Постанова № 72619846, 27.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: О.О. Кукоба

27 лютого 2018 р. Справа № 816/1645/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання – Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дочірнє підприємство «Дружба-Агрікол» до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

28.09.2017 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Дочірнє підприємство «Дружба-Агрікол» (далі - позивач, ТОВ «ДП «Дружба-Агрікол», підприємство) звернувся до суду позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.09.2017 року № НОМЕР_1, винесене Головним управлінням ДФС у Полтавській області (далі – ГУ ДФС, контролюючий орган, відповідач), яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 471730,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про незгоду з висновками контролюючого органу щодо порушення ТОВ «ДП «Дружба–Агрікол» вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Стверджував про те, що дані висновки не відповідають фактичним обставинам справи та спростовані наданими позивачем доказами.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року адміністративний позов ТОВ «ДП «Дружба-Агрікол» задоволений частково.

Так, судовим рішенням визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 11.09.2017 року № НОМЕР_1 в частині застосування до ТОВ «ДП «Дружба-Агрікол» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 412533,75 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Судом проведений розподіл судових витрат, а саме: стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГК ДФС на користь ТОВ «ДП «Дружба-Агрікол» судові витрати у розмірі 6188,01 грн.

Судове рішення вмотивовано висновком суду першої інстанції про те, що придбання пального з допомогою паливної картки не тягне за собою витрату коштів водієм, адже у такому випадку відбувається списання з рахунку підприємства певної кількості заздалегідь оплаченого пального, що перебуває на відповідальному зберіганні у АЗС. Відтак, підзвітна особа - водій ОСОБА_1 не поніс жодних фактичних витрат у зв'язку з придбанням пального. До того ж, позивачем на вимогу суду не надано сліпи банківського терміналу про здійснення списання пального з паливних карт. Так само, позивачем не надано підтверджуючих документів щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Комп'ютер Сервіс Україна», ПрАТ «Пирятинське АТП-15343», ТОВ «Фірма Сільгосптехніка», СТОВ «Агрофірма Куйбишево». За таких обставин, суд дійшов висновку, що спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача правомірно застосовані штрафні санкції у розмірі відшкодованих ОСОБА_3 коштів в сумі 59196,70 грн., оскільки здійснення таких витрат безпосередньо підзвітною особою не підтверджено документально. Крім цього, суд зазначив, що сума коштів у розмірі 82506,75 грн., отримана з рахунку АТ «УкрСиббанк» № 26050000053835 своєчасно не оприбуткована, оскільки відповідні кошти знімались з поточного карткового рахунку ТОВ «ДП «Дружба–Агрікол» у вихідні та святкові дні, а також під час перебування довірених осіб у відрядженні. Таким чином, відсутні порушення позивачем вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в частині несвоєчасного оприбуткування в касовій книзі підприємства готівкових коштів. За таких обставин, суд дійшов висновку, що спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача безпідставно застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 412533,75 грн. (82506,75 грн. х 5).

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач ГУ ДФС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року в частині, якою задоволено позовні вимоги платника податків, та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ДП «Дружба–Агрікол» відмовити у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що з урахуванням наданих підприємством додаткових документів, що не були предметом дослідження в ході проведення документальної планової виїзної перевірки, в ході розгляду заперечень платника, ГУ ДФС прийнято до уваги чеки реєстраторів розрахункових операцій та сліпів банківських терміналів до наступних авансових звітів на загальну суму 5915,04 грн. Крім цього, вказує, що платником неправомірно відшкодовано готівкові кошти підзвітній особі ОСОБА_1, у зв’язку з тим, що дана підзвітна особа не понесла будь-яких витрат, а відповідно наданих підтвердних документів, фактично витрати понесені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, і вказані банківські сліпи були відсутні у платника як на момент проведення перевірки, так і не надані до ГУ ДФС під час розгляду заперечень. Таким чином, встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа на загальну суму 59196,70 грн. Скаржник зазначає, що за результатами проведеної перевірки до позивача правомірно застосовані фінансові санкції в розмірі 59196,70 грн. (59196,70 грн. х 100%). Окрім наведеного, вказує, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем не оприбутковано та несвоєчасно оприбуткувано готівкові кошти на загальну суму 82506,75 грн.

За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).

За приписами ч. 3 ст. 313 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час, місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду /а.с. 164, 166/, до судового засідання не прибули. Фіксування судового засідання технічними засобами не відбувалось згідно положень ч. 4 ст. 229 КАС України.

У відповідності до вимог п. 20.1.4 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Судом установлено, що ГУ ДФС у період з 18.07.2017 року по 31.07.2017 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ДП «Дружба–Агрікол» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 30.06.2017 року.

За результатами зазначеної перевірки складено ОСОБА_4 документальної планової виїзної перевірки № 1089/16-31-14-01-10/33933825 від 14.08.2017 року, яким встановлено, окрім іншого, порушення позивачем вимог пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні на суму 65111,74 грн.; пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, наслідком чого визначено несвоєчасне (в день надходження) оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства загалом у розмірі 82506,75 грн. /а.с. 9-39/.

За результатами розгляду заперечень позивача від 26.08.2017 року № 48 на висновки ОСОБА_4 перевірки, відповідач листом від 08.09.2017 року № 14807/10/16-31-14-01-17 повідомив платника податків про задоволення його заперечень в частині висновків про порушення ТОВ «ДП «Дружба – Агрікол» пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні на суму 5915,04 грн. /а.с. 40-43/.

На підставі висновків ОСОБА_4 перевірки, з урахуванням результатів розгляду заперечень, ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.09.2017 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення норм регулювання обігу готівки загалом у розмірі 471730,45 грн. /а.с. 44/.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 59196,70 грн., колегія суддів зазначає наступне.

За змістом пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320, (далі - Положення № 637) видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно з пунктом 3.1 цього Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Пунктом 7.39 Положення № 637 визначено, що під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Відповідно до пункту 7.41 Положення № 637 під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у разі видачі особі коштів під звіт така особа має своєчасно та у повній мірі повідомити про використання коштів та надати до бухгалтерії підприємства підтверджуючі документи, а відшкодування відповідних витрат можливе лише у разі фактичного їх понесення підзвітною особою.

Згідно з абзацом шостим частини першої статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Судом установлено, що придбання пального водієм підприємства ОСОБА_1 відбувалось за допомогою паливних карток ТОВ «Вог Ритейл» (код ЄДРПОУ 38740702) з формою оплати - попередня оплата, які належать директору підприємства ОСОБА_4 та головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_5 Водієм надавались сліпи про списання вартості та кількості пального саме з цих карток.

Окрім зазначеного, позивачем до перевірки не надані належним чином оформлені розрахункові документи ФОП ОСОБА_2 (відсутні реквізити), ТОВ «Комп'ютер Сервіс Україна», ПрАТ «Пирятинське АТП-15343», ТОВ «Фірма Сільгосптехніка», СТОВ «Агрофірма Куйбишево».

Колегія суддів зазначає, що придбання пального за допомогою паливної картки не тягне за собою витрату особистих коштів водієм, адже у такому випадку відбувається списання з рахунку підприємства певної кількості заздалегідь оплаченого пального, що перебуває на відповідальному зберіганні у АЗС.

Відтак, контролюючим органом правомірно застосовані штрафні санкції у розмірі відшкодованих ОСОБА_3 коштів в сумі 59196,70 грн., оскільки здійснення таких витрат безпосередньо підзвітною особою документально не підтверджено.

Окрім зазначеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо неправомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача в частині, якою до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 412533,75 грн. (82506,75 грн. х 5) за порушення підприємством пункту 2.6 Положення № 637, з огляду на наступне.

Згідно п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до пункту 2.12 Положення № 637 фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Згідно з абзацом третім частини першої статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Судом установлено, що готівкові кошти у розмірі 82506,75 грн., отримувались з поточного рахунку ТОВ «ДП «Дружба–Агрікол» в АТ «УкрСиббанк» № 26050000053835 під час перебування довірених осіб у відрядженні, а також у вихідні та святкові дні (14.05.2016 року, 21.05.2016 року, 28.05.2016 року, 07.08.2016 року, 10.09.2016 року, 18.09.2016 року, 12.11.2016 року, 13.11.2016 року, 03.12.2016 року, 06.05.2017 року, 13.05.2017 року).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що готівка, одержана довіреними особами підприємства з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, не оприбутковується у касовій книзі підприємства. Крім цього, зважаючи на встановлений ТОВ «ДП «Дружба-Агрікол» п'ятиденний робочий тиждень (понеділок - п'ятниця), оприбуткування коштів в касі підприємства у суботу та неділю є неможливим.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушення позивачем вимог пункту 2.6 Положення № 637 в частині несвоєчасного оприбуткування в касовій книзі підприємства готівкових коштів у розмірі 82506,75 грн.

Відтак, колегія суддів зазначає про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в частині, якою до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 412533,75 грн. (82506,75 грн. х 5).

Доказів зворотного судам першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано.

За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення < > суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 78, 292, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року - без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_8 Постанова у повному обсязі складена і підписана 07 березня 2018 року.