Постанова № 72735258, 12.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2307/18 Справа № 204/6606/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Порубай М.Л.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що відповідно до укладеного кредитного договору б/н від 31 жовтня 2011 року, ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Внаслідок неналежного виконання взітих на себе кредитних зобов’язань, у відповідача станом на 25 вересня 2017 року, утворилась заборгованість в розмірі 20514,59 грн.

У зв’язку з чим, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 31 жовтня 2011 року в розмірі 20514,59 грн., а також, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2017 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» було відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 31 жовтня 2011 року в розмірі 20514,59 грн.

В своїй апеляційній скарзі, ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на те, що судом першої інстанції було грубо порушено норми процесуального та матеріального права, не в повному обсязі з’ясовано обставини справи, що мають значення для її вирішення, внаслідок чого постановлено незаконне та необґрунтоване рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленимицією главою.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно ч. 3 ст. 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Тож, до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження та переглядати рішення судів перших інстанцій.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2011 року між сторонами був укладений Кредитний договір б/н, на підставі особистої заяви ОСОБА_2, згідно з умовами якого остання отримала кредитну картку із встановленим лімітом кредитних коштів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Вищевказаний кредитний договір б/н від 31 жовтня 2011 року складається з Анкети-заяви про приєднання к Умовам і правилам надання банківських послуг та самих Умов і правил надання банківських послуг.

На підставі вказаних Анкети-заяви про приєднання к Умовам і правилам надання банківських послуг та самих Умов і правил надання банківських послуг, позивач нарахував відповідачу заборгованість, яка станом на 25 вересня 2017 року становить 20514,59 грн. та складається з:

- заборгованість за кредитом - 7733,42 грн.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом - 5898,31 грн.;

- нарахована пеня - 5429,78 грн.;

- штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.;

- штраф (процентна складова) - 953,08 грн.

В ході судового розгляду справи ОСОБА_2 просила застосувати строк позовної давності для звернення до суду та відмовити ПАТ КБ «ПриватБанк», у зв’язку із пропуском останнім строку звернення до суду у відповідності до ст. 257 ЦПК України.

Згідно з положеннями ст. ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В порядку ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції, враховуючи всі обставини справи та надані позивачем докази, дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності, про яку було заявлено ОСОБА_2, так як порушення зобов’язання за кредитним договором б/н від 31 жовтня 2011 року виникло з моменту неповернення відповідачкою отриманих коштів, і саме з цього моменту у позивача було три роки для реалізації свого права на звернення до суду за захистом своїх порушених прав (неповернення кредиту з боку Позичальника), проте останній звернувся до суду з вимогами лише 17 жовтня 2017 року.

Основним доводом апелянта щодо застосованого строку позовної давності є посилання на те, що заява ОСОБА_2 не містить відомостей про зобов’язання по сплаті щомісячних платежів, а також інформації про строк дії картки, яку вона отримала за поданою банку і власноруч підписаною Анкетою-заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг.

Однак, колегія суддів відхиляє такий довід апелянта, оскільки діючим процесуальним законодавством України обов’язок доказування обгрунтованості позовних вимог покладено на особу, яка звертається із позовом.

ПАТ КБ «ПриватБанк» не було надано жодних доказів на доведення факту дотримання строків позовної давності та дії картки, виданої ОСОБА_2 відповідно до кредитного договору №б/н від 31 жовтня 2011 року.

А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Тож, керуючись положеннями ст. ст. 259, 367, 369, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» – залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2017 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

ОСОБА_3