Постанова № 72621430, 06.03.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 125/2352/17

Провадження №22-ц/772/345/2018

Категорія: 39

Головуючий у суді першої інстанції Хитрук В. М.

Доповідач :Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі колегії суддів:

головуючого: Войтка Ю.Б.,

суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - Верхівська сільська рада Барського району Вінницької області,

інший учасник справи - особа, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Барського районногосуду Вінницької області від 12 грудня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Хитрука В.М. в м. Бар Вінницької області без участі сторін, зі складенням його повного тексту 14 грудня 2017 року,

в цивільній справі № 125/2352/17 за позовом ОСОБА_2 до Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно пункту 8 розділу XIII «Перехідних положень» ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулась в суд з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Верхівка Барського району Вінницької області, у віці 90 років, померла її баба ОСОБА_4. На день її смерті відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) площею 3,78 га в умовних кадастрових одиницях без визначення меж в натурі (на місцевості), яка розташована на території Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області по КСП «Поділля» відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Вінниця помер її батько (син ОСОБА_4), ОСОБА_5. Вона прийняла спадщину, але через втрату правовстановлюючого документа на спадкове майно не може оформити спадкові права нотаріально. За наведених обставин позивач просила суд визнати за нею право власності на спадкове майно.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року позов задоволено, визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, а саме право на земельну частку (пай) площею 3,78 га в умовних кадастрових одиницях без визначення меж в натурі (на місцевості), яка розташована на території Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області по КСП «Поділля» (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1).

Не погоджуючись з таким рішенням суду, особа, яка не брала участь у справі, але вважає, що оскаржуваним рішенням суду вирішено питання про її права, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглядаючи справу не з'ясував, чи є інші спадкоємці майна після смерті ОСОБА_4 В ході судового розгляду не було витребувано спадкової справи по даному факту. Судом безпідставно не було залучено її до справи як сторону по справі, або третю особу, оскільки її покійний чоловік, ОСОБА_6, являється онуком спадкодавця ОСОБА_4, і на момент її смерті, вони проживали разом із нею, в її будинку. Про даний факт свідчить виписка з погосподарської книги №2 за 1996-2000 роки, видана виконавчим комітетом Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області.

Представник позивача, адвокат ОСОБА_7 на апеляційну скаргу подала відзив, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Справа призначена до розгляду в Апеляційному суді Вінницької області 06 березня 2018 року о 11.20 год. В судове засідання з'явилися представник позивача, адвокат ОСОБА_7, представник скаржника, адвокат ОСОБА_8 Представник відповідача -Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради.

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач, у відповідності до вимог ст.ст. 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року, прийняла спадщину після смерті баби шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, що підтверджується довідкою Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області № 379 від 02.10.2017 року. Інших спадкоємців майна померлої за законом та заповітним розпорядженням, а також осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадковому майні, немає. Територіальна громада на спадщину не претендує, тому суд прийняв визнання позову відповідачем, оскільки це не буде суперечити закону і не порушуватиме прав сторін та свобод чи інтересів інших осіб.

Проте, погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки вони не відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції установлено та з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Верхівка Барського району Вінницької області померла баба позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с.13).

На день її смерті відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) площею 3,78 га в умовних кадастрових одиницях без визначення меж в натурі (на місцевості), яка розташована на території Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області по КСП «Поділля» відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, виданого на підставі розпорядження голови Барської райдержадміністрації від 13 березня 1996 року за №61-р.

А оскільки батько позивача ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, тому позивач має підстави бути спадкоємцем першої черги майна ОСОБА_4.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України та частини першої статті 3 ЦПК України, яка діяла на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду кожна особа має право в порядку спадкування, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В судовому порядку право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України), та є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

З урахуванням наведених положень закону, право на спадщину мають особи, які її прийняли. Разом із тим свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Отже, за наявності умов у спадкоємця для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, позовні вимоги про визнання права на спадщину задоволенню не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, зокрема в разі відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, тобто винесення нотаріусом належного документу у встановленому Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5.

Так, відповідно до пункту 1 Глави 13 Розділу 1 вказаного Порядку нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для її вчинення.

Однак, в матеріалах справи відсутня відмова нотаріуса у вчиненні оформлення права на спадщину, а тому звернення позивача до суду з вказаним позовом є передчасним.

Вказані обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення. Судом не враховано, що вирішення питання про визнання права власності може бути предметом вирішення лише після звернення до належних органів та отримання відповідної їх відмови у проведенні певних дій.

Крім того, встановлено, що скаржник ОСОБА_3 претендує на спадкове майно, а саме, право на земельну частку (пай) площею 3,78 га в умовних кадастрових одиницях без визначення меж в натурі (на місцевості), яка розташована на території Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області по КСП «Поділля» відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, виданого на підставі розпорядження голови Барської райдержадміністрації від 13 березня 1996 року за №61-р, яке залишилось після смерті ОСОБА_4

В силу вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із положенням частин першої та шостої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

На стадії апеляційного розгляду справи суд не має повноважень залучати до участі у справі осіб, яких не було залучено при розгляді справи судом першої інстанцій та замінювати неналежних відповідачів.

Таким чином, апеляційний суд позбавлений можливості залучити в якості відповідача ОСОБА_3, а відтак встановити обсяг прав та обов'язків скаржника, позивача та інших спадкоємців.

Отже колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно, заявлені ОСОБА_9 до неналежного відповідача, є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

При цьому відмова в позові з наведеної підстави не позбавляє заінтересованих осіб права на звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав до осіб, які ці права порушують, не визнають або оспорюють.

Згідно із положеннями пунктів першого та четвертого частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Барського районного суду Вінницької області підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд ,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

РішенняБарського районногосуду Вінницької області від 12 грудня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту постанови.

Головуючий: (підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Міхасішин І.В.

(підпис) Стадник І.М.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.