Постанова № 7270120, 22.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 6/530

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

          16.46           № 2а-8983/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Миронець Р.А. вирішив адміністративну справу

за позовомДочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" відкритогоакціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Державна податкова адміністрація в Київській області

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15.07.2009р. №0000163810/0, від 15.07.2009р. №0000173810/0

за участю представників сторін:

відповідача, Літвінов О.А., позивач1, Іватина Г.Є., 22.12.2009 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з позовом до Державної податкової інспекції у Київський області про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень від 15.07.2009 р. № 0000163810/0 про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 248296,88 грн., з яких 165531,25 грн. основного платежу та 82765,63 грн. штрафних (фінансових) санкцій та від 15.07.2009 р. № 0000173810/0 про донарахування податку на прибуток підприємств на загальну суму 2012206,39 грн., з яких 1157796,88 грн. основного платежу та 854409,51 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач - Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», вказує на те, що відповідач при проведенні перевірки дійшов до помилкового висновку про порушення підприємством п.п. 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (далі Закон України № 168/97-ВР) та п.п. 5.3.9, п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5, п.п.8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями (далі Закон України № 283/97-ВР) в частині не включення до складу валового доходу коштів отриманих як «капітальні трансферти». Позивач стверджує, що «капітальні трансферти»не можна ототожнювати з поняттями «дотації»та «субсидії». Також, позивач вказує на те, що підприємством правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 165531,25 грн. за господарськими операціями з контрагентами ТОВ «Спецтехзніка», ВАТ «Спецбудмонтаж-503», ТОВ «Росавто - Україна», ТОВ «Грюнберг»та ТОВ «ЮСТ». Виконання вказаних договірних зобов’язань підтверджуються первинними документами та банківськими виписками. Тому, на думку підприємств, податкові повідомлення –рішення прийняті всупереч чинному законодавству України.

Відповідач - ДПА у Київській області, проти позовних вимог заперечує з огляду на те, що підприємством були порушені вимоги п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9, п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5, п.п.8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»що призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 1157796,88 грн. Відповідач вказує, що позивачем в Декларації з податку на прибуток підприємства за звітній період ІІІ квартали 2008 року та 2008 рік суму коштів в розмірі 4586000,00 грн., які були отримані як дотація з державного бюджету. Окрім того, відповідач зазначає про завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за періоди жовтень 2007 р., листопад 2007 року, січень 2008 року та травень 2008 р. та в розмірі 147826,25 грн., чим були порушені вимоги п.п. 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість». Отже, донарахування податкових зобов’язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідає вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою адміністрацією в Київській області була проведена планова виїзна перевірка Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»(скорочене найменування ДП «Київське обласне дорожнє управління»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р. Перевірка проводилась з 05.05.2009р. по 17.0б.2009р.Термін проведення перевірки продовжувався з 03.06.2009 р. по 17.06.2009 р. на підставі наказу ДПА в Київській області від 02.06.09 № 213.

За результатами проведення перевірки був складений Акт від 02.07.2009 р. №7/38-111/33096517 «Про результати планової виїзної перевірки Дочірнього підприємства „Київське обласне дорожнє управління" Відкритого Акціонерного товариства „Державної Акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»(код за ЄДРПОУ 33096517) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р.»(надалі Акт). Позивач не погодився з висновками акту перевірки та подав заперечення від 08.07.2009 р. № 07/870.

Відповідачем були розглянуті вказані заперечення та 10.07.2009 року позивачу була надані відповідь про результати розгляду заперечення № 1444/10/38-131/1276, відповідно до якого заперечення позивача не були взяті до уваги.

На підставі вказаного Акту ДПА в Київській області направило ДП „Київське обласне дорожнє управління" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" податкові повідомлення - рішення від 15 липня 2009 року № 0000163810/0, від 15 липня 2009 року № №0000173810/0.

Вказаними податковими повідомленнями - рішеннями було встановлено податкове зобов'язання ДП «Київське обласне дорожнє управління»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за наступними платежами:

-          податок на прибуток в сумі 2 012 206, 39 грн. (з яких основний платіж –1 157 796, 88 грн., штрафні (фінансові) санкції - 854 409,51 грн.); -          податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 248 295, 88 грн. (з яких основний платіж - 165 531, 25 грн., штрафні (фінансові) санкції - 82 765, 63 грн.). Позивач вважає, що висновки Акту, а як наслідок і податкове повідомлення - рішення від 15 липня 2009 року № 0000163810/0 не відповідають дійсності, складені з порушенням норм чинного законодавства України та мають бути визнані недійсними у зв'язку з тим, що отримання та використання бюджетних коштів в 2008 році не призвело до заниження суми валового доходу в сумі 4 586 000,00 грн., в т.ч. по періодах: за ІІІ квартал 2008 року в сумі 687000,00 грн., за ІУ квартал 2008 року в сумі 3 899 000,00 грн. А також,           з висновком відповідача щодо безпідставного нарахування амортизації, що призвело до заниження оподатковуваного прибутку за 2008р. в сумі 1055,60 грн., в тому числі за ІІ квартал в сумі 356,30 грн.; за ІІІ квартал в сумі 351,85 грн.; ІУ квартал в сумі 347,45 грн. та           з висновком щодо повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р. встановлено його заниження на загальну суму 1157 796,88 грн., у тому числі за І квартал 2008 року в сумі 2 557,00 грн.; за ІІ квартал 2008 року в сумі 2 780,35 грн.; за ІІІ квартал 2008 року в сумі 175 566,97 грн.; за ІУ квартал 2008 року в сумі 976 892,56,00 грн.

Також, позивач заперечує щодо донарахування податковим органом за податковим повідомленням - рішенням від 15.07.2009 року №0000163810/0 загальної суми податкового зобов'язання по ПДВ 248 296,88 грн. в тому числі за основним платежем: 165 531, 25 грн., за штрафними санкціями 82 765, 63грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Щодо неправомірності висновку про порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість»та донарахування податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між Дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та ТОВ «Спецтехзніка», ВАТ «Спецбудмонтаж-503», ТОВ «Росавто - Україна», ТОВ «Грюнберг»та ТОВ «ЮСТ»були укладені господарські договори, а саме:

Договір № КП-27.02-10 від 27.02.2006 р. з ТОВ «Спецтехніка - Україна», п/н № 347 від 08.08.2007р. на суму 49166,67 грн. (ПДВ) включена до податкового кредиту в жовтні 2007р. (по даті отримання) - по накл. № СТ-0000311 від 08.08.2007р.

Договір № 0206-1 від 15.01.2006 р. з ВАТ «Спецбудмонтаж - 503», п/н № 480 від 14.09.2007р. на суму 15833,33 грн. (ПДВ) включена до податкового кредиту в листопаді 2007р. (по даті отримання) - рахувалась на р.643 (включена на р.643 в вересні 2007р.по накл. № РН-208 від 05.09.2007р.).

Договір № 34/06 від 18.01.2006 р. з ТОВ «Росавто - Україна», п/н № 120 від 04.09.2007р. на суму 11470,0грн. (ПДВ) включена до податкового кредиту в січні 2008р. (по даті отримання) - рахувалась на р.643 (включена на р.643 в вересні 2007р. по накл. № РН-0000093 від 21.09.2007р.).

Договір № 146-18/1 від 10.03.2006 р. з ТОВ «Грюнберг», п/н № 22 від 17.08.2007р. на суму 28000,0грн. (ПДВ) включена до податкового кредиту в січні 2008р. (по даті отримання) - рахувалась на р.643 (включена на р.643 в жовтні 2007р. по накл. № РН-0000016 від 01.10.2007р.).

Договір № 3/02 від 03.02.2006 р. з ТОВ «ЮСТ», п/н № 677 від 08.04.2008р. (а не від квітня 2004 р.) на суму 1690,18 грн. (ПДВ) включена в травні 2008р. (по даті отримання).

Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в деклараціях з ПДВ суми податкового кредиту відображало на підставі отриманих належним чином оформлених податкових накладних відповідно до п.п. 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість»та ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(не пізніше закінчення 1095 дня наступного за останнім днем граничного строку подання декларації звітного періоду).

Щодо твердження відповідача про порушення підприємством п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями та завищення ПДВ за листопад 2007 в сумі 41 666,67 грн. при придбанні легкового автомобіля суд зазначає наступне наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-          придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-          придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, згідно з пп. 7.4.1 Закону України № 168/97-ВР платник податку на додану вартість має право на включення до складу податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у цьому звітному періоді при придбанні платником легкового автомобіля, який є основним фондом та підлягає амортизації (право на отримання податкового кредиту надано третім абзацом пп. 7.4.1 ст. 7 Закону), який підприємством заплановано використовувати для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності, наприклад, здавати в оренду (право на отримання податкового кредиту надано третім абзацом пп. 7.4.1 ст. 7 Закону). При цьому згідно з абзацом четвертим цього ж підпункту право на нарахування податкового кредиту платник отримує незалежно від того, чи почав придбаний ним легковий автомобіль (основний фонд, який підлягає амортизації, а також придбаний з наміром використання в господарській діяльності) використовуватися в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності протягом звітного податкового періоду, незалежно від того, яким шляхом було придбано автомобіль (придбання на митній території України чи ввезення із-за меж митної території України за договором купівлі-продажу, отримання як внеску в статутний фонд від резидента чи від нерезидента), а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Поряд з цим абзацом другим пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 цього Закону визначено, що не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Підпунктом 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи вищенаведені нормативні акти, суд дійшов до висновку про правомірність заявлених вимог ДП «Київське обласне дорожнє управління»на податковий кредит, який підтверджений податковими накладними:

№ 756 від 12.10.2007 р. на суму ПДВ 5 000,00грн.; № 816 від 07.11.2007 р. на суму ПДВ 5 000,00 грн.; № 820 від 08.11.2007 р. на суму ПДВ 31 666,67 грн.

Також, суд не погоджується з висновком ДПА у Київській області щодо наявності ознак нікчемного правочину укладеного між ДП «Київське обласне дорожнє управління»та ТОВ «Алант - Тех»№ 4-3 від 28.02.2008 р. у зв'язку з наступним.

Договір підряду № 4-3 був укладений 28.02.2008 р. в той час, як Рішення Голосіївського районного суду м. Києва по справі № 4131, яким було визнано недійсними статут - з моменту підписання, реєстрацію в якості платника податку на додану було винесено лише 18.07.08 р. До того ж ДПІ не досліджене питання оскарження вказаного Рішення.

Крім того, відповідно до Витягу з ЄДРПОУ серія АГ № 081526 виданого Державним реєстратором Бориспільської районної державної адміністрації від 19.06.2009 р. (копія в матеріалах справ) ТОВ «Алант - Тех»вказане підприємство значиться в ЄДРПОУ як існуюче товариство щодо якого на початку 2009 року порушено справу про банкрутство. Даний факт спростовує те, що статутні документи вказаного товариства визнані недійсними.

До того ж, щодо визнання недійсними статутних документів ТОВ «Алант - Тех»в ЄДРПОУ не вказано.

Слід зазначити, що стаття 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності (нікчемності) правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків,що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закон України «Про податок на додану вартість»- платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. А відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. При цьому згідно п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

У відповідності до п. 6.2. «Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). А податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб’єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Тому, позивач не може нести відповідальність за порушення норм законодавства іншими суб'єктами господарювання та державними органами.

Крім того, постанова Верховного Суду України від 26 вересня 2006 року у справі №21-358во06 визначає, що «Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Судами не спростовані доводи позивача про те, що на момент здійснення господарських операцій обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту, сум податку на додану вартість за якими не визнала податкова інспекція, продавці були в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої».

Статтею 6 Господарського кодексу України визначено, що загальними принципами господарювання в Україні є ...забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини".

У відповідності до ст. 19 Господарського кодексу України, - «суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську, що не суперечить законодавству».

Згідно ст. 43 Господарського кодексу України, підприємництво в Україні здійснюється на основі «…. вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, остання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд".

          Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду...

Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на дату видачі податкового-повідомлення рішення) передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Тобто, чинним законодавством України підстав, вказаних податковим органом, для визнання Договору підряду № 4-3 від 28.02.2008 р. нікчемним (недійсним), не передбачено.

Щодо підтвердження факту своєчасності та повноти включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, при віднесенні ПДВ в сумі 5 700,80 грн. до податкового кредиту підтверджуються податковою накладною №130301 від 13 березня 2008 року та первинними документами, а саме: Договором підряду №4-3 від 28.02.2008 року, Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ - 3 за березень 2008 року), Актом приймання - передачі виконаних робіт (Форма КБ - 2в за березень 2008 року), особистим рахунком за період з 01.03.2008 року по 31.03.2008 року, що підтверджено довідкою Бориспільскої ДПІ №283/23-2/33293944 від 11.06.2009 р.

Вказані вище документи підтверджують повне виконання сторонами у березні 2008 року своїх обов'язків передбачених договором, в той час, як рішення суду, на яке посилається відповідач, було винесено як вказано вище лише 18.07.2008 року.

Таким чином, віднесення філією Бориспільське рай ДУ до податкового кредиту ПДВ в сумі 5700,80 гри. згідно ПН № 1300301 від 13 03.2008 р. є законним і ні якою мірою не призводить до завищення податкового кредиту та валових витрат 2008 р. на суму 1055,60 грн. в тому числі 2 кв. - 356,30 гри., З кв. - 351,85 грн., 4 кв. - 347,45 грн., (у частині амортизації), так як на суму витрат з відновлення виробничої бази 28504,00 грн. згідно Акту приймання виконаних підрядних робіт Ф № КБ -2в за березень 2008 р. було збільшено балансову вартість адміністративного корпусу філії.

Щодо правомірності донарахування податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з виписками з рахунків з урахуванням КЕКВ №90760001000623 Бюджет (9900000С00) КПК 3111020; КФК/КВК/ 311; Код одержувача 00178; Ступінь 9; Фонд 07 (інші кошти спеціального фонду безпосереднього зарахування); КЕКВ 2410, грошові кошти в сумі 4 586 000,00 грн. надійшли з рахунку Головного Управління Державного Казначейства України по Київськії області.

Призначення платежу: відкриті асигнування на виконання програм спеціального фонду державного бюджету відповідно до кошторису розпорядника бюджетних коштів. (Фінансування робіт з будівництва реконструкції та капремонту автомобільних доріг). В бухгалтерському обліку надходження грошових коштів спеціального фонду державного бюджету на розвиток виробничих потужностей підприємств дорожнього господарства здійснено Дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» наступною проводкою: Дт рах. 313 «Рахунки в національній валюті» - Кт 4800 «Цільове фінансування і цільові надходження за об'єктами фінансування»всього 4586000,00 грн.,

Відповідно до розділу II «Класифікація видатків та кредитування бюджету»наказу Міністерства фінансів України від 27.12.2001 року № 604 «Про бюджетну кваліфікацію та її запровадження», затвердженого згідно Постанови Верховної Ради України «Про структуру бюджетної класифікації України»від 12.07.1996 р. № 327, визначено, що субсидії та поточні трансферти відображаються по коду 1300, а капітальні видатки, до яких відносяться капітальні трансферти, по коду 2000.

ДП «Київське обласне дорожнє управління»отримувало видатки та кредитування за кодами бюджетної класифікації КЕКВ 1310 «субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)»; КЕКВ 2410 «капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)», за видатками «субсидії та поточні трасферти».

За кодом бюджетної класифікації КЕКВ 1310 здійснюються лише поточні видатки одержувачів бюджетних коштів, за кодом 2410 здійснюються капітальні видатки.

Як вже зазначалося вище, згідно виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ № 90760001000623 Бюджет \ 9900000000\ КПК 3111020; КФК/КВК/ 311; Код одержувача 00178; Ступінь 9; Фонд 07 (інші кошти спеціального фонду безпосереднього зарахування); КЕКВ 2410, грошові кошти в сумі 520 000,00 грн. надійшли 20.08.2008 року з рахунку ГУДК Київської області. Призначення платежу: відкриті асигнування на виконання програм спеціального фонду державного бюджету відповідно до кошторису розпорядника бюджетних коштів. (Фінансування робіт з будівництва реконструкції та капремонту автомобільних доріг).

Згідно виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ № 90760001000623 Бюджет \9900000000\ КПК 3111020; КФК/КВК/ 311; Код одержувача 00178; Ступінь 9; Фонд 07 (інші кошти спеціального фонду безпосереднього зарахування); КЕКВ 2410, грошові кошти в сумі 167 000,00 грн. надійшли 11.09.2008 року з рахунку ГУДК Київської області.

Призначення платежу: відкриті асигнування на виконання програм спеціального фонду державного бюджету відповідно до кошторису розпорядника бюджетних коштів. (Фінансування робіт з будівництва реконструкції та капремонту автомобільних доріг).

Згідно виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ № 90760001000623 Бюджет \9900000000\ КПК 3111020, КФК/КВК/ 311; Код одержувача 00178; Ступінь 9; Фонд 07(інші кошти спеціального фонду безпосереднього зарахування); КЕКВ 2410, грошові кошти в сумі 690 000,00 грн. надійшли 03.10.2008 року з рахунку ГУДК Київської області.

Призначення платежу: відкриті асигнування на виконання програм спеціального фонду державного бюджету відповідно до кошторису розпорядника бюджетних коштів. (Фінансування робіт з будівництва реконструкції та капремонту автомобільних доріг).

Згідно виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ № 90760001000623 Бюджет \9900000000\ КПК 3111020; КФК/КВК/ 311; Код одержувача 00178; Ступінь 9; Фонд 07 (інші кошти спеціального фонду безпосереднього зарахування); КЕКВ 2410, грошові кошти в сумі 1 000 000,00 грн. надійшли 09.10.2008 року з рахунку ГУДК Київської області.

Призначення платежу: відкриті асигнування на виконання програм спеціального фонду державного бюджету відповідно до кошторису розпорядника бюджетних коштів. (Фінансування робіт з будівництва реконструкції та капремонту автомобільних доріг).

Згідно виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ № 90760001000623 Бюджет \9900000000\ КПК 3111020; КФК/КВК/ 311; Код одержувача 00178; Ступінь 9; Фонд 07 (інші кошти спеціального фонду безпосереднього зарахування); КЕКВ 2410, грошові кошти в сумі 776 300,00 грн. надійшли 03.12.2008 року з рахунку ГУ ДКУ Київської області.

Призначення платежу: відкриті асигнування на виконання програм спеціального фонду державного бюджету відповідно до кошторису розпорядника бюджетних коштів. (Фінансування робіт з будівництва реконструкції та капремонту автомобільних доріг).

Згідно виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ № 90760001000623 Бюджет \ 9900000000\ КПК 3111020; КФК/КВК/311; Код одержувача 00178; Ступінь 9; Фонд 07(інші кошти спеціального фонду безпосереднього зарахування); КЕКВ 2410, грошові кошти в сумі 100 100,00 грн. надійшли 17.12.2008 року з рахунку ГУДК Київської області.

Призначення платежу: відкриті асигнування на виконання програм спеціального фонду державного бюджету відповідно до кошторису розпорядника бюджетних коштів. (Фінансування робіт з будівництва реконструкції та капремонту автомобільних доріг).

Згідно виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ № 90760001000623 Бюджет \ 9900000000\ КПК 3111020; КФК/КВК/311; Код одержувача 00178; Ступінь 9; Фонд 07(інші кошти спеціального фонду безпосереднього зарахування); КЕКВ 2410, грошові кошти в сумі 1 132 600,00 грн. надійшли 24.12.2008 року з рахунку ГУДК Київської області.

Призначення платежу: відкриті асигнування на виконання програм спеціального фонду державного бюджету відповідно до кошторису розпорядника бюджетних коштів. (Фінансування робіт з будівництва реконструкції та капремонту автомобільних доріг).

Згідно виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ № 90760001000623 Бюджет \ 9900000000\ КПК 3111020; КФК/КВК/ 311; Код одержувача 00178; Ступінь 9; Фонд 07(інші кошти спеціального фонду безпосереднього зарахування); КЕКВ 2410, грошові кошти в сумі 200 000,00 грн. надійшли 29.12.2008 року з рахунку ГУДК Київської області.

Призначення платежу: відкриті асигнування на виконання програм спеціального фонду державного бюджету відповідно до кошторису розпорядника бюджетних коштів. (Фінансування робіт з будівництва реконструкції та капремонту автомобільних доріг).

Всього отримано в 2008 році коштів в сумі 4 586 000,0грн.

Відповідно до розділу II „Класифікація видатків та кредитування бюджету" наказу Міністерства фінансів України від 27.12.2001 року № 604 „Про бюджетну кваліфікацію та її запровадження , затвердженого згідно Постанови Верховної Ради України"Про структуру бюджетної класифікації України" від 12.07.1996 р. №327, визначено, що субсидії та поточні трансферти відображаються по коду 1300, а капітальні видатки, до яких відносяться капітальні трансферти, по коду 2000.

ДП «Київське обласне дорожнє управління»отримували видатки та кредитування за кодами бюджетної класифікації КЕКВ 1310 «субсидії та поточні трансферти підприємствам (устновам, організаціям)»; КЕКВ 2410 «капітальні трансферти підприємствам (устновам, організаціям)», за видатками «субсидії та поточні трасферти».

За кодом бюджетної класифікації КЕКВ 1310 здійснюються лише поточні видатки одержувачів бюджетних коштів, за кодом 2410 здійснюються капітальні видатки.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р.№ 283/97-ВР визначено, що доходом від інших джерел є сума дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податків.

В податковому обліку підприємства зазначене кредитування є валовим доходом і включається з метою оподаткування податку на прибуток до складу його валових доходів .

В порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1. статті 4 Закону України № 283/97-ВР, ДП «Київське обласне дорожнє управління" ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»не включено до складу валового доходу та занижено суму валового доходу в сумі 4 586 000,00 грн., в т.ч. по періодах:

за ІІІ квартал 2008 року в сумі 687 000,00 грн.,

за ІУ квартал 2008 року в сумі 3 899 000,00 грн.

Позивачем не задекларовано вказані суми в Деклараціях з податку на прибуток підприємства за звітний податковий період ІІІ квартали 2008 року та 2008 рік.

Вказане порушення призвело до заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.6 Декларацій „Інші доходи" в сумі 4 586 000,00 грн.

Також, відповідно до п.п.8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України № 283/97-ВР, платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом. Проведення будь-яких робіт, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, без наявності вказаних вище документів не є свідченням про виведення таких основних фондів із експлуатації.

Відповідачем були встановлені порушення цього пункту Закону позивачем в частині не нарахування амортизаційних відрахувань в розмірі 1055,60 грн. за періоди ІІ квартал 2008 р. –356,30 грн., за ІІІ квартал 2008 р. -= 351,85 грн. та за ІУ квартал 2008 р. –347,45 грн.

Таким чином, вказані порушення призвели до заниження податкового зобов’язання по податку на прибуток за період перевірки на суму 1157796,88 грн.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Як встановлено судом, відповідач не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення –рішення про донарахування податкового зобов’язання та застосування штрафних фінансових санкцій в розмірі 248296,88 грн. по податку на додану вартість.

Однак, податкове повідомлення –рішення про донарахування податкового зобов’язання та застосування штрафних фінансових санкцій в розмірі 2012206,39 грн. по податку на прибуток підприємств прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

          Якщо адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу –відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито».

У зв’язку з тим, що судом позов немайнового характеру задовольняється частково, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету в половинному розмірі від максимальної ставки судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення –рішення від 15.07.2009 р. №0000163810/0 в частині донарахованого податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 165531,25 грн. та застосованих штрафних санкцій на суму 82765,63 грн., на загальну суму 248296,88 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Судові витрати в розмірі 1,70 грн. судового збору присудити на користь Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»» з Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Добрянська Я.І.