Постанова № 72741382, 06.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2018 рокусправа № 808/2168/17 Головуючий суддя І інстанції - Батрак І.В.

судді - Бойченко Ю.П., Татаринов Д.В.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Чепурнова Д.В.

судді: Сафронової С.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, згідно з яким просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, оформлене протоколом №5 від 25 квітня 2017 року у частині відмови у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1;

- зобов'язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України встановити статус учасника бойових дій ОСОБА_1 згідно пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, оформлене протоколом №5 від 25 квітня 2017 року, у частині відмови у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1.

Зобов'язано Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України повторно розглянути надані ОСОБА_1 матеріали щодо визнання учасником бойових дій згідно із пунктом 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та прийняти рішення.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмовлених вимог ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив її скасувати частково, у частині відмовлених вимог та ухвалити у цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновком суду першої інстанції щодо втручання у дискреційні повноваження органу, який уповноважений вирішувати питання щодо надання статусу учасника бойових дій, у випадку зобов'язання відповідача встановити статус учасника бойових дій ОСОБА_1.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідачі просили відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у ДФС України заперечував проти її задоволення, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, інші сторони до суду не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції, займав посаду начальника другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, має звання старшого лейтенанта.

Наказом ДФС України "Про відрядження працівників податкової міліції" від 29.05.2015 № 1539-о позивача було відряджено у розпорядження Головного управління ДФС у Донецькій області на період з 01 червня по 29 червня 2015 року (29 календарних днів).

Відповідно до наказу ДФС України "Про продовження відрядження працівників податкової міліції" від 26.06.2015 №1905-о позивачу було продовжено відрядження до Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Луганській області з 30 червня по 28 липня 2015 року (29 календарних днів).

28 липня 2015 року ДФС України винесений наказ "Про продовження відрядження працівників податкової міліції" №2268-о, яким позивачу було продовжено відрядження до Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Луганській області з 29 липня по 26 серпня 2015 року (29 календарних днів).

Відповідно до наказу ДФС України "Про продовження відрядження працівників податкової міліції" від 26.08.2015 №2681-о позивачу було продовжено відрядження до Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Луганській області з 27 серпня по 08 вересня 2015 року (13 календарних днів).

Крім того, наказами керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 23.07.2015 №0160, 03.09.2016 №0170 наказано вважати ОСОБА_1 залученим до проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях та відрядженим в район її проведення з підпорядкуванням керівнику антитерористичною операцією в Донецькій та Луганській областях у період з 01 червня по 04 вересня 2015 року.

Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 23.11.2015 №327 наказано вважати позивача таким, що перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань.

Довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 30.03.2017 №552/99-99-21-10-01-18д, виданою начальником Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення АТО (м. Київ, м. Краматорськ, м. Слов'янськ) Державної фіскальної служби України капітану податкової міліції ОСОБА_1, підтверджено, що позивач дійсно в період з 04.02.2016 по 16.05.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької області. У зазначеній довідці вказано, що вона є підставою для надання позивачу статусу учасника бойових дій.

Також факт безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції у період з 01.06.2015 по 06.09.2015 підтверджується довідкою Головного управління ДФС у Луганській області від 03.03.2017 № 662/8/12-32-41, яка видана позивачу в тому, що останній у вказаний період був відряджений до ГУ ДФС у Луганській області та перебував у підпорядкуванні начальника управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області, а також фактично проходив службу у даному підрозділі, з метою виконання бойових завдань та прийняття безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Крім цього, ОСОБА_1 16.07.2017 нагороджено відзнакою Всеукраїнської громадської організації «Спілка ветеранів та працівників силових структур України «Звитяга» «За захист економічних інтересів України в зоні проведення АТО».

Позивачем до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України було подано заяву (вх. № 2073/Інше від 04.04.2017) про надання йому статусу учасника бойових дій.

Відповідно до витягу з Протоколу № 5 засідання Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у ДФС від 25.04.2017, наявного в матеріалах справи, Комісією у зв'язку з відсутністю правових підстав одноголосно прийнято рішення відмовити в наданні статусу учасника бойових дій працівникам (в т.ч. колишніх) слідчих підрозділів фінансових розслідувань ДФС.

Листом від 28.04.2017 №5911/3/99-99-04-04-01-14 "Про надання інформації" відповідач повідомив позивача про те, що Комісією прийнято рішення відмовити в наданні статусу учасника бойових дій працівникам (в т.ч. колишнім) слідчих підрозділів фінансових розслідувань ДФС, які відряджались до головних управлінь ДФС у Донецькій та/чи Луганській областях, у зв'язку з чим було повернуто позивачу направлені до Комісії заяву та матеріали.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі Закон № 3551).

Відповідно до ст. 4 Закону № 3551 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Згідно зі ст. 5 Закону № 3551 учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Пунктом 19 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551 передбачено, що учасниками бойових дій визнаються, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 затверджено Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (далі Порядок № 413).

Пунктом 2 Порядку № 413 визначено, що статус учасника бойових дій надається, зокрема військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Згідно з п. 4 Порядку № 413 підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є, зокрема, такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення:

- витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції,

- витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції,

- документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;

Відповідно до п. 5 Порядку № 413 рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається:

- комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС.

Рішення щодо утворення комісії та положення про неї затверджується відповідним міністерством, центральним органом виконавчої влади та іншим державним органом, зазначеним в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до ст. 6 Закону № 3551 постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.1995 № 16 "Про застосування пункту 2 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Порядку № 413, наказом Міністерства фінансів України № 957 від 14.11.2016 затверджено Положення про Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.11.2016 року № 1553/29683 (далі - Положення № 957).

Згідно з пунктом 1 вказаного Положення Комісія утворюється відповідно до п. 5 Порядку № 413.

Відповідно до п.п. 5 п. 2 Положення № 957, Комісія має право відмовляти в наданні статусу учасника бойових дій у разі відсутності для надання відповідного статусу підстав.

У свою чергу, вичерпний перелік підстав для відмови в наданні статусу учасника бойових дій встановлений пунктом 7 Положення № 957:

- відсутність документів, що містять достатні докази безпосередньої участі особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення;

- надання недостовірних даних про особу;

- виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення;

- наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені підстави є вичерпними та не підлягають широкому тлумаченню, оскільки будь-яких інших підстав для відмови приписами Положення № 957 не передбачено.

Як вбачається з матеріалів справи, з 01 червня 2015 року по 08 вересня 2015 року ОСОБА_1 на підставі наказів Державної фіскальної служби України відряджався до зони проведення АТО на території Донецької та Луганської областей та брав безпосередню участь в проведенні та виконанні завдань, що покладені на підрозділи ДФС, брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. (а.с. 24-35)

Місцем дислокації позивача під час перебування на території проведення АТО був підрозділ оперативного забезпечення окремих територій зон проведення АТО ГУ ДФС Донецької та Луганської областей.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що несення служби позивачем відбувалось на рівні з оперативними працівниками даного підрозділу: у складі добових нарядів на контрольних пунктах в'їзду/виїзду (КГТВВ) та на стаціонарних КрП, розташованих на першій лінії оборони; у складі зведених мобільних груп, які пересувались вздовж лінії розмежування з метою недопущення незаконного переміщення вантажів.

Оскільки позивач відповідає вимогам статті 5 Закону № 3551 та брав участь в Антитерористичній операції у підрозділах оперативної групи ДФС України при штабі АТО для виконання спеціальних (бойових) завдань, то він є таким, що належить до категорії осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Колегія суддів вважає за необхідне окремо звернути увагу на Довідку про безпосередню участь позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 30 березня 2017 року № 552/99-99-21-10-01-18д, яка видана начальником Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення АТО (м. Київ, м. Краматорськ, м. Слов'янськ) Державної фіскальної служби України полковником податкової міліції О.С. Власовим та яка є підставою для надання позивачу статусу учасника бойових дій. Зазначена довідка не визнана не законною та не скасована.

Безпідставними є також посилання відповідача на лист Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції від 21.04.2017 № 1730/02/05.1-17 як на підставу прийняття рішення про відмову позивачу у наданні статусу учасника бойових дій, оскільки вказаний лист не є нормативно-правовим актом, що створює обов'язкові правові наслідки у відповідній сфері суспільних відносин, а носить лише інформаційний, рекомендаційний та необов'язковий характер.

Таким чином, судом встановлено, що законних підстав для відмови позивачу у наданні статусу учасника бойових дій відповідач не мав, а тому прийняте рішення, яке оформлене протоколом №5 від 25 квітня 2017 року є протиправним і правильно скасовано судом першої інстанції.

Поряд з цим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції у втручання у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень у випадку зобов'язання відповідача встановити статус учасника бойових дій ОСОБА_1, з огляду на наступне.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України про відмову ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій, оформлене протоколом №5 від 25 квітня 2017 року, не містить жодної, передбаченої Положенням № 957, підстави для відмови в наданні статусу учасника бойових дій.

При цьому колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1, звертаючись до суду з даним позовом, просив зокрема, зобов'язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України встановити статус учасника бойових дій ОСОБА_1 згідно пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що в рішенні від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права і свої визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з пунктом 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 року суд зазначає засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином з урахуванням наданих позивачем для розгляду документів, які в повній мірі підтверджують участь позивача у проведенні Антитерористичній операції та є підставою для отримання статусу учасника бойових дій, а також з огляду на відсутність жодної, передбаченої Положенням № 957, підстави для відмови в наданні статусу учасника бойових дій в рішенні Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України яке оформлене протоколом №5 від 25 квітня 2017 року, колегія суддів робить висновок про те, що ефективним засобом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України встановити статус учасника бойових дій ОСОБА_1 згідно пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Приймаючи до уваги те, що у постанові суду першої інстанції помилковими є лише деякі з його висновків, а інші висновки є законними і обґрунтованими, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про скасування судового рішення у частині (щодо неправильно вирішеної частини позовних вимог) та ухвалення у цій частині нового судового рішення.

Керуючись: п.2 ч.1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року в частині зобов'язання Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України повторно розглянути надані ОСОБА_1 матеріали щодо визнання учасником бойових дій згідно із пунктом 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та прийняти рішення - скасувати та прийняти нову постанову в цій частині.

Зобов'язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України встановити статус учасника бойових дій ОСОБА_1 згідно пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 12 березня 2017 року.

Головуючий суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.В. Мельник