Постанова № 72638605, 28.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа 761/33941/16-ц Головуючий у І-й інстанції - Піхур О.В.

апеляційне провадження № 22-ц/796/1690/2018 Доповідач Заришняк Г.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Ткаченко І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Капелюшної Ольги Борисівни, діючої в інтересах Державної служби України з надзвичайних ситуацій, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з поновленням в займаній посаді, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з поновленням в займаній посаді.

В обґрунтування позову вказував, що серпня 1989 року по квітень 2010 року служив у Збройних Силах в системі МНС України на різних посадах. Відповідно до наказу № 15 від 18 січня 2011р. «Про звільнення» його було звільнено з посади директора Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП Ураїни у зв'язку з реорганізацією. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року по справі № 826/16788/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року ОСОБА_2 було поновлено на посаді керівника Департаменту ресурсного забезпечення Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій з 19 січня 2011 року та зараховано час вимушеного прогулу до загального стажу та стажу державного службовця з 19 січня 2011 року по день поновлення на роботі. Рішення суду про поновлення на роботі набрало чинності 08.06.2016 року, але відповідачем не виконується, не дивлячись на те, що посада, на якій позивача поновили на роботі, була неодноразово за час розгляду справи вакантною. Таким чином, станом на 01.09.2017 року час вимушеного прогулу складає 79 місяців, а сума заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню становить 1 444 338,70 грн.

Посилаючись на викладене та з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 1 444 338,70 грн., та відшкодувати моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 позов задоволено частково.

Стягнуто з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 928 394,61 грн. без утримання податків та інших обов'язкових платежів.

Вирішено питання судових витрат.

В решті позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі Капелюшна О.Б., яка діє в інтересах Державної служби України з надзвичайних ситуацій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 лютого 2011 року по 01 вересня 2017 року в розмірі 928 394 грн. 61 коп. та стягнення судового збору в дохід держави у розмірі 6890 грн. та прийняти нове рішення в частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Позивач та його представник проти апеляційної скарги заперечували, вважаючи рішення суду законним.

Відповідно до п.8 ч.1 1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно з ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

За змістом п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.

Розглянувши справу, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі- адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних засадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Будь-яка публічна служба є державною службою.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Адміністративну юрисдикцію характеризує те, що обов'язковим учасником публічно-правового спору є суб'єкт владних повноважень, a характер спору є публічно-правовим.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Даною нормою Основного Закону України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, в редакції чинній на час звернення з позовом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, в редакції Закону, чинному на час звернення з позовом, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, в редакції Закону, що діяв на час звернення з даним позовом, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання звільнення незаконним та поновлення його на роботі в порядку адміністративного судочинства.

За наслідками розгляду даного позову, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі.

Визнаний протиправним та скасований наказ від 18 січня 2011 року №15 в частині звільнення ОСОБА_2, директора Департаменту ресурсного забезпечення, відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді керівника Департаменту ресурсного забезпечення Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 19 січня 2011 року.

Зараховано час вимушеного прогулу до загального стажу та стажу державного службовця з 19 січня 2011 року по день поновлення на роботі.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді керівника Департаменту ресурсного забезпечення Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 19 січня 2011 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць.

Також вказаним рішенням суду було встановлено, що ОСОБА_2 є державним службовцем.

В вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з поновленням на займаній посаді, в порядку цивільного судочинства.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року позов задоволено частково.

Разом з тим, пред'явлені ОСОБА_2 за цим позовом вимоги, стосуються безпосередньо проходження та звільнення з публічної служби, і даний спір є публічно-правовим, тому справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. За таких обставин, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст.255, 377, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Капелюшної Ольги Борисівни, діючої в інтересах Державної служби України з надзвичайних ситуацій, - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року - скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з поновленням в займаній посаді -закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 06 березня 2018 року.

Головуючий:

Судді: