Ухвала суду № 72638608, 01.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1168/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Підпалий В.В.

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Паленика І.Г., Присяжнюка О.Б.

секретаря судового засідання Редик С.А.

за участю:

представника власника майна - адвоката АндрієнкаС.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «ТЕХНОПРОМСЕРВІС ЛТД» - адвоката Андрієнка С.В. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Дереза В.О., та накладеноарешт на грошові кошти, які обліковуються на рахунках:

АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313), рахунки: №26030000003717, №26005000023164, №26030000003717, №26046000005464, №26045000005465, які належать ТОВ «Техпромсервіс ЛТД» (ЄДРПОУ 30531000);

АТ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК АВАЛЬ» (МФО ), рахунки: №2605719833, №26004486145, які належать ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 39773833); №2605919819, №26004486156, які належать TOB «ТРОТЕК» (ЄДРПОУ 39744231); №26008532619, який належить ТОВ «Скай Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 40404483); №26006470104, №26006460921, 26004460923, 26003460924, які належать ТОВ «КИЇВЕНЕРГОПОСТАЧ» (ЄДРПОУ 39112455); №26001532906, який належить ТОВ «БУДНАФТОГАЗПРОМ» (ЄДРПОУ 39946410); №2604774429, №26007558586, №26003517468, №26002480552, №2605310362, №26006467065, які належать ТОВ «БМУ №4» (код ЄДРПОУ 39424780);

АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), рахунки: №26002665144201, №26003665144200, №26047665144200, №26052000091130, які належать ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 39773833); №26002664535800, який належить ТОВ «ТРОТЕК» (ЄДРПОУ 39744231); №26006651706400, який належить ТОВ «Скай Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 40404483); №26053000069934, №26001614832800, №26045614832800, №26000614832801, які належать ТОВ «Техпромсервіс ЛТД» (ЄДРПОУ 30531000);

ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (МФО 322001), рахунки: №26006001197416, №26004001197162, №26006001197427, №26009001197413, №26003001309229, які належать ТОВ «Техпромсервіс ЛТД» (ЄДРПОУ 30531000);

АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК»(МФО 320984), рахунки: №26000210204713, який належить ТОВ «Техпромсервіс ЛТД» (ЄДРПОУ 30531000);

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), рахунки: №26002053013888, який належить ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 39773833); №26053052605513, №26042052601788, №26007052626140, які належать ТОВ «Скай Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 40404483); №26006053130671, №26005053152876, №26004053139492, №26059053147116, №26008053136413, які належать ТОВ «БУДНАФТОГАЗПРОМ» (ЄДРПОУ 39946410);

ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346), рахунки: №26004024703301, який належить ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 39773833); №26058023708201, №26003023708201, які належать ТОВ «Скай Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 40404483), в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету та заробітної плати із забороною службовим особам та працівникам ТОВ «Техпромсервіс ЛТД» (ЄДРПОУ 30531000), ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 39773833), ТОВ «БМУ №4» (код ЄДРПОУ 39424780), ТОВ «Скай Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 40404483), ТОВ «БУДНАФТОГАЗПРОМ» (ЄДРПОУ 39946410), ТОВ «ТРОТЕК» (ЄДРПОУ 39744231) їх представникам та іншим особам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні прокурора, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання та накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ТОВ «ТЕХНОПРОМСЕРВІС ЛТД», адвокат Андрієнко С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині арештугрошових коштів, які обліковуються на банківських рахунках, зазначених у резолютивній частині ухвали, та які на праві власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД», посилаючись на її незаконність та необґрунтованість.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат зазначає про невідповідність ухвали слідчого судді вимогам ст. 370 КПК України та вказує, що арешт грошових коштів, що перебувають на банківських рахунках ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД», обґрунтовується виключно постановою про визнання грошових коштів речовими доказами, проте будь-якого правового аналізу та оцінки цього процесуального документу слідчим суддею не зроблено.

Далі апелянт вказує про те, що клопотання слідчого надійшло до Печерського районного суду м. Києва 18.01.2018 року, того ж дня зареєстроване, здійснено автоматизований розподіл справи та розглянуто, що, на думку апелянта, свідчить про те, що клопотання слідчого проведено без належного його вивчення. Додає, що клопотання слідчого про проведення судового засідання без його участі, не містить вхідного штампу кореспонденції, а сам звукозапис судового засідання не проводився.

Також апелянт звертає увагу суду на відсутність у матеріалах провадження відомостей про наявність на банківських рахунках ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» будь-яких грошових коштів. Додає, що постанова слідчого про визнання речовими доказами та ухвала слідчого судді не містять посилань на те, за якими конкретними ознаками, визначеними у статті 98 КПК України, арештовані грошові кошти можуть бути речовими доказами.

Крім того, автор апеляційної скарги зазначає, що ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» придбало у листопаді 2016 року комплектуючі деталі та матеріали для виробництва технологічного обладнання на замовлення підприємств газовидобувної галузі у постачальника TOB «ТРОТЕК» (код ЄДРПОУ 39744231), господарська операція була реальною, а кримінального правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 209 КК України, не стосується діяльності ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД». Додає про те, що покази свідка ОСОБА_5 підготовані працівниками органу досудового розслідування заздалегідь, і, не можна виключати того, що її примусили підписати заготовлений протокол під психологічним тиском.

Далі в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що ухвала слідчого судді не містить посилань на докази та їх оцінку, якими б обґрунтовувалось ухвалене рішення, а судом, в свою чергу, не перевірені твердження, що містяться у мотивувальній частині постанови слідчого про визнання речовими доказами від 18.01.2018 р., а саме зв'язок ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» з підприємствами ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД», ТОВ «БМУ №4», ТОВ «Скай Сіті Буд», ТОВ «БУДНАФТОГАЗПРОМ».

Адвокат стверджує, що ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» є підприємством реального сектору економіки, основним видом діяльності якого є виробництво високотехнологічного обладнання для підприємств газовидобувної галузі, у товаристві працевлаштовані більше 120 працівників, у власності підприємства перебуває майновий комплекс, розташований по вул. Києво-Мироцькій, 170-В у м. Бучі, Київської області, виробництво ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» обладнане металообробним устаткуванням, установками електрозварювання, наявний власний автомобільний і технологічний транспорт, у своїй повсякденній діяльності товариство суворо дотримується вимог діючого законодавства.

У підсумку представник товариства вказує на те, що накладення арешту на грошові кошти підприємства має негативний вплив на здійснення фінансово-господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань, а арештовані грошові кошти не відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України та отримані від замовників продукції в якості оплати або передоплати по укладених господарських договорах, у зв'язку із чим, на думку апелянта, відсутні підстави для накладення арешту на грошові кошти товариства «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД».

Одночасно автор апеляційної скарги зазначає, що оскаржувану ухвалу постановлено слідчим суддею без виклику у судове засідання власника майна, копію оскаржуваного судового рішення апелянтом отримано 29 січня 2018 року. Апеляційна скарга подана до суду 02 лютого 2018 року.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що власник майна та його представник участі у судовому засіданні не приймали, копію оскаржуваної ухвали апелянтом отримано 29 січня 2018 року, апеляційна скарга подана до суду 02 лютого 2018 року, п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження № 42017000000003630, відомості про яке 13.11.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України.

Прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Дереза В.О. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на рахунках: АТ «Укрексімбанк», які належать ТОВ «Техпромсервіс ЛТД»; АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», які належать ТОВ «КИЇВЕНЕРГОПОСТАЧ», ТОВ «БУДНАФТОГАЗПРОМ», ТОВ «БМУ №4»; АТ «УкрСиббанк», які належать ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД», ТОВ «ТРОТЕК», ТОВ «Скай Сіті Буд», ТОВ «Техпромсервіс ЛТД»; ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», які належать ТОВ «Техпромсервіс ЛТД»; АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», які належить ТОВ «Техпромсервіс ЛТД», ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», які належить ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД», ТОВ «Скай Сіті Буд», ТОВ «БУДНАФТОГАЗПРОМ»; ПАТ «АЛЬФА-БАНК», які належить ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД», ТОВ «Скай Сіті Буд», яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року задоволено.

Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання прокурора в межах кримінального провадження № 42017000000003630 про арешт майна, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Посилання апелянта на те, що арешт грошових коштів обґрунтовується визнанням коштів речовими доказами та їх відповідністю вимогам ст. 98 КПК України, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, з урахуванням мети арешту у даному випадку, а саме забезпечення збереження речових доказів, відповідно до якої арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, що має місце у даному випадку.

Твердження апелянта про те, що клопотання прокурора про арешт майна надійшло до суду та розглянуто слідчим суддею у той же день, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Посилання апелянта на відсутність звукозапису судового засідання, як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення, слід визнати непереконливими, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, відповідно до якої, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Твердження апелянта про невідповідність арештованого майна критеріям визначеним ст. 98 КПК України, слід визнати непереконливими, оскільки відповідно до доданих до клопотання матеріалів, а саме постанови про визнанняречовими доказами від 18.01.2018 року, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, визнано речовими доказами, оскільки у ході досудового розслідування встановлено, що зазначені у клопотанні товариства, в тому числі і ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» використовує рахунки відкриті у банківських установах на яких можуть бути кошти, які є предметом вчинення злочину та/або набуті протиправним шляхом, в тому числі шляхом внесення неправдивих відомостей до офіційних (податкових, звітних, банківських, платіжних) документів (а.с.44-46). З цих же підстав не заслуговують на увагу і твердження апелянта про те, що постанова не містить конкретних ознак, визначених ст. 98 КПК України, за якими майно визнано речовим доказом.

Посилання апелянта на відсутність коштів на арештованих судом рахунках ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД», колегія суддів вважає в повному обсязі недоведеними, з огляду на відсутність у доданих до апеляційної скарги документах довідок про стан рахунків товариства. Не додано такої інформації представником товариства і у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Твердження апелянта про те, що ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» не має жодного відношення до даного кримінального провадження, не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів, тобто це не вимагає доведення причетності особи до кримінального правопорушення.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що товариство «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» придбало у листопаді 2016 року комплектуючі деталі та матеріали для виробництва технологічного обладнання на замовлення підприємств газовидобувної галузі у постачальника TOB «ТРОТЕК» (код ЄДРПОУ 39744231), і господарська операція була реальною, не є предметом розгляду у даному судовому засіданні, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні, як і твердження апелянта про те, що ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» є підприємством реального сектору економіки, яке у своїй повсякденній діяльності товариство суворо дотримується вимог діючого законодавства та відсутність зв'язку ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» з підприємствами ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД», ТОВ «БМУ №4», ТОВ «Скай Сіті Буд», ТОВ «БУДНАФТОГАЗПРОМ».

Крім того, посилання апелянта на те, що основним видом діяльності ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» є виробництво високотехнологічного обладнання для підприємств газовидобувної галузі, у товаристві працевлаштовані більше 120 працівників, у власності підприємства перебуває майновий комплекс, розташований по вул. Києво-Мироцькій, 170-В у м. Бучі, Київської області, виробництво ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» обладнане металообробним устаткуванням, установками електрозварювання, наявний власний автомобільний і технологічний транспорт, не заслуговують на увагу, оскільки не визначені законом самостійною підставою для задоволення апеляційної скарги та відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, з урахуванням його мети, а саме забезпечення збереження речових доказів.

Посилання сторони захисту на те, що покази свідка ОСОБА_5 підготовані працівниками органу досудового розслідування заздалегідь, слід визнати непереконливими, оскільки стороною захисту не наведено доводів на обґрунтування цієї позиції, як того вимагають положення ч. 5 ст. 132 КПК України, згідно положень якого кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається.

Твердження автора апеляційної скарги про те, що накладення арешту на грошові кошти підприємства має негативний вплив на здійснення фінансово-господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань, є необґрунтованими, оскільки застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання, що у цьому випадку і мало місце, з огляду на ненадання апелянтом, всупереч вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, відомостей про повне блокування роботи товариства.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, зазначене у клопотанні прокурора, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду даного провадження.

Підстав вважати ухвалу слідчого судді такою, що не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Дереза В.О., та накладеноарешт на грошові кошти, які обліковуються на рахунках: АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313), АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (МФО 322001), АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (МФО 320984), ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346), в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету та заробітної плати із забороною службовим особам та працівникам ТОВ «Техпромсервіс ЛТД» (ЄДРПОУ 30531000), ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 39773833), ТОВ «БМУ №4» (код ЄДРПОУ 39424780), ТОВ «Скай Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 40404483), ТОВ «БУДНАФТОГАЗПРОМ» (ЄДРПОУ 39946410), ТОВ «ТРОТЕК» (ЄДРПОУ 39744231) їх представникам та іншим особам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, - залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ТОВ «ТЕХНОПРОМСЕРВІС ЛТД» - адвоката Андрієнка С.В., - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

____ ____ ____

МасенкоД.Є. Паленик І.Г. Присяжнюк О.Б.