Ухвала суду № 72670586, 13.03.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

місто ОСОБА_1

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ПРИЙНЯТТІ ЗАЯВИ

"13" березня 2018 р. Справа № 903/1215/15 Суддя господарського суду Волинської області Слободян О.Г., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Українські страви"

про забезпечення позову (зупинення реалізації майна) по скарзі на дії ДВС

у справі № 903/1215/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення ПАТ "Укрсоцбанк", м. Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські страви", м. Луцьк

про звернення стягнення на предмет іпотеки

встановив: 12.03.2018р. ТОВ "Українські страви" звернулося до господарського суду із скаргою на дії ДВС, в якій просить:

- визнати неправомірними дії заступника начальника відділу Першого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області по визначенню вартості майна відповідно до звіту про оцінку нежитлового приміщення, двохповерхового цегляного приміщення кафе (А-2), загальною площею 872,10 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Ковельська. буд.82, складеного Субєктом оціночної діяльності Комерційно-експертна фірма "Експертиза тотал" в особі керівника ОСОБА_2 24.01.2018 року;

- визнати протиправним звіт про оцінку нежитлового приміщення, двохповерхового цегляного приміщення кафе (А-2), загальною площею 872,10 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Ковельська, буд.82, складеного Субєктом оціночної діяльності Комерційно-експертна фірма "Експертиза тотал" в особі керівника ОСОБА_2 24.01.2018 року;

- заборонити Першому відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області передавати на реалізацію майно ТОВ «Українські страви», а саме: нежитлове приміщення, двохповерхового цегляної и приміщення кафе (А-2), загальною площею 872,10 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул. Ковельська, буд.82, за ціною, визначеною згідно звіту про оцінку нежитлового приміщення, складеного Субєктом оціночної діяльності Комерційно-експертна фірма "Експертиза тотал" в особі керівника ОСОБА_2 24.01.2018 року.

Також, 12.03.2018р. ТОВ "Українські страви" звернулось до суду із заявою (вх.№01-55/2554/18), з посиланням на ст.ст. 66, 67 ГПК України (в редакції ГПК України до 15.12.2017р.), в якій просить на період розгляду скарги заборонити першому відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції реалізацію арештованого майна, що належить ТОВ “Українські страви”, а саме: двохповерхового цегляного приміщення кафе (А-2), загальною площею 872,10 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 82, шляхом зупинення процедури реалізації (прилюдних торгів) зазначеного майна.

Заява про забезпечення скарги на бездіяльність органу (посадових осіб) державної виконавчої служби не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Не можуть забезпечуватися заходами, зазначеними в статті 67 ГПК, інші, крім позовних, вимоги (наприклад, пов'язані із здійсненням повороту виконання судового рішення, із зміною способу та порядку його виконання тощо).

Крім цього, суд звертає увагу, що зідно з роз'ясненнями пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 15 постанови від 07 лютого 2014 року № 6 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах” (із змінами і доповненнями, внесеними постановою від 03 червня 2016 року № 4), при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів забезпечення скарги шляхом зупинення реалізації майна, адже вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Отже, в ГПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст. ст. 136, 137 ГПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті заяви про зупинення реалізації арештованого майна в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Згідно п.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 175, ст.ст. 234, 235, 342 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. У прийнятті заяви (вх.№01-55/2554/18 від 12.03.2018р.) про зупинення реалізації арештованого майна відмовити.

2. Заяву з матеріалами на 10 арк., в т.ч. квитанцію №22 від 07.03.2018р. про сплату судового збору, повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Рівненського апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя О. Г. Слободян