Рішення № 72763744, 06.03.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.03.2018 Справа № 920/932/17м. Суми

За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк кредит Дніпро», м. Київ

до відповідачів:

1) Відкритого акціонерного товариства «Сумський м’ясокомбінат», м. Суми,

2) Сумської міської ради, м. Суми

про визнання договору припиненим

Суддя Котельницька В.Л.

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 578 від 11.01.2018), ОСОБА_2 (довіреність № 579 від 12.01.2018)

від першого відповідача - ОСОБА_3 (довіреність № 02-01/144 від 26.12.2017)

від другого відповідача – ОСОБА_4 (довіреність № 2802/03.02.02-17 від 28.12.2017)

при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати припиненим договір № 126 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 04.02.1997, укладений між Сумською міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Сумський м’ясокомбінат», який зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 29.11.1997; покласти на відповідачів витрати по сплаті судового збору.

Перший відповідач у поданому до суду 06.11.2017 відзиві на позовну заяву (вх. № 9703) проти позову заперечував, просив провадження у справі припинити.

Також до суду 06.11.2017 надійшов відзив представника першого відповідача (вх. № 9707) на позовну заяву, у якому представник заперечує проти вимог позивача та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Другий відповідач подав відзив на позов, вимоги позивача визнав та просив суд задовольнити позов.

Позивач у поданих до суду заявах по суті справи наполягав на правомірності позовних вимог та просив суд задовольнити позов.

Першим відповідачем у підготовчому засіданні було подане до суду заперечення, в якому він підтримав позицію, викладену у відзиві на позов, наполягав на необґрунтованості позовних вимог.

Розгляд справи по суті розпочато у судовому засіданні 06.03.2018.

У вступному слові позивач усно виклав позовні вимоги, на задоволенні яких він наполягає, просив суд визнати припиненим договір № 126 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 04.02.1997, укладений між Сумською міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Сумський м’ясокомбінат», який зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 29.11.1997.

Представник другого відповідача підтримав позицію позивача та просив суд задовольнити позов.

Представник першого відповідача підтримав свою позицію, викладену у відзиві на позов та у поданому до суду запереченні, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представниками сторін були надані пояснення з приводу обставин, на які вони посилались у поданих до суду заявах по суті справи.

У ході судового засідання судом були встановлені обставини справи, досліджено докази, надані сторонами на підтвердження своїх позицій по суті спору, а також вчинено інші необхідні дії, встановлені Главою 6 «Розгляд справи по суті» Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши подані докази, суд встановив:

04.02.1997 між Сумською міською радою (другим відповідачем) та Відкритим акціонерним товариством «Сумський м'ясокомбінат» (першим відповідачем) було укладено договір № 126 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 29.11.1997.

Відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 даного договору оренди Сумською міською радою передано в оренду ВАТ «Сумський м'ясокомбінат» земельну ділянку загальною площею 14,94 строком на 50 років, тобто до 04.02.2047.

03.09.2009 позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумський м’ясопродуктовий комплекс» (ТОВ «СМК») договір № 030909-КЛ мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії (кредитний договір), за яким Банк надав позичальнику – ТОВ «СМК» грошові кошти у сумі 2 600 000,00 дол. США на строк до 01.10.2010.

Згідно з умовами вищевказаного договору в забезпечення його виконання Банком та позичальником було укладено три іпотечних договори, а саме: договір №261109-1 від 26.11.2009, договір № 030909-1/1 від 03.09.2009, договір № 030909-1/2 від 03.09.2009, предметом яких стали об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, наданій в оренду першому відповідачу згідно з умовами договору від 24.02.1997.

У зв’язку з невиконанням договірних зобов’язань позичальником – ТОВ «СМК» відповідно до рішення Господарського суду Сумської області від 26.10.2011 (з урахуванням ухвали від 11.02.2013 про виправлення описки в рішенні) було визнано за позивачем право власності на об’єкти нерухомого майна:

- Нежитлова будівля - будівля контори двоповерхової, будівля клубу під літ. «М-IV» цегла, загальною площею 2101,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська,103/9;

- Будівля майстерні під літ. «П-1» цегла, загальною площею 368,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська,103/10;

- М'ясожировий корпус під літ. «В-Ш»- цегла, загальною площею 5027,5 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/11;

- Будівля підсобного господарства під літ. « 1-Ч»- цегла, загальною площею 2740,5 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103;

- Будівля побутового корпусу під літ. «Е'-ІУ» - цегла, загальною площею 1519,4 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/8;

- Будівля депо під літ. «У»- цегла, загальною площею 69,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/2;

- Будівля прирельсової під літ. «Ч» - цегла, загальною площею 351,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/3;

- Контора бази під літ. «Э2»- цегла, загальною площею 117,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/5;

- Будівля санбійні під літ. «Э»- цегла, загальною площею 178,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/4;

- Будівля передзабійного утримання під літ. «Э1» - цегла, загальною площею 1277,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/7;

- Будівля парокотельні під літ. «Е»- цегла, загальною площею 771,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/6;

- Будівля гаражу під літ. «Ж», загальною площею 1227,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/1;

- Нежитлове приміщення (ковбасний корпус) під літ. «Б-ІІІ» загальною площею 6099,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103/12;

- Сушка для ковбас під літ. «Б» - цегла, загальною площею 296,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103;

- Магазин «Фірмовий» під літ. «Д-1», загальною площею 173,8 кв.м (цегляний), що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103;

- Нежитлові приміщення: склад під літ. « 1Б», загальною площею 304,1 (цегла); пилорама під літ. « 1В, 1Г» загальною площею 306,2 кв.м (гіпсоблок, азбофанера); мийка під літ. « 1Е» загальною площею 11,8 кв. м. (цегла); вбиральня під літ. « 1Ж» загальною площею 8,6 кв.м (цегла); сторожовий пост під літ. « 1И» загальною площею 8,9 кв.м (цегла); навіс для тари під літ. « 1К» загальною площею 82,0 кв.м (залізна сітка); склад солі під літ. « 1Л» загальною площею 332,6 кв.м (цегла); брязкальний басейн під літ. « 2Л» загальною площею 578,2 кв.м (зал. Стовпи, азбофанера); бондарний цех під літ. « 1М» загальною площею 303,5 кв. м (цегла); навіс під літ. « 1П» загальною площею 326,4 кв. м (цегла); навіс під літ. « 1Р» загальною площею 443,9 кв. м (цегла); будівля під літ. « 1С» загальною площею 17,2 кв. м (цегла); склад кості під літ. « 1Т» загальною площею 115,0 кв. м (цегла); електроцех під літ. « 1Ф» загальною площею 379,0 кв. м (цегла); відділ КІПІА транспортна дільниця під літ. « 1Х», загальною площею 480,3 кв. м (цегла); склад №2 під літ. « 1Ц» загальною площею 298,6 кв. м. (цегла); будівля під літ. « 1Ш» загальною площею 52,7 кв. м (цегла, бетон); будівля під літ. « 1Щ» загальною площею 4,8 кв. м (цегла); конденсаторна під літ. « 13» (залізничні стовпи); будівля насосної станції під літ. «Я» загальною площею 205,5 кв. м. (цегла); що знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103;

- №1 будівля холодильника під літ. «А-ІІІ» загальною площею 5225,6 кв. м (цегла), що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103;

- №2 будівля ковбасного цеху (консервний) під літ. «Г-1» загальною площею 1969,5 кв. м (цегла), що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103;

- Будівля столярної майстерні під літ. «С-1» загальною площею 432,9 кв. м (цегла), що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103;

- №4 будівля прохідної під літ. «Ф-1» загальною площею 55,6 кв. м (цегла), що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, І 03;

- №5 будівля медпункту під літ. «Х-1» загальною площею 192,1 кв. м (цегла), що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103;

- №6 будівля складу № 1 прибудова під літ. «Ц-1» загальною площею 572,8 кв.м (цегла), що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська,103.

Право власності на зазначені об'єкти зареєстровано позивачем 01.03.2016, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27.12.2016 (копії яких містяться у матеріалах даної справи).

З метою впорядкування права користування земельною ділянкою, на якій розміщені об’єкти нерухомості, належні позивачу, останній звернувся до Сумської міської ради для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою. Рішенням Сумської міської ради № 1943-МР від 29.03.2017 позивачу було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, розташованої по вул. Харківській, 103 у м. Сумах, в натурі (на місцевості).

Окрім того, на чергове звернення позивача до Сумської міської ради щодо пропозиції укладення договору оренди земельної ділянки, ним було отримано відповідь від Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 16.06.2017 за №06.01-18/3605, у якій зазначено, що у відповідності до п. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, земельні ділянки, що перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом, та запропоновано позивачу звернутись до ліквідатора ВАТ «Сумський м'ясокомбінат» ОСОБА_5 Вахід-Огли для отримання згоди на вилучення земельної ділянки під об'єктами нерухомого майна, що знаходяться у власності Банку.

