Рішення № 72654652, 12.03.2018, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2647/17

2/559/369/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області,

в складі головуючого судді Ралець Р.В.

при секретарі Протас Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Смизької селищної ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на майно за заповітом

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Смизької селищної ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на майно за заповітом.

Обгрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що 25 жовтня 2008 року померла її тітка ОСОБА_2, яка булла зареєстрована та проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1.

За життя тітка 01 березня 2007 року в Шепетинській сільській раді Дубенського р-ну, Рівненської області за реєстраційним №29 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла ОСОБА_1

Заявниця фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом фактичного проживання зі спадкодавцем.

До маси спадкового майна увійшла земельна ділянка, площею 4,64 умовних кадастрових гектарів, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай), розташована на території Шепетинської сільської ради Дубенського р-ну, Рівненської області та майновий пай згідно свідоцтва про право власності на майновий пай, виданий Шепетинською сілььскою радою.

При зверненні в нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, їй було відмовлено, у зв»язку із відсутністю її реєстрації по місцю відкриття спадщини. Враховуючи зазначені обставини, змушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем для можливості подальшого оформлення свого права на спадщину, як спадкоємця після смерті тітки.

Про наявність земельної діляьної ділянки позивачу стало відомо від працівників Смизької селищної ради. На запит адвоката з Управління Держгеокадастру в Дубенському районі надійшла інформація, що за померлою обліковується сертифікат на земельну частку (пай).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явилася, подала суду письмові відомості про розгляд справи за її відсутності, за змістом яких позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача –Смизької селищної ради ткож подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги визнає повністю.

Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 248 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, при наявних даних та доказів вважає за необхідне вирішити позов за наступних установлених судом обставин.

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У справі з'ясовано, що 25 жовтня 2008 року померла ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про смерть, серія І-ГЮ № 068890 від 27.10.2008 року, виданного виконкомом Шепетинської сільської ради, Дубенського р-ну, Рівненської області (а.с.5).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт на ім»я ОСОБА_1, яким заповіла їй все своє майно (а.с.6).

За час життя, після смерті тітки ОСОБА_1 прийняла у спадок все майно, яке належало їй на час смерті, так як проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак не була зареєстрована разом із спадкодавцем в одному будинку.

Згідно довідки, виданої Смизькою сільською радою за №303 віід 27.10.2017 року ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала разом з ОСОБА_2, померлою 25.10.2008 року (а.с.13).

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Із роз'яснень викладених у. п.п.2,23 Постанови Пленуму ВСК України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року, слідує, що виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З огляду на те, що в складі спадщини наявне нерухоме майно, у силу вимог ч.1 ст.1299 ЦК України спадкоємці зобов'язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, для цього заявнику необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину. Так як такі документи у заявниці відсутні, то вона звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, маючи за мету оформлення та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до п.п.3,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем під час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною 2 статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Частиною 2 ст.256 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти , від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено інший порядок їх встановлення.

Таким чином, оскільки заявник, як спадкоємець за заповітом постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в одному помешканні та протягом шести місяців із часу відкриття спадщини не заявив про свою відмову від спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину.

Виходячи з таких наведених обставин, суд вбачає за потрібне позов задовольнити повністю з наведених вище підстав.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст.ст.1200, 1221, 1268, 1270, 1286, 1299 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Смизької селищної ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на майно за заповітом - задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини постійно разом із спадкодавцем ОСОБА_2, померлою 25 жовтня 2008 року в с. Нова Миколаївка по вул. І.Мазепи,05, Дубенського р-ну, Рівненської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності за заповітом після померлої 25.10.2008 року ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 4,6400 умовних кадастрових гектарів, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай), серії РВ № 0154007, реєстраційний № 15507 від 15.05.1997 року для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Шепетинської сільської ради Дубенського р-ну, Рівненської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності за заповітом після померлої 25.10.2008 року ОСОБА_2 на майновий пай на суму 2994 грн., згідно сертифіката на майновий пай, серії РВ № 0054508, виданого 05.06.2002 року Шепетинською сільською радою Дубенського р-ну, Рівненської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до Апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя: