Ухвала суду № 7262962, 18.12.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції суддя Островська О.П.

Суддя-доповідач Міронова Г. М.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

18 грудня 2009 року справа № 2-а-25313/09/1270

зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Міронової Г. М.

суддів: Шаптала Н.К., Сіваченка І.В.

при секретарі Кондрашовій Н.М.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Л енінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 21 жовтня 2009 року у адміністративній справі № 2-а-25313/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Трансметком» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання нечинним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та спонукання відновити таку реєстрацію,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2009 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Трансметком» (надалі - ТОВ «Луганськ-Трансметком») зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради 27.05.2008 року, номер запису про державну реєстрацію 13821020000014949, свідоцтво про реєстрацію юридичної особи серії АОІ № 226962, перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ в м. Луганську, що підтверджується довідкою за формою № 4-ОПП від 29.05.2008 року за № 651, було зареєстроване як платник податку на додану вартість (надалі ПДВ), про що Ленінською МДПІ в м. Луганську видане відповідне свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100120561 від 09.06.2008 року, індивідуальний податковий номер: 359371412368. Однак 11.08.2009 року відповідачем приймається рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Луганськ-Трансметком», оформлене актом № 267 від 11.08.2009 року. Відповідно до п.1 зазначеного акту підставою для прийняття такого рішення та складання акту стало встановлення комісією податкового органу факту виписки податкових накладних, по яким не задекларовані (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподатковуваними операціями перевищує суму, визначену п.п.2.3.1 п. 2.3 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість», та зроблено висновок, що платник не має підстав для перебування в якості платника ПДВ на підставі п.п. «в» п.9.8 ст.9 Закону, прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ з 11.08.2009 року. Позивач вважає, що дане рішення прийнято з перевищенням повноважень та в порушення законодавства з наступних причин. Положеннями п.9.8 п.9 Закону визначено випадки анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, у п.п. «в» п.9.8 ст. 9 зазначено, що податковим органом здійснюється анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати ПДВ, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин. ТОВ «Луганськ-Трансметком» не переходило на спрощену систему оподаткування, не подавало заяви про видачу свідоцтва платника єдиного податку або якоїсь іншої спрощеної системи, відносно підприємства не виносилось судового (або будь-якого іншого) рішення про звільнення від сплати ПДВ. В акті Ленінської МДПІ в м. Луганську № 267 від 11.08.2009 року як підстава для анулювання реєстрації платника податку ТОВ «Луганськ-Трансметком» зазначено: «факт виписки податкових накладних, по яким не задекларовані (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподатковуваними операціями перевищує суму, визначену п.п.2.3.1 п.2.3 ст.З Закону про ПДВ». При цьому зроблено посилання на п.п. «в» її.9.8 ст.9 Закону, який взагалі не передбачає такої підстави. Не передбачає вказаної підстави і п.п. «в» п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість від 01.03.2000 року № 79. Не зрозуміло, яким документом податкового органу підтверджується, що відносно ТОВ «Луганськ-Трансметком» встановлений факт виписки податкових накладних, по яким не задекларовані (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподатковуваними операціями перевищує суму, визначену п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону. Крім того, відповідачем порушено п.п.25.2.2 Положення №79, своєчасно не надіслано відповідний акт про анулювання, та позивачем його копію не отримано. Просить суд визнати нечинним рішення Ленінської МДПІ в м. Луганську про анулювання реєстрації ТОВ «Луганськ-Трансметком» (код ЄДРПОУ 35937140), оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №267 від 11.08.2009 року, зобов'язати Ленінську МДПІ в м. Луганську відновити реєстрацію ТОВ «Луганськ-Трансметком» (код ЄДРПОУ 35937140) як платника податку на додану вартість з 11.08.2009 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року у справі № 2-а-25313/09/1270 позов приватного підприємства «РІГОРІО-ТЕЙЛ» до Ленінської МДПІ у м. Луганську було задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Ленінська МДПІ у м. Луганську просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року та відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце слухання апеляційної скарги, але своїм правом бути присутніми на судовому розгляді не скористалися.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідач в запереченнях на позов та апеляційній скарзі зазначає, що третім абзацом пункту 2 розпорядженням Кабінету Міністрів України «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)» № 757-р від 1 липня 1999 року визначено, що для упорядкування податкового обліку у разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість", реєстрація платників податку на додану вартість анулюється. Податковий орган визначає, що норми даного абзацу починають застосовуватися, якщо платником податку виписано податкових накладних, не задекларовані (несплачені) податкові зобовязання за якими перевищують 300 тис. грн. податку на додану вартість. Анулювання реєстрації платника податку згідно з цією нормою, на думку відповідача, передбачається для особи, яка допустила виписування податкових накладних та не включила такі податкові накладні до складу своїх податкових зобовязань, незалежно від визначеного в її податковій звітності результату діяльності за звітний період (в податковій декларації заповнено рядки 25.1 чи 25.2, 26, 27), стану її розрахунків з бюджетом, системи оподаткування, яка застосовується такою особою. У таких випадках, податковий орган вважає, застосовуються приписи підпункту «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено можливість анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з будь-яких інших причин ніж встановлено законом. Відповідач, складаючи комісією акт № 263, керувався розясненнями ДПА України від 15 липня 2009 року № 14927/7/-16-1517 про те, що податковий орган у вище визначеному випадку, зобовязаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Проте, Указом Президента України № 706/2009 від 4 вересня 2009 року було зупинено дію пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 року N 757-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року N 838-р. При цьому, в Указі Президента було зазначено, що названі положення розпоряджень Кабінету Міністрів України не відповідають Конституції України, за якою кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (частина перша статті 67), система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92), прийняття законів належить до повноважень парламенту - Верховної Ради України як єдиного законодавчого органу в Україні (стаття 75пункт 3 частини першої статті 85, стаття 91 Конституції України). Вирішивши підзаконними актами питання, віднесені Конституцією України до сфери законодавчого регулювання, Кабінет Міністрів України діяв з перевищенням повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України, а отже, порушив, крім вищезазначених, і норми частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, які зобов'язують органи виконавчої влади здійснювати повноваження у встановлених Конституцією межах та діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, частини третьої статті 113, за якою Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується, зокрема, Конституцією України, частини першої статті 117 Конституції України, за якою Кабінет Міністрів України видає постанови і розпорядження в межах своєї компетенції. Пізніше, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість» від 9 вересня 2009 р. N 1120-р визнано таким, що втратив чинність, пункт 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 р. N 757 "Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів). Листом ДПА України від 21.09.2009 р. N 20400/7/16-1517 були відкликані листи ДПА України від 15.07.2009 р. N 14927/7/16-1517 та від 04.08.2009 р. N 16521/7/16-1517, які не мали силу податкових розяснень та не були обовязковими для дотримання викладених в них положень платниками податків.

Виходячи із загальноправових принципів дії норми у часі, оцінка спірних правовідносин здійснюється згідно законодавчих норм, які існували станом на час виникнення спірних правовідносин.

Отже, станом на час складання акту № 251 від 04 серпня 2009 року та прийняття рішення податковим органом по анулювання як платника ПДВ ТОВ «Луганськ-Трансметком» дія пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 року N 757-р була зупинена.

Випадки, в яких здійснюється анулювання реєстрації платника ПДВ передбачені в підпунктах «а» - «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Підпунктом «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що анулювання реєстрації платника ПДВ відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин. В матеріалах справи відсутні докази зміни ТОВ «Луганськ-Трансметком» системи оподаткування, так само як відсутні докази виписування позивачем податкових накладних та не включення таких податкових накладних до складу своїх податкових зобовязань, при цьому, з цією підставою визначений підпункт анулювання реєстрації платника ПДВ не повязує.

Таким чином, недотримання податковим органом вимог законодавства призвело до прийняття судом рішення на користь платника податку та колегія суддів узгоджує таке судове рішення, й визначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Ленінської МДПІ у м. Луганську.

Керуючись статтями 19, 24, 117, 160, 167, 184, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року у справі № 2-а-25313/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Трансметком» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання нечинним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та спонукання відновити таку реєстрацію - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Г.М.Міронова

Судді І.В.Сіваченко

Н.К.Шаптала