Ухвала суду № 7262356, 17.12.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції Масло І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2009 року справа № 2а-13786/09/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Василенко Л.А., суддів Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,

при секретареві Чуріковій Я.О.,

за участю представників позивача Рищенко Д.О., Захватової О.Ф.,

представника відповідача Плітана А.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду апеляційну скаргу Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2009р. у справі № 2а-13786/09/0570 за позовом приватного підприємства «Фірма Олімп 2005» до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000292300/1 від 31.07.2009 на суму 123360,34 грн. та № 0000292300/0 від 13.05.2009 на суму 123360,34 грн., і

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2009 року позов приватного підприємства «Фірма Олімп 2005» до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000292300/1 від 31.07.2009 на суму 123360,34 грн. та № 0000292300/0 від 13.05.2009 на суму 123360,34 грн. - задоволений частково: визнані недійсним податкове повідомлення-рішення Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000292300/1 від 31.07.2009, яким донараховано суму податку на прибуток у розмірі 123360,34 грн. (за основним платежем 85397,0 грн.; штрафні санкції - 37963,34 грн.); в задоволенні інших позовних вимог відмовлено; стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Фірма Олімп 2005» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,4 грн.

Відповідач не погодився з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог та подав апеляційну скаргу, просить постанову суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Позивачем надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, яку вважає необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та дав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги вважали необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи, які знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді.

Позивач - приватне підприємство (далі ПП) «Фірма Олімп 2005» зареєстровано виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради Донецької області 19.05.2005, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 292930 (т.1 а.с.92). Відповідно до довідки Управління статистики у м.Єнакієво № 041344 від 15.08.2008 ПП «Фірма Олімп 2005» включено до ЄДРПОУ за № 33560013 (т. 1 а.с. 93), здійснює діяльність з оптової торгівлі будівельними матеріалами та ін. відповідно до Статуту (т. 1 а.с. 94-99). Позивач перебуває на обліку в Єнакієвській обєднаній державній податковій інспекції (далі Єнакієвська ОДПІ) як платник податків з 30.05.2005 (т.1а.с.127),є платником податку на додану вартість на підставі Свідоцтва № 06134141 від 06.06.2005 (т.1 а.с. 128). У період з 01.04.2009р. до 17.04.2009р. Єнакієвською ОДПІ проводилася планова виїзна перевірка ПП «Фірма Олімп 2005» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт від 24.04.2009 № 1013/23/33560013 (т. 1 а.с. 7-39). За висновками акту перевірки встановлено, у тому числі, порушення позивачем п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді включення до складу валових витрат суми витрат у розмірі 341589,55 грн., які складаються із сум за актами прийому-передачі послуг за нікчемними правочинами за 4 квартал 2007 року - 131661,84 грн., за 2008 рік - 209927,71 грн. (т. 1 а.с. 38). У зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства 13.05.2009р. Єнакієвською ОДП було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000292300/0 від 13.05.2009 про сплату суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 123360,34 грн., у т.ч. за основним платежем 85397,00 грн., за штрафними санкціями - 37963,34 грн. (т. 1 а.с. 85). Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до Єнакієвської ОДПІ, рішенням якої скарга залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін (т.1 ах. 87-90, 91, 123-126) За результатами оскарження 31.07.2009 Єнакієвською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000292300/1, згідно з яким за порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 123360,34 грн., у т.ч. за основним платежем 85397,00 грн., за штрафними санкціями - 37963,34 грн. (т. 1 а.с. 86). 09.01.2007 між ПП «Фірма Олімп 2005» і ПП ОСОБА_5 укладено договір №51 про надання послуг, предметом якого є надання посередницьких послуг, до складу яких входять аналіз стану ринку збуту і споживання продукції, пошук потенційних контрагентів для наступного укладання угод (контрактів) із замовником, посередництво при укладанні угод (контрактів) між замовником і контрагентом шляхом проведення переговорів відносно визначення істотних умов угод (контрактів) між замовником і контрагентом, інші послуги, пов'язані з укладанням угод (контрактів), у т.ч. оформлення текстової частини проектів контрактів (т. 1 а.с. 41-43).

01.01.2008 між ПП «Фірма Олімп 2005» і ПП ОСОБА_5 укладено договір б/н про надання послуг, у якому визначені умови, аналогічні умовам договору № 51 від 09.01.2007 (т. 1а.с. 44-46).

Фактичне надання послуг та вартість наданих послуг за вказаними вище договорами підтверджуються актами прийму-передачі послуг № 5 від 30.04.2008, № 6 від 31.05.2008, № 3 від 29.02.2008, № 7 від 30.06.2008, № 11 від 31.10.2008, № 9 від 31.08.2008, № 4 від 31.03.2008, № 10 від 30.09.2008, № 2 від 31.01.2008, № 8 від 31.07.2008, № 12 від 31.12.2007, № 10 від 31.10.2007, № Ц від 30.11.2007, № 8 від 31.08.2007, № 3 від 02.04.2007, № 9 від 30.09.2007, № 6 від 30.06.2007, № 5 від 31.05.2007, № 4 від 30.04.2007 (т. 1 а.с. 47-69, 71-84).

Податковий орган відповідач у справі, у акті перевірки зазначив, що ПП «Фірма Олімп 2005» до складу валових витрат неправомірно віднесло витрати у вигляді вартості наданих послуг за вищевказаними актами прийму-передачі послуг, оскільки, по-перше, акти не містять повної інформації щодо надання послуг, передбачених договорами про надання послуг № 51 від 09.01.2007 та б/н від 01.01.2008 (т.1 а.с. 15), та, по-друге, вказані договори є нікчемними як такі, що не відповідають встановленим законодавством вимогам щодо їх предмету та форми та порушують публічний порядок (т. 1 а.с. 17-18).

З актів прийому-передачі послуг встановлено, що вони містять перелік контрагентів позивача, кількість відвантаженої продукції, розмір прибутку, вартість посередницьких послуг та ін. інформацію, що свідчить про фактичне виконання ПП ОСОБА_5 послуг, передбачених договорами № 51 від 09.01.2007 та б/н від 01.01.2008.

Крім того, ці акти містять усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", у тому числі у акті зазначено зміст та обсяг господарської операції.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги та заперечення на неї і встановила наступне.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції прийшов до хибного висновку щодо правомірності включення позивачем до складу валових витрат витрати підприємства, які сплачені ПП ОСОБА_5 на виконання господарських угод предметом яких є надання посередницьких послуг, відповідно до положень п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивач, на думку апелянта, до складу валових витрат за період з 01.10.2007р. до 31.12.2008р. включив суми за актами прийому-передачі послуг на загальну суму 341589,55 грн. без ПДВ, внаслідок чого відповідачем зроблений правильний висновок щодо нікчемності угод за договорами про надання послуг №51 від 09.01.2007р. та без номеру від 01.01.2008р.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, судом першої інстанції всебічно досліджені докази у справі і дана юридична оцінка спірним відносинам, виходячи з повного аналізу наступних норм законів, якими регулюються спірні відносини.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Одержання економічного ефекту у результаті надання послуг ПП ОСОБА_5 підтверджується договорами поставки будівельних матеріалів, укладеними ПП «Фірма Олімп 2005» із контрагентами, зазначеними у вказаних вище актах прийому-передачі послуг, протягом періоду, що перевірявся податковим органом (т. 1 а.с. 129-251, т. 2 а.с. 1-70), а також довідкою ПП «Фірма Олімп 2005» № 286 від 17.09.2009, згідно з якою у період з 01.10.2007 по 31.12.2008 по договорам, укладеним при посередництві ПП ОСОБА_5 отриманий прибуток в сумі 1879946,17 грн. (т.1 а.с. 121-122).

Факт використання у власній господарській діяльності посередницьких послуг, наданих ПП ОСОБА_5 згідно з договорами № 51 від 09.01.2007 та б/н від 01.01.2008р. позивачем підтверджений в повному обсязі, тобто позивач правомірно включив до складу валових витрат суму витрат на придбання цих послуг у 4 кварталі 2007 у розмірі 131661,84 грн. та у 2008 році - 209927,71 грн.

Стосовно посилання апелянта на нікчемність договорів № 51 від 09.01.2007 та б/н від 01.01.2008р., колегія суддів вважає, що за змістом ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 цієї статті є нікчемним. Як установлено ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається. Отже, з огляду на ч. 2 ст. 215 ЦК підстави недійсності правочину, встановлені нормами ЦК та інших законодавчих актів, повинні мати імперативний характер.

Апелянт вважає, що керівництвом підприємства підписувалися акти прийому-передачі посередницьких послуг без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження обєкту оподаткування несплати податків, в звязку з чим дії позивача призвели до втрат доходної частини Державного бюджету України.

Доводи відповідача щодо заподіяння шкоди державі у вигляді не сплати податку на прибуток внаслідок неправомірного формування валових витрат у судовому засіданні свого підтвердження не знайшли та спростовуються обставинами, встановленими судом вище.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на ст.203 ЦК України, оскільки ця стаття передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК немає спеціальної підстави (норми) для цього.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт вчинення позивачем порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є неправомірним здійснення донарахування сум податку на прибуток підприємства, зроблене відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями № 0000292300/0 від 13.05.2009 і № 0000292300/1 від 31.07.2009.

У відповідності до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про неправомірність донарахування контролюючим органом податкового зобов'язання позивачу, та , відповідно, висновок щодо неправомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

З врахуванням викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування судового рішення немає.

Ухвала в повному обсязі складена 21 грудня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198 ч.1 п. 1, ст. 200, ст. 205 ч. 1 п. 1, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2009р. у справі № 2а-13786/09/0570 за позовом приватного підприємства «Фірма Олімп 2005» до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000292300/1 від 31.07.2009 на суму 123360,34 грн. та № 0000292300/0 від 13.05.2009 на суму 123360,34 грн. залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Суддя Р.Ф. Ханова

Суддя М.І. Старосуд