Рішення № 72678514, 05.03.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 березня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/166/18

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.,

позивача - ОСОБА_1

та

представника відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

ОСОБА_1

до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області

про скасування повністю рішення про відмову в перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач) про скасування повністю рішення про відмову в перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням уточненої позовної заяви від 29 січня 2018 року б/н (арк. спр. 65-73) позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача, які виразилися в незастосуванні абзацу 4 пункту 34 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року із наступними змінами, внесеним згідно з Законом від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, та в редакції Закону від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, який набрав чинності 05 січня 2017 року, і відмові позивачу в перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме – 80 %, та зарахуванні позивачу, крім стажу роботи на посаді судді, який становить 20 років 4 місяці 5 днів, роботу на посадах слідчого, старшого слідчого слідчого відділу Антрацитівського МВВС в Луганській області з 23 січня 1984 року по 01 травня 1987 року та з 01 жовтня 1990 року по 10 січня 1995 року, що складає 7 років 6 місяців 17 днів;

- скасувати повністю рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 11 січня 2018 року № 100/2018, яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме – 80 відсотків, без урахування періоду роботи на посаді слідчого, старшого слідчого;

- зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області з 22 вересня 2017 року здійснити перерахунок раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80 відсотків заробітку судді і призначити його у розмірі 90 відсотків заробітку судді (суддівської винагороди), працюючого на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, включивши до стажу роботи судді, який визначений Законом України «Про статус суддів», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», що діяли в редакціях на час набуття позивачем такого права, крім роботи на посаді судді, роботу на посадах слідчого, старшого слідчого відділу Антрацитівського МВВС в Луганській області з 23 січня 1984 року по 01 травня 1987 року та з 01 жовтня 1990 року по 10 січня 1995 року, що складає 7 років 6 місяців 17 днів;

- зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області виплатити заборгованість по призначеному ОСОБА_1 щомісячному довічному грошовому утриманню судді у відставці, що утворилася внаслідок незаконного зменшення відповідачем розміру щомісячного довічного грошового утримання, через неправильне встановлення та обчислення стажу роботи позивача на посаді судді, за період з 22 вересня 2017 року по день виконання рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона з 01 липня 1982 року по 14 травня 1997 року проходила службу в органах внутрішніх справ України безперервно 14 років 10 місяців 13 днів. З 15 травня 1997 року працювала на посаді судді Свердловського міського суду Луганської області. 10 грудня 2001 року переведена на посаду судді Краснодонського міського суду Луганської області, де працювала до 03 червня 2003 року. З 04 червня 2003 року по 21 вересня 2017 року обіймала посаду судді апеляційного суду Луганської області. Наказом голови апеляційного суду Луганської області від 20 вересня 2017 року № 116, на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 05 вересня 2017 року № 2624/0/15-17 позивача відраховано зі штату апеляційного суду Луганської області 21 вересня 2017 року у зв’язку із звільненням з посади судді за власною заявою про відставку. Відповідно до розрахунку стажу судді від 22 вересня 2017 року № 1/575/17, наданого апеляційним судом Луганської області, стаж роботи позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 27 років 10 місяців 22 дні, з яких: 20 років 4 місяці 05 днів – робота на посаді судді; 7 років 6 місяців 17 днів – робота на посаді слідчого, старшого слідчого слідчого відділу Антрацитівського МВВС України в Луганській області, а саме з 23 січня 1984 року по 01 травня 1987 року на посаді слідчого, з 01 жовтня 1990 року по 10 січня 1995 року – на посаді слідчого, старшого слідчого. Згідно з листом Державної судової адміністрації України від 23 жовтня 2009 року № 17-7480/09 щодо надання дозволу на отримання щомісячного довічного грошового утримання, стаж роботи позивача, який може бути врахований для призначення щомісячного довічного грошового утримання, станом на 27 жовтня 2009 року становив 20 років. До стажу роботи судді, що дає право позивача на відставку, враховано 7 років 6 місяців 18 днів – роботу на посаді слідчого.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці враховано лише стаж роботи на посаді судді – 20 років 4 місяці 5 днів та призначено щомісячне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80 % від заробітної плати (суддівської винагороди). Не погодившись з рішенням відповідача, позивач 05 січня 2018 року звернулась з заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % від заробітної плати (суддівської винагороди), з урахуванням часу роботи на посадах слідчого, старшого слідчого. Рішенням управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 11 січня 2018 року № 100/2018 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % від заробітної плати (суддівської винагороди). З посиланням на норми частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 405-ХІ, та пункту 11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній до 28 березня 2015 року, вважає дії відповідача щодо незарахування до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % від заробітної плати (суддівської винагороди) періоду роботи на посадах слідчого та старшого слідчого 7 років 6 місяців 17 днів, протиправними, а тому прийняте рішення про відмову в перерахунку пенсії від 11 січня 2018 року № 100/2018 таким, що підлягає скасуванню.

Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області позов не визнало, про що подало відзив на позовну заяву від 16 лютого 2018 року № 3345/07-19, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 81-82).

В обґрунтування заперечень проти позову, відповідач зазначив, що нормою частини першої статті 135 Закону України від 07 липня 2010 року 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», на підставі якої позивачу з 22 вересня 2017 року призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, не передбачено права зарахування періоду роботи на посаді слідчого та старшого слідчого відділу в органі внутрішніх справ до стажу роботи на посаді судді. Згідно з наданими документами стаж роботи позивача на посаді судді складає 20 років 04 місяці 08 днів, відповідно розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача становить 80 відсотків заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді. Встановлювати розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача у розмірі 90 відсотків заробітної плати судді, за твердженням відповідача, не має правових підстав. За таких обставин відповідач вважає рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 11 січня 2018 року № 100/2018 таким, що прийнято із дотриманням норм діючого законодавства, внаслідок чого підстави для його скасування відсутні.

З посиланням на норми частин першої, другої статті 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», відповідач зазначив, що управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області не має коштів на сплату судового збору, а тому вимога стягнути судові витрати з відповідача є також необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Позивач подала відповідь на відзив від 23 лютого 2018 року б/н, в якій доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву від 16 лютого 2018 року № 3345/07-19, вважає безпідставними та необґрунтованими (арк. спр. 94-98).

У судовому засіданні позивач позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву від 23 лютого 2018 року б/н.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 79).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 91000, місто Луганськ, вул. 2-га КраснознамьоннаяАДРЕСА_1; фактичне місце проживання: 93413, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Маяковського, будинок 11 б, квартира 85) рішенням Вищої ради правосуддя від 05 вересня 2017 року за № 2624/0/15-17 звільнена з посади судді апеляційного суду Луганської області у зв’язку з поданням заяви про відставку (арк. спр. 13, 48).

Наказом апеляційного суду Луганської області від 20 вересня 2017 року за № 116 ОСОБА_1 відраховано зі штату апеляційного суду Луганської області 21 вересня 2017 року у зв’язку із звільненням з посади судді за її заявою про відставку (арк. спр. 14, 49).

На підставі заяви позивача від 22 вересня 2017 року розпорядженням управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 13 листопада 2017 року № 4755 ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді з 22 вересня 2017 року у розмірі 80 % заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді. Розмір щомісячного довічного грошового утримання обрахований виключно відповідно до стажу роботи позивача на посаді судді, який згідно з розрахунком стажу до розпорядження від 13 листопада 2017 року № 4755 складає 20 років 04 місяці 08 днів (арк. спр. 83, 84, 85, 85 зв.).

Заявою, яку отримано відповідачем 09 січня 2018 року за вхідним № 185/21, позивач просив перерахувати розмір щомісячного довічного грошового утримання судді до 90 % заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді (арк. спр. 88).

Рішенням управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 11 січня 2018 року № 100/2018 (ОСОБА_1І.) про відмову в перерахунку пенсії, позивачу відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 %, оскільки до стажу роботи на посаді судді не зараховано період служби в органах внутрішніх справ з 01 липня 1982 року по 14 травня 1997 року, так як згідно із статтею 135 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу (арк. спр. 21, 56).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

На час звернення ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання (22 вересня 2017 року) спірні правовідносини регулювались Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» із змінами).

Абзацом першим пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону (абзац другий пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

При цьому, абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Відповідно до частини третьої статті 141 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 у справі № 1-8/2016 про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

На посаду судді Павленко Тетяна Іванівна призначена 15 травня 1997 року, про що свідчить запис за № 10 у трудовій книжці останньої від 15 листопада 1976 року (арк. спр. 22-28, 57-59).

На день призначення позивача суддею діяв Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів».

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (в редакції, яка діяла на час призначення позивача суддею) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

З системного аналізу вищенаведених правових норм слідує, що до стажу роботи на посаді судді Павленко Тетяни Іванівни, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, зараховується робота на посадах слідчого та судді судів України.

З розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складеного апеляційним судом Луганської області від 22 вересня 2017 року за № 1/575/2017, листа Державної судової адміністрації України від 23 жовтня 2009 року № 17-7480/09, трудової книжки ОСОБА_1 від 15 листопада 1976 року, розрахунку стажу до розпорядження управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 13 листопада 2017 року № 4755 та довідки ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 21 листопада 2016 року № 25 судом встановлено, що стаж судді Павленко Тетяни Іванівни, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 27 років 10 місяців 26 днів, з яких стаж роботи на посаді слідчого - 7 років 6 місяців 19 днів (з 23 січня 1984 року по 01 травня 1987 року стаж роботи на посаді слідчого, що складає 03 роки 03 місяці 09 днів; з 01 жовтня 1990 року по 10 січня 1995 року стаж роботи на посадах слідчого та старшого слідчого, що складає 04 роки 03 місяці 10 днів) та стаж роботи на посаді судді судів України - 20 років 4 місяці 7 днів (з 15 травня 1997 року по 21 вересня 2017 року на посаді судді судів України, що складає 20 років 4 місяці 7 днів) (арк. спр. 15, 19, 22-28, 50, 54, 57-59, 85 зв).

Відповідно до абзацу другого пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 має становити 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), у зв’язку з чим рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 11 січня 2018 року № 100/2018 (ОСОБА_1І.) про відмову в перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, які виразилися в незастосуванні абзацу 4 пункту 34 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року із наступними змінами, внесеним згідно з Законом від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, та в редакції Закону від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, який набрав чинності 05 січня 2017 року, і відмові позивачу в перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме – 80 %, та зарахуванні позивачу, крім стажу роботи на посаді судді, який становить 20 років 4 місяці 5 днів, роботу на посадах слідчого, старшого слідчого слідчого відділу Антрацитівського МВВС в Луганській області з 23 січня 1984 року по 01 травня 1987 року та з 01 жовтня 1990 року по 10 січня 1995 року, що складає 7 років 6 місяців 17 днів, суд відмовляє, оскільки у спірних правовідносинах дії відповідача не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для позивача. Правові наслідки для позивача несе індивідуальний акт - рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 11 січня 2018 року № 100/2018 (ОСОБА_1І.) про відмову в перерахунку пенсії. Саме воно має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань КАС України, як то ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної (юридичної) особи прав (чи інтересів). З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

У задоволенні позовних вимог про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області з 22 вересня 2017 року здійснити перерахунок раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80 відсотків заробітку судді і призначити його у розмірі 90 відсотків заробітку судді (суддівської винагороди), працюючого на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, включивши до стажу роботи судді, який визначений Законом України «Про статус суддів», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», що діяли в редакціях на час набуття позивачем такого права, крім роботи на посаді судді, роботу на посадах слідчого, старшого слідчого відділу Антрацитівського МВВС в Луганській області з 23 січня 1984 року по 01 травня 1987 року та з 01 жовтня 1990 року по 10 січня 1995 року, що складає 7 років 6 місяців 17 днів, та виплатити заборгованість по призначеному ОСОБА_1 щомісячному довічному грошовому утриманню судді у відставці, що утворилася внаслідок незаконного зменшення відповідачем розміру щомісячного довічного грошового утримання, через неправильне встановлення та обчислення стажу роботи позивача на посаді судді, за період з 22 вересня 2017 року по день виконання рішення, суд відмовляє з таких підстав.

З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Згідно з частиною п’ятою статті 45 вказаного Закону документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення та перерахунку пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).

Спірним питанням у даній справі є перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дати його призначення внаслідок неправильного обрахунку стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Разом з тим, частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Оскільки із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивач звернулась до відповідача 09 січня 2018 року, право на перерахунок у неї виникло з 01 січня 2018 року.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень територіального орану Пенсійного фонду на прийняття рішення в питаннях призначення та перерахунку пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області з 22 вересня 2017 року здійснити перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та виплатити заборгованість по призначеному щомісячному довічному грошовому утриманню судді у відставці, необхідність обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права, та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1, отриману 09 січня 2018 року за вхідним № 185/21, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, що стаж судді Павленко Тетяни Іванівни, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 27 років 10 місяців 26 днів, з яких стаж роботи на посаді слідчого - 7 років 6 місяців 19 днів та стаж роботи на посаді судді - 20 років 4 місяці 7 днів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону № 3674-VI).

Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою (аналогічну правову позицію щодо сплати судового збору висловлено у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року у справі № П/800/559/16 за позовом ОСОБА_5 до Вищої ради юстиції, Верховної Ради України про визнання незаконним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 65680258).

Станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн.

З огляду на те, що заявлені позовні вимоги носять немайновий характер і вони є однією вимогою, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн з відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 91000, місто Луганськ, вул. 2-га КраснознамьоннаяАДРЕСА_1; фактичне місце проживання: 93413, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Маяковського, будинок 11 б, квартира 85) до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, будинок 9) про скасування повністю рішення про відмову в перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 11 січня 2018 року № 100/2018 (ОСОБА_1І.) про відмову в перерахунку пенсії.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, будинок 9) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 91000, місто Луганськ, вул. 2-га КраснознамьоннаяАДРЕСА_1; фактичне місце проживання: 93413, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Маяковського, будинок 11 б, квартира 85), отриману 09 січня 2018 року за вхідним № 185/21, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 91000, місто Луганськ, вул. 2-га КраснознамьоннаяАДРЕСА_1; фактичне місце проживання: 93413, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Маяковського, будинок 11 б, квартира 85) до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, будинок 9) про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та виплатити заборгованість по призначеному щомісячному довічному грошовому утриманню судді у відставці відмовити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, будинок 9) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 91000, місто Луганськ, вул. 2-га КраснознамьоннаяАДРЕСА_1; фактичне місце проживання: 93413, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Маяковського, будинок 11 б, квартира 85) судовий збір в сумі 704,80 грн (сімсот чотири грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 12 березня 2018 року.

Суддя ОСОБА_2