Постанова № 72735260, 14.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1733/18 Справа № 201/16085/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 69

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – Варенко О.П.,

суддів –Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Василенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 листопада 2017 року

у цивільній справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи – Конституційний Суд України, суддя Європейського суду з прав людини від України ОСОБА_3, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту відсутності після набуття рішенням Європейського Суду з прав людини від 26.02.2015 у справі «ОСОБА_2 проти України (№2)» статусу остаточного «правової визначеності» стосовно права заявника звертатися до Конституційного Суду України.

Ознайомившись із запереченнями Конституційного Суду України на заяву, заявник подав зауваження на заперечення, в яких, серед іншого, зазначив, що відповідно до ст. 32 Конвенції та ст. 201 ЦПК України суд має направити до Органу представництва у ЄСПЛ клопотання щодо звернення цього Органу до ЄСПЛ з проханням розтлумачити параграфи 112 і 119 рішення у справі «ОСОБА_2 проти України № 2» від 26.02.15 стосовно права громадянина на індивідуальне звернення до Конституційного Суду України й на час вирішення цього питання зупинити провадження у справі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні вищезазначеного клопотання заявника.

Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду.

Представник інтересів заінтересованої особи – Конституційного Суду України подав заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_2, в яких погодився з позицією Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, виявленій в ухвалі від 30 листопада 2017 року.

Учасники справи в судове засідання не з’явились, про час розгляду справи повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали), суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, кримінального чи адміністративного судочинства.

Із матеріалів справи вбачається, що вимоги заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, полягають в тому, щоб співставити висновки, викладені у рішенні ЄСПЛ у справі «ОСОБА_2 проти України № 2» від 26.02.15 із вимогами національного законодавства України та визначити їх узгодженість між собою.

За таких обставин тлумачення Європейським судом з прав людини окремих параграфів власного рішення не є предметом поданої ОСОБА_2 заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, тому підстави, встановлені ст. 201 ЦПК України, для зупинення провадження у справі для звернення до ЄСПЛ – відсутні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що клопотання заявника щодо звернення до Європейського Суду з прав людини з проханням розтлумачити параграфи 112 і 119 рішення та зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з запереченнями Конституційного суду України на заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, однак не можуть бути прийняті до уваги, оскільки при апеляційному розгляді здійснюється перевірка законності оскаржуваної ухвали, тоді як оцінка вказаних заперечень буде надана судом першої інстанції при вирішенні справи по суті.

Посилання заявника на те, що тлумачити власне рішення може тільки ЄСПЛ, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з відповідною заявою сам ОСОБА_2 до ЄСПЛ не звертався, а процесуальним законом не встановлено повноваження або обов’язок суду щодо здіснення відповідних звернень при розгляді справи.

Таким чином доводи апеляційної скарги за своїм змістом є суб’єктивним тлумаченням апелянтом норм права та не впивають на законність оскаржуваної ухвали.

Виходячи з викладеного, встановлених ст.376 ЦПК України підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 листопада 2017 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

ОСОБА_4