Постанова № 7262795, 01.12.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач Міронова Г.М. Головуючий у 1 інстанції Ірмєтова О.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 грудня 2009 року № 2-а-23142/09\1270

зал судових засідань № 4 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

розглянувши

апеляційну скаргу

на постанову

від

у адміністративній справі за позовом До

Третя особа Про Головуючого Міронової Г.М. суддів:

при секретарі Арабей Т.Г., Шаптала Н.К.

Крючковій К.М. Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська

Луганського окружного адміністративного суду

12 серпня 2009 року

№ 2-а-23142/09

Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська

Приватного підприємства «Луганськекстра»

Державний реєстратор Луганської міської ради

визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2009 року Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська звернулося до суду із вищевказаним позовом до приватного підприємства «Луганськекстра» (надалі - ПП «Луганськекстра»).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що засновником та керівником підприємства - відповідача у статутних документах зазначено ОСОБА_1, однак, останній пояснив, що він зареєстрував ПП «Луганськекстра» на своє ім'я на прохання малознайомого чоловіка на ім'я «ОСОБА_2» за винагороду. Після підписання статутних та реєстраційних документів передав їх разом з печаткою підприємства малознайомому на ім'я «ОСОБА_2». Фінансово-господарською діяльністю підприємства не займається, податкову звітність надавав лише декілька перших місяців, при цьому йому передавали вже оформлені звіти, а він їх лише підписував та здавав до ДПІ, будь-які угоди не укладав та нікому таких доручень не давав.

Позивач вважає, що ст. 110 Цивільного кодексу України передбачає визнання судом недійсною державну реєстрацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення закону, які не можна усунути, а відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року, підставою до прийняття судового рішення щодо припинення державної реєстрації є порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Так, податковий орган вважає, що ПП «Луганськекстра» зареєстровано без наміру займатись підприємницькою діяльністю та з наміром ухилення від сплати податків, а також незнаходження підприємства за місцем реєстрації, про що свідчить довідка від 12.08.2009 року (а.с. 38).

У зв'язку з цим позивач просив суд визнати недійсним запис № 1 382 102 0000 013178 від 11.05.2007 року про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Луганськекстра» ідентифікаційний код 35080268 з моменту реєстрації та припинити юридичну особу.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська до приватного підприємства «Луганськекстра» про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи було задоволено частково. Припинено юридичну особу відповідача - Приватного підприємства «Луганськекстра», здійснену виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.05.2007 року за номером 1 382 102 0000 013178. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, податковий орган звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року скасувати і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи, що дане судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство «Луганськекстра» зареєстроване як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Луганської міської ради 11 травня 2007 року, номер запису про державну реєстрацію 1 382 102 0000 013178, ідентифікаційний код 35080268.

Довідкою про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 12.08.2009 року зазначено, що ПП «Луганськекстра» за адресою, зазначеною в статутних документах, не знаходиться, керуючі органи за вказаною адресою відсутні (а.с. 38).

Сторони до суду не зявилися, були повідомлені належним чином. З огляду на приписи ч. 4 статті 196 КАС України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, а постанову суду скасувати, з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є законність. Частина 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, колегія суддів погоджується із застосуванням судом першої інстанції приписів Законів України «Про державну податкову службу в Україні» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних або юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України субєкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно частини 1 статті 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Отже, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені ф ункції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, які, зокрема:

1) здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);

2) забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів;

3) контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

4) здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції в даному випадку мав рацію, однак неправильно розтлумачив приписи ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», де, зокрема, визначений порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи

Таким чином, відповідно до статті 38 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Таким чином, податковим органом не було додано належних доказів щодо доведення обставин, на яких ґрунтуються вказані позовні вимоги та доводи апеляційної скарги.

У витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження відповідача зазначено, а довідка про відсутність ПП «Луганськекстра» за місцем знаходження складена безпосередньо позивачем у справі і не є тим доказом, на підставі якого можна задовольнити позов. Що стосується інших визначених законодавцем підстав для припинення юридичної особи, то позивач не посилався на них і не надав письмових доказів, а суд першої інстанції згідно ч. 2 статті 11 КАС України у даному випадку не може вийти за межі заявлених позовних вимог.

Що стосується відмови судом першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача в частині визнання недійсним запису про державну реєстрацію ПП «Луганськекстра» 1 382 102 0000 013178 від 11.05.2007 року, то колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, оскільки у відповідності до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Здійснює такі дії згідно статті 1 вищевказаного закону державний реєстратор - як посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи те, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, а судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Повний текст виготовлено 07 грудня 2009 року.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року у справі № 2а-23142\09 за позовом державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська до приватного підприємства «Луганськекстра» про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи скасувати.

У задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції Вищого адміністративного суду України, а в разі виготовлення повного тексту у відповідності до ч. 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий: Г.М.Міронова

Судді: Т.Г.Арабей

Н.К.Шаптала