Постанова № 72619845, 05.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 р. м. Харків Справа № 638/15233/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковська А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.11.2017 (суддя Наумова С.М., 61202, м. Харків, проспект Перемоги, 52-В, повний текст складено 30.11.17) по справі № 638/15233/17

за позовом ОСОБА_1

до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про визнання неправомірними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2017 позивач, ОСОБА_1, звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просила суд:

- визнати протиправним рішення Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 08.09.2017 р. протокол № 23 щодо виключення з розрахунку при донарахуванні (перерахунку ) їй пенсії, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, надбавки працівникам управління Харківської міської ради у розмірі 50% посадового окладу згідно рішення II сесії XXII скликання від 19.10.1994 р , на загальну суму 32484 грн. 04 коп.;

- зобов’язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести їй донарахування (перерахунок) пенсії державного службовця з вересня 2010 р., включивши до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, індексації заробітної плати, надбавки працівникам управління Харківської міської ради у розмірі 50% посадового окладу згідно рішення II сесії ХГIII скликання від 19.10.1994 р , на загальну суму 32484 грн. 04 коп ., на підставі довідки від 29.08.2017 р. № 105 про складові заробітної плати ( за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією ), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» , яку видано Харківською міською радою із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її виходу на пенсію у розмірі 85% та виплатити її у повному обсязі.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначала, що рішення Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 08.09.2017 р. є протиправним, безпідставним та порушує її права, свободи та інтереси.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.11.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання неправомірними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії - задоволено.

Визнано протиправним рішення Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 08.09.2017 р. протокол № 23 щодо виключення з розрахунку при донарахуванні ( перерахунку ) пенсії ОСОБА_1, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, надбавки працівникам управління Харківської міської ради у розмірі 50% посадового окладу згідно рішення II сесії XXII скликання від 19.10.1994 р .

Зобов’язано Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести ОСОБА_1, донарахування (перерахунок ) пенсії державного службовця з 10 квітня 2017 р., включивши до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, індексації заробітної плати, надбавки працівникам управління Харківської міської ради у розмірі 50% посадового окладу згідно рішення II сесії ХГIII скликання від 19.10.1994 р,. на підставі довідки від 29.08.2017 р. № 105 про складові заробітної плати ( за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією ), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» , яку видано Харківською міською радою із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її виходу на пенсію у розмірі 85% та виплатити її у повному обсязі з урахуванням раніше виплачених виплат.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з вересня 2010 р. вона перебуває на обліку в Шевченківському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова, яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова та отримує пенсію державного службовця.

У липні 2017 року позивачу стало відомо про те, що органи пенсійного фонду України при нарахуванні пенсії включають до складу заробітної плати не всі виплаті, з яких було сплачено внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

29.08.2017 року позивач отримала в Харківській міській раді Довідку про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи № 105 за період з 01.09.2008 р. по 31.08.2010 р., в яку внесені «інші виплати» та 06.09.2017 р. звернулась до відповідача по справі із заявою про перерахунок їй пенсії з включенням до складу заробітної плати «інших виплат», а саме: надбавки 50% посадового окладу згідно рішення II сесії Харківської міської ради XXII скликання від 19.10.1994 р. б/н на суму 13959 грн. 68 коп., матеріальних допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань ча суму 14109 грн.56 коп., індексації заробітної плати на суму 4414 грн.80 коп., всього суми 32484 грн. 04 коп.

05.10.2017 р. ОСОБА_1 особисто отримала у відповідача Рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні ( перерахунку ) пенсії Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке відбулось 08.09.2017 р., протокол № 23, яким їй відмовлено в перерахунку пенсії.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, премії з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу заробітної плати державного службовця, з розміру якої обчислюється пенсія.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993р. № 3723 (далі - ОСОБА_2 №3723), пенсія державним службовцям призначається від суми їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 1 статті 1 Закону України “Про оплату праці” (ОСОБА_2 №108) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 цього Закону, в структуру заробітної плати входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з ч.2 ст. 33 Закону №3723, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Статтею 66 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (далі - ОСОБА_2 №1788) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій, відповідно до якої, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - ОСОБА_2 №1058) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховується: сума витрат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності зазначеним Законом, з яких згідно цього Закону були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше нараховуються внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 6 листопада 2013 року, від 3 червня 2014 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13, 21-134а14).

Зокрема, у постанові від 03 червня 2014 року (справа №21-134а14), Верховний Суд України звернув увагу, що перевага у таких випадках має надаватись не положенням законів України “Про державну службу” та “Про оплату праці”, які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та стаття 66 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладеній у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Таким чином, суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, грошова винагорода за державну сумлінну безперервну працю включаються; в заробіток (дохід) державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

02.03.2015 року Верховною Радою України прийнято ОСОБА_2 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 - VІІІ (надалі ОСОБА_2 від 02.03.2015 року № 213 - VІІІ), що набрав чинності з 01.04.2015 року, згідно з пунктом 5 розділу ІІІ прикінцевих та перехідних положень визначено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, на загальних підставах взагалі скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів, Положення про помічника - консультанта народного депутата.

Наведена норма свідчить про те, що з 01.06.2015 року не здійснюється признання пенсій відповідно до спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про державну службу», оскільки норми, які регулюють питання пенсійного забезпечення пенсійного забезпечення тієї категорії осіб, на яких поширюється дія цих законів - скасовані.

Посилання відповідача на нові норми Закону, як на підставу відмови у перерахунку пенсії є неприйнятними, оскільки відповідач застосував нові положення Закону до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, зміни внесені до вказаної дати стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку, нові положення поширюються на тих осіб, яким пенсія призначається (в теперішньому часі) спеціальними законами, а не на тих, яким вони вже призначені (в минулому часі). Отже, новий порядок призначення та виплати пенсії, встановлений Законом України від 02.03.2015 року № 213 - VІІІ не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим законом.

Разом з тим, до правовідносин сторін не можуть бути застосовані положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889, що набрав чинності з 01.05.2016 року, оскільки цим Законом на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення державних службовців у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення із набуттям чинності цього Закону, тобто