Постанова № 72686383, 05.03.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2483/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Лашина В.В.

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка Люстдорф" - ОСОБА_1 за договором про надання правничої допомоги №4 від 10.01.2018

від КП "Одестранспарксервіс" - ОСОБА_2 за ордером №265152 від 05.03.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Одестранспарксервіс"

на рішення господарського суду Одеської області від 13.12.2017 (суддя Щавинська Ю.М.) вступну та резолютивну частину якого проголошено у судовому засіданні о 12:03 у м. Одесі, просп. Шевченка, 29. Повний текст складено 18.12.2017

по справі №916/2483/17

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка Люстдорф"

до Комунального підприємства "Одестранспарксервіс"

про визнання недійсним одностороннього правочину

ВСТАНОВИВ

У жовтні 2017 року Обслуговуючий кооператив "Автостоянка Люстдорф" (далі – ОК "Автостоянка Люстдорф") звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Комунального підприємства "Одестранспарксервіс" (далі – КП "Одестранспарксервіс") в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив визнати недійсним вчинений листом від 09.10.2017р. №249/05-19 правочин КП "Одестранспарксервіс" щодо одностороннього розірвання укладеного сторонами договору балансоутримання місць для паркування від 07 вересня 2017 р.№144/К-КР-2017/03-01 та стягнути з відповідача судовий збір за подання позовної заяви.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОК "Автостоянка Люстдорф" зазначив, що 11.10.2017 р. ним було отримано від відповідача повідомлення №249/05-19 від 09.10.2017 р. про розірвання укладеного між сторонами договору балансоутримання місць для паркування №144/К-КР-2017/03-01 від 07.09.2017 р., в порядку п.6.4 договору, з підстав нездійснення облаштування місць для паркування дорожніми знаками, відсутності дорожньої розмітки, диспетчерських пунктів охорони та незабезпечення зберігання транспортних засобів. Проте, позивач вважає, що таке повідомлення є безпідставним та необґрунтованим, з огляду на відсутність жодних порушень умов договору зі сторони ОК "Автостоянка Люстдорф".

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.12.2017 р. позов задоволено, визнано недійсним вчинений листом-повідомленням від 09.10.2017 р. №249/05-19 правочин КП "Одестранспарксервіс" щодо одностороннього розірвання укладеного між ОК "Автостоянка Люстдорф" та КП "Одестранспарксервіс" договору балансоутримання місць для паркування №144/К-КР-2017/03-01 від 07.09.2017 р. та стягнуто з КП "Одестранспарксервіс" на користь ОК "Автостоянка Люстдорф" судовий збір у сумі 1 600 грн.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції з посиланням на умови укладеного між сторонами договору балансоутримання місць для паркування №144/К-КР-2017/03-01 від 07.09.2017 р. та приписи ст.ст. 202, 203, 204, 215, 628, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 236, 237 Господарського кодексу України зазначив, що у п.6.4 договору балансоутримання місць для паркування №144/К-КР-2017/03-01 від 07.09.2017 р. сторони дійшли згоди щодо можливості розірвання договору уповноваженою особою в односторонньому порядку у разі неналежного виконання ОК "Автостоянка Люстдорф" п.п. 2.3, 3.2. цього договору. З надісланого відповідачем повідомлення від 09.10.2017р. №249/05-19 про розірвання договору вбачається, що підставою для такого розірвання слугували виявлені в процесі перевірки порушення, а саме: не було проведено необхідних робіт з обладнання автостоянки, не здійснено облаштування місць для паркування дорожніми знаками, відсутня дорожня розмітка, відсутній диспетчерський пункт охорони, не забезпечено зберігання транспортних засобів. Проте, за твердженням суду першої інстанції, з метою виконання умов договору №144/К-КР-2017/03-01 щодо обладнання території автостоянки ОК "Автостоянка Люстдорф" 17.09.2017р. було укладено з КП "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" договір робіт №32/17/Х, за умовами якого останнє зобов’язалося виконати роботи по встановленню технічних засобів регулювання дорожнього руху (монтаж дорожніх знаків) по вул. Люстдорфська дорога, 55/2 у м. Одеса. До того ж, суд першої інстанції відзначив, що у зв’язку з необхідністю закінчення робіт по облаштування автостоянки ОК "Автостоянка Люстдорф" листом від 29.09.2017 р. звернулося до КП "Одестранспарксервіс" з проханням змінити строк початку дії договору з 01.10.2017р. на 01.11.2017 р. Крім того, місцевим господарським судом відзначено, що станом на момент надіслання повідомлення про розірвання договору, автостоянка позивачем не використовувалась. Навпаки, як зазначає місцевий господарський суд, ОК "Автостоянка Люстдорф" було надіслано відповідачу листа, в якому зазначалось про те, що, наразі та до повного облаштування, автостоянка використовуватись не буде, плата з транспортних засобів стягуватись також не буде.

Судом першої інстанції зазначено, що проаналізувавши з підстав добросовісності, справедливості та розумності наведені у повідомленні порушення, враховуючи повідомлення позивачем про затримку в обладнанні автостоянки, укладення договору з КП "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" №32/17/Х від 17.09.2017 р. та його виконання сторонами, а також відсутність заборгованості за договором, суд вважає, що такі порушення не є істотними, а отже правочин щодо застосування оперативно-господарської санкції у вигляді одностороннього розірвання договору не відповідає законодавчим нормам, зокрема ст.651 ЦК України, ст.237 ГК України тощо.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що повідомлення про дострокове розірвання договору має містити посилання на конкретну обставину, що вказує на порушення іншою стороною своїх зобов’язань за договором. ОСОБА_1 підстава повинна бути очевидною та обґрунтованою, тобто такою, що підтверджена відповідними документами, які фіксують певні порушення. Разом з тим, за твердженням суду, складений КП "Одестранспарксервіс" за результатом перевірки акт не може належним чином підтвердити будь-які порушення, оскільки він складений одноособово, без участі позивача чи іншої незаінтересованої особи.

Також суд першої інстанції наголосив, що в контексті зроблених судом висновків щодо застосування принципів добросовісності, справедливості та розумності, положення додаткової угоди до договору, на виконання якої позивачем було сплачено визначену у ній суму, передбачають наявність у уповноваженої особи не тільки контролюючої, а й допоміжної організаційної функції, до якої входить і щомісячний моніторинг та підготовка необхідних матеріалів щодо введення в експлуатацію місць паркування. Натомість, як зазначено місцевим господарським судом, будь-яких актів здійснення моніторингу, крім акту від 09.10.2017 р., як підстави для розірвання договору відповідачем надано суду не було. Крім того судом першої інстанції відзначено, що із відзиву на позову заяву вбачається, що відповідний акт було складено не у порядку проведення моніторингу, а навпаки, за результатами звернення позивача, яке, за думкою суду, як раз відповідало принципу добросовісного виконання зобов’язання.

Не погодившись з даним рішенням до Одеського апеляційного господарського суду звернулось КП "Одестранспарксервіс" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 13 грудня 2017 р. у справі №916/2483/17 за позовною заявою ОК "Автостоянка Люстдорф" до КП "Одестранспарксервіс" про визнання недійсним одностороннього правочину повністю та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позову ОК "Автостоянка Люстдорф" до КП "Одестранспарксервіс" про визнання недійсним одностороннього правочину відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим в зв’язку з тим, що під час прийняття рішення у даній справі судом було порушено норми матеріального права та висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

Так апелянт зазначає, що направляючи лист-повідомлення № 249/01-19 про розірвання договору балансоутримання місць для паркування № 144/К-кр-2017/03-01 від 07.09.2017 р. в односторонньому порядку, КП "Одестранспарксервіс" реалізовувало свої повноваження за договором (п.6.4 договору) та повноваження надані ст. 188 Господарського кодексу України.

За твердженням апелянта, направленню КП "Одестранспарксервіс" повідомлення про розірвання договору балансоутримання місць для паркування в односторонньому порядку передувало неналежне виконання та порушення взятих позивачем на себе зобов’язань за договором, зокрема, на території автостоянки були відсутні дорожні знаки, не поновлено дорожню розмітку після попереднього оператора, не позначено відповідно до схеми розміщення спеціально відведеної автостоянки місця для інвалідів, відсутній диспетчерський пункт для персоналу та інформаційний стенд з копіями дозвільних документів, відсутній персонал автостоянки.

Скаржник відзначає, що під час судового розгляду позивачем та його представником не оспорювався факт не обладнання автостоянки відповідно до строків та умов договору. Проте, на підтвердження невиконання своїх обов’язків нібито з поважних причин повідомлено суд про затримку в обладнанні автостоянки КП "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” та іншими контрагентами, з яким укладено відповідні договори. З такою поважністю, за твердженням апелянта, погодився і суд, зазначивши, що такі порушення виконання умов договору не є істотними.

Проте, на думку апелянта, судом не взято до уваги той факт, що в силу приписів ст. 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення суб’єкту господарювання від відповідальності за порушення господарського зобов’язання. Разом з цим апелянт вважає, що позивачем не доведено вжиття останнім всіх заходів щодо забезпечення умов договору в частині обладнання автостоянки, а судом, як наслідок, не досліджено всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо наявні у справі докази.

ОСОБА_1 посилаючись на приписи ст. 651 Цивільного кодексу України апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо того, що порушення умов договору з боку позивача не є істотним, що виключає застосування оперативно-господарської санкції у вигляді одностороннього розірвання договору, не відповідає нормам матеріального права у зв’язку з тим, що договір №144/К-КР-2017/03-01 від 07.09.2017 р. умови якого було погоджено сторонами, передбачає таку оперативно-господарську санкцію, як одностороннє розірвання договору що виключає застосування в даному випадку такого поняття як істотне порушення договору, оскільки одностороннє розірвання договору застосовується до будь-яких порушень п.2.3 п.3.2 договору незважаючи на те чи істотні такі порушення чи не істотні. Апелянт вважає, що суд, застосовуючи при вирішенні спору поняття істотності порушень тобто ч.2 ст. 651 ЦК України, грубо нехтує вимогами ч.1 та ч.1 ст. 651 ЦК України яка дозволяє одностороннє розірвання договору у будь якому випадку передбаченому договором.

Скаржник зазначає, що застосовуючи поняття істотного порушення договору, суд також знехтував принципом свободи договору у відношенні до КП "Одестранспарксервіс", інтереси та дії якого оформлені у договорі №144/К-КР-2017/03-01 від 07.09.2017р та відповідають його змісту, та протиправно без будь-яких встановлених законом підстав змінює умови до погодженого всіма сторонами договору в інтересах ОК "Автостоянка Люстдорф" при тому визнаючи факт порушення договору з боку останніх.

Апелянт вважає, що посилання суду на те, що акт складений за результатом перевірки, не може підтверджувати будь-які порушення, оскільки він складений одноособово, взагалі не має значення для вирішення справи, оскільки для застосування такої умови договору як одностороннє його розірвання, було би достатньо самого повідомлення ОК "Автостоянка Люстдорф" направленого до КП "Одестранспарксервіс" про невиконання умов п.2.3 договору. А зазначення судом про те, що акт не підтверджує правопорушень так як він складений одноособово, лише вказує на то що суд, без зазначення норми закону встановлює загальнообов’язкове правило поведінки для сторін у договорі (не посилаючись на норми закону, яким таке правило передбачено та встановлено, повноваження суду на встановлення таких правил) яке не передбачено законом, чим порушує ст. 6 Конституції України.

Таким чином апелянт вважає, що з наведеного можна зробити висновок, що судом під час розгляду справи про визнання правочину КП "Одестранспарксервіс" щодо одностороннього розірвання договору недійсним помилково застосовано положення ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу в частині розірвання договору за рішенням суду.

ОСОБА_1 посилаючись на Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 p. №115 апелянт зазначає, що у зв’язку з необладнанням позивачем автостоянки за адресою Люстдорфська дорога, 55/2 та відсутності на її території персоналу, ОК "Автостоянка Люстдорф" фактично не виконувало обов’язки щодо зберігання транспортних засобів автокористувачів з початку дії договору, що могло мати тяжкі наслідки для автокористувачів автостоянки. Таким чином, через незабезпечення позивачем вимог щодо збереження транспортних засобів за договором КП "Одестранспарксервіс" було позбавлено тих прав, на які підприємство розраховувало під час укладання договору.

Не погоджується апелянт й з висновком суду першої інстанції щодо того, що за своєю суттю передбачена договором можливість розірвання останнього в односторонньому порядку у зв'язку із невиконанням зобов'язання іншою стороною є оперативно-господарською санкцією. Так посилаючись на приписи 188 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 202, п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України апелянт зазначає, що дія з розірвання договору, як окремого виду правочину, не є самостійним правочином, а лише наслідком його не виконання. Отже, за твердженням апелянта, КП "Одестранспарксервіс" направляючи лист-повідомлення про розірвання договору реалізовувало своє право на одностороннє розірвання договору, а не оперативну-господарську санкцію.

Не вважає апелянт обґрунтованим й висновок суду першої інстанції про те, що повідомлення про дострокове розірвання договору має містити посилання на конкретну обставину, що вказує на порушення іншою стороною своїх зобов'язань за договором, оскільки, за твердженням скаржника, направлений КП "Одестранспарксервіс" лист-повідомлення №249/05-19 містить інформацію та посилання на виявлені порушення на території автостоянки за адресою вул. Люстдорфська дорога, 55/2, а саме: на стоянці не проведено робіт для обладнання, не здійснено облаштування місць для паркування дорожніми знаками, відсутня дорожня розмітка, відсутній диспетчерський пункт, не забезпечено зберігання транспортних засобів. Проте судом не надано факту порушення позивачем умов договору балансоутримання місць для паркування необхідної правової оцінки. За твердженням апелянта, з одного боку судом, зазначається, що одностороння відмова від виконання договору та зміна його умов є неприпустимою та такою, що порушує вимоги господарського законодавства, з іншого боку суд дійшов висновку, що направлення позивачем листа від 29 вересня 2017 року з повідомленням про неможливість виконання робіт та зміною строку почату дії договору з 1 жовтня 2017 року на 1 листопада 2017 року, є обов’язковим для КП "Одестранспарксервіс".

Крім того апелянт зазначає, що КП "Одестранспарксервіс" відхилило пропозицію, викладену в листі позивача від 29 вересня 2017 року, про що зазначено у листі-повідомленні №249/05-19, оскільки КП "Одестранспарксервіс" не вважало доводи, викладені у зверненні від 29.09.2017 р. обґрунтованими, з тих підстав, що ОК "Автостоянка Люстдорф" мало достатньо часу, з 7 вересня 2017 року по 1 жовтня 2017 року, для проведення необхідних робіт з обладнання даної автостоянки, а у випадку невиконання умов договору в строк кооператив повинен був повідомити КП "Одестранспарксервіс" заздалегідь, відповідно до п. 4.5 договору, за 7 днів. Крім того, апелянт вважає, що підстави невиконання умов договору, зазначені кооперативом у листі також не можуть бути визнані форс-мажорними в контексті Господарського кодексу України.

До того ж скаржник зазначає, що судом на підтвердження правомірності дій позивача зазначено, що ним на виконання умов договору було сплачено збір за місця для паркування транспортних засобів та послуги КП "Одестранспарксервіс", викладені у додатковій угоді до договору. Проте, як стверджує апелянт, судом не проаналізовано момент та відповідно строки здійснення такої оплати згідно умов договору. Так апелянт зазначає, що не заперечує проти перерахування позивачем та зачислення 13 жовтня 2017 року на розрахунковий рахунок державної казначейської служби України в Одеській області збору за місця для паркування на автостоянці по вул. Люстдорфська дорога, 55/2, та, направляючи вимогу повідомлення №249/05-19, КП "Одестранспарксервіс" не вимагало сплати позивачем збору за місця для паркування транспортних засобів. Апелянт зазначає, що з урахуванням пп. 3.2 договору обов’язок по сплаті збору виник би у позивача тільки наприкінці жовтня 2017 року. Щодо сплати позивачем вартості послуг КП "Одестранспарксервіс" за додатковою угодою, скаржник зазначає, що даний платіж зроблено позивачем 12 жовтня 2017 року за власною ініціативою - ні додаткова угода, ні лист-повідомлення № 249/05-19 не вимагали від позивача сплачувати за послуги КП "Одестранспарксервіс" до надання самих послуг. КП "Одестранспарксервіс" послуги позивачу за 12 днів дії договору не надавались, акт виконаних робіт сторонами не підписувався.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 р. відкрито апеляційне провадження у справі №916/2483/17 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Одестранспарксервіс" на рішення господарського суду Одесьокї області від 13.12.2017 р. та призначено справу до розгляду на 05.02.2018 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2018 р. у зв’язку із знаходження головуючого судді Аленіна О.Ю. у відрядженні з 03.02.2018 р. по 05.02.2018 р., у відпустці з 06.02.2018 р. по 20.02.2018 р. та у відрядженні з 21.02.2018 р. по 23.02.2018 р., колегія суддів апеляційної інстанції визнала за необхідне призначити розгляд апеляційної скарги на іншу дату - 05.03.2018 р. о 10:00 год., про що повідомлено учасників справи.

19.01.2018 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від ОК "Автостоянка Люстдорф" в якому позивач просить апеляційну скаргу КП "Одестранспарксервіс" на рішення господарського суду Одеської області від 13.12.2017 р. по справі №916/2483/17 залишити без задоволення, а рішення без змін. Позивач зазначає, що ознайомившись з доводами викладеними у апеляційній скарзі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а рішення господарського суду Одеської області від 13.12.2017 р. по справі №916/2483/17, про визнання недійсним вчиненого листом від 09.10.2017 р. № 249/05-19 правочину КП "Одестранспарксервіс" щодо одностороннього розірвання укладеного сторонами договору балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р. № 144/К-КР-2017/03-01 таким, що винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні від 05.03.2018 р. представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою на наполягав на їх задоволенні.

Представник ОК "Автостоянка Люстдорф" надав пояснення відповідно до яких не погоджується з апеляційною скаргою, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга КП "Одестранспарксервіс" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2017 р. між КП "Одестранспарксервіс" (уповноважена особа) та ОК "Автостоянка Люстдорф" (оператор) укладено договір №144/К-КР-2017/03-01 балансоутримання місць для паркування, п. 1.1. якого визначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. №1342 "Про затвердження Правил паркування транспортна засобів", ст. 268-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 p., рішення Одеської міської ради від 23.12.2011 р. № 1631-VI "Про затвердження Правил благоустрою території м. Одеси (текстової частини) у новій редакції", рішення Одеської міської ради від 22.11.2011 року № 1534-VI, рішення Одеської міської ради від 27.08.2014 p. № 5286-VI "Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції», рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 р. № 1251-VI "Про затвердження Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі", рішення Одеської міської ради від 07.12.2016 р. №1436-VI "Про падання пільг зі сплати збору за місця для паркування транспортних засобів на спеціально відведених автостоянках на 2017 рік", уповноважена, особа надає право оператору організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (спеціальна відведена автостоянка) загальною площею 913,00 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55/2 (913м2).

Відповідно до п.п 2.1. – 2.1.3. договору уповноважена особа зобов’язана надати право оператору організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування, здійснювати нагляд (моніторинг) за обслуговуванням (експлуатацією) місць для паркування, затверджувати розрахунок збору за місця за паркування транспортних засобів.

Пунктами 2.2. – 2.2.2. договору визначено, що уповноважена особа має право з метою перевірки виконання умов договору у будь-який час доби здійснювати перевірки та, у разі виявлення порушень, складати відповідний акт, надавати платні послуги оператору, які пов'язані зі здійсненням організації із порядку паркування, згідно з договором.

Обов’язки оператора визначені у п.п. 2.3. – 2.3.7. договору, яким передбачено, що оператор зобов'язаний забезпечити своєчасне та повне перерахування збору за місця для паркування транспортних засобів, передбаченого умовами цього договору, здійснювати облаштування місць для паркування дорожніми знаками, наносити розмітку відповідно до затвердженої схеми розміщення майданчика для паркування, забезпечити безоплатне паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", забезпечувати безпеку дорожнього руху на місцях для паркування, згідно із затвердженою схемою розташування майданчику, дотримання правил екологічної безпеки, санітарних норм відповідно до умов цього договору, використовувати місця для паркування за цільовим призначенням, забезпечити місця для паркування належними правовстановлюючими документами, а саме: копією договору з уповноваженою особою, схемою або паспортом майданчика для маркування транспортних засобів відповідно до пп. 4.7 Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі, забезпечити належний санітарний стан місць для паркування та прилеглої території на відстані 10 метрів згідно з п. 3.2.6 "Правил благоустрою території м. Одеси".

У відповідності до п.п. 4.1. – 4.5. договору сторони в своїй діяльності керуються чинним законодавством України і нормативними актами Одеської міської ради та її виконавчого комітету, сторони згідно з договором не несуть відповідальності за зобов'язаннями кожної з сторін перед третіми особами, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за договором, якщо це невиконання було наслідком форс-мажорних обставин, за умовами повідомлення сторонами для якої створилася неможливість виконання зобов'язань за договором, протилежну сторону у 2-денний термін, сторони зобов'язані своєчасно, не пізніше 7 робочих днів, повідомляти одна одну про зміну їхніх юридичних адрес та місцезнаходження, банківських реквізитів, номерів телефонів, посадових осіб сторін договору, установчих документів, зміну форми власності, а також про всі інші зміни, які можуть вплинути на виконання зобов’язань за цим договором.

