Постанова № 72620042, 26.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 637/971/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Донець Л.О.

суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду Харківської області від 27.11.2017, (головуючий суддя І інстанції Островська Н.І.), по справі № 637/971/17

за позовом ОСОБА_1

до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

14.09.2017 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Куп’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (далі – відповідач), в якому просить, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати протиправним дії відповідача щодо відмови позивачу у праві (невизнання права) на перерахунку пенсії державного службовця з 01.12.2015 року в зв’язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»; зобов’язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 80% від суми місячного заробітку з 01.12.2015 року.

Постановою Шевченківського районного суду Харківської області від 27.11.17 року позивачу відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги доводи суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач перебуває на обліку у відповідача з 10.06.2009 року та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

14.09.17 року позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, у зв’язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

20.09.17 року рішенням комісії відповідача № 76 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, керувався приписами статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, відповідно до якої пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та зробив висновок, що у зв’язку з набуттям чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулася з позовом до суду першої інстанції 14.09.2017 року, в якому просила, з урахуванням уточнених позовних вимог від 25.10.2017 року, визнати протиправним дії відповідача щодо відмови у праві (невизнання права) на перерахунку пенсії державного службовця з 01.12.2015 року в зв’язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», та зобов’язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 80% від суми місячного заробітку з 01.12.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

На підставі ч.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем заяву про перерахунок пенсії подано 14.09.2017 року, та рішенням комісії для розгляду питань, пов’язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії відповідача від 20.09.17 року № 76 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що відповідач, на час подання позову до суду, не прийняв рішення про вирішення заяви позивача щодо перерахунку пенсії від 14.09.2017 року. Наведене дає підстави для висновку про відсутність у позивача підстав для оскарження дій відповідача.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки відсутній предмет спору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушені норми матеріального права, а саме: Закону України «Про державну службу», тому судове рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга відповідача не містить вказаних посилань.

Проте, суд апеляційної інстанції в силу приписів ч.2 ст.308 КАС України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, та вважає можливим, вийти за межі доводів апеляційної скарги, скасувати судове рішення, та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – частковому задоволенню.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду Харківської області від 27.11.2017 по справі № 637/971/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 07.03.2018.