Постанова № 7269758, 18.12.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2009 р.

10 год.18 хв.Справа № 2-а-10046/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача Гупало В.І., Гупало С.В., Головатенко К.К., представників відповідача - Тосік Н.І., Шевченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватної фірми "Тавріда"

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні

про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення та застосування штрафних санкцій,

встановив:

Приватна фірма "Тавріда" звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання частково нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 21 квітня 2009 р. № 0001932301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 401010,57 грн. та штрафних санкцій на загальну суму 137766 грн. 21 коп. Позивач посилається на те, що валові витрати за послуги відвантаження та зберігання, надані ним ВАТ "Павлишський елеватор" на суму 12155,67 грн. (без ПДВ), підтверджено відповідними первинними документами, зокрема, актами виконаних робіт. Несвоєчасне відображення розрахунків з даним контрагентом у бухгалтерському обліку підприємства не може бути підставою для зменшення валових витрат платника податку. ПФ "Тавріда" надала співробітникам ДПІ у м. Херсоні, які здійснювали перевірку, акти виконаних робіт, але останні без поважних причин не взяли ці документи до уваги. Позивач заперечує викладений в акті перевірки № 1224/23-5/25644879 факт завищення фірмою валових витрат внаслідок віднесення до них вартості послуг фрахту ТОВ "Арєте Україна ЛТД", м. Одеса, при відвантажені нуту сушеного харчового, хоч витрати підтверджуються актом виконаних робіт № Л-00000165 від 28.02.2008 в сумі 23987,50 грн.( без ПДВ). З посиланням на приписи п. 5.1 та п. 5.2.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач зазначає, що в процесі поставки товару після його митного оформлення покупець - нерезидент з причин фінансової неспроможності відмовився сплачувати послуги фрахту, в результаті чого ПФ "Тавріда" змушена була сплатити морський фрахт за власний рахунок в сумі 24038 грн. (з ПДВ). Дані витрати безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства, тому правомірно були включені до складу валових витрат у 1-му кварталі 2008 р. Також правомірно були віднесені до валових витрат витрати на розробку бізнес-плану інвестиційного проекту "Створення ресторану-броварні в м. Херсоні" на загальну суму 41666,67 грн. ПФ "Тавріда" укладено договір з ТОВ "Фінінвест Плюс" від 25.07.2007 № 4-1 на виконання робіт по розробці бізнес-плану інвестиційного проекту, ТОВ "Фінінвест Плюс" виконано роботу в повному обсязі та надано акт виконаних робіт від 15.11.2007 та бізнес-план інвестиційного проекту, позивач сплатив вартість робіт. Позивач зауважує, що організація і робота підприємств громадського харчування, відкриття кафе, барів, ресторанів є одним з напрямків діяльності позивача згідно зі Статутом приватної фірми "Тавріда", зареєстрованого Херсонським міськвиконкомом 04.03.2003р. за № 6310. Таким чином, витрати на розробку бізнес-плану інвестиційного проекту по створенню ресторану-броварні безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ПФ "Тавріда" і той факт, що підприємство не займалось даним видом діяльності у перевіряємому періоді, не може бути підставою для виключення таких витрат зі складу валових витрат.

ДПІ у м. Херсоні неправомірно виключила зі складу валових витрат ПФ "Тавріда" суму експедиторських послуг, які надані підприємствами ТОВ ТД "Адамант", ТОВ "Агротрейдплюс", ТОВ "Трівія Люкс", ТзОВ "Кібер-Юг" та приватними підприємцями ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на загальну суму 1526232,45 грн. Витрати на експедиторські послуги безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства, оскільки основним видом діяльності підприємства є надання транспортно-експедиторських послуг при перевезенні зернових товарів залізничним транспортом. Для виконання транспортно-експедиторських послуг ПФ "Тавріда" залучає інші підприємства та приватних підприємців, з якими укладено договори на транспортно-експедиційне обслуговування. Відсутність письмового договору не створює записів у бухгалтерських регістрах підприємства та не впливає на фінансові показники діяльності та фінансову і податкову звітність, тому що договір не є документом первинного бухгалтерського та податкового обліку. Тому наявність чи відсутність договору або його зміст не можуть бути підставою для виключення витрат підприємства зі складу валових витрат. Під час проведення перевірки ПФ "Тавріда" надала перевіряючим усі документи, що підтверджують факт отримання послуг від зазначених вище підприємств та приватних підприємців, а саме договори на транспортно-експедиційне обслуговування, акти виконаних робіт, рахунки на оплату експедиторських послуг. Зазначені документи містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, визначеним для документів первинного обліку. Транспортні накладні, які вимагає ДПІ у м. Херсоні, можуть бути лише підставою для прийняття ПФ "Тавріда" експедиторських послуг від інших підприємств та приватних підприємців, але ніяк не для врахування даних послуг в податковому обліку ПФ "Тавріда". Оскільки позивач не має експедиторів у своєму штаті, витрати на експедиторські послуги приватних підприємців та інших підприємств, що залучаються до експедиторської діяльності, які включені до складу валових витрат, безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю підприємства. Представники позивача просять задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач) проти позову заперечує, посилаючись на те, що включення до валових витрат ПФ "Тавріда" 12І55 грн.(без ПДВ) передплати ВАТ "Павлишський елеватор" 14.01.05 за послуги відвантаження та зберігання товару є необґрунтованим, оскільки за даними бухгалтерського обліку підприємства станом на 31.12.08 кредиторська заборгованість перед ВАТ "Павлишський елеватор" обліковується по дебету рахунку 631 "Розрахунки постачальниками" і становить 14586,80 грн.(з ПДВ), отже, елеватор послуг так і не надав. Під час проведення документальної перевірки ПФ "Тавріда" підприємством надано акти виконаних робіт по взаємовідносинам з ВАТ "Павлишський елеватор", які не мали відображення в бухгалтерському обліку підприємства за період, охоплений документальною перевіркою. У відповідності до ст. 257 Цивільного кодексу України, термін позовної давності становить 3 роки, по заборгованості з ВАТ "Павлишський елеватор" цей термін минув в січні 2008 року. В зв'язку з відсутністю доказовості факту підтвердження наданих послуг, за які здійснено передоплату ВАТ "Павлишський елеватор" у періоді, охопленому документальною перевіркою, та закінченням дії терміну позовної давності за послуги, вказану передплату ДПІ не вважає витратами платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовлюються) таким платником податку для її подальшого використання у власній господарській діяльності в розумінні п.5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, тобто, підприємством необґрунтовано завищено валові витрати на суму дебіторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності.

ДПІ також вказує на те, що в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством віднесено до складу валових витрат в 1-му кварталі 2008 року послуги фрахту, сплачені на користь судоходної компанії ТОВ "Арєте" при відвантажені нуту нерезиденту в сумі 23987,5 грн. без ПДВ. Відповідно умовам укладеного контракту та правилам "Инкотермс", витрати на фрахтування судна несе покупець (нерезидент), таким чином, витрати по сплаті за фрахтування судна при експорті товару приватною фірмою "Тавріда" є зайвими, не пов'язані безпосередньо з господарською діяльністю позивача, повинні сплачуватись іншою юридичною особою або позивачем за рахунок прибутку.

Витрати на розробку бізнес-плану інвестиційного проекту "Створення ресторану - броварні в м. Херсоні" ТОВ "Фінінвест Плюс" в сумі 41666,67 грн. відповідач також вважає такими, що не пов'язані з господарською діяльністю позивача, отже, не можуть бути віднесені до валових витрат підприємства. ПФ "Тавріда" в перевіряємому періоді не займалась даним видом діяльності, згідно довідки з ЄДРПОУ не мала намірів займатися.

В порушення п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат суму експедиторських послуг, які надані підприємствами і приватними підприємцями та не пов'язані з господарською діяльністю підприємства на загальну суму 1526232,45 грн. До такого висновку відповідач прийшов, враховуючи відсутність товарно-транспортних документів на перевезення вантажів. В наданих для перевірки договорах транспортного експедирування з третіми особами не вказані істотні умови надання послуг, наприклад, такі, як вид та найменування вантажу, пункти відправлення та призначення вантажу. Окремі заявки на перевезення вантажу для перевірки також не були надані. Акти виконаних робіт від вищевказаних підприємств не містять зміст і обсяг господарської операції, не вказано які саме експедиційні послуги були виконані, який товар експедирувався, в якій кількості і в якому напрямку, не вказано в акті виконаних робіт відповідно до якого договору виконувались дані послуги. Посадовій особі ПФ "Тавріда" ДПІ у м. Херсоні направлено лист від 31.03.09 за № 5827/10/23-505 про надання документального підтвердження експедиційних послуг. Підприємство окрім копій договорів, актів виконаних робіт та податкових накладних, інших документів, які підтверджують експедиційні послуги не надано. Що стосується договорів на транспортне експедирування, укладених з приватними підприємцями ОСОБА_1., з ПП ОСОБА_2., які приймають обов'язки організації відправки та отримання вантажів (експедиційні послуги) всіма видами транспорту, то ДПІ відзначає також недоліки договорів транспортного експедирування з приватними підприємцями та актів виконаних робіт приватних підприємців, які не містять зміст і обсяг господарської операції, так як не вказано які саме експедиційні послуги виконані, який товар експедирувався, в якій кількості і в якому напрямку, в актах виконаних робіт не вказано відповідно до якого договору виконувались дані послуги. При порівняні надання послуг експедирування по кількості вагонів, товару та із яких станцій проводилось відправлення встановлено, що у актах виконаних робіт приватних підприємців для замовника - ПФ "Таврида" вказано набагато більше вагонів, ніж фактично надано послуг експедирування ПФ " Таврида" для замовників - ДП з ІІ "Сантрейд", ТОВ "Дабл Ю Джей Херсон".

Відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення рішення винесено відповідно до вимог чинного законодавства, відсутні обґрунтовані правові підстави для визнання його нечинним в спірній частині.

Представники відповідача в судовому засіданні просять відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

21 квітня 2009 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001932301/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 407145 грн. 03 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 147126 грн. 69 коп. Рішення прийнято за висновками акту № 1224/23-5/25644879 від 07.04.09 планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства за період 2-е піврічя 2007 року - 2008 рік, яким фахівцями ДПІ встановлено заниження податку на прибуток в сумі 418629 грн,. завищення на суму 11484,5 грн. та інші порушення. Позивач вважає, що ним дійсно занижений податок, але тільки на суму 6134 грн. 46 коп., тому суд розглядає тільки ті порушення податкового законодавства, які оскаржує позивач.

Як вбачається з акту перевірки, фахівцями податкової інспекції виявлені порушення порядку формування валових витрат. Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат виробництва та обігу відноситься сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених п. п. 5.3. - 5.8 цієї статті. Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, в акті перевірки № 1224/23-5/25644879 фахівцями ДПІ зазначено про заниження валових витрат на загальну суму 1616957 грн. 45 коп. В тому числі, внаслідок того, що позивачем в 2005 році за послуги відвантаження та зберігання ВАТ "Павлишський елеватор" були сплачені грошові кошти в сумі 12155,67 грн. (без ПДВ), ця сума віднесена до валових витрат, але доказів отримання послуг відвантаження та зберігання на момент перевірки не було, в бухгалтерському обліку позивача обліковується кредиторська заборгованість по дебету рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками". Строк позовної давності (3 роки) по заборгованості ВАТ "Павлишський елеватор" минув в січні 2008 року, послуги, за які здійснено передоплату, відсутні, тому вказану передоплату не можна вважати витратами платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються, виготовляються таким платником податків для подальшого використання у господарській діяльності. Позивач мав відкоригувати валові витрати на суму дебіторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, послуги підприємству не надані, отже, в господарській діяльності ці послуги позивачем не використані. Таким чином, висновки ДПІ є правомірними. Факт неприйняття відповідачем наданих при перевірці актів виконаних робіт суд також вважає обґрунтованим, оскільки ці акти не обліковувались ні в бухгалтерському обліку, а ні в податковому. Ця обставина не позбавляє права позивача задіяти акти в іншому періоді. Згідно статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій підприємства є первинні документи, які фіксують факти здійсненні господарських операцій. Господарські операції, які прийняті до обліку, заносяться до облікового бухгалтерського регістру підприємства. Регістри бухгалтерського обліку підприємств застосовуються для систематизованого хронологічного накопичування, групування та зібрання інформації з первинних документів, які прийняті до обліку. Відповідно до п.2 статті 3 Закону № 996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Тобто, податковий облік не існує сам по собі, він є відображенням бухгалтерського обліку через норми податкового законодавства. В зв'язку з відсутністю доказовості факту підтвердження наданих послуг, за які здійснено передоплату ВАТ "Павлишський елеватор" у періоді охопленому документальною перевіркою за півр. 2007-2008р., та закінченням дії терміну позовної давності за послуги, вказану передплату не можна вважати витратами платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовлюються) таким платником податку для її подальшого використання у власній господарській діяльності в розумінні п.5.1 ст.5 Закону про прибуток, тобто, підприємством необґрунтоване завищено валові витрати на суму дебіторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності.

Також суд вважає правомірним висновок відповідача про необґрунтоване включення фірмою до валових витрат вартості послуг фрахту ТОВ "Арєте Україна ЛТД", м. Одеса, при відвантажені нуту сушеного харчового в сумі 23987,50 грн. (без ПДВ). Відповідно до умов контракту 2/10-07 від 25.10.07, укладеному ПФ "Тавріда" з фірмою "Walid Al Masri", Ліван, на продаж нуту, умови поставки товару - FOB ("франко-борт") порт Одеса, що означає покладання всіх витрат на покупця з моменту, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Таким чином, відповідно умовам укладеного контракту з покупцем фірмою "Walid Al Masri", на підставі п. 5.1 та п. 5.2.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", правил встановленими "Инкотермс", витрати на фрахтування судна не повинен сплачувати позивач, а при їх сплаті податкова інспекція підставно дійшла до висновку про їх не пов'язаність з господарською діяльністю підприємства. В судове засідання представник позивача надав додаткову угоду з фірмою "Walid Al Masri", яка укладена 29.01.08 про зміну умов поставки на СIF Ліван порт Бейрут. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Додаткова угода як доказ не приймається до уваги як такий, що не був наданий перевіряючим посадовим особам ДПІ. Суд при дослідження правомірності прийнятого повідомлення-рішення виходить з тих обставин. які існували на момент перевірки, і оцінює дії посадових осіб податкового органу на час перевірки та прийняття рішення.

Також є правомірними висновки відповідача в акті перевірки про відсутність законних підстав для включення до складу валових витрат ПФ "Тавріда" витрат на розробку бізнес-плану інвестиційного проекту "Створення ресторану-броварні в м. Херсоні" від ТОВ "Фінінвест Плюс", м. Херсон, на загальну суму 41666,67 грн., не зважаючи на мотивувальну підставу такого висновку ДПІ. Посилання відповідача на зміст довідки фірми з ЄДРПОУ є ннеобгрунтованим, оскільки із змісту довідки вбачається, що однім з напрямків діяльності ПФ "Тавріда" дійсно є організація і робота підприємств громадського харчування, відкриття кафе, барів, ресторанів. Разом з тим, суд вважає, що позивач не мав права включати ці витрати до складу валових з огляду на таке. У частині 1 статті 3 ГК господарську діяльність визначено як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону № 283/97-ВР, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Як вказує позивач в позовній заяві, основним видом діяльності підприємства є надання транспортно-експедиторських послуг при перевезенні зернових товарів залізничним транспортом, документального підтвердження того, що позивач займається громадським харчуванням або збирається займатися суду не надано. Також суд вважає, що витрати на розробку бізнес-плану інвестиційного проекту не повинні включатись до складу валових з інших підстав. Такі витрати повинні були віднесені до обліку основних засобів, і в подальшому включатися до складу основних засобів та амортизуватися, коли броварня буде прийнята в експлуатацію. Згідно пп. 5.3.2 п 5.3 ст. 5 Закону про прибуток, витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону, не включаються до валових витрат.

Податкова інспекція дійшла до висновку про необґрунтоване включення позивачем до валових витрат ПФ "Тавріда" суму експедиторських послуг на загальну суму 1526232,45 грн., які надані підприємствами ТОВ ТД "Адамант", ТОВ "Агротрейдплюс", ТОВ "Трівія Люкс", ТзОВ "Кібер-Юг" та приватними підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2. та ОСОБА_3, оскільки позивач не довів зв'язку з господарською діяльністю підприємства. Судом встановлено, що для надання транспортно-експедиторських послуг при перевезенні зернових товарів залізничним транспортом ПФ "Тавріда" залучає інші підприємства та приватних підприємців, з якими укладено договори на транспортно-експедиційне обслуговування. Але документи, що підтверджують факт отримання послуг від зазначених вище підприємств та приватних підприємців, а це акти виконаних робіт, рахунки на оплату експедиторських послуг не відповідають вимогам, визначеним для документів первинного бухгалтерського обліку Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". Згідно з приписами Закону України ".Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа, дата і місце складання, назва підприємства, від імені якого складається документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій. Відповідно до ч. 4 п. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна, міжнародна автомобільна накладна; товарно-транспортна накладна; коносамент; накладна ЦІМ; вантажна відомість; інші документи, визначені законами України. Акти виконаних робіт, які мають підтверджувати факт виконання експедиторських послуг, не містять істотних умов надання послуг, змісту та обсягу господарської операції, не вказано які саме експедиційні послуги були виконані, який товар експедирувався, в якій кількості, вид та найменування вантажу і в якому напрямку, відповідно до якого договору виконувались дані послуги, в них не зазначено пункти відправлення та призначення. Податківцями був направлений лист посадовій особі ПФ "Тавріда" від 31.03.09 за № 5827/10/23-505 про надання документального підтвердження експедиційних послуг. Підприємство окрім копій договорів, актів виконаних робіт та податкових накладних, інших документів, які підтверджують експедиційні послуги не надано, що позивачем не заперечується.

Заявки на виконання цих послуг, надані суду, не є первинними бухгалтерськими документами, оскільки не фіксують факт надання послуг. До того ж заявки не надавались при проведенні перевірки.

Доводи позивача про те, що для підтвердження транспортно-експедиційних послуг не є обов'язковим складання товарно-транспортних накладних, є правильним. Надання транспортних послуг може бути підтверджено іншими доказами, наприклад, рахунками за транспортні послуги, платіжними дорученнями про оплату транспортних послуг, актами здачі-приймання виконаних робіт, які підтверджують надання конкретних транспортних послуг; податковими накладними. Надані позивачем акти могли бути доказом понесення витрат, але в них найменування послуг повинно бути вказані не одним словосполученням "транспортно-експедиційні послуги" та загальною сумою цих послуг, а повинні міститись інші обов'язкові відомості, такі як зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати ці господарські операції

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. На підставі вищевикладеного, суд вважає, що податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення-рішення у межах повноважень та відповідно до законодавчих норм. Позов задоволенню не підлягає. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі. Судові витрати відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Відмовити в задоволені позову про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 21 квітня 2009 р. № 0001932301/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 грудня 2009 р..

Суддя Хом'якова В.В.