Позивач вважає таку позицію Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради хибною, та такою що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, на його думку, перехід права власності на нерухоме майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, є достатньою підставою для припинення договору оренди такої земельної ділянки, та укладення договору оренди з новим власником нерухомого майна.

Відтак, позивач вважає себе позбавленим можливості реалізувати свої права землекористувача, встановлені чинним законодавством, наслідок неналежного виконання Сумською міською радою своїх функцій.

За вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, у якій просить суд визнати припиненим договір № 126 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 04.02.1997, укладений між Сумською міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Сумський м’ясокомбінат», який зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 29.11.1997.

Сумська міська рада у поданому відзиві не заперечує проти задоволення позову.

У той же час, від ВАТ «Сумський м’ясокомбінат» надійшли відзиви на позов, у яких ліквідатор першого відповідача – арбітражний керуючий ОСОБА_6 просить суд припинити провадження у справі з тих підстав, що відносно ВАТ «Сумський м’ясокомбінат» порушено справу про банкрутство.

Однак, суд вважає таку позицію першого відповідача помилковою, оскільки норми господарського процесуального законодавства (як у попередній, так і у чинній редакціях) не містять такої підстави для припинення провадження у справі як порушення провадження у справі про банкрутство однієї із сторін спору.

Розглянувши позовну вимогу, суд зазначає про наявність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктами «а», «е» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч.ч. 1, 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).

У випадку, коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування (зазначена правова позиція наведена в постановах ВСУ від 06.06.2011 у справі №11/227, від 20.08.2013 у справі № 18/5005/12936/2011).

Матеріалами справи підтверджений факт реєстрації за позивачем на праві власності нерухомого майна, розташованого по вул. Харківській, 103 у м. Сумах, тобто, на земельній ділянці, яка на даний час продовжує перебувати у користуванні першого відповідача на підставі договору оренди № 126 від 04.02.1997.

Отже, для обслуговування належного позивачу майна ним мав бути укладений договір з органом місцевого самоврядування (як орендодавцем для земель комунальної власності) щодо оренди земельної ділянки, на якій розташовані відповідні об’єкти нерухомості.

Як вже зазначалось вище, у зв'язку із переходом права власності на об'єкти нерухомості відбувається перехід до набувача тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала попередньому користувачу. При цьому, законом не передбачено автоматичної заміни сторони (орендаря) в договорі оренди. Особа, яка набула права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці, лише набуває права оренди такої земельної ділянки. Тобто, між орендодавцем та особою, яка набула права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці, має бути укладено новий договір оренди такої земельної ділянки.

У відповідності до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики вирішення господарських справ у спорах, що виникають із земельних відносин» після прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування, затвердження результатів аукціону, укладення відповідної цивільно-правової угоди, набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Відповідно до п. 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики вирішення господарських справ у спорах, що виникають із земельних відносин» правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень».

У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та розташованими на ній будівлями здійснює її новий власник, у той час як згідно умов договору № 126 орендарем спірної земельної ділянки продовжує перебувати ВАТ «Сумський м’ясокомбінат», договір оренди, укладений між відповідачами, є чинним, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та про визнання договору № 126 на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) припиненим.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає припинення дії, яка порушує право, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про задоволення позову шляхом припинення договору № 126 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 04.02.1997, укладеного між Сумською міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Сумський м’ясокомбінат», який зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 29.11.1997.

При цьому, заперечення першого відповідача стосовно того, що позивачем набуто право власності не на всі об’єкти нерухомості, розташовані на спірній земельній ділянці, і у власності ВАТ «Сумський м’ясокомбінат» перебуває частина нерухомості, судом до уваги не приймаються, оскільки ці твердження не підтверджені належними і допустимими доказами.

Інші заперечення першого відповідача також спростовані у ході розгляду справи наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору суд покладає на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232-233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати припиненим договір № 126 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 04.02.1997, укладений між Сумською міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Сумський м’ясокомбінат», який зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 29.11.1997.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумський м’ясокомбінат» (40007, м. Суми, вул. Харківська, 103; код ЄДРПОУ 05496017) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк кредит Дніпро» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 3; код ЄДРПОУ 14352406) 800 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Сумської міської ради (40000, м. Суми, пл. Незалежності, 2; код ЄДРПОУ 23823253) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк кредит Дніпро» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 3; код ЄДРПОУ 14352406) 800 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати накази після набранням рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 16.03.2018.

Суддя В.Л.Котельницька