Постанова № 72621806, 06.03.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/4813/17 Головуючий у 1 інстанції: Логвинюк І.М. Провадження № 22-ц/773/300/18 Категорія: 81 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів Грушицького А.І., Шевчук Л.Я.,

секретар судового засідання Черняк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов'язання Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області до вчинення дій за апеляційною скаргою Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 січня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року ПАТ «Укрсиббанк» звернулося до суду із скаргою на дії державного виконавця щодо винесення ним постанови про закінчення виконавчого провадження. Скаргу мотивує тим, що 12.02.2014 р. виконавче провадження №34108558 з примусового виконання виконавчого листа №264/2011, виданого 07 квітня 2011 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області, про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсиббанк» боргу в розмірі 1229780 грн. 62 коп. та 1820 грн. судового збору завершено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в зв'язку із смертю боржника ОСОБА_1), про що банк дізнався з відповіді на запит від 27.11.2017 року. Вважає, що винесення постанови про закінчення є передчасним та незаконним, державний виконавець не у повному обсязі вжив усіх, передбачених законом заходів примусового виконання рішення суду, порушив права стягувача, кредитні правовідносини допускають правонаступництво, тому державний виконавець мав зупинити провадження для встановлення спадкоємців померлого боржника і звернутись до суду із заявою про заміну сторони його правонаступником.

Просить оскаржувану постанову скасувати, зобов'язати Ковельський МРВ ДВС ГТУЮ у Волинській області відновити ВП № 34108558 і звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, зупинити виконавче провадження до вирішення судом такої заяви.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 січня 2018 року скаргу задоволено частково. Постанову про закінчення виконавчого провадження, винесену 12 лютого 2014 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області Найдич Т.О. при примусовому виконанні виконавчого документа виконавчого листа №264/2011, виданого 07.04.11 р. Ковельським міськрайсудом Волинської області про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та інших осіб на користь ПАТ «Укрсиббанк» суми боргу за кредитним договором та судових витрат у ВП № 34108558 скасовано. В решті вимог скарги відмовлено.

Ковельським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду першої інстанції, в якій, покликаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі. Зазначає, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, державним виконавцем постановою від 15.03.2013 року зупинялося виконавче провадження і протягом строку зупинення, до 12.02.2014 року, представник стягувача ПАТ «Укрсиббанк» мав можливість звернутися до відділу ДВС із заявою щодо надання інформації про хід виконання вказаного рішення або про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, чого ним зроблено не було. Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, як і чинним законом, не передбачено обов'язку державного виконавця звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження без заяви заінтересованої сторони. 12.02.2014 року ним було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із смертю боржника.

ПАТ «Укрсиббанк» було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд дійшов правильних висновків про те, що державний виконавець мав зупинити виконавче провадження, оскільки кредитні правовідносини допускають правонаступництво і постановив ухвалу, яка відповідає нормам матеріального та процесуального права. Вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить її відхилити.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи частково скаргу та скасовуючи постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що боржник помер, а кредитні правовідносини допускають правонаступництво, державний виконавець неправомірно закінчив виконавче провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Висновки суду є правильними та відповідають нормам матеріального права.

Судом встановлено, що рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09.02.11 р. було задоволено позовні вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором у солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Постановою державного виконавця ВДВС Ковельського МРУЮ від 04.09.12 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення сум боргу з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і боржникові ОСОБА_1 було запропоновано самостійне виконання до 11.09.12 р.

Відповідно до листа Відділу Драцс реєстраційної служби Луцького МУЮ №22/02 - 2.3.102 від 05.02.14 р., що мається у матеріалах ВП, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р.

15.03.2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Ковельського МРУЮ було винесено постанову про розшук та затримку транспортного засобу боржника ОСОБА_1

15.03.2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Ковельського МРУЮ було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконаче провадження» (у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини).

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 13.06.13 р. було зупинено провадження у справі за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом у зв'язку із смертю відповідача ОСОБА_1 - до залучення до участі у справі правонаступників.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 11.09.13 р. було залучено до участі у справі ОСОБА_5 як законного представника спадкоємців ОСОБА_1 - малолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 27.09.13 р. рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Отже, встановлено, що є правонаступники померлого боржника ОСОБА_7

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» 12.02.14 року старшим держвиконавцем ВДВС Ковельського МРУЮ було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з одночасним припиненням чинності арешту та розшуку т/з, майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження) виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

Згідно ч. 4 ст. 24 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і які не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1219 ЦК України до складу спадщини не входять: права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених положень цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що хоча зі смертю спадкодавця припиняються його обов'язки з виплати боргу, проте наявна на день смерті спадкодавця заборгованість входить до складу спадщини особи, яка померла, та підлягає погашенню його спадкоємцями за рахунок наявних активів (в межах вартості отриманого у спадщину майна).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі: смерті, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво;

Виходячи з наведеного, державний виконавець мав би обов'язково зупинити виконавче провадження в зв'язку із смертю боржника, а не винести постанову про його закінчення, оскільки правовідносини допускають правонаступництво.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2013 року державним виконавцем було зупинено виконавче провадження, однак не в зв'язку із смертю боржника, а в зв'язку з оголошенням в розшук транспортного засобу боржника.

Після надходження 10.02.2014 року до ВДВС Ковельського МУЮ Волинської області листа з реєстраційної служби ВДРАЦС Луцького міського управління юстиції від 05.02.2014 року з підтвердженням інформації про смерть боржника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 року, державний виконавець, всупереч п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Суд першої інстанції дійшов правильних висновків про скасування оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.02.2014 року.

Покликання апелянта на те, що Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, як і чинним законом, не передбачено обов'язку державного виконавця звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження без заяви заінтересованої сторони не впливають на законність винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження, враховуючи, що правовідносини з виконання рішення по кредитних правовідносинах допускають правонаступництво. Державний виконавець на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження не мав інформації про відсутність правонаступників у даній справі, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

Згідно ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження» у редакції від 21.04.1999 року, яка діяла на час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Тобто не був наділений обов'язком, але мав право з власної ініціативи звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. У матеріалах виконавчого провадження №34108558 міститься копія супровідного листа за № 3452/7 від 13.02.2014 року про направлення стягувачу ПАТ «Укрсиббанк» постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.02.2014 року, проте відсутні дані про отримання її ПАТ «Укрсиббанк». А тому, суд першої інстанції правильно встановив, що скарга подана у 10-денний строк, за нормами ЦПК України у редакції, що була чинною до 15.12.2017 року.

З матеріалів справи встановлено, що скарга на постанову державного виконавця надійшла до суду 11.12.2017 року. Цього ж дня судом справа прийнята до провадження та призначена до судового розгляду, а 12 грудня 2017 року суд повідомив Ковельський ВДВС ГТУЮ у Волинській області про подання скарги. Судом першої інстанції призначено справу до розгляду в судовому засіданні у десятиденний строк, на 20.12.2017 року о 10 год. 20 хв., проте у зв'язку з неявкою сторін судове засідання було відкладено. Крім того, начальник Ковельського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області Зламанюк О.М. 19.12.2017 року звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, окільки на 20.12.2017 року заплановані виконавчі дії, а витребуване виконавче провадження надано лише 15.01.2018 року. Недотримання судом 10-денного строку розгляду справи викликане поважними причинами і не призвело до порушення прав сторін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області залишити без задоволення.

Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 січня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді