Вирок № 72623340, 07.03.2018, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3957/17

Провадження № 1-кп/309/207/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2018 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Орос Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Соймик Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст об'єднане кримінальне провадження, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017070050001365 від 07.12.2017 року, № 12018070050000011 від 02.01.2018 р., № 12018070050000080 від 16 січня 2018 року, № 12018070050000104 від 19 січня 2018 року відносно :

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, освіта базова середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 14 червня 2017 року Хустським районним судом Закарпатської області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі , на підставі ст.. 75 КК України звільненого від відбування покарання строком на 1 рік, у скоєнні злочинів, передбаченого ч.1 ст. 162 та ч. 3 ст. 185 КК України , -

За участю сторін кримінального провадження:

Прокурора Дорошевич -Джумурат Н.Й.

Обвинуваченого ОСОБА_1

Захисника Боровського І.П.

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 5 грудня 2017 року приблизно о 23 год. в с. Н. Бистрий-Широкий маючи намір на таємне викрадення чужого майна, шляхом відкриття дверей, які були зачинені на гачок , проник до приміщення сараю, що розташований біля будинку АДРЕСА_2 звідки викрав велосипед марки «Мінськ» вартістю 500 грн. та дві сокири вартістю 150 грн. кожна, які належать ОСОБА_3 , чи завдав шкоди потерпілій на загальну суму 800 грн.

Крім цього, в жовтні 2017 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 повторно маючи намір на таємне викрадення чужого майна , шляхом пошкодження дверей, які були зачинені на навісний замок проник в приміщення літньої кухні у домогосподарстві АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_4 звідки таємно викрав три ножа вартістю 25 грн. кожен, та ланцюг на бензопилу марки «Still» вартістю 325 грн., чим самим завдав потерпілій шкоду на загальну суму 400 грн.

Крім цього , 14 січня 2018 року близько 13 год. ОСОБА_1 повторно маючи умисел на заволодіння чужим майном, зайшов через незачинені двері у будинок АДРЕСА_4 та належить потерпілому ОСОБА_5 звідки викрав портативну колонку марки «Fanta» вартістю 99 грн., три банки консервованого м'яса ємністю 0,5 л. вартістю 50 грн. за одну банку , та три купюри номіналом 200 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 849 грн.

Крім цього, 14 січня 2018 року близько 13 год. ОСОБА_1 знаходячи на території будинку АДРЕСА_4 піднявся по сходах до вказаного будинку , демонтував частину скла на дверях , після чого просунув руку та відчинив двері із внутрішньої сторони та незаконно всупереч волі володільця ОСОБА_6, та за відсутності законних підстав проник в середину будинку , чим порушив недоторканість житла.

В судовому засіданні ОСОБА_1. після роз'яснення йому обвинувачення, свою вину у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст. 185 КК України та ч.1 ст. 162 КК України визнав повністю у вчиненому щиро розкаявся.. Суду ствердив , що він дійсно вчинив крадіжку велосипеду марки « Мінськ» , двох сокир, які знаходились в сараї біля будинку АДРЕСА_2 який належить ОСОБА_3 Також він вчинив крадіжку ножів та ланцюга на бензопилу марки «Still» , які знаходились у літній кухні будинку АДРЕСА_3 та належать ОСОБА_4 Крім цього , він вчинив крадіжку грошей та портативної колонки з будинку АДРЕСА_4, який належить потерпілому ОСОБА_5 та порушив недоторканість житла зайшовши у будинок АДРЕСА_4 , який належить потерпілій ОСОБА_6

Підсудний згідний з доказами зібраними відносно нього органами досудового слідства і вважає за недоцільне дослідження їх в судовому засіданні, так як вину у вчинених злочинів повністю визнає, зміст та значення ст. 349 КПК України йому зрозумілі.

Покази ОСОБА_1 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого у відповідності до положень Кримінального Кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, та ч.1 ст. 162 КК України за вище встановлених обставин.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло, сховище та приміщення, повторно.

Суд також кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 162 КК України , оскільки він своїми діями порушив недоторканість житла а саме незаконно проник до житла.

Відповідно до ст.. 12 КК України злочин , який передбачений ч.3 ст. 185 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Відповідно до ст..12 КК України злочин , який передбачений ч.1 ст. 162 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості .

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Також суд враховує, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами , які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину

Обставини передбачені ст. 67 КК України, що обтяжують покарання - вчинення злочину особою повторно .

Відповідно до досудових доповідей, складених Хустським РВ з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації від 26.02.2018 р. 27.02.2018 року, на підставі характеризуючих даних ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий.

Судом встановлено, що вироком Хустського районного суду від 14 червня 2017 року, який вступив в законну силу 14 липня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та засуджено до трьох років позбавлення волі . на підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання, якщо він протягом року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації, негативну характеристику за місцем проживання, стан здоров'я, невстановленість судом наявності зв'язків з антигромадськими елементами, спосіб життя ( не працює, раніше судимий), позицію прокурора та потерпілих у справі, щодо необхідної міри покарання; ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), а саме: їх класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, його поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті 185 КК України та ст.. 162 КК України у виді позбавлення волі, із визначенням остаточного покарання у порядку ст. ст.. 70 та 71 даного Кодексу.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, оскільки відповідно до норм КК України є не припустимими, та не дають підстав для звільнення цієї особи від відбування покарання або ж його призначення із застосуванням ст. 69 цього Кодексу. Суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Відповідно до роз'яснень , які містяться в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику призначення судами кримінального покарання » звернуто увагу судів на те, що передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст.70 КК ) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта - як готування до злочину чи замах на нього. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК ,які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Речові докази слід вирішити в порядку передбаченому ст.. 100 КПК України

Процесуальні витрати у кримінальному провадженню відсутні.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, враховуючи вимоги ст.ст. 131-132, 177, 178 КПК України, та даних про його особу слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Також, на підставі ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому термін його попереднього ув'язнення, а саме з 30.01.2018 до набрання цим вироком законної сили.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлені.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років і одного місяця позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ст.. 165 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст.. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді трьох років і одного місяця позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупності вироків до даного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Хустського районного суду від 14.06.2017 року один місяць позбавлення волі, і остаточно до відбуття засудженому ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді трьох років і двох місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою вважати продовженим до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з 30.01.2018 року зарахувавши у нього на підставі ч. 5 ст. 72 КК України термін його попереднього ув'язнення, а саме з 30.01.2018 року по день набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі - три ножі та ланцюг від бензопили « Still» які приєднані до матеріалів справи відповідно до постанови слідчого від 5 січня 2018 року, і які відповідно до розписки знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 залишити на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 Речові докази по справі - портативна музична колонка « Fanta», матерчата сумка -рюкзак та зарядний пристрій, які приєднані до матеріалів справи відповідно до постанови слідчого від 19 січня 2018 року, і які відповідно до розписки знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 залишити на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Хустський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Головуючий суддя

Хустського районного суду підпис: Орос Я.В.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду Орос Я.В.