Майнова шкода завдана злочином у якому він підозрюється складає 358 294,86 грн.
Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання т.в.о. начальника СВ Кіровоградського РВП Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, та постановлено застосувати стосовно підозрюваного вказаний запобіжний захід, із визначенням застави.
Своє рішення слідчий суддя місцевого суду мотивував наявністю достатніх доказів про обґрунтовану підозру ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Враховуючи вказане та інші обставини, зокрема, й передбачені ст. 178 КПК України, суд прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та постановив судове рішення, яким обрав стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалу слідчого судді оскаржено в апеляційному порядку адвокатом підозрюваного – ОСОБА_3
Сторона захисту просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчим суддею не належно оцінено ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Зауважує, що доказів, що вказували б на причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, - не надано.
Підозрюваний не має намірів переховуватися від досудового розслідування та суду, перешкоджати провадженню іншим чином.
Перелічені слідчим суддею обставини в ухвалі, на переконання адвоката, - не є підставою до застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчим суддею не враховано того, що підозрюваний проживає разом із батьками, має постійне місце проживання, відсутні негативні характеристики на особу підозрюваного, підозрюваний є учасником АТО, має державні винагороди, з 2014 року підозрюваним злочинів вчинено не було.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку сторони захисту – адвоката ОСОБА_7, підозрюваного ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу адвоката, просили її задовольнити, скасувати ухвалу слідчого судді, обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, думку прокурора, який заперечив задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
При розгляді даного клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Обґрунтованість підозри підтверджується наявними матеріалами клопотання, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.03.2018 року, протоколом огляду місця події від 06.03.2018 року, від 07.03.2018 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 07.03.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.03.2018 року.
Крім означеного, також відповідно до ст. 178 КПК України, колегією суддів враховуються й наступні обставини.
Підозрюваний ОСОБА_4 є безробітним - офіційно не має місця роботи, не одружений, не має місця реєстрації проживання.
Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 мешкає без реєстрації в с. Цвітне Олександрівського району Кіровоградської області.
У минулому підозрюваний притягався до кримінальної відповідальності, судимий за вчинення умисних корисливих злочинів.
Відповідно до постанови про зупинення досудового розслідування від 06.05.2017 року, - в ході проведення розшукових заходів органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 не проживає за адресою, вказаною ним, місця реєстрації не має, місце його проживання його не відоме, рідним не відомо його місце перебування, - що і стало підставою до зупинення досудового розслідування та оголошення 06 травня 2017 року ОСОБА_4 в розшук.
Враховуючи зазначене вище у сукупності, а також й тяжкість покарання, що може загрожувати ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється, можливо стверджувати, що, у разі перебування на свободі, підозрюваний може вчинити спробу переховуватись від досудового розслідування та суду, може незаконно вплинути на учасників провадження (потерпілого та свідків), може вчинити нове кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, - оскільки у даному кримінальному провадженні слід провести ряд слідчих дій, або ж може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З огляду на означене, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчий суддя місцевого суду обґрунтовано задовольнив клопотання органу досудового розслідування та правильно обрав стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м’які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов’язків, також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а у такому випадку не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Доводи апеляційної скарги про те, що у судовому засіданні суду першої інстанції не було доведено наявність ризиків для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також й інші доводи, є необґрунтованими та спростовуються наведеним вище.
У конкретному випадку, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження.
З приводу доводів апеляційної скарги адвоката щодо того, що слідчим суддею залишено поза увагою те, що відсутні негативні характеристики на особу підозрюваного, з 2014 року підозрюваним злочинів вчинено не було, - вказані обставини, зважаючи на викладене вище у сукупності, уособлено, не можуть свідчити про достатність для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного застосування більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Доводи сторони захисту на те, що підозрюваний проживає разом із батьками, має постійне місце проживання, - спростовуються матеріалами клопотання, зокрема характеристикою, виданою сільським головою Цвітненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області ОСОБА_9, за змістом якої – ОСОБА_4 на території сільської ради не зареєстрований та не проживає, а за адресою: вул. Березовського, 46, с. Цвітне, Олександрівського району Кіровоградської області проживає матір та вітчим підозрюваного (аркуш клопотання 24).
Щодо посилань на те, що підозрюваний ОСОБА_4 є учасником АТО, має державні винагороди, - вказане було предметом оцінювання слідчим суддею, і колегія суддів погоджується із зазначенням слідчого судді з приводу того, що матеріали клопотання не містять відомостей про проходження підозрюваним військової служби та відрядження підозрюваного для участі в антитерористичній операції на сході країни, а також і про конкретні види державних винагород за таку участь.
Відтак, беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали слідчого судді – без змін.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 – залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 лютого 2018 року, якою стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 14 години 20 хвилин 27 лютого 2018 року до 14 години 20 хвилин 27 квітня 2018 року– залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_10 ОСОБА_11
Судове рішення № 72772455, Апеляційний суд Кіровоградської області було прийнято 12.03.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 404/1187/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: