Рішення № 72769939, 06.03.2018, Луганський окружний адміністративний суд

3.1.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 березня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1543/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

за участю

секретаря судового засідання: Попової Н.І.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Ставера О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання неправомірним та скасування рішення про припинення громадянства, -

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, яким просив визнати неправомірними дії Управління Державної міграційної служби України в Луганській області, визнати рішення Управління Державної міграційної служби України в Луганській області від 31 серпня 2016 року про припинення громадянства України неправомірним та скасувати його.

В обґрунтування позову зазначив, що 25 листопада 2014 року Управління ДМС України у Луганській області (далі - Відповідач), була видана довідка №44/31 про набуття громадянства України за територіальним походженням на підставі ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянства України» і був виданий паспорт громадянина України серії НОМЕР_1.

В серпні 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, але було відмовлено без пояснення причин її не задоволення.

Після відповідного запиту стало відомо, що згідно довідки №15 від 01.09.2016 громадянство України позивача припинено рішенням Управління ДМС в Луганській області від 31.08.2016 відповідно до ст.21 Закону України «Про громадянство України». При цьому будь-яких конкретних пояснень надано не було.

Для набуття громадянства України подавалася заява та всі необхідні дійсні документи, передбачені п.22 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215. Позивач вважає, що громадянство України набув на законних підставах, будь-яких суттєвих фактах, які б перешкоджали набуттю громадянства України не приховував.

На думку позивача, відповідачем неправомірно взято за основу те, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадянство України» рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2017 року провадження у справі за даним адміністративним позовом відкрито та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 листопада 2017 року.

10 листопада 2017 року на адресу суду від Управління ДМС у Луганській області надійшли заперечення на адміністративний позов (а.с.21-23).

В своїх запереченнях відповідач зазначив, що 24.06.2016 на адресу УДМС у Луганській області з Державної міграції служби України надійшов наказ від 23.06.2016 №111/АГ «Про проведення безвиїзної (дистанційної) перевірки Управління ДМС України у Луганській області щодо дотримання вимог законодавства». Відповідно до зазначеного наказу було здійснено перевірку матеріалів справ про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України», рішення за якими були прийняті УДМС України в Луганській області у період з 01.09.2014 по 31.12.2015, в тому числі і справи позивача.

17.08.2016 на адресу УДМС України у Луганській області надійшла довідка ДМС України за результатами перевірки матеріалів справ про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України». В ході проведеної перевірки справ про оформлення набуття громадянства України було виявлено низку порушень законодавства України під час формування вищезазначених справ та під час прийняття по ним рішень стосовно 42 осіб, в тому числі і стосовно ОСОБА_1, а саме в матеріалах справи встановлено наступні порушення:

- копія бланку свідоцтва про народження заявника зразка 1939 року, але заявник народився у 1969 році, а свідоцтво видане 25.04.1971;

- штампи реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання у будинковій книзі мають ознаки виправлення;

- назва області (Луганська) в штампах прописки та виписки (реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання) у будинковій книзі - не відповідає назві області на той час (Ворошиловградська);

- реєстрація місця проживання матері ОСОБА_1 - ОСОБА_4 здійснена нібито 21.03.1982 - вихідний день - неділя.

Крім цього, у ході перевірки встановлено факт реєстрації місця проживання заявників за одними й тим ж адресами, а саме за адресою: АДРЕСА_1, місце реєстрації позивача, зареєстровані також інші чотири іноземних громадянина, які не мають відношення до позивача та не є родичами між собою, та які також подали до УДМС України у Луганській області заяви про оформлення набуття громадянства України.

Беручи до уваги те, що позивачем для набуття громадянства України за територіальним походженням були надані свідомо неправдиві відомості та фальшиві документи, 31.08.2016 рішенням Управління ДМС України у Луганській області скасовано рішення Управління ДМС України у Луганській області від 25.11.2014 про оформлено набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянства України» ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з тим, що громадянство України набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей та фальшивих документів. У зв'язку з чим, 01.09.2016 УДМС України у Луганській області на ім'я ОСОБА_1 було оформлено відповідну довідку № 15 про припинення громадянства України, в якій зазначені підстави прийнятого рішення.

За таких підстав, відповідач вважає, що УДМС України у Луганській області не порушував ані чинне законодавства України, ані прав ОСОБА_1

За таких обставин відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

15 листопада 2017 року судове засідання було відкладено на 29 листопада 2017 року за клопотанням позивача.

Ухвалою суду від 29 листопада 2017 року у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено.

Також ухвалою суду від 29 листопада 2017 року провадження у справі зупинено за клопотанням представника позивача, наступне судове засідання призначено на 12 грудня 2017 року.

Ухвалою суду від 12 грудня 2017 року провадження у справі поновлено та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 12 грудня 2017 року клопотання представника позивача задоволено, провадження у справі зупинено до 19 січня 2018 року.

Ухвалою суду від 19 січня 2018 року провадження у справі поновлено та призначено до судового розгляду.

Цією ж датою ухвалою суду провадження у справі було зупинено у зв'язку з хворобою позивача до одужання.

Ухвалою суду від 28 лютого 2018 року провадження у справі поновлення та призначено до розгляду у судовому засіданні на 06 березня 2018 року.

Під час судового засідання позивач та його представник підтримали позовні вимоги.

Представник позивача також зазначив, що відповідачем порушено п.97 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого указом Президента від 27.03.2001 № 215, а саме відповідач не повідомив позивача ОСОБА_1 про прийняте рішення про припинення громадянства у тижневий строк, хоча був обізнаний про адресу, куди він вибув. Також представник позивача зазначив, що відповідачем не надано доказів, що позивач надав завідомо неправдиві відомості або фальшиві документи, які б перешкоджали набуттю громадянства України. Також представник позивача зазначив, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016130000000164 від 04.11.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України, ОСОБА_1, повідомлення про підозру не повідомлялось та обвинувальний акт не складався, та також в діях ОСОБА_1 не встановлено складу злочину. За таких підстав, представник позивача вважає, що рішення УДМС України у Луганській області від 31.08.2016, яким було скасовано рішення УДМС України у Луганській області від 25.11.2014 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_1 не підтверджує факту використання позивачем для оформлення набуття громадянства України свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів. Будь-яких доказів, які свідчать про свідоме надання позивачем неправдивих відомостей або фальшивих документів відповідачем не зазначено та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Позивач підтримав пояснення свого представника.

Представник відповідача надав пояснення, аналогічні письмовим запереченням.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

05 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся до начальника УДМС України в Луганській області з заявою про надання платної послуги - набуття громадянства України (а.с.47).

В заяві про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням №44/31 від 05.11.2014 (а.с.31-33) зазначено, що мати ОСОБА_4 проживала на території України з 10.11.1982 по 21.03.1983 за адресою: АДРЕСА_2. До заяви додану свідоцтво про народження (а.с. 35-37), паспорт громадянина України (а.с. 42-45), копія домової книги (а.с. 38-41).

Наказом Державної міграційної служби України від 23 червня 2016 № 111 призначення здійснення безвиїзної (дистанційної) перевірки Управління ДМС України у Луганській області щодо дотримання вимог законодавства при прийнятті рішень про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» за період з 01.09.2014 по 31.12.2015 (а.с. 59).

За наслідками проведеної перевірки складено довідку (а.с. 60-69). Як зазначено у Довідці в ході проведення перевірки було виявлено низку порушень законодавства України про громадянство під час формування справ про набуття громадянства України за територіальним походженням та під час прийняття рішень стосовно, у тому числі, позивача ОСОБА_1 (п.20 Довідки), а саме:

- копія бланку свідоцтва про народження заявника зразка 1939 року, але заявник народився у 1969 році, а свідоцтво видане 25.04.1971;

- штампи реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання у будинковій книзі мають ознаки виправлення;

- назва області (Луганська) в штампах прописки та виписки (реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання) у будинковій книзі - не відповідає назві області на той час (Ворошиловградська);

- реєстрація місця проживання матері ОСОБА_1 - ОСОБА_4 здійснена нібито 21.03.1982 - вихідний день - неділя.

25 серпня 2016 року провідним спеціалістом Управління ДМС в Луганській області складено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відносно ОСОБА_1, в якому зазначено, що підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України згідно зі статтею 21 Закону України «Про громадянство України» - подання свідомо неправдивих відомостей та фальшивих документів (а.с. 68-69). За наслідками розгляду подання прийняте рішення від 31 серпня 2016 року: рішення Управління Державної міграційної служби України у Луганській області від 25 листопада 2014 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, скасувати у зв'язку з тим, що громадянство України було набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей та фальшивих документів.

01 вересня 2016 року Управлінням ДМС у Луганській області складено довідку №15 про припинення громадянства України відносно ОСОБА_1

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України» № 2235-III від 18.01.2001 (надалі - Закон № 2235-III).

За визначенням статті 1 цього Закону, громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках, а громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Згідно зі ст. 6 Закону України №2235-ІІІ, громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; ... 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №2235-ІІІ, особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Згідно зі ст. 17 Закону №2235-ІІІ, громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

За приписами статті 19 вказаного Закону, підставами для втрати громадянства України є:

1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.

Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.

Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки:

а) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав;

б) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями;

в) автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;

г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;

2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів;

3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.

Положення пунктів 1, 3 частини першої цієї статті не застосовуються, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства.

Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.

Статтею 21 Закону №2235-ІІІ передбачено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Згідно зі ст. 24 Закону №2235-ІІІ, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо:

1) встановлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону;

2) прийняття заяв разом із необхідними документами щодо прийняття до громадянства України, щодо виходу з громадянства України дітей у випадках, передбачених частинами десятою - дванадцятою статті 18 цього Закону, перевірки правильності оформлення документів, наявності умов для прийняття до громадянства України і відсутності підстав, з яких особа не приймається до громадянства України, наявності підстав для виходу з громадянства України і відсутності підстав, з яких не допускається вихід з громадянства України, надсилання заяв разом зі своїм висновком на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;

3) підготовки подань про втрату особами громадянства України і разом із необхідними документами надсилання їх на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;

4) прийняття рішень про оформлення набуття громадянства України особами з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-10 статті 6 цього Закону;

5) скасування в межах повноважень прийнятих рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону;

6) виконання рішень Президента України з питань громадянства;

7) видання особам, які набули громадянство України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, довідок про реєстрацію особи громадянином України;

8) вилучення в осіб, громадянство яких припинено або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон та видання довідок про припинення громадянства України;

9) ведення обліку осіб, які набули громадянство України, та осіб, які припинили громадянство України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, один раз на півріччя інформує Комісію при Президентові України з питань громадянства про виконання рішень Президента України з питань громадянства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження, передбачені частиною першою цієї статті, стосовно осіб, які проживають на території України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України «Питання Державної міграційної служби України» №405/2011 від 06.04.2011, державна міграційна служба України (ДМС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.

Згідно з абз. 1 п. 7 вказаного Положення, ДМС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в областях, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Системним аналізом вищенаведених приписів чинного законодавства України встановлено, що Законом №2235-ІІІ Державну міграційну службу України та її територіальні органи наділено повноваженнями щодо прийняття заяв разом із необхідними документами щодо прийняття до громадянства України, щодо виходу з громадянства України дітей у випадках, передбачених частинами десятою - дванадцятою статті 18 цього Закону, перевірки правильності оформлення документів, наявності умов для прийняття до громадянства України і відсутності підстав, з яких особа не приймається до громадянства України, наявності підстав для виходу з громадянства України і відсутності підстав, з яких не допускається вихід з громадянства України, надсилання заяв разом зі своїм висновком на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства; щодо скасування в межах повноважень прийнятих рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону; й щодо вилучення в осіб, громадянство яких припинено або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон та видання довідок про припинення громадянства України.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначає Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» № 215/2001 від 27.03.2001 (надалі - Порядок провадження).

Згідно з п. 88 Порядку провадження, для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби готуються такі документи:

а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;

б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п'ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п'ятої статті 9 Закону; частина п'ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.

Згідно з п.п. 96, 97 Порядку провадження, подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.

Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління (управління) міграційної служби в області.

Рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в області або його заступником.

Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного значення, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного значення не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.

Отже, за приписами вищенаведеного Порядку провадження, рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України приймаються начальником головного управління (управління) міграційної служби в області або його заступником на підставі подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України із документами, передбаченими підпунктом «б» пункту 88 цього Порядку.

Надаючи оцінку підставам скасування громадянства ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, в ході проведення перевірки було виявлено низку порушень законодавства України про громадянство під час формування справ про набуття громадянства України за територіальним походженням та під час прийняття рішень стосовно, у тому числі, позивача ОСОБА_1 (п.20 Довідки), а саме:

- копія бланку свідоцтва про народження заявника зразка 1939 року, але заявник народився у 1969 році, а свідоцтво видане 25.04.1971;

- штампи реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання у будинковій книзі мають ознаки виправлення;

- назва області (Луганська) в штампах прописки та виписки (реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання) у будинковій книзі - не відповідає назві області на той час (Ворошиловградська);

- реєстрація місця проживання матері ОСОБА_1 - ОСОБА_4 здійснена нібито 21.03.1982 - вихідний день - неділя.

Під час судового засідання судом було оглянуто оригінал свідоцтва про народження ОСОБА_1 (а.с. 92-93). Судом встановлено, що при оформленні свідоцтва про народження ОСОБА_1 використано бланк 1969 року. Таким чином, у судовому засіданні не знайшло підтвердження факту використання бланку свідоцтва про народження заявника зразка 1939 року.

Щодо отримання свідоцтва про народження ОСОБА_1 25.04.1971 суд зазначає, що відповідно до довідки Агенства розвитку державних сервісів Міністерства юстиції Грузії від 04.12.2017 № 35/333035 (а.с. 107-109) свідоцтво про народження НОМЕР_2 видано на підставі актового запису про народження 25.04.1971. Актовий запис про народження зареєстрований 24.10.1969 Ахутською сільрадою Чхоруцкуського району під актовим записом № 38. Таким чином, у судовому засіданні знайшло своє підтвердження отримання свідоцтва про народження ОСОБА_1 саме 25.04.1971.

Щодо наявності ознак виправлення в штампі реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання у будинковій книзі суд зазначає, що в заяві про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, поданим ОСОБА_1, зазначено, що до заяві надана копія домової книги. У судове засідання оригінал домової книги не надано та відповідачем не надано жодного доказу того, що штампи реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання у будинковій книзі мають виправлення.

Щодо назви області (Луганська) в штампах прописки та виписки (реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання) у будинковій книзі - не відповідає назві області на той час (Ворошиловградська) суд зазначає наступне.

Відповідно до даних інтернет ресурсу «Вікіпедія» (https://uk.wikipedia.org) Луганська область (до 5 березня 1958 року та з 5 січня 1970 року до 4 травня 1990 року - Ворошиловградська) - адміністративно-територіальна одиниця України, розташована на сході країни, переважно в басейні середньої течії Сіверського Дінця.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що відомості, зазначені у домовій книзі щодо реєстрації місця проживання матері позивача - ОСОБА_4, яка була надана позивачем для оформлення набуття громадянства за територіальним походженням, містять неправдиві відомості у зазначені назви області перебування (реєстрації) матері.

Щодо реєстрації місця проживання матері ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у вихідний день, суд зазначає, що дійсно 21.03.1982 є неділею, тобто вихідним днем. Відповідно до ст.30 Основ законодавства СРСР та союзних республік про працю при п'ятиденному робочому тижні робочим та службовцям надаються два вихідних дня в тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Робота у вихідні дні заборонена.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що документи, які надані позивачем ОСОБА_1 для оформлення набуття громадянства за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» містять у собі неправдиві відомості, за наявності яких особа не може набути громадянство України, а тому відповідачем доведено правомірність прийняття рішення від 31.08.2016 про припинення ОСОБА_1 громадянства України.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання неправомірним та скасування рішення про припинення громадянства відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 15 березня 2018 року.

Суддя О.В. Ірметова