Рішення № 72647783, 06.03.2018, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/3012/17

Провадження № 2-а/163/17/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року м.Любомль

Любомльський районний суд Волинської області у складі:

головуючої - судді Гайдук А.Л.,

за участю секретаря судового засідання - Голядинець О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача: Порхуна А.А., Борсук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №3543/20500/17 від 15.11.2017 року, -

в с т а н о в и в :

З зазначеним позовом ОСОБА_4 звернувся в суд у відповідності до положень ч.9 ст.120 КАС України 25.11.2017 року, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Волинської митниці ДФС від 15.11.2017 року у справі про порушення митних правил №3543/20500/17, мотивуючи заявлені вимоги тим, що він, як директор ПП «Парус», правопорушення не вчиняв, будь-яких неправдивих відомостей митним органам ніколи не повідомляв, тим більше - для заниження митної вартості автомобіля, який імпортувався ПП «Парус» у 2013 році.

12.12.2017 року представником Волинської митниці ДФС в канцелярію суду подано заперечення на позовну заяву, зміст яких зводиться до того, що позивач ОСОБА_4 є належним суб'єктом передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил та його винуватість у вчиненні цього правопорушення доводиться наданими литовськими митними органами документами, а стягнення накладене в межах передбаченого ст.467 МК України строку, оскільки дане правопорушення є триваючим та виявлене лише 16.05.2017 року, тобто у дату отримання Волинською митницею ДФС інформації з Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС України та відповідних документів литовських митних органів. Вважаючи, що при винесенні оскаржуваної постанови митниця діяла у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством, просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач в судове засідання не з'явився, доручив представляти свої інтереси представнику згідно договору про надання правової допомоги. Окрім цього, 05.03.2018 року надіслав на електронну адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, за наявними у ній матеріалами та доказами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та вказав, що оскаржувана постанова ґрунтується лише на інформації, отриманої від митних органів Республіки Литва, однак сама по собі така інформація не свідчить про умисність дій ОСОБА_4, а будь-яких інших доказів на підтвердження вини останнього у вчиненні передбаченого ст.485 МК України правопорушення, митним органом не зібрано. Зокрема, не відібрано пояснень у ОСОБА_6, на адресу якого згідно литовських документів слідував автомобіль, не зроблено запитів на адреси продавця та покупця товару. Крім цього, декларування товару ОСОБА_4 здійснено на підставі наданих продавцем - фірмою «PRIMECRAFT INDUSTRIAL» документів, митну вартість товару визначено за резервним методом, а інспектор митниці, зі своєї сторони, мав можливість провести порівняння вартості та самостійно визначити митну вартість товару. Оскільки у ОСОБА_4 прямого умислу на ухилення від сплати митних платежів не було, вважає, що достатніх та обґрунтованих підстав для його притягнення до відповідальності немає, тому просив позов задовольнити.

Представники відповідача Порхун А.А. та Борсук А.С. в судовому засіданні позов не визнали з аналогічних мотивів, що наведені у письмових запереченнях, окрім цього, представник Борсук С.А. вважає, що при переміщенні через державний кордон України транспортного засобу водій мав при собі два пакети документів, про наявність яких директор ПП «Парус - 77» ОСОБА_4 був обізнаний. Просила у задоволенні позову відмовити.

На підставі пояснень сторін та досліджених письмових доказів судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

19 червня 2013 року посадовою особою Волинської митниці ДФС здійснено митний контроль та митне оформлення товару «Автомобіль вантажний, що був у використанні, марки «Nissan», модель «KUBISTAR», кузов НОМЕР_3, 2006 року виготовлення, за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №205100000/2013/011802, відповідно до якої відправником даного товару виступала компанія «LUXSTEEL OU» (Tornimae 7-54, Tallin 10145), одержувачем та декларантом, а також особою, відповідальною за фінансове врегулювання, - ПП «ПАРУС-77» (Волинська область, м.Луцьк, вул.Садовського, 4А/4), вартість зазначено у 1300 євро.

Такі відомості про відправника, одержувача та ціни товару відповідають інвойсу №21597-PCI/PA від 12.06.2013 року, який також подавався до митного оформлення та контролю.

Декларація типу ІМ40ДЕ №205100000/2013/011802 разом з документами на товар на Волинську митницю ДФС подавалась позивачем ОСОБА_4

В судовому засіданні представником позивача не заперечено того факту, що станом на 19.06.2013 року ОСОБА_4 був керівником ПП «ПАРУС-77».

У декларації визначено митну вартість в сумі 16996,84 грн., нараховано та сплачено митні платежі в загальній сумі 5438,98 грн., з яких: ввізне мито - 1699,68 грн., ПДВ - 3739,30 грн.

16.05.2017 року на Волинську митницю ДФС надійшов лист Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС України від 04.05.2017 року №11183/7/99-99-20-02-01-17 про отримання звернення митних органів Литовської Республіки щодо надання адміністративної допомоги у підтвердженні фактів ввезення на митну територію України та митного оформлення ряду транспортних засобів, серед яких також автомобіль «NISSAN KUBISTAR» (VIN НОМЕР_2).

Згідно наданих митними органами Литовської Республіки документів, а саме: експортної митної декларації від 12.06.2013 року №13LTKR1000EK057210 та рахунку фактури від 12.06.2013 року №2257, автомобіль марки «NISSAN KUBISTAR», кузов НОМЕР_3, був проданий компанією «Danutes Vaskevicienes I.I.» (Pusyno 11, Karmelava, Kauno R., LT) громадянину ОСОБА_6 (АДРЕСА_2) за ціною 9000 Lt, що згідно курсу НБУ на день митного оформлення становило 137127,34 грн.

Виходячи з отриманих від литовських митних органів документів щодо різниці вартості автомобіля, різниця розміру митних платежів, що були сплачені за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №205100000/2013/011802, становить 38441,77 грн.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, встановлено, що 25.06.2013 року право власності на вказаний транспортний засіб зареєстровано за ОСОБА_8, жителем АДРЕСА_1.

По факту виявлення розбіжностей у поданій до митного оформлення митній декларації типу ІМ40ДЕ №205100000/2013/011802 від 19.06.2013 року та отриманих від митних органів Литовської Республіки документах, 27 вересня 2017 року начальником відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків і зброї УПМП Волинської митниці ДФС Лукашиком О.П. складено протокол про порушення митних правил №3543/20500/17 про те, що ОСОБА_4, який станом на 19.06.2013 року перебував на посаді директора ПП «Парус - 77», під час митного оформлення транспортного засобу марки «NISSAN KUBISTAR», кузов НОМЕР_3, вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в загальному розмірі 38441,77 грн., тобто заявив в митній декларації неправдиві відомості щодо відправника та одержувача товару, неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості самого товару та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості. Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками ст.485 МК України.

15 листопада 2017 року заступником начальника Волинської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням Негрічем Л.М. винесено оскаржувану постанову №3543/20500/17, яка за своїм змістом щодо фактичних обставин є аналогічною фабулі вищевказаного протоколу про ПМП від 27.09.2017 року. Посадова особа митниці дійшла висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні передбаченого ст.485 МК України правопорушення на підставі зібраних у справі доказів, а саме: протоколу про ПМП, листа ДФС України від 04.05.2017 року №11183/7/99-99-20-02-01-17 щодо звернення митних органів Литовської Республіки, інших документів, та за вчинення цього правопорушення на останнього накладено стягнення у вигляді 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 115325,31 грн.

Такі, встановлені у справі обставини приводять суд до наступного висновку.

Згідно положень ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого ст.485 МК України, обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.

Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого ст.485 МК України) обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення та посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Згідно з ч.1 ст.248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною другою статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З аналізу досліджених у справі доказів встановлено, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та єдиним і визначальним доказом для притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення, слугували надані литовськими митними органами документи (експортна митна декларація від 12.06.2013 року №13LTKR1000EK057210 та рахунок - фактура від 12.06.2013 року №2257), відомості яких не відповідають тим, що задекларовані ОСОБА_4 у митній декларації типу ІМ40ДЕ №205100000/2013/011802 щодо відправника, одержувача та вартості товару (транспортного засобу марки «NISSAN KUBISTAR», кузов НОМЕР_3).

В той же час з наданих в судовому засіданні пояснень представника ОСОБА_4 встановлено, що вказана митна декларація заповнялась ним на підставі отриманих від продавця документів, зазначений автомобіль очікувався їх підприємством «Парус - 77» з компанії «LUXSTEEL OU» та був розмитнений у встановленому порядку. Про декларування даного автомобіля у литовських митних органах, де відправником та отримувачем цього ж автомобіля виступають інші особи, йому нічого відомо не було.

Натомість, Волинська митниця ДФС, взявши єдиним та беззаперечним доказом документи литовських митних органів, не перевірила хто є дійсним відправником та отримувачем товару, зокрема не вчинила запитів на відповідні компанії: «LUXSTEEL OU» (Tornimae 7-54, Tallin 10145) та «Danutes Vaskevicienes I.I.» (Pusyno 11, Karmelava, Kauno R., LT); не вжила заходів для допиту громадянина ОСОБА_6, який значиться покупцем цього автомобіля за литовськими документами; не допитала безпосереднього водія - перевізника даного транспортного засобу на предмет документів, на підставі яких здійснювалась доставка цього товару.

Крім цього, митниця не з'ясувала питання оформлення цього автомобіля у митному відношенні в митних органах Естонії, так як відправником товару за митною декларацією ІМ40ДЕ №205100000/2013/011802 значиться компанія, яка знаходиться в м.Талін, та за якими документами даний транспортний засіб слідував через польські митні органи (тими, що відповідають задекларованим ОСОБА_4 відомостям, чи - наданим литовськими митними органами), адже сама по собі литовська експортна декларація доводить лише факт оформлення експорту автомобіля із Європейського Союзу в Литовській Республіці, однак жодним чином не виключає можливого переходу прав на автомобіль після такого оформлення до інших осіб, в тому числі до продавця, зазначеного в поданих до митного оформлення документах.

З наведених підстав суд вважає, що отримані від митних органів Литовської Республіки документи констатують лише факт здійснення декларування автомобіля у митних органах даної країни, однак самі по собі не є беззаперечними доказами винуватості ОСОБА_4 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом надання неправдивих відомостей щодо відправника, отримувача та вартості товару.

Відповідачем під час розгляду справи про порушення митних правил також жодним чином не обумовлено підстав надання переваги, як доказам, документам Литовської Республіки, аніж тим, що подані до митного оформлення позивачем.

Разом з цим, доводи представника митниці про обізнаність позивача з наявністю у водія (перевізника) товару двох пакетів документів є виключно власним припущенням представника відповідача, які жодним належним, допустимим та переконливим доказом не підтвердженні.

За викладених обставин слід дійти висновку, що жодного належного та достатнього доказу на ствердження умисності дій ОСОБА_4 щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, Волинською митницею ДФС не здобуто, а відтак й висновки, викладені в оскаржуваній постанові є такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, однак в силу ст.62 Конституції України таке твердження про винуватість особи є неприпустимим.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Твердження сторони позивача про пред'явлення до митного оформлення виключно тих документів, які були надані йому продавцем товару (транспортного засобу), та його необізнаність із декларуванням цього ж товару у литовських митних органах, відповідачем у справі відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України не спростовано, а відтак - і не доведено наявності в діях ОСОБА_4 суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, яка є обов'язковим елементом складу зазначеного правопорушення.

Виходячи з наведеного, законних підстав для притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за даною нормою у відповідача не було.

Таким чином, судом встановлено підстави вважати позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтованими, а обставини винуватості останнього у вчиненні передбаченого ст.485 МК України правопорушення, наведені в оскаржуваній постанові, такими, що не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Зазначене є підставою для скасування оскаржуваної постанови та задоволення позову.

На час розгляду справи в суді, відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України у редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII, суд з 15.12.2017 року наділений повноваженнями щодо скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення, тому в даному випадку суд, в силу ч.2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі заявлених ОСОБА_4 позовних вимог та закрити провадження у справі за оскаржуваною постановою, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС Негріча Л.М. усправі про порушення митних правил №3543/20500/17 від 15.11.2017 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 115325,31 гривень, - скасувати та провадження у даній справі про порушення митних правил закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення через Любомльський районний суд Волинської області.

Ім'я позивача - ОСОБА_4; місце проживання: АДРЕСА_3; РНОКПП НОМЕР_1.

Найменування відповідача - Волинська митниця ДФС; місце знаходження: 44350, Любомльський район, с.Римачі, вул.Призалізнична, 13; код ЄДРПОУ 39472698 .

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук