Рішення № 7266469, 06.08.2008, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №2-2847

2008 р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2008 року Святошинський районий суд м. Києва в складі: головуючого судді - Троян Н.М. при секретарі - Баранець М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ООО «Промислово будівельно інвестиційна компанія» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у червні 2008 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом і просив стягнути невиплачену заробітну плату з 11.07.2007 року по 30.09.2007 року.

В позові послався, що при влаштуванні на роботу було обіцяно заробітну плату 2000 грн. на місяць.

Йому надавались відомості про нарахування заробітної плати по 611 грн. 75 коп. на місяць, в яких він розписувався про одержання коштів проте фактично кошти не одержував.

30.09.2007 року йому було запропоновано отримати заробітну плату 2000 грн., проте від цієї суми він відмовився, оскільки вважав, що йому повинні були виплатити 4500 грн. 74 коп. компенсацію за невикористану відпустку.

Просив стягнути заробітну плату за відпрацьований час з 11.07.2007 року по 30.09.2007 року в розмірі 4500 грн. 74 коп., компенсацію за невикористану відпустку, 15 відсотків річних, якби він вклав ці кошти в банк, а всього просив стягнути 5145 грн. 70 коп.

В судовому засіданні позивач уточнив та підтримав позов посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив стягнути на його користь 4500 грн. 74 коп., компенсацію за невикористану відпустку, починаючи з 11.07.2007 року по 30.09.2007 року, 15 відсотків річних у разі якби він видані кошти поклав на 10 місяців у банк, а також: додатково просив стягнути вартість проїзду з м. Конотопа до Києва в розмірі 300 грн., витрати на ксерокопіювання заяв та скарги в різні інстанції, щодо невиплати йому заробітної плати, в тому числі і в газету «Факти», витрати на подачу телеграми, і всього просив стягнути 5501 грн. 83 коп.

Представник відповідача заперечував проти заявлених вимог посилаючись на ті обставини, що позивач отримав всі кошти по відомості за що розписався, виходячи з заробітної плати 700 грн. на місяць. Пояснив, що позивач був прийнятий і приступив до роботи з 01.08.2007 року, про що

свідчить резолюція на заяві генерального директора, яка виконувалась в присутності позивача.

При звільненні йому пропонувалось отримати компенсацію за невикористану відпустку, в розмірі 76 грн. 50 коп., проте він відмовився, пояснивши, що товариство йому винне більше коштів, ніж пропонувалось, а тому компенсацію він бажає отримати разом з невиплаченою зарплатою.

Представник відповідача просив у позові ОСОБА_1 відмовити.

Суд, вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає встановленими наступні обставини по справі.

Встановлено, що наказом № 6 від 01.08.2007 року ОСОБА_1 позивач по справі був прийнятий на роботу до відповідача на посаду виконроба з оплатою згідно зі штатним розписом - 700 грн. на м 'ясяць з 2-х місячним терміном випробування (а.с. 29).

Згідно зі штатним розписом на друге півріччя 2007 року заробітна плата виконроба становить 700 грн. (а.с. 27).

З платіжних відомостей за серпень та вересень 2007 року вбачається, що позивач отримував 611 грн. 32 коп., щомісячно, про що свідчить його підпису відомостях (а.с. 24-26).

Посилання позивача про те, що він був зарахований на роботу з 11.07.2007 року про що свідчить виправлення на його заяві спростовується наказом про прийом на роботу, випискою з книг реєстрації наказів де зареєстровано наказ про прийняття на роботу позивача 01.08.2007року під № 6, відомостями на отримання заробітної плати саме за серпень і вересень 2007року, резолюцією керівника товариства, де зазначено про прийняття на роботу позивача 01.08.2007 року та поясненнями самого позивача, про те що заяву про прийняття на роботу він писав у кабінеті генерального директора компанії - ОСОБА_2, і той в його присутності ставив резолюцію про оформлення на роботу.

Допитаний в якості свідка менеджер ОСОБА_3 пояснив, що в серпні, вересні 2007 року він займався доставкою інструментів і бачив на будівельному майданчику позивача. В липні 2007 року позивач на будівельному майданчику був відсутній.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що з початку серпня 2007 року позивач був поселений на квартиру до нього по АДРЕСА_1, та проживав у вказаному будинку до кінця вересня 2007 року.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що працює генеральним директором компанії і 01.08.2007 року він особисто приймав позивача на роботу, в його присутності ставив резолюцію 01.08.2007 року про прийняття його на роботу, саме з цього числа, відповідно до резолюції був виданий наказ і позивач приступив до роботи.

В його присутності позивач виправив дату написання заяви з 11.07.2007 року на 01.08.2007 року. Заробітна плата позивачу була встановлена згідно зі штатним розписом і становила 700 грн., яку він з вирахуванням податків отримав як в серпні так і у вересні 2007 року, згідно відомостей на заробітну плату в яких поставив свій підпис. Судом встановлено, що позивачу після звільнення у жовтні 2007 року пропонувалось отримати компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 76 грн. 50 коп., проте останній відмовився від отримання про що підтвердив в судовому засіданні, пояснивши, що бажав, щоб компанія йому сплатила відразу всі кошти, а не тільки компенсацію.

Згідно наданих відповідачем доказів, розрахунок компенсації за невикористану відпустку було здійснено 01.10.2007 року, і у зв'язку з неотриманням її позивачем, компенсація була перерахована в банк на депонентський рахунок.

В судовому засіданні представник позивача також: згідно відомості, пропонував позивачу отримати компенсацію за невикористану відпустку, але останній відмовився отримати кошти, пояснивши, що отримає їх та інші кошти за рішенням суду.

Таким чином, суд вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріли цивільної справи і перевіривши їх доказами, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача в частині стягнення компенсації за невикористану відпустку, оскільки інші вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись cm.cm.83, 116, 231, 232 КЗпП України, ст. ст. 60, 88, 208, 209, 210 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ООО «Промислово будівельно інвестиційна компанія» (юридична адреса: м. Київ, вул. Жмеринська, 11\1, розрахунковий рахунок № 26009380114514, МФО № 300830, код ЗКПО № 26194266 в Микільсько-Борщагівському відділенні ВАТ КБ) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 76 грн. 55 коп. і на користь держави державне мито в розмірі 51 грн. та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні інших заявлених вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

Апеляційна скарга подається на протязі 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.