Рішення № 72647779, 06.03.2018, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2896/17

Провадження № 2-а/163/13/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року м.Любомль

Любомльський районний суд Волинської області у складі:

головуючої - судді Гайдук А.Л.,

за участю секретаря судового засідання - Голядинець О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача: Борсук С.А., Григи Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №3667/20500/17, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Волинської митниці ДФС від 25.10.2017 року у справі про порушення митних правил №3667/20500/17, якою його, як декларанта ТзОВ «Волекспоброк», визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 108405,99 грн.

Вважає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем з порушенням чинного законодавства, викладені у ній обставини та підстави порушення митних правил не відповідають дійсності, а сам розгляд справи є неповним і необ'єктивним.

Складений відносно нього протокол про порушення митних правил та винесена відповідачем постанова стосуються митного оформлення транспортного засобу марки «MERСEDES-BENZ», модель «Vito 113CDI», кузов НОМЕР_6, який він заявив за кодом НОМЕР_1, відповідно митні платежі сплачені в сумі 61166,65 грн., а митниця даний автомобіль класифікувала згідно УКТ ЗЕД за кодом НОМЕР_2.

По суті обставин справи вказав, що 08.09.2017 року ним була подана електронна митна декларація ІМ40ДЕ №UA205020/2017/010101, до якої були прикріплені всі необхідні для розмитнення вищевказаного транспортного засобу документи, а саме: рахунок - фактура (invoice) від 21.07.2017 року №90/17; митна декларація гр. ОСОБА_5 від 05.09.2017 року; технічний паспорт на автомобіль FB-K-0-228/13-00082; паспорт НОМЕР_7 від 19.03.1997 року; акт про проведення огляду транспортних засобів №UA205010/2017/312444 від 05.09.2017 року, згідно якого при перетині митного кордону, автомобіль марки «Mercedes-Benz Vito 113 CDI», номер кузова НОМЕР_3, перевірявся головним державним інспектором Волинської митниці ДФС Розумцем В.П., який зазначив у вказаному акті про те, що перевірений ним транспортний засіб відноситься до категорії «легковий»; експертне заключення автотоварознавця №1016 від 08.09.2017 року, згідно якого встановлено тип автомобіля - вантажопасажирський; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.005.000174-17, згідно якого у графі 0.4. категорія - зазначено МІ, тобто - транспортні засоби, що використовуються для перевезення пасажирів і мають, крім місця водія, не більше восьми місць для сидіння - легковий автомобіль.

В той же час, посадові особи митниці у протоколі про ПМП та оскаржуваній поставі вказали на подання ним до митної декларації ІМ40ДЕ №UA205120/2017/010101 лише: рахунку - фактури (invoice) від 21.07.2017 року №90/17; митної декларації гр. ОСОБА_5 від 05.09.2017 року; технічного паспорта на автомобіль FB-K-0-228/13-00082; паспорта НОМЕР_7 від 19.03.1997 року, тобто не врахували інших вище перелічених, представлених ним документів.

Оскільки при визначені коду транспортного засобу він керувався наявними у нього документами, тому жодних сумнівів щодо правильності коду товару у нього не було, відповідно умислу на порушення митного законодавства він не мав.

Окрім цього, вказав на порушення відповідачем його процесуальних прав, оскільки про запровадження відносно нього протоколу про порушення митних правил та розгляд справи його не було повідомлено, тим самим позбавлено можливості приймати участь в розгляді справи та реалізувати свої права, передбачені ст.498 МК України.

Не погоджуючись з заявленим позовом, представник Волинської митниці ДФС подав письмові заперечення на позовну заяву, у яких, посилаючись на митне законодавство України та Методичні рекомендації, навів критерії розмежування класифікації товарів за кодами згідно УКТЗЕД: НОМЕР_1 та НОМЕР_2. Вказав, що для прийняття класифікаційного рішення від 14.09.2017 року №KT-UA-205000-0013-2017 слугували: Закон України «Про митний тариф України» від 19.09.2013 року №584-VІІ, Пояснення до УКТЗЕД, затверджені наказом ДФС України від 09.06.2015 року №401, Пояснення до товарних позицій 8703,8704 УКТЗЕД, Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 05.09.2017 року №UA205010/17/312444, технічний паспорт від 16.05.2012 року №VS 316228.

Зокрема, товарна позиція 8703 має назву «Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі". За кодом 8703 32 90 10 згідно з УКТЗЕД, який був заявлений декларантом, класифікуються моторні транспортні засоби для перевезення людей, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1500 см?, але не більше 2500 см?, що використовувалися не більш як 5 років.

Товарна позиція 8704 має назву "Моторні транспортні засоби для перевезення вантажів". За кодом 8704 21 99 00 згідно з УКТЗЕД, визначеним митницею, класифікуються моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), з повною масою транспортного засобу не більш як 5 т, з робочим об'ємом циліндрів двигуна не більш як 2500 см?, що використовувалися. На такі транспортні засоби ставка акцизного податку становить: що використовувалися до 5 років - 0,02 євро за 1 см.куб.; що використовувалися від 5 до 8 років - 0,8 євро за 1 см.куб.; що використовувалися понад 8 років - 1,0 євро за 1 см.куб.

Підходи щодо класифікації транспортних засобів товарних позицій 8703 та 8704 викладені в Методичних рекомендаціях щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, впроваджені листом Міндоходів України від 26.03.2014 року №6983/7/99-99-24-02-03-17.

Згідно Акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 05.09.17 № UА205010/17/312444, в автомобілі наявна перегородка між пасажирським та ватажним відділенням, відсутні кріплення для сидінь, відсутня обшивка вантажного відділення, наявні вікна в задніх дверях, в лівій боковині кузова та правих рухомих дверях, наявне освітлення багажного відділення, кількість місць для сидіння - 3.

Згідно фотографій транспортного засобу від 06.09.2017 року, в вантажному відділенні відсутня обшивка та сидіння для пасажирів позаду місця водія. У зв'язку з тим, що підлога вантажного відділення закрита ковриком та іншими речами, неможливо побачити наявність пристосувань для кріплень таких сидінь. Проте на фотографіях від 11.09.2017 та від 12.09.2017 року, наданих після подання запиту ВМО № 5 митного поста «Ягодин» від 08.09.2017 № 64 до УАМП, в вантажному відділенні даного автомобіля вже наявні пристосування, схожі для кріплення пасажирських сидінь та які викликають сумніви щодо їх походження.

В технічному паспорті від 16.05.2012 № VS 316228, наданому до митного оформлення, зазначено: в графі J (категорія транспортного засобу) - N1 (вантажний); в графі S1 (кількість сидячих місць) - 2; в графі В (дата першої реєстрації) - 16.05.2012; в примітках до графи S1 - mах. 3 (максимум 3 місця).

Згідно додатку до Єдиних загальних вимог до постанови КМУ від 22.12.2010 року №1166 "Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються", до колісних засобів категорії N належать колісні засоби, що мають не менш як чотири колеса і призначені для перевезення вантажів: N1 - колісний засіб максимальною масою не більш як 3,5 тонни. Колісні засоби категорій багатоцільового призначення (вантажопасажирські), що позначаються літерами: М/N, МG/NG, М1/N2, тощо, відносяться до категорій, передбачених документами з офіційного затвердження їх типу. В технічному паспорті від 16.05.2012 № VS 316228 відсутня інформація про будь-які зміни щодо категорії транспортного засобу.

Крім цього, в ЕМД типу ІМ 40ЕЕ від 04.09.2017 №UA205020/2017/009867 було заявлено про намір ввезти автомобільмарки «MERСEDES-BENZ», модель «Vito 113CDI», календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення - 2011, кузов НОМЕР_6, за кодом 8703 32 90 30 згідно з УКТЗЕД, як такий, що використовувався понад 5 років, однак у митній декларації даний транспортний засіб декларантом був заявлений до митного оформлення за кодом 8703 32 90 10 згідно з УКТЗЕД як такий, що використовувався не більше 5 років, хоча згідно даних технічного паспорта, датою першої реєстрації автомобіля є 16.05.2012 року, тобто станом на 08.09.2017 року він є таким, що використовувався понад 5 років.

За викладених обставин, вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови митниця діяла у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством, тому у задоволенні позову просив відмовити повністю.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та суду пояснив, що ним була подана електронна декларація з усіма прикріпленими до неї документами, на підставі яких він не вбачав підстав для віднесення цього транспортного засобу до категорії «вантажних». Оскільки після подання декларації тривалий проміжок часу не було ніякої відповіді, з приводу митного оформлення на митницю він написав відповідну заяву, на яку отримав картку-відмови з прикріпленим класифікаційним рішенням по коду товару. З приводу зазначення терміну використання автомобіля, то незалежно від того, чи використовувався він до 5 років чи більше 5 років, ставка акцизного податку не змінюється. Фізичний огляд автомобіля він не здійснював, оскільки у його розпорядженні був наявний акт митного огляду, складений інспектором митниці при ввезені автомобіля на митну територію України, та даний транспортний засіб оглядався експертом. Про наявність розбіжностей у техпаспортах на автомобіль, що подавались разом з попереднім повідомленням та митною декларацією, йому нічого невідомо. Просив позов задовольнити.

Представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, та, окрім цього, вказав, що митна декларація ОСОБА_1 подавалась 08.09.2017 року та на момент її подання у нього були всі підстави вважати, що це саме легковий автомобіль, оскільки було наявне експертне заключення на даний транспортний засіб, сертифікат відповідності, та під час декларування товару він керувався наданими перевізником документами, які він також подав до митного органу. Оскільки у ОСОБА_1 прямого умислу на ухилення від сплати митних платежів не було, вважає, що достатніх та обґрунтованих підстав для його притягнення до відповідальності немає, тому просив позов задовольнити.

Представник відповідача Борсук С.А. в судовому засіданні позов не визнала з аналогічних мотивів, що наведені у письмових запереченнях, та додатково вказала, що додана до попереднього повідомлення копія техпаспорта на автомобіль, у якій вказано кількість місць 6, та поданий до митного оформлення техпаспорт, який уже містить інформацію про кількість місць 3, свідчить про підробку цього документу. Окрім цього, у попередньому повідомленні та митній декларації декларантом вказані різні коди згідно УКТЗЕД. Вважає, що зазначене в сукупності з нездійсненням декларантом фізичного огляду автомобіля, вказує на умисність його дій. Крім цього вказала, що класифікаційне рішення щодо визначення коду товару є чинним, картка-відмови у встановленому порядку не оскаржувалась, а щодо проведення інспектором митниці митного огляду з відображеними його результатами в акті огляду, то інспектор не володіє знаннями, необхідними для віднесення транспортного засобу до певного коду згідно УКТЗЕД. З викладених міркувань просила відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача Грига Н.І. висловила аналогічні доводи, що зазначені й у письмових запереченнях, та просила у задоволені позову відмовити.

На підставі пояснень сторін та досліджених письмових доказів судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

08 вересня 2017 року ОСОБА_1 подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA205120/17/010101 від 08.09.2017 року, у якій задекларовано автомобіль вантажопасажирський б/в, призначений для переведення людей по дорогах загального користування, марка, згідно з довідником, "MERCEDES-BENZ", модель, згідно з довідником, "Vito 113CDI", календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення - 2011, кузов № НОМЕР_3, вагою 1956 кг, об'єм двигуна 2143 см.куб., тип кузова - фургон, загальна кількість місць, включаючи водія - 3, який слідував в адресу громадянина України ОСОБА_5, жителя АДРЕСА_2. Вартість даного транспортного засобу становить 3600 євро. Код згідно УКТЗЕД - НОМЕР_1.

Вказаний транспортний засіб, як легковий, ОСОБА_5 задекларував 05.09.2017 року при його ввезені на митну територію України через пункт пропуску «Ягодин» Волинської митниці ДФС у митній декларації за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2012 року №431, для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.

З акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA205010/17/312444 від 05.09.2017 року вбачається, що в задекларованому автомобілі наявна перегородка між пасажирським та вантажним відділенням, відсутні кріплення для сидінь, відсутня обшивка вантажного відділення, наявні вікна в задніх дверях, в лівій боковині кузова та правих рухомих дверях, наявне освітлення багажного відділення. Невідповідностей задекларованих відомостей про транспортний засіб з результатами проведеного митного огляду інспектором митниці не встановлено, про що свідчать відмітки у графах 8.3.1, 8.3.3 акту.

Додатковим аркушем до Акта про проведення митного огляду товарів № UA205010/2017/312444 стверджено, що легковий автомобіль марки "MERCEDES-BENZ", модель "Vito", кузов № НОМЕР_3, має 5 дверей та 3 місця для сидіння.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор митниці ОСОБА_8 суду показав, що 05.09.2017 року він проводив огляд даного автомобіля та всі його технічні характеристики відобразив в акті огляду, при цьому категорію транспортного засобу він визначав на підставі поданих товаро-супровідних документів, зокрема, попередньої декларації, оскільки він не є фахівцем, а тому відповідних знань в даній галузі не має.

Відповідно до експертного заключення автотоварознавця №1016 від 08.09.2017 року, вищевказаний транспортний засіб відноситься до вантажопасажирських, тип кузова - «фургон», місця для сидіння - 3.

На цей автомобіль 08.09.2017 року ТзОВ «Рівнестандарт» видано сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу, у якому визначено його категорію - М1.

Згідно класифікації колісних транспортних засобів, визначених у постанові КМУ від 22.12.2010 року №1166 "Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються", до колісних засобів категорії М належать самохідні колісні засоби, що мають не менш як чотири колеса та призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, автобуси), зокрема: M 1 - колісний засіб, що призначений для перевезення пасажирів, у якому кількість місць для сидіння, крім місця водія, не перевищує восьми.

Із службової записки заступника начальника Управління адміністрування митних платежів (далі - УАМП) від 18.09.2017 року №961/03-70-19-02-25 встановлено, що відділом митного оформлення №5 митного поста «Ягодин» 08.09.2017 року скеровувався запит за №64 на адресу УАМП щодо вирішення складного випадку класифікації товару - автомобіля марки "MERCEDES-BENZ", модель "Vito", кузов № НОМЕР_3, який заявлений до митного оформлення за кодом НОМЕР_1. За результатами розгляду цього запиту УАМП прийняло рішення від 14.09.2017 №КТ-UA205000-0013-2017, відповідно до якого зазначений транспортний засіб класифіковано за кодом НОМЕР_2 згідно УКТЗЕД як вантажний автомобіль, що використовувався понад 5 років.

При прийнятті рішення про визначення коду товару від 14.09.2017 №КТ-UA205000-0013-2017 відділ УАМП керувався: Законом України «Про митний тариф України» від 19.09.2013 року №584-VІІ, Поясненнями до УКТЗЕД, затвердженими наказом ДФС України від 09.06.2015 року №401, Поясненнями до товарних позицій 8703, 8704 УКТЗЕД, Актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 05.09.2017 року №UA205010/17/312444, технічним паспортом від 16.05.2012 року №VS 316228.

На підставі вказаної службової записки заступник начальника УПМП Волинської митниці ДФС дійшов висновку про наявність підстав вбачати у діях декларанта ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, у зв'язку із чим 19.09.2017 року звернувся із службовою запискою до заступника начальника УАМП про розрахунок митних платежів станом на 08.09.2017 року, які необхідно було б сплатити при ввезенні даного автомобіля в режимі «імпорт» у разі його декларування за кодом НОМЕР_2 згідно УКТЗЕД.

Згідно службової записки начальника УАМП від 22.09.2017 року за №989/03-70-19-03-25, митна вартість поданого до митного оформлення автомобіля: за кодом НОМЕР_1 згідно з УКТЗЕД становить 3785,00 євро, розрахунок митних платежів за цим кодом визначено у 63879,02 грн.; за кодом НОМЕР_2 згідно УКТЗЕД - 3611,50 євро, розрахунок митних платежів - 100014,35 грн. Сума несплачених митних платежів склала 36135,33 грн. (в т.ч.: акциз - 31552,97 грн.; ПДВ - 5122,43 грн.).

Суму в 61166,65 грн., як попередня оплата за митне оформлення, ОСОБА_5 сплачено 04.09.2017 року згідно квитанції №19788668-1.

На підставі наведеного, орган доходів і зборів дійшов висновку, що декларант ТзОВ «Волекспоброк» - ОСОБА_1 заявив в митній декларації типу ІМ40ДЕ №UA205020/17/010101 від 08.09.2017 року код товару НОМЕР_1 згідно з УКТ ЗЕД, з метою зменшення розміру митних платежів, що слугувало підставою для складання головним державним інспектором УПМП Волинської митниці ДФС Данищенком С.І. протоколу про порушення митних правил №3667/20500/17 від 05.10.2017 року відносно ОСОБА_1 за ознаками ст.485 МК України.

25 жовтня 2017 року заступником начальника Волинської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням Негрічем Л.М. винесено оскаржувану постанову за №3667/20500/17, яка за своїм змістом щодо фактичних обставин є аналогічною фабулі вищевказаного протоколу про ПМП, за виключенням вказівки про те, що вчинення передбаченого ст.485 МК України правопорушення повністю стверджено матеріалами справи, а саме протоколом про порушення митних правил, витягом з баз даних: «Інспектор-2006», ЄАІС ДМСУ та іншими документами. Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та накладено стягнення у вигляді 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 108405,99 грн.

З аналізу досліджених у справі доказів слід дійти висновку, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та єдиним і визначальним доказом для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення, було рішення відділу Управління адміністрування митних платежів Волинської митниці ДФС про визначення коду товару від 14.09.2017 №КТ-UA205000-0013-2017, яке було прийнято за результатами опрацювання запиту відділу митного оформлення №5 митного поста «Ягодин» від 08.09.2017 року №64 щодо вирішення складного випадку класифікації товару, яким в даному випадку є задекларований ОСОБА_1 у митній декларації типу ІМ40ДЕ №UA205020/17/010101 від 08.09.2017 року автомобіль марки "MERCEDES-BENZ", модель "Vito 113CDI", кузов № НОМЕР_3.

Згідно положень ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом ст.ст.458, 487 МК України, ст.ст.9-11 КУпАП, підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб'єктивної та об'єктивної сторони складу правопорушення.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Отже, диспозиція ст.485 МК України передбачає наявність спеціальної протиправної мети - неправомірне зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Проте, зазначення позивачем невірного коду товару в декларації не може бути доказом того, що його дії були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Відтак, в розумінні ст.485 МК України, самостійне невірне декларування коду товару за УКТ ЗЕД не є порушенням митних правил.

Статтею 69 МК України регламентовано дії декларанта та органу доходів і зборів при класифікації товару, а також відповідальність за неправильну класифікацію товарів.

Зокрема, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД (ч.1 ст. 69 МК України).

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (ч.2 ст. 69 МК України).

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них (ч.3 ст. 69 МК України).

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (ч.1 ст. 69 МК України).

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (ч.5 ст. 69 МК України).

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення (ч.6 ст. 69 МК України).

В судовому засіданні представники відповідача та свідок ОСОБА_8 не заперечили того факту, що запит на УАМП Волинської митниці ДФС щодо визначення коду товару (автомобіля) згідно з УКТЗЕД мав місце саме у зв'язку із складним випадком класифікації товару.

Згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651, графа 31 МД повинна містити такі відомості про товар: опис товару відповідно до товаросупровідних документів в обсязі, достатньому для його розпізнання та віднесення до коду згідно з УКТЗЕД.

У даному випадку суд зважує на те, що позивачем ОСОБА_1 в митній декларації у графі 31 вказаний опис товару, згідно з товаросупровідними та іншими документами, а саме: рахунком-фактурою, митною декларацією ОСОБА_5, технічним паспортом на автомобіль, актом огляду з додатком, експертним заключенням автотоварознавця та сертифікатом відповідності, з яких вбачаються підстави для віднесення ввезеного автомобіля до категорії «легкових».

В той же час на підставі досліджених в судовому засіданні доказів судом достовірно встановлено, що позивачем не було надано до митного органу недостовірних документів для визначення коду товару, недостовірної інформації або приховування будь-якої інформації, необхідної для класифікації товару.

Отже, позивачем було виконано вимоги ч.8 ст.257, ч.1 ст.266 МК України та заявлено повні відомості, що давали змогу митниці ідентифікувати та класифікувати товар, а також надані усі документи, необхідні для митного оформлення та для здійснення митницею контролю правильності класифікації товару.

Суд також зважує й на те, що при прийнятті рішення щодо визначення коду товару у запитуваному складному випадку Управлінням адміністрування митних платежів Волинської митниці ДФС були використані саме ті документи, що надані позивачем та якими він керувався під час самостійного визначення коду товару. При цьому, фактів неправдивості чи недостовірності у цих документах митним органом не зафіксовано та не встановлено.

Оскільки хибність дій декларанта по визначенню коду товару згідно з УКТЗЕД відбулась у складному випадку класифікації товару із направленням запиту до спеціалізованого підрозділу, то відповідно до вимог ч.6 ст.69 МК України за вказані дії позивач не несе відповідальність.

Таким чином, виходячи з наведених мотивів, суд вважає, що з урахуванням положень ст.69 МК України у відповідача не було підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ознаками ст.485 МК України.

З приводу висловлених у запереченнях та в судовому засіданні обґрунтувань правомірності винесення оскаржуваної постанови суд зазначає наступне.

Доводи представника відповідача в частині зазначення позивачем у попередньому повідомленні коду товару «НОМЕР_4» судом до уваги не приймається, оскільки в силу ч.8 ст.264 МК України юридичне значення для відповідальності декларанта має факт прийняття митницею саме митної декларації, а не попереднього повідомлення.

Не знайшли свого належного підтвердження й доводи представника відповідача щодо можливого підроблення техпаспорта в частині зазначення кількості місць у транспортному засобі, оскільки попереднє повідомлення таких відомостей не містить, а під час митного огляду інспектором митниці встановлено наявність в автомобілі 3 місць, про що зазначено в Акті огляду та відповідає поданій позивачем митній декларації.

Суд не вбачає й підстав для висновку про умисність та винуватість позивача у порушенні митних правил з підстав декларування ним автомобіля за кодом згідно УКТЗЕД НОМЕР_1, як такого, що використовувався не більше 5 років, оскільки відповідно до Закону України від 19.09.2013 року № 584-VII «Про митний тариф України», пільгова та повна ставка мита при ввезенні на митну територію України такого автомобіля, незалежно від його «віку», тобто використання не більше як 5 років або ж понад 5 років, є однаковою, а саме на рівні 10%.

Не проведення позивачем фізичного огляду задекларованого транспортного засобу саме по собі також не може доводити його умислу на неправомірне зменшення сплати митних платежів.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, судом не встановлено, а відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не доведено, в розумінні ч.2 ст.77 КАС України, наявності в діях ОСОБА_1 особливої мети - зменшення розміру митних платежів та умислу на настання пов'язаних з нею наслідків, що в свою чергу свідчить про винесення відповідачем оскаржуваної постанови без з'ясування всіх обставин, що мали значення при розгляді справи про порушення митних правил, зокрема.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача належних правових підстав для винесення оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим, остання підлягає скасуванню, а позов задоволенню повністю.

На час розгляду справи в суді, відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України у редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII, суд з 15.12.2017 року наділений повноваженнями щодо скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення, тому в даному випадку суд в силу ч.2 ст.9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі заявлених ОСОБА_1 позовних вимог та закрити провадження у справі за оскаржуваною постановою, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС Негріча Л.М. усправі про порушення митних правил №3667/20500/17 від 25.10.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 108405,99 гривень, - скасувати та провадження у даній справі про порушення митних правил закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення через Любомльський районний суд Волинської області.

Ім'я позивача - ОСОБА_1; місце проживання: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_5.

Найменування відповідача - Волинська митниця ДФС; місце знаходження: 44350, Любомльський район, с.Римачі, вул.Призалізнична, 13; код ЄДРПОУ 39472698 .

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук