Постанова № 7268930, 07.12.2009, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2-а-4237/09/0770

Ряд стат. звіту № 6.13

Код - 07

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2009 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Калинич Я.М. за участю секретаря судового засідання Рибак Т.В. сторін та осіб, які беруть участь у справі:

позивача: Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород, представник Карп`юка В.М.;

відповідача: Суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді до суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 12649, 82 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 7 грудня 2009 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 9 грудня 2009 року.

Позивач Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгород звернулося до суду з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 12649, 82 грн.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 12649, 82 грн.

Відповідачка в судовому засіданні визнала позов у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності зі статтею 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне, пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ. відповідач - фізична особа ОСОБА_2 (свідоцтво про державну реєстрацію СПД видане Ужгородським міськвиконкомом 09.03.1998р.). являється страхувальником для застрахованих осіб, які працюють у неї на умовах трудового найму, а також сама є застрахованою особою та зобов'язана на підставі положень вказаного закону сплачувати до Пенсійного фонду за місцем своєї реєстрації страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Прикінцевими положеннями цього ж Закону (пункт 11) передбачається, що до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду, страхувальники сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для відповідних платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР), але не менше мінімального страхового внеску.

Отже, згідно положень ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97 - ВР від 26.06.97 р. об'єктом оподаткування для відповідача в першому випадку, тобто коли він є страхувальником для його працівників, є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР), а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.

Об'єктом оподаткування для відповідача, який є платником внесків до Пенсійного фонду "сам за себе", як застрахована особа в розумінні ст. 11 Закону 1058, є сума оподатковуваного доходу (прибутку), яка отримана від відповідної підприємницької діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Частиною шостою статті 19 Закону № 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються у розмірах, які передбачаються статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Для платників збору, визначених п. 1 та п. 2 статті 1 цього Закону (а саме суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників) передбачається ставка у розмірі 33,2% від об'єкту оподаткування. Така сама ставка збору у розмірі 33,2% передбачається й для платників, визначених пунктом 3 статті 1 даного Закону, тобто для приватних підприємців, які повинні нараховувати внески на суми отриманого ними чистого прибутку.

На протязі усього 2008 року та у 2009 році діяли саме такі ставки оподаткування на фонд оплати праці та на оподатковуваний дохід доходів з підприємницької діяльності.

Дотримуючись норм ч. 2 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов 'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстрована в Мін'юсті за № 64/8663 від 16.01.04), відповідачкою самостійно було обчислено та нараховано страхові внески за базові звітні періоди в розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які подавались нею до управління ПФУ в м. Ужгороді Сума нарахованих страхових внесків, які відповідачка зобов'язана була сплатити до Пенсійного фонду не пізніше 20 календарних днів місяця наступного за звітним періодом, однак не сплатила, складає 13 164,54 грн., в тому числі:

В рахунок сплати нарахованих страхових внесків за відповідні базові звітні періоди, платнику з дотриманням порядку календарної черговості зарахування обов'язкових платежів до Пенсійного фонду, тобто по мірі виникнення боргу, на підставі ст. 106 Закону 1058, зараховано часткову сплату внесків за липень місяць 2008 р. в сумі 514,72 грн.

Таким чином, вчасно несплачені страхові внески за спірний період в сумі 12 649,82 грн. (13164,54 - 514,72) становлять прострочену заборгованість платника страхових внесків та у відповідності з ст. 106 Закону 1058 вважаються недоїмкою.

Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді, керуючись пунктом 8.2. вищезгаданої Інструкції № 21-1 надсилало страхувальнику вимоги про сплату недоїмки з метою її погашення, однак в добровільному порядку сплати нарахованих зобов'язань боржником не відбулось.

Ненадходження обов'язкових страхових внесків до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

На час розгляду справи борг відповідачка не сплатила.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9-11, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі недоїмки в розмірі 12649, 82 задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгород Закарпатської області (м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 47 код ЄДРПОУ 20449653) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі недоїмки в сумі - 12 649 (дванадцять тисяч шістсот сорок дев`ять) гривень 82 коп.

3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Калинич Я.М.