Рішення № 72643884, 01.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.03.2018Справа № 910/9/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом публічного акціонерного товариства «Кредобанк»

до товариства з обмежено відповідальністю «Акрополь Захід»

про стягнення 390 108,75 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Швадчак А.Р. (довіреність № 9832 від 15.12.2017),

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2018 року публічне акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмежено відповідальністю «Акрополь Захід» (далі - відповідач) про стягнення 390 108,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його обов'язку своєчасно та в повному обсязі повернути грошові кошти, надані йому в кредит позивачем на підставі договору про надання овердрафту № 139 від 16.11.2015.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 390 108,75 грн., з яких: 369 596,16 грн. - основний борг (тіло кредиту), 20 512,59 грн. - пеня (нарахована на тіло кредиту).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.01.2018 відкрито провадження у справі № 910/9/18 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.02.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 22.02.2018 для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 22.02.2018 оголошено перерву до 01.03.2018, здійснено виклик відповідача.

У судовому засіданні 01.03.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та правомірними, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 01.03.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

16.11.2015 між публічного акціонерним товариством «Кредобанк» (банк) та товариством з обмежено відповідальністю «Акрополь Захід» (позичальник) був укладений договір про надання овердрафту № 139 (далі - кредитний договір), згідно з умовами якого банк зобов'язувався надати позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язувався повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору максимальний ліміт заборгованості по овердрафту (максимальна сума, в межах якої позичальник може здійснювати платежі протягом одного операційного дня зі свого поточного рахунку понад фактичний залишок коштів на ньому) становить 400 000,00 гривень.

Пунктом 4.1 кредитного договору на позичальника був покладений обов'язок повернути банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього.

Дата остаточного повернення овердрафту 09.11.2016 (п. 2.4 кредитного договору).

Як свідчать матеріали справи, 15.11.2016 позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 400 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 57048656.

Отже, позивач свої зобов'язання надати відповідачу в кредит грошові кошти виконав належним чином.

Проте, відповідач, в порушення умов укладеного сторонами кредитного договору, надані позивачем у кредит грошові кошти повернув частково, а саме в розмірі 30 403,84 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками за період з 16.11.2015 по 07.11.2017.

Таким чином, судом встановлено, що у відповідач виникла заборгованість по тілу кредиту перед позивачем в розмірі 369 596,16 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості в розмірі 369 596,16 грн. перед позивачем або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 369 596,16 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню, нараховану на тіло кредиту, в розмірі 20 512,59 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що у п. 2.4 кредитного договору сторони погодили дату остаточного повернення овердрафту - 09.11.2016.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач кредитні кошти, надані позивачем, повернув частково, відтак допустив порушення зобов'язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Пунктом 6.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язання (повернення овердрафту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі визначеному п. 2.6 цього договору.

Відповідно до п. 2.6 кредитного договору пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором становить 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та умови укладеного сторонами кредитного договору, суд дійшов висновку про те, що правомірним буде нарахування пені за ставкою 0,03% (оскільки такий розмір пені менший ніж подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період прострочки) на заборгованість в розмірі 369 596,16 грн. протягом періоду з 06.05.2016 (як визначено позивачем) по 10.05.2016 (як вимагає ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, адже 6-ти місячний період нарахування пені відраховується саме від дати коли зобов'язання мало бути виконане).

Здійснивши власний розрахунок пені з урахуванням вищевикладеного, суд встановив, що її розмір становить 554,39 грн. Таким чином, вказана позовна вимога є обґрунтованою, проте підлягає задоволенню у розмірі меншому, ніж визначено позивачем, а саме - 554,39 грн. У стягненні частині пені в розмірі 19 958,20 грн. судом відмовлено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 369 596,16 грн. та пені в розмірі 554,39 грн. (у стягненні частині пені в розмірі 19 958,20 грн. судом відмовлено).

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмежено відповідальністю «Акрополь Захід» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, ідентифікаційний код 37612396) на користь публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, ідентифікаційний код 09807862) основний борг (тіло кредиту) у розмірі 369 596,16 грн. (триста шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто шість грн. 16 коп.), пеню в розмірі 554,39 грн. (п'ятсот п'ятдесят чотири грн. 39 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 552,26 грн. (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві грн. 26 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 12.03.2018.

Суддя О.Г. Удалова