Пунктами 6.1., 6.4. договору сторони визначили, що термін дії договору визначається на період з 01 жовтня 2017 р. і по 31 грудня 2019 р. Договір може бути розірвано в односторонньому порядку за вимогою уповноваженої особи у разі неналежного виконання оператором пп. 2.3., 3.2 цього договору шляхом відповідного письмовою повідомлення. Договір вважаються розірваним з моменту отримання оператором повідомлення.

У додатку №1 до договору сторони визначили суму збору, яка підлягає сплаті до бюджету згідно рішення Одеської міської ради №281-VI від 31.01.2011 р. та рішення Одеської міської ради №1436-VI від 07.12.2016 р. за адресою вул. Люстдорфська дорога, 55/2 (913м2).

07.09.2017 р. між ОК "Автостоянка Люстдорф" та КП "Одестранспарксервіс" було укладено додаткову угоду №1 до договору балансоутримання місць для паркування №144/К-КР-2017/03-01, якою сторони погодили, що Уповноважена особа в порядку та на умовах, визначених цією додатковою угодою, надає оператору послуги зі здійснення організації та контролю експлуатації фіксованих машино/місць в місцях для паркування автотранспорту, в тому числі: підготовка необхідних матеріалів щодо введення в експлуатацію місць паркування; організаційний супровід роботи з облаштування та функціонування місць паркування; щомісячне обстеження та моніторинг місць для паркування на предмет відповідності державним нормам та стандартам в сфері паркування із виїздом на місце провідного спеціаліста Уповноваженої особи.

Повідомленням від 09.10.2017 р. за №249/05-19 КП "Одестранспарксервіс" сповістило ОК "Автостоянка Люстдорф" про те, що в результаті здійснення нагляду за обслуговуванням (експлуатацією) місць для паркування співробітниками КП "Одестранспарксервіс" виявлено, що, на теперішній час, на спеціально відведеній автостоянці за адресою Люстдорфська дорога, 55/2 не було проведено необхідних робіт з обладнання автостоянки, не здійснено облаштування місць для паркування дорожніми знаками, відсутня дорожня розмітка, відсутній диспетчерський пункт охорони, не забезпечено зберігання транспортних засобів. Крім того зазначено, що КП "Одестранспарксервіс" не вважає доводи, викладені у заяві ОК "Автостоянка Люстдорф" від 29.09.2017 р. б/н стосовно зміни дати введення в експлуатацію спеціально відведеної автостоянки за вищевказаною адресою, обґрунтованими, оскільки КП "Одестранспарксервіс" вважає, що у ОК "Автостоянка Люстдорф" було достатньо часу для проведення необхідних робіт з обладнання даної автостоянки. ОСОБА_1 у повідомлені зазначено, що в даний час, ОК "Автостоянка Люстдорф" не здійснює обслуговування (експлуатацію) місць для паркування транспортних засобів та не виконує належним чином п. 2.3. договору.

В означеному повідомлені КП "Одестранспарксервіс" зазначило, що на підставі вищевикладеного, відповідно до п.6.4. договору КП "Одестранспарксервіс" розриває з ОК "Автостоянка Люстдорф" договір №144/К-КР-2017/03-01 балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р. за адресою Люстдорфська дорога, 55/2. Договір вважається розірваним з моменту отримання ОК "Автостоянка Люстдорф" даного повідомлення.

Не погодившись із даним правочином, що вчинений листом від 09.10.2017 р. №249/05-19, щодо одностороннього розірвання укладеного сторонами договору балансоутримання місць для паркування від 07 вересня 2017 р.№144/К-КР-2017/03-01 позивач звернувся із позовом до господарського суду Одеської області та просив визнати його недійсним.

Судом першої інстанції позовні вимоги ОК "Автостоянка Люстдорф" визнано обґрунтованими за задоволено у повному обсязі.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, з наступних підстав.

Частини 1, 4 ст.202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює умови чинності правочинів, а саме: законність змісту правочину, наявність у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину, його адекватність внутрішній волі, відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно частині 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновителями), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Укладаючи договір №144/К-КР-2017/03-01 балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р. ОК "Автостоянка Люстдорф" взяло на себе зобов’язання, зокрема, наносити розмітку відповідно до затвердженої схеми розміщення майданчика для паркування, забезпечити безоплатне паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", забезпечувати безпеку дорожнього руху на місцях для паркування, згідно із затвердженою схемою розташування майданчику, забезпечити місця для паркування належними правовстановлюючими документами, а саме: копією договору з уповноваженою особою, схемою або паспортом майданчика для маркування транспортних засобів відповідно до пп. 4.7 Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі (п.п. 2.3.2, 2.3.3.,2.3.4., 2.3.6.).

Проте, як вбачається з наявних матеріалів справи, станом на 09.10.2017 р. позивачем не було виконано своїх обов’язків за договором, зокрема передбачених п.п. 2.3.2, 2.3.3.,2.3.4., 2.3.6.

Пунктом 6.1. Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 р. № 1251-VI визначено, що суб’єктами правовідносин з паркування транспортних засобів у м. Одесі є Одеська міська рада, її виконавчий комітет, Департамент, уповноважений орган, оператори, користувачі.

Згідно з п.п 6.5. Положення уповноважений орган, зокрема, укладає від імені Одеської міської ради з операторами договори балансоутримання місць для паркування; здійснює моніторинг виконання операторами взятих на себе зобов’язань відповідно до укладених договорів.

Відповідно до 10.1. Положення контроль за виконанням цього Положення операторами здійснює уповноважений орган.

Отже, виходячи із приписів даного Положення саме на КП "Одестранспарксервіс", яке є уповноваженою особою, покладено обов’язок щодо здійснення контролю за виконанням операторами взятих на себе обов’язків за договором балансоутримання місць для паркування.

Як вбачається із акту обстеження діяльності стоянки (парковки) транспортних засобів №12-86 від 09.10.2017 р. за адресою Люстдорфська дорога, 55/2 представниками КП "Одестранспарксервіс" було встановлено, що на стоянці, де здійснює господарську діяльність ОК "Автостоянка Люстдорф" у відповідності до договору №144/К-КР-2017/03-01 схема розміщення місць паркування відсутня, дорожня розмітка не оновлена, місця для інвалідів не позначені, зона стоянки та кінець зони стоянки відсутні, автоматичний в’їзний та виїзний термінал відсутній, відсутній диспетчерській пункт, обслуговуючий персонал на момент проведення перевірки відсутній, також відсутній інформаційний стенд с копіями дозвільної документації. Згідно висновку автостоянка не обладнана згідно вимогам договору та постанови Кабіну Міністрів України №115.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання як позивача так й суду першої інстанції щодо неналежного оформлення даного акту, зокрема, його складення одноособово, без участі позивача чи іншої незаінтересованої особи, та неможливості прийняття його як доказу по справі, оскільки п. 2.2.1 договору визначено, що уповноважена особа має право з метою перевірки виконання умов договору у будь-який час доби здійснювати перевірки та, у разі виявлення порушень, складати відповідний акт. Отже, договором №144/К-КР-2017/03-01 балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р. чітко не визначено ані форми акту, ані обов’язку складання його за участі позивача або іншої незаінтересованої особи.

Судова колегія відхиляє посилання позивача на те, що договір №144/К-КР-2017/03-01 балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р. набрав юридичної сили лише 01 жовтня 2017 р., що надало позивачу право на організовування та провадження діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (спеціальна відведена автостоянка) загальною площею 913,00 м2, що розташовані за адресою м. Одеса: вул. Люстдорфська дорога, 55/2 (913м2) та виконувати свої обов’язки згідно умов договору саме з цієї дати, з наступних підстав.

Відповідно до Правил паркування транспортних засобів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1342 (далі - Правила) спеціально обладнані майданчики для паркування це майданчики для паркування, розміщені поза межами проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху (п.4).

Пунктами 12, 13, 15, 22 визначено, що майданчики для паркування обладнуються відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху. Відведені майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної. Спеціально обладнані майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та розміткою. На майданчиках для паркування обов'язково облаштовуються місця (в обсязі 10 відсотків загальної кількості, але не менш як одне місце) передбаченого стандартами розміру, позначені дорожніми знаками та розміткою для паркування транспортних засобів, зазначених у частині шостій статті 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Відстань від в'їзду на майданчик для платного паркування до найближчого такого місця не повинна перевищувати 50 метрів.

Відповідно до п. 24 Правил оператор зобов'язаний, зокрема, використовувати майданчик для паркування за призначенням; обладнати майданчик для паркування відповідно до вимог цих Правил, Правил дорожнього руху, норм, нормативів, стандартів з урахуванням вимог безпеки дорожнього руху; утримувати територію та під'їзні шляхи до майданчика для паркування у належному технічному та санітарному стані; повідомляти уповноважені підрозділи Національної поліції про виявлені порушення цих Правил.

Згідно з п.6.1. договору термін дії договору визначається на період з 01 жовтня 2017 р. і по 31 грудня 2019 р.

Отже з урахуванням Правил паркування транспортних засобів, колегія суддів вважає, що зобов’язання позивача визначені у п.п. 2.3.2, 2.3.3.,2.3.4., 2.3.6. мали б бути виконанні останнім до початку терміну дії договору, тобто 01.10.2017 р., оскільки саме з цієї дати позивач мав розпочати свою господарську діяльність та надавати послуги з паркування транспортних засобів.

Разом з цим з наявних матеріалів справи вбачається, та не заперечується позивачем, що станом на 01.10.2017 р. свої зобов’язань за договором, зокрема, визначених у п.п. 2.3.2, 2.3.3.,2.3.4., 2.3.6., останній не виконав.

Судова колегія вважає необґрунтованим посилання позивача на укладений між ОК "Автостоянка Люстдорф" та КП "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" договору робіт №32/17/Х, за умовами якого останнє зобов’язалося виконати роботи по встановленню технічних засобів регулювання дорожнього руху (монтаж дорожніх знаків) по вул. Люстдорфська дорога, 55/2 у м. Одеса, як на доказ виконання свої зобов’язань за договором №144/К-КР-2017/03-01 балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р., оскільки у матеріалах справи міститься акт здачі-прийняття наданих робіт за даним договором, який складено 09.10.2017 р., що додатково підтверджує невчасне виконання позивачем взятих на себе обов’язків за договором №144/К-КР-2017/03-01 балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р.

Не заслуговує на увагу й посилання позивача та суду першої інстанції на те, що у повідомленні від 09.10.2017 р. за №249/05-19 не міститься посилань на порушення умов договору, оскільки із даного повідомлення вбачається, КП "Одестранспарксервіс" сповістило ОК "Автостоянка Люстдорф" про те, що на спеціально відведеній автостоянці за адресою Люстдорфська дорога, 55/2 не було проведено необхідних робіт з обладнання автостоянки, не здійснено облаштування місць для паркування дорожніми знаками, відсутня дорожня розмітка, відсутній диспетчерський пункт охорони, не забезпечено зберігання транспортних засобів. ОСОБА_1 у повідомлені зазначено, що в даний час, ОК "Автостоянка Люстдорф" не здійснює обслуговування (експлуатацію) місць для паркування транспортних засобів та не виконує належним чином п. 2.3. договору.

Посилання суду першої інстанції на те, що право на розірвання договору в односторонньому порядку за змістом імперативних положень ст. 651 Цивільного кодексу України означає, що останній може бути розірвано у разі істотного порушення договору іншою стороною, та відсутність такого істотного порушення з боку позивача, колегія суддів вважає помилковим, з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Проте, жодна зі сторін не зверталась до суду із позовом про зміну або розірвання договору у зв’язку із істотним його порушенням іншою стороною.

Разом з цим, ч.1 ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, п.6.4. договору №144/К-КР-2017/03-01 балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р. сторони погодили, що договір може бути розірвано в односторонньому порядку за вимогою уповноваженої особи у разі неналежного виконання оператором пп. 2.3., 3.2 цього договору шляхом відповідного письмовою повідомлення. Договір вважаються розірваним з моменту отримання оператором повідомлення.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, укладаючи договір №144/К-КР-2017/03-01 балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р. позивач та відповідач врегулювали порядок розірвання договору, зокрема, передбачив й його розірвання в односторонньому порядку та право на таке розірвання було використане відповідачем, а тому у даному випадку посилання суду першої інстанції на неістотне порушення позивачем умов договору є безпідставним та не узгоджується з законодавчими приписами ч. 1 ст. 651 ЦК України, оскільки одностороннє розірвання договору застосовується до будь-яких порушень п. 2.3.2 договору, незважаючи на те чи є такі порушення істотними.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позовні вимоги, у зв’язку з цим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 13.12.2017 р. у справі №916/2483/17 скасуванню, із відмовленням у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 13.12.2017 р. у справі №916/2483/17 скасувати.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка Люстдорф" на користь Комунального підприємства "Одестранспарксервіс" 2400 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12.03.2018 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Лашин В.В.