Ухвала суду № 7262327, 18.12.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя доповідач Міронова Г.М.

Головуючий у суду 1 інстанції Буряк І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

18 грудня 2009 року справа № 2-а-13165/09\0570

зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Міронової Г.М. суддів:

при секретарі

за участю представників:

позивача

відповідача Шаптала Н.К., Сіваченка І.В.

Кондрашовій Н.М.

Кафанова О.В. згідно наказу;

Леонової З.Є. за довіреністю розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року у адміністративній справі № 2-а-13165/09 за позовом

до дочірнього підприємства «Інгаз»

Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування свої вимог позивач посилався на незаконне виключення відповідачем суми податку на додану вартість у розмірі 100 000,00 грн. з бюджетного відшкодування з вказаного податку, безпідставне зменшення податкового кредиту на суму 17 897,00 грн. та накладання на позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8950,00 грн., відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000182344/3 від 20.05.2009 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року позов дочірнього підприємства «Інгаз» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя було задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з таким судовим рішенням, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів Закону України «Про податок на додану вартість».

У судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

З 19.11.2008 р. по 20.11.2008 р. Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя проведена позапланова невиїзна перевірка ДП «Інгаз» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування на розрахунковий рахунок платника у банку за серпень 2007 р.. вересень 2007 р., жовтень 2007 р., листопад 2007 р. та січень 2008 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість (надалі ПДВ), що декларувалось в період з 01.07.2007р. по 31.10.2007р. та з 01.12.2007р. по 31.12.2007р., за наслідками якої складено акт від 21.11.2008 р. № 3200/23-4/14361569.

Зазначеним актом встановлені наступні порушення:

- п. 1.8. ст. 1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у сумі 100 000,00 грн., в тому числі по періодам: за серпень 2007р. на суму 16 667,00 грн., за вересень 2007р. на суму 25 000,00 грн., за жовтень 2007р. на суму 16667,00 грн., за листопад 2007р. на суму 33 333,00 грн. та за січень 2008 року на суму 8 333,00 грн.;

- п. 1.8. ст. 1, абз. а) п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 17 897,00 грн.;

- п. 1.8. ст.1, абз. б) п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем занижено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень, вересень, жовтень та листопад 2007р. та січень 2008р. на суму 100 000,00 грн.

Підставою для вищезазначеного висновку відповідач вважає відсутність результатів зустрічних перевірок по ланцюжкам до кінцевого виробника, що, на думку податкового органу, відповідає вимогам Методичних рекомендацій, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 350 від 18.08.2005 року.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування, доведених листом Державної податкової адміністрації України № 16071/7/16-1517 від 29.08.2006 року, на які посилається апелянт у вимогах щодо задоволення апеляційної скарги, підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування це сума податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, яка обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальної невиїзної (камеральної) чи позапланової виїзної документальної перевірки.

Колегія суддів зазначає, що згідно 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.

Крім того, слід вказати, що зазначений Закон не передбачає відповідальності платника податків по зобов'занням інших платників податків, зокрема підприємств, з якими він не мав договірних правовідносин і не ставить у залежність праве на податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість від результатів проведених зустрічних перевірок. Сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням безпосередньо продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Покупець товару, в даному випадку - дочірнє підприємство «Інгаз» , не повинен доводити факт цієї сплати і цей обов'язок, покладений податковим органом на позивача , суперечить вимогам чинного законодавства України.

Отже, як встановлено судом першої інстанції і з чим не може не погодитись колегія суддів, сума бюджетного відшкодування, відповідно до позапланової виїзної документальної перевірки, за якої відповідачем складено акт № 3200/23-4/14361569 від 21.11.2008 року, повинна вважатися підтвердженою, у звязку з чим вимоги дочірнього підприємства «Інгаз» підлягають задоволенню.

У відповідності до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідачем у справі такі докази не були надані в повному обсязі і колегія суддів вважає їх недостатніми та неналежними.

Судова колегія вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст виготовлено 25 грудня 2009 року.

Керуючись ст.ст. 184, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року за позовом дочірнього підприємства «Інгаз» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції Вищого адміністративного суду України, а в разі виготовлення повного тексту у відповідності до ч. 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий Г.М.Міронова

Судді Н.К.Шаптала

І.В.Сіваченко