Рішення № 72647788, 06.03.2018, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2260/17

Провадження № 2/163/19/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Чишія С.С.

з участю секретаря Носка А.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод для здійснення права власності шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві, зареєстрованій в суді 04.09.2017 року, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 просила усунути перешкоди в користуванні останньою своєю власністю у вигляді квартири АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування цим житлом. Свої вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_2 є власником квартири на підставі договору дарування від 21.08.2017 року. Після набуття права власності на житло в ньому без будь-яких правових підстав продовжує проживати ОСОБА_3 З нею ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 як опікун неповнолітньої не мають жодних домовленостей, ОСОБА_3 не відноситься до членів сім'ї ОСОБА_2 В добровільному порядку відповідач звільнити квартиру не бажає, а її чоловік ОСОБА_4, який проживає в ній без реєстрації, постійно конфліктує і погрожує фізичною розправою. З посиланнями на положення ст.ст.16, 318, 319, 405, 406, 722 ЦК України, ст.150 ЖК України позивач вважає, що відповідач втратила право користування квартирою.

Провадження у справі відкрито суддею Гайдук А.Л. ухвалою від 20.09.2017 року з призначенням попереднього судового засідання на 02.10.2017 року.

Судовий розгляд позову призначено на 08.12.2017 року, за заявою представника відповідача розгляд відкладено на 19.12.2017 року.

04.01.2018 року за виданим на підставі ст.33 ЦПК України розпорядженням керівника апарату проведено повторний автоматичний розподіл у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гайдук А.Л. понад 14 днів; для розгляду справи визначено суддю Чишія С.С.

До розгляду по суті справа була призначена на 25.01.2018 року.

ОСОБА_2 10.10.2017 року досягла повноліття і набула повну цивільну процесуальну дієздатність, у зв'язку з чим припинились повноваження ОСОБА_1 як її законного представника. Вимоги позовної заяви ОСОБА_2 підтримала, за її клопотанням судовий розгляд відкладався на 08.02.2018 та 06.03.2018 року для забезпечення права позивача на правову допомогу.

В судове засідання 06.03.2018 року для розгляду позову по суті сторони не з'явились.

Позивач ОСОБА_2 в канцелярію суду подала заяву про підтримання заявлених вимог і проведення засідання без її участі.

Представник відповідача ОСОБА_5 направив суду заяву про невизнання позову і проведення засідання без його та відповідача участі.

За таких обставин суд провів розгляд позову в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору дарування від 21.08.2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, співвласники квартири АДРЕСА_1, подарували її ОСОБА_2.

Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 21.08.2017 року зареєстровано право власності на спірну квартиру.

ОСОБА_7 і ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 20.11.2004 року, дружина взяла прізвище ОСОБА_7, що стверджено копією повторного свідоцтва серії НОМЕР_2.

Відповідно до копії свідоцтва серії НОМЕР_3 ОСОБА_7 і ОСОБА_9 розірвали шлюб згідно з актовим записом від 24.04.2008 року №27.

З письмових заперечень відповідача вбачається, що ОСОБА_3 є колишньою дружиною ОСОБА_7 і вселилась в спірне житло як член сім'ї співвласника квартири.

З копії будинкової книги на квартину АДРЕСА_1 та довідок Любомльської міської ради №№2654, 894 вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована у спірній квартирі з 28.08.2008 року.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч.1 ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Частиною 1 ст.722 ЦК України встановлено, що право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

Отже, на час звернення до суду і вирішення позову ОСОБА_2 є єдиним зареєстрованим власником квартири.

Згідно із ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Такі ж положення містять ч.1 ст.317 ЦК України, згідно з якою власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, та ч.1 ст.319 ЦК України, якою визначено: власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, що містяться в ухвалах у справах: N 6-10723св08, N 6-2778св08, N 6-55662св10, право члена сім'ї власника будинку(квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно. Виникнення права членів сім'ї власника будинку на користування будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, а, отже, припинення права власності на будинок припиняє право членів його сім'ї на користування цим будинком. Чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника.

В даній справі встановлено, що відповідач вселилась і зареєструвала місце проживання у спірній квартирі як член сім'ї попереднього співвласника квартири. З позивачем як новим і єдиним власником квартири відповідач у сімейних відносинах не перебуває, а договірних відносин щодо права користування житлом не має.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини, відповідні їм правовідносини і наведені положення чинного законодавства, суд з викладених підстав та мотивів вважає заявлені вимоги доведеними, обгрунтованими і законними, через що позов підлягає повному задоволенню.

Згідно зі ст.ст.141, 142 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 640(шістсот сорок) гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Ім'я позивача - ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1.

Ім'я відповідача - ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_1, паспорт - НОМЕР_4.

Головуючий : суддя С.С.Чишій