Постанова № 7269759, 18.12.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2009 р. Справа № 2-а-3807/08/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченка К.В.,

при секретарі: Михайленко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дочірнього підприємства Агрофірма «Рубанівська»закритого акціонерного товариства багатогалузевого концерну «Содружество»

до Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Відповідно до позовних вимог, уточнених в ході судового розгляду, дочірнє підприємство Агрофірма «Рубанівська» закритого акціонерного товариства багатогалузевого концерну «Содружество» (надалі-позивач) просить скасувати податкові повідомлення-рішення Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі-відповідач) №0000292401/0 від 24.12.2007р., №0000292401/1 від 15.02.2008р., №0000292401/2 від 08.05.2008р. та №0000292401/3 від 08.07.2008р., якими позивачу нараховані податкові зобов’язання з податку на прибуток в сумі 23851,30 грн., а також податкові повідомлення-рішення відповідача про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату фіксованого сільськогосподарського податку у розмірах 10, 20 та 50 відсотків від суми заборгованості, а саме: №0000181800/0 від 19.10.05р. на суму 12015,22 грн..; №0000191800/0 від 19.10.2005р. на суму 2271,84 грн., №0000331500/0 від 24.10.2006р. на суму 8667,90 грн.; №0000031502/0 від 21.12.2007р., №0000031502/1 від 15.02.2008р., №0000031502/2 від 08.05.2008р., №0000031502/3 від 08.07.2008р. на суму 224,23 грн.; №0000021502/0 від 21.12.2007р., №0000021502/1 від 15.02.2008р., №0000021502/2 від 08.05.2008р., №0000021502/3 від 08.07.2008р. на суму 896,94 грн.; №0000011502/0 від 21.12.2007р. №0000011502/1 від 15.02.2008р., №0000011502/2 від 08.05.2008р.,№0000011502/3 від 08.07.2008р. на суму 4309,20 грн..

Спірні податкові повідомлення рішення, за виключенням рішень №0000181800/0 від 19.10.05р., №0000191800/0 від 19.10.2005р. та №0000331500/0 від 24.10.2006р., прийняті на підставі акту від 12.12.2007р. № 179/2301/30070145 про результати планової, виїзної перевірки позивача за період з 01.09.2006р. по 30.09.2007р. і пройшли повну процедуру адміністративного оскарження, за результатами якої скарги платника податків були відхилені.

Відповідач надав суду письмові заперечення на позов, в яких просить в задоволені позовних вимог відмовити.

Представники позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали, з наведених у позовній заяві підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Аналіз позицій сторін по кожному з порушень, які стали підставою для винесення спірних рішень, та висновки суду щодо цих порушень полягають у наступному:

В періоді, що перевірявся, позивач був платником фіксованого сільгоспподатку до 31.12.2006р., а з 01.01.2007р. став платником податку на прибуток.

Згідно з актом перевірки від 12.12.2007р. №179/2301/30070145, порушення податкового законодавства, що стали підставою для нарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток, полягають у наступному:

- в порушення пп..4.1.1 п.4.1. ст..4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР за півріччя 2007 року до складу валових доходів не включено всі доходи отримані від реалізації продукції, що привело до заниження валових доходів на суму 59309 грн.;

- в порушення пп..4.1.6. п.4.1. ст..4 Закону України № 334/94-ВР до складу валових

доходів не включено суму отриманої компенсації за посів озимих у сумі 61684грн.;

          - в порушення пп..5.2.1. п.5.2. ст..5 Закону України № 331/94-ВР до складу валових витрат не включено витрати на придбання електроенергії у сумі 33 820 грн., що привело до заниження задекларованих валових витрат на вказану суму;

          - в порушення пп..5.4.8. п.5.4. ст..5 Закону України № 334/94-ВР до складу валових витрат включені витрати на відрядження комбайнерів у сумі 6000 грн. без документального підтвердження пов’язаності таких витрат з господарською діяльністю платника податків.

Позивач подав свої заперечення на акт перевірки, які були розглянуті відповідачем з винесенням висновку №1/179/2301 від 18.12.2007р..

В цьому висновку відповідач частково погодився з запереченнями позивача і при розрахунку позивачу податку на прибутку в сумі 21690,50 грн. не враховував наведені в акті перевірки висновки ревізорів щодо неправомірного віднесення позивачем до складу валових витрат 6000 грн. на відрядження комбайнерів та щодо заниження позивачем валових витрата на суму 33820 грн..

Представник відповідача надав суду розрахунок нарахованих позивачу зобов’язань з податку на прибуток в сумі 21690,50 грн..

Згідно даного розрахунку позивачем у перевіреному періоді був занижений валовий дохід на 10213 грн. та завищені валові витрати на 76520 грн., у зв’язку з чим відповідач спірним рішенням №0000292401/0 визначив позивачу податкові зобов’язання з податку на прибуток на суму 23851,30 грн., в тому числі за основним платежем - 21683 грн. та за штрафними санкціями – 2186,30 грн..

З акту перевірки акту перевірки від 12.12.2007р. вбачається, що позивач не включив до складу валових доходів всі доходи, отримані ним від ведення господарської діяльності, внаслідок чого ці доходи було занижено на 59309 грн.. Такий висновок ревізор а в акті перевірки зробив при співставленні даних бухгалтерських рахунків № 701 «Дохід від реалізації готової продукції», №702 «Дохід від реалізації товарів», №703 «Дохід від реалізації робіт та послуг» з сумами обсягів поставки, відображених в реєстрах виданих податкових накладних.

Суд не може погодитись з такими висновками відповідача, оскільки відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08. 2005 року № 327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Відповідач не дотримався цих вимог законодавства при описі в акті перевірки факту заниження позивачем валових доходів на суму 59309 грн..

Під час проведення перевірки, при розгляді скарг позивача на акт перевірки та спірне повідомлення-рішення, а також під час слухання даної справи відповідач не підтвердив зазначене вище порушення первинними документами.

Посилання відповідача в обґрунтування своєї позиції лише на дані бухгалтерського обліку позивача не є достатнім та належним способом доказування факту заниження позивачем валових доходів на суму 59309 грн., оскільки сумарні значення окремих бухгалтерських рахунків платника податків не є доказом проведення ним господарських операцій, що є об’єктом оподаткування, а тому факт вчинення позивачем такого порушення податкового законодавства на думку суду є недоведеним відповідачем.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно пп.4.1.6. п.4.1. ст..4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Виходячи з цього, суд погоджується з висновком відповідача щодо необхідності включення позивачем отриманої компенсації за загиблі посіви озимих у сумі 61684 грн. до складу валових доходів при складанні декларації з податку на прибуток.

Таким чином, в ході слухання справи судом підтверджено висновок відповідача щодо заниження позивачем валових доходів на 61684 грн., що відповідно збільшує прибуток позивача на зазначену суму та свідчить про заниження ним податкового зобов’язання з податку на прибуток на суму 15421,0 грн. (61684 х 25%).

Разом з тим, у наданому суду розрахунку об’єкта оподаткування з податку на прибуток, за яким відповідач визначив розмір заниженого позивачем податку на прибуток на суму 21690,5 грн., відповідач вказує на заниження позивачем валового доходу на 10213 грн. та завищення валових витрати на 76520 грн..

Виходячи з положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.200ор. № 218-ІІІ та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06. 2001 року № 253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07. 2001 р. за № 567/5758, суд вважає, що документами на підставі, яких податковим органом складаються податкові повідомлення рішення про збільшення податкових зобов’язань за наслідками перевірок є виключно акти перевірок, або рішення про результати розгляду скарг платників податків щодо апеляційного узгодження донарахованих податкових зобов’язань та рішення судів стосовно правомірності визначення цих зобов’язань.

Таких документів, які б підтвердили висновки відповідача щодо заниження позивачем валових доходів на 10213 грн. та завищення валових витрат на 76520 грн., суду не надано, що не дає суду можливості співставити ті порушення податкового законодавства, які знайшли своє підтвердження, з сумами податкових зобов’язань, які нараховані відповідачем за такими порушеннями

Суд перевіряє обґрунтованість рішення податкового органу, зокрема, й у частині розрахунків, і не може самостійно нарахувати податки, збори, штрафні (фінансові) санкції.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону.

В даному випадку суд позбавлений можливості відокремити ту частину податкових зобов’язань (з урахуванням штрафних санкцій), яка нарахована відповідачем безпідставно, від тої частині зобов’язань, яку слід було нарахувати, а тому податкове повідомлення-рішення №0000292401/0 від 24.12.2007р. та прийняті за результатами його апеляційного оскарження податкові повідомлення-рішення №0000292401/1 від 15.02.2008р., №0000292401/2 від 08.05.2008р. та №0000292401/3 від 08.07.2008р. №0005722301/0 підлягають скасуванню в повному об’ємі.

          Щодо позовних вимог, які стосуються скасування спірних повідомлень-рішень по фіксованому сільськогосподарському податку (ФСП), суд зазначає наступне.

          Статтею 5 Закону України № 320-XIV від 17.12.1998р. «Про фіксований сільськогосподарський податок» встановлено, що платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.           Сплата податку проводиться щомісячно до 20 числа наступного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.           

          Позивач подавав до Великолепетихської МДПІ розрахунки фіксованого сільськогосподарського податку на відповідний рік.

          Одним із основних законів, що регулює взаємовідносини платників податків та податкових органів по нарахуванню і сплаті податків та обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів є Закон України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

          Відповідно до п.1.11 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування, або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Подавши в МДПІ розрахунок по фіксованому сільськогосподарському податку позивач приступив до процедури узгодження податкових зобов’язань по фіксованому сільськогосподарському податку.

Пунктом 17.1.7 статті 17 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Нарахування штрафу та пені за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання провадиться незалежно від причин затримки сплати платежу. Кінцевий розмір штрафних санкцій та пені податковому органу можливо визначити лише після повної сплати податкового зобов’язання до бюджету.

Підставою для нарахування штрафних санкцій за затримку по сплаті узгодженого податкового зобов’язання можуть бути лише матеріали перевірки виїзної або невиїзної документальної перевірки платника податку.

Судом встановлено, що рішеннями відповідача від 30.11.2004р. №206 та від 20.12.2004р. №206/1 позивачу було списано податковий борг з фіксованого (сільськогосподарського) податку станом на 30.11.2004 р.. Списанню підлягали суми нарахованих: податку, пені, штрафних санкцій та плата за податковий кредит з цього податку.

За даними особових рахунків позивача з фіксованого сільськогосподарського податку станом на 01.01.2005р. він мав податковий борг з цього податку у сумі 7820,61 грн..

У подальших періодах позивач надавав розрахунки по нарахуванню фіксованого податку, які відображувались у його особових рахунках.

Сплата податкових зобов’язань з цього податку провадилась виключно у безготівковому порядку на підставі платіжних доручень.

У переважній більшості платіжних доручень позивачем вказувались назва податку та податковий період, за який проводиться сплата цього податку.

Аналіз наданих суду платіжних доручень на сплату ФСП, розрахунків фіксованого сільськогосподарського податку на відповідний рік, картки особового рахунку позивача по ФСП та розрахунків штрафних санкцій по ФСВ свідчить про те, що позивач у 2005-2006 роках сплачував поточні зобов’язання з ФСП на підставі розрахунків з цього податку на 2005-2006 роки, проте позивач самостійно направляв платежі позивача по ФСП на погашення боргу з цього податку, який існував в нього станом на 01.01.2005р.. Відповідач без попередньої згоди позивача проведену оплату поточних податкових зобов’язань з ФСП направляв на зменшення податкового боргу у залежності від календарної дати його виникнення.

          Виходячи з положень Закону №2181-ІІІ суд вважає, що поряд з існуючими інструментами примусового стягнення податкового боргу у відповідача відсутнє право змінювати цільову приналежність сплаченого позивачем податку.

У зв’язку з тим, що у період проведення документальної перевірки відповідач невідслідкував наявність та строки погашення податкового боргу позивача у залежності від цільової направленості сплаченого податку, суд вважає, що позивач сплатив поточні зобов’язання з фіксованого податку без порушення встановлених строків сплати та не сплатив податковий борг з цього податку, що виник станом на 01.01.2005р..

          У зв’язку з тим, що застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань з податків і зборів можливе лише після повної їх сплати, суд приходить до висновку, що всі спірні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з ФСП підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції №0000292401/0 від 24.12.2007р., № 0000292401/1 від 15.02.2008р., №0000292401/2 від 08.05.2008р., №0000292401/3 від 08.07.2008р..

Скасувати податкові повідомлення-рішення Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції №0000181800/0 від 19.10.05р., №0000191800/0 від 19.10.2005р., №0000331500/0 від 24.10.2006р..

Скасувати податкові повідомлення-рішення Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції №0000031502/0 від 21.12.2007р., №0000031502/1 від 15.02.2008р., №0000031502/2 від 08.05.2008р., №0000031502/3 від 08.07.2008р..

Скасувати податкові повідомлення-рішення Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції №0000021502/0 від 21.12.2007р., №0000021502/1 від 15.02.2008р., №0000021502/2 від 08.05.2008р., №0000021502/3 від 08.07.2008р..

Скасувати податкові повідомлення-рішення Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції №0000011502/0 від 21.12.2007р. №0000011502/1 від 15.02.2008р., №0000011502/2 від 08.05.2008р.,№0000011502/3 від 08.07.2008р..

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства Агрофірма «Рубанівська» закритого акціонерного товариства багатогалузевого концерну «Содружество» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 грудня 2009 р..

Суддя Кравченко К.В.