Ухвала суду № 727539, 07.06.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                   61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а- 312\07                                     Головуючий 1 інстанції:Яризько В.О.

Категорія : про зобов’язання                           Доповідач:                     Подобайло З.Г.

надати документи

Ухвала

Іменем України

07 червня 2007 рокум. Харків

            Судова колегія Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

           Головуючого судді       - Подобайло З.Г.

                               Суддів       - МельніковоїЛ.В.

                                                 - Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання – Спесивцевої О.В.

та осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача – Малахова Юлія Анатоліївна (дов. № 29/10/10-025 від 09.01.07р.)

представникивідповідачів  - не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційнускаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від19 березня 2007 року  по справі№АС-42/46-07

за позовомДержавної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова  

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська тентова компанія», м. Харків

про                зобов’язання надати документи 

                                                     встановив :

Позивач, ДПІ у Київському районі м. Харкова  у січні 2007 року звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ «Українська тентова компанія» про зобов’язання надати йому документи,  які підтверджують факт надмірної сплати ПДВ контрагентів по декларації за квітень, травень, червень 2006 року.

Постановою Господарського суду Харківської області від19.03.2007 року в позові ДПІ у Київському районі м. Харкова до ТОВ «Українська тентова компанія» про зобов’язання надати документи відмовлено.

При прийнятті постанови, що оскаржується  суд першої інстанції виходив з відсутності обов’язку платника податків ( відповідача) мати документи в підтвердження нарахування податків , які вимагає ДПІ.

З даною постановою  позивач (ДПІ) не згоден , вважає   її прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. З посиланням на ст.67 Конституції України , ст.4, ст.9, ст.20  Закону України "Про систему оподаткування", ст.2,ст.8 та ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» вказує, що звертаючись з позовною заявою до Господарського суду Харківської області про витребування з відповідача документів, які підтверджують факт надмірної сплати ПДВ до бюджету, ДПІ здійснює основну функцію, покладену на неї Законом України "Про державну податкову службу в Україні" - здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), оскільки жодним нормативно-правовим актом не встановлена заборона ДПІ витребувати документи, які підтверджують правомірність, повноту нарахування та справлення податків та зборів, в даному випадку правомірність сплати ПДВ.       

Скаржник зазначає, що згідно з наказом ДПА України від 24.04.2003 року №196 "Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам" при проведенні документальної перевірки платника податків, який заявив до відшкодування суму податку на додану вартість, необхідно організовувати проведення зустрічних перевірок (виробника або імпортера) цього платника податків з метою встановлення фактичних обставин здійснених операцій, у тому числі факту включення постачальниками сум ПДВ, які підлягають підтвердженню, до складу податкових зобов'язань у декларації з ПДВ за відповідний період.                                                                                                                                              

За результатами вжитих заходів, передбачених наказом ДПА України №350, сума бюджетного відшкодування, заявлена відповідачем в деклараціях за червень, липень 2006 року залишається не підтвердженою за результатами зустрічних перевірок, оскільки не можливо встановити факт надмірної сплати ПДВ контрагентами позивача, а саме: ДПІ у Київському районі м. Харкова направлений лист до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська з проханням провести зустрічну перевірку ПП "Тріада". Відповідно відповіді Лівобережної МДПІ у м. Дніпропетровську та згідно наданих документів ПП "Тріада" не має можливості встановити по яких податкових накладних отримано товари від постачальників та відповідно не має можливості провести зустрічні перевірки постачальників ПП "Тріада" та продовжити відстеження ланцюгу постачання товарів до виробника або імпортера таких товарів. Проведення зустрічних перевірок є обов’язковою умовою для встановлення правомірності сум, заявлених до бюджетного відшкодування, виходячи з  вимог п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" , якою передбачено, що бюджетне відшкодування - це сума ,що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Наявність податкового кредиту по ПДВ не тотожні поняття з безумовним відшкодуванням ПДВ з державного бюджету, оскільки п.7.4.1. ст.7 Закону №168 передбачає крім наявності належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником ПДВ, ще й таку обов'язкову підставу як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Згідно з приписами Закону №168 суми ПДВ зараховуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом. Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов’язкових  підстав для включення сум податкового кредиту по ПДВ є сплата цих сум до Держбюджету України. Висновок про те, що до відшкодування підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції-формування доходів державного бюджету України (п.19 ст.1,ст.9 Бюджетного Кодексу України) , а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону №168 зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст.1 Закону №168).

Тобто, як видно з системного аналізу вищезазначених норм Закону №168 встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою : сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту по ПДВ та відшкодування ПДВ за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

За змістом Закону №168 право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов’язання  по сплаті податку в ціні товару.      

Таким чином, аналізуючи норми Закону №168 та норми Бюджетного кодексу України, ДПІ для підтвердження правомірності сум, заявлених до відшкодування, необхідно встановити факт надмірної сплати ПДВ контрагентами відповідача. А враховуючи те, що при проведенні перевірки документи відповідачем не надавались,  ДПІ реалізовує своє право звернення до суду виходячи з норм ст.ст. 3,17, 104,  п.п.5,6 розділу 7 «Прикінцевих та перехідних положень» КАС України , ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»,  ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити ,де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребує необхідні докази.                                                                                                          

Відповідно до ст.9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції України та законів України. Згідно ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.                                                                                                                       

Таким чином, законним є лише таке судове рішення, яке ухвалене у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, тобто, суд до ухвалення рішення повинен повною мірою встановити всі обставини справи, дослідити всі наявні докази, визначити норми матеріального і процесуального права, які слід застосовувати до спірних правовідносин, при цьому повинен забезпечити рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечити змагальність сторін та свободу в доведенні ними суду доказів, а також у доведенні перед судом переконливості таких доказів.  В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.

         Представник відповідача в судове засідання не з»явився, але був належним чином повідомлений про дату ,час та місце судового розгляду апеляційної скарги, про що свідчить поштове повідомлення.

         Судова колегія , згідно протоколу судового засідання від 07.06.2007р. , ухвалила розпочати розгляд апеляційної скарги та справи у відсутність представника ТОВ «Українська тентова компанія».

 Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги , судова колегія вважає , що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було встановлено, та підтверджено у суді апеляційної інстанції наступне.

 Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ДПІ у Київському районі м. Харкова, звернувся до суду з позовом та просить витребувати у відповідача ТОВ «Українська тентова компанія» документи, які підтверджують факт надмірної сплати ПДВ (платіжні доручення) по декларації за квітень, травень та червень 2006 р., посилаючись на положення п. 1, п. 8 ст. 11, ч. 7 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", п. 1.8 ст. 1, п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про ПДВ", Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, затверджені наказом ДПА України № 350 від 18.08.05 р., наказ ДПА України № 196 від 24.04.03 р. „Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ юридичним особам".

Як вбачається з матеріалів справи  підприємство відповідача поставлено на облік в ДПІ Київського району м. Харкова 04.01.2000 р. та зареєстровано як платника ПДВ, про що ним отримано свідоцтво № 28732398 від 11.01.2000 р.

За матеріалів справи судом першої інстанції  правомірно встановлено, що ТОВ «Українська тентова компанія» згідно декларації за квітень 2006 р. з податку на додану вартість заявило до відшкодування 317564,0 грн. , за травень 2006року 441002,0 грн., за червень 2006 року 493346,0 грн. шляхом зарахування на рахунок в установі банку.

Для дослідження питань щодо правомірності задекларованої до відшкодування з бюджету суми ПДВ за вказаний період позивачем проведені позапланові документальні     перевірки,     за     результатами     якої    складено     акт     №     2214/23-30657544 від 01.08.2006р. та акт  № 2673/23-30657544 від 13.09.2006р. Як вбачається з актів за результатами перевірок підтверджено відшкодування за квітень 2006р. у сумі 288694,00 грн., за травень 2006р. у сумі 239584,00 грн. В ході перевірки направлені запити на проведення зустрічних перевірок контрагентів підприємства: до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська направлено лист № 8021/7/23-509 від 29.09.2006р., з проханням провести зустрічну перевірку ПП "Тріада"; до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська направлено лист № 8019/7/23-509 від 29.09.2006р., з проханням провести зустрічну перевірку ПП "Тріада"; до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська направлено лист № 8016/7/23-509 від 29.09.2006р., з проханням провести зустрічну перевірку ПП "Тріада"; до ДПІ у Деснянському районі м. Києва направлено лист № 9371/7/23-509 від 17.11.2006р., з проханням провести зустрічну перевірку ТОВ "Єврофасад" по взаємовідносинам з ТОВ «Українська тентова компанія».

  Позивач в позовній заяві зазначає, що за результатами зустрічних перевірок контрагентів відповідача підтвердити до відшкодування суми ПДВ за спірні періоди неможливо, оскільки контрагенти відповідача включали до складу податкового зобов’язання згідно податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ "Українська тентова компанія", але по одному контрагенту згідно наданих ним документів неможливо встановити по яких податкових накладних отримано товари від постачальників та немає можливості провести зустрічні перевірки постачальників контрагента та продовжити відстеження по ланцюгу постачання товарів до виробника або імпортера таких товарів, а по іншому контрагенту не вказано по яких саме накладних ним включені суми ПДВ до зобов’язання. Скаржник у судовому засіданні пояснив, що від відповідача вимагаються платіжні доручення, які підтверджують фактичну сплату його контрагентами ПДВ до бюджету, оскільки органи ДПС не змогли провести зустрічні перевірки до виробника продукції. Судова колегія зазначає, що позивач не звертався до відповідача з обґрунтованим запитом про надання документів, на який відповідач не надав документи або відповіді. Судова колегія зазначає,  що відповідно приписам ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Завдання органів державної податкової служби визначені Законом України „Про державну податкову службу в Україні", в якому вказано, що завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. В ст. 10 Закону також передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України. Спеціальним законом з питань оподаткування - Законом України „Про податок на додану вартість" встановлено, що (п. 10.4 ст. 10) контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні – відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів. Зважаючи на те, що жодна норма чинного законодавства не покладає на платників податків повноваження щодо контролю за справлянням податків його контрагентами, не зобов'язує платника податків накопичувати у себе документи, які не відносяться до власної господарської діяльності, а також не передбачає делегування функцій органів ДПС щодо збирання доказів діяльності інших суб'єктів господарської діяльності. Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства і заявлені всупереч положенням Конституції України, а тому задоволенню не підлягають. Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги є помилковими. За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205,206, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                     ухвалила :

 Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від19.03.2007 року  по справі№АС-42/46-07 залишити без задоволення.

 Постанову Господарського суду Харківської області від19 березня 2007 року по справі№№АС-42/46-07  залишити без змін.

 Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                         Подобайло З.Г. 

 Судді                                                                   Мельникова Л.В.

                                                                             Сіренко О.І.                                                                                                    

 Ухвала в повному обсязі виготовлена 12 червня 2007р. о 14:00