Постанова № 72642552, 05.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/599/18 Справа № 175/2386/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Озерянська Ж. М. Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія 19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Максюта Ж.І.

при секретарі - Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2017 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОС ЛІЗИНГ» до ОСОБА_2, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Днепргазсервиспромойл», приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (далі - ТОВ "УніКредит Лізинг"), назва якого була змінена на товариство з обмеженою відповідальністю "НЕОС ЛІЗИНГ"(далі - ТОВ "НЕОС ЛІЗИНГ"), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що між TOB «Компанія «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» та TOB «УніКредит Лізинг» укладено договір фінансового лізингу №4792L13/00-LD від 23 вересня 2013 року, за яким лізингодавець придбав у обраного лізингоодержувачем продавця транспортний засіб марка: BMW, модель: 318d, об'єм двигуна 1995 куб.см, колір білий, номер шасі, кузова: НОМЕР_2, та передав його у користування лізингоодержувачу.

Вказували, що лізингоодержувач не виконував зобов'язань з оплати періодичних лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 20 квітня 2016 року, з TOB «Компанія «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» стягнуто борг у розмірі 54.253 грн.24 коп. та відмовлено в зустрічному позові TOB «Компанія «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» до TOB «УніКредит Лізинг» про визнання недійсними п.12.1.2 та п.12.7 договору фінансового лізингу та стягнення 139.214 грн.23 коп.

Предмет лізингу лізингоодержувачем на вимогу лізингодавця повернуто не було, через деякий час лізингоодержувач предмет лізингу втратив.

Зазначали, що 23 вересня 2013 року між TOB «УніКредит Лізинг», TOB «Компанія «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №4792L13/00/SUR, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов'язався сплатити лізингодавцю за його першою вимогою всі необхідні платежі за договором фінансового лізингу №4792L13/00-LD на загальну суму 77.041 долар США 17 центів, що на день укладення вказаного договору поруки в гривневому еквіваленті складало 630.504 грн.94 коп.

Посилаючись на те, що вони повідомили поручителя, що станом на 18 травня 2016 року розмір грошового зобов'язання TOB «Компанія «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» по відшкодуванню вартості втраченого ними предмету лізингу TOB «УніКредит Лізинг» становить 251.955 грн.67 коп., однак їх вимога поручителем ОСОБА_3 виконана не була, а тому просили суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ "НЕОС ЛІЗИНГ" 251.955 грн.67 коп. (відшкодування вартості втрачено предмету лізингу).

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2017 року позовні вимоги ТОВ "НЕОС ЛІЗИНГ" задоволені.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "НЕОС ЛІЗИНГ" залишити без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що предмет лізингу було викрадено 09 вересня 2014 року, наразі ведеться досудове розслідування, відмова ПАТ "СК "УСГ" виплатити страхове відшкодування є безпідставною, а порушення було допущене через обставини непереборної сили.

25 жовтня 2017 року від позивача ТОВ "НЕОС ЛІЗИНГ" надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він наполягає на залишенні рішення без змін у зв'язку з тим, що поручитель повинен виконувати взяті на себе зобов'язання, а порушення зобов'язання лізингоодержувачем встановлене рішенням суду яке набрало законної сили.

У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що TOB «Компанія «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» (лізингоодержувач) та TOB «УніКредит Лізинг» (лізингодавець) був укладений договір фінансового лізингу №4792L13/00-LD від 23 вересня 2013 року (т.1 а.с.16-21).

27 січня 2017 року TOB «УніКредит Лізинг» змінив назву на ТОВ «НЕОС ЛІЗИНГ».

На виконання умов пункту 1.1 договору фінансового лізингу, лізингодавець придбав у обраного лізингоодержувачем продавця (ПрАТ «АВТ Баварія-Дніпропетровськ») предмет лізингу, а саме: транспортний засіб марка: BMW, модель: 318d, об'єм двигуна 1995 куб.см, білого кольору, номер шасі, кузова: НОМЕР_2, та передав його у користування лізингоодержувачу, що підтверджується актом приймання-передачі від 08 жовтня 2013 року (а.с.26).

У свою чергу, згідно п.5.1 договору фінансового лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний був сплачувати за користування предметом лізингу лізингові платежі згідно графіку лізингових платежів (т.1 а.с.22-23).

З метою належного виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу, 23 вересня 2013 року між лізингодавцем, TOB «Компаня «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» (лізингоодержувач) та ОСОБА_2 (поручителем) був укладений договір поруки №4792L13/00/SUR, відповідно до п.1.1 якого, поручитель, як солідарний боржник, зобов'язався безвідклично та безумовно сплатити лізингодавцю за його першою вимогою, всі необхідні платежі за договором фінансового лізингу №4792L13/00-LD на загальну суму, що становить еквівалент 77.041 доларів США 17 центів, що на день укладення вказаного договору поруки становило 630.504 грн.94 коп. (т.1 а.с.29).

Поручитель зобов'язався сплатити платежі, зазначені в п.1.1 договору поруки, якщо йому надіслана лізингодавцем письмова вимога протягом 5 (п'яти) днів з дати такої вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо Вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань.

В порушення умов договору фінансового лізингу TOB «Компанія «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» не виконував зобов'язань з оплати періодичних лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором фінансового лізингу, внаслідок чого позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з TOB «Компанія «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» боргу по сплаті лізингових платежів та штрафних санкцій у розмірі 54.253 грн.24 коп.

У зв'язку з невиконанням TOB «Компанія «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» зобов'язань за договором щодо своєчасної сплати лізингових платежів, ТОВ «НЕОС ЛІЗИНГ» надіслав на адресу TOB «Компанія «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» повідомлення №4670 від 04 липня 2014 року про відмову від договору з 18 липня 2014 року (а.с.27), яким вимагало повернути предмет лізингу на стоянку за адресою: м.Київ вул.Зрошувальна,5. Вищевказане повідомлення TOB «Компанія «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» отримали 08 липня 2014 року, що підтверджується накладною (експедиторською розпискою) кур'єрської служби доставки TOB «Поні Експрес» №15-1093-4106 (т.1 а.с.28).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року (т.1 а.с.9-22), яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 20 квітня 2016 року, задоволено позов TOB «УніКредит Лізинг» до TOB «Компанія «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» про стягнення з відповідача боргу по сплаті лізингових платежів та штрафних санкцій у розмірі 54.253 грн.24 коп. та відмовлено в задоволені зустрічного позову TOB «Компанія «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» про визнання недійсними п.12.1.2 та п.12.7 договору фінансового лізингу та стягнення 139.214 грн. 23 коп.

20 травня 2016 року позивач надіслав на адресу поручителя ОСОБА_2 вимогу №799 від 18 травня 2016 року і тим самим повідомив поручителя про те, що станом на 18 травня 2016 року розмір грошового зобов'язання TOB «Компанія «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» по відшкодуванню збитків TOB «УніКредит Лізинг» становить 251.955 грн.67 коп. та підлягає сплаті поручителем на користь лізингодавця протягом п'яти днів з дати відповідної вимоги на поточний рахунок TOB «УніКредит Лізинг» (т.1 а.с.30).

Вимоги були залишені без будь-якого реагування та виконання.

Задовольняючи вимоги ТОВ «НЕОС ЛІЗИНГ» суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду виходячи з наступного.

Частиною 4 ст.82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч.2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг», за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 806 ЦК України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства, договір лізингу за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договорів відповідно до ст.628 ЦК України.

Так, згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст.625 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (Субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 2 ст.653 ЦК України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За змістом ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Матеріалами справи підтверджується факт укладання 23 вересня 2013 року договору поруки №4792L13/00/SUR за договором фінансового лізингу, про що свідчать підписи сторін у вказаному договорі.

Пунктом 3.8 договору поруки визначено, що він вступає в силу з дати його підписання, дія цього договору закінчується через три роки після настання останньої дати платежу, вказаної у відповідному графіку лізингових платежів договору фінансового лізингу.

04 липня 2014 року лізингодавцем, у зв'язку з невиконанням умов договору лізингу, було надіслано лізингоодержувачу повідомлення про повернення предмету лізингу (т.1 а.с.27,28).

Повідомлення було отримане лізингоодержувачем, втім виконане не було.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд в постанові від 15 лютого 2016 року по справі за позовом ТОВ «Унікредит Лізінг» до ТОВ «Компанія «Днепргазсервиспромойл» про стягнення 54.253 грн.24 коп. та за зустрічним позовом ТОВ «Компанія «Днепргазсервиспромойл» до ТОВ «Унікредит Лізінг» визнання недійсним пунктів договору фінансового лізингу та стягнення 139.214 грн.23 коп. врахував обставини справи, а саме те, що у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань по сплаті лізингових платежів за договором, договір лізингу був розірваний 08 липня 2014 року; вимога позивача №4570 від 04 липня 2014 року про повернення предмету лізингу була залишена без задоволення; відповідач продовжував без внесення лізингових платежів користуватися предметом лізингу до 09 вересня 2014 року; 09 вересня 2014 року відповідач повідомив про втрату предмету лізингу, що виключає його повернення.

Тобто, лізингоодержувач після закінчення строку дії договору лізингу предмет лізингу не повернув та втратив його, завдавши лізингодавцю збитки, що підтверджується матеріалами справи та які підлягають відшкодуванню поручителем.

Вимогу поручителю про погашення заборгованості направлено в межах строку, передбаченого договором поруки. Договір лізингу був розірваний 08 липня 2014 року, трирічний термін, визначений в договорі поруки, закінчується 08 липня 2017 року. До суду товариство звернулось 21 червня 2016 року.

У зв'язку з взятими на себе зобов'язаннями за договором поруки ОСОБА_2 повинен нести відповідальність за втрату лізингоодержувачем предмету лізингу.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції не взято до уваги факт того, що предмет лізингу було викрадено, а отже поручитель не повинен нести відповідальність, не може бути прийнято до уваги, оскільки з матеріалів справи не вбачається викрадення предмету лізингу.

Пунктом 10.1 договору фінансового лізингу від 23 вересня 2013 року передбачено, що у разі, якщо при пошкодженні або знищенні, або втраті предмету лізингу лізингодавець не отримав належне його страхове відшкодування через те, що мала місце подія, що призвела до пошкодження або знищення, або втрати предмету лізингу не є страховим випадком, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю повну суму вартості предмета лізингу, яка становитиме різницю між вартістю предмета лізингу та розміром відшкодування вартості предмета лізингу, що було сплачено лізингоодержувачем за період, починаючи з початку строку лізингу до настання випадку знищення (втрати), а також додатково сплатити комісію за дострокове припинення цього договору та інші платежі, які передбачені цим договором, не виключаючи неустойку (пеню, штрафи), якщо у лізингодавця є підстави вимагати їх сплати.

Відповідно до п.2.1.1 Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами, укладеного між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ТОВ «УніКредит Лізинг» 01 лютого 2012 року, ризик викрадення (крадіжка, грабіж, розбій) - незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою.

17 березня 2015 року ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» відмовила ТОВ «УніКредит Лізинг» у виплаті страхового відшкодування за відсутності підстав, оскільки факт угону (викрадення) транспортного засобу BMW 318d, реєстраційний номер НОМЕР_1, не підтвердився. Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань з попередньою кваліфікацією ст.356 КК України (самоправство).

Доводи ОСОБА_2 стосовно того, що він здійснив усі дії для того, щоб позивач отримав саме страхове відшкодування у зв'язку з втратою предмету лізингу, не може слугувати підставою для звільнення його від відповідальності.

Посилання апеляційної скарги на відсутність у договорі фінансового лізингу істотних умов не заслуговує на увагу, оскільки це спростовується судовими рішеннями, які набрали законної сили.

У колегії суддів відсутні підстави для застосування положень ст.617 ЦК України.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенні, а рішення суду має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,375,379,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Максюта Ж.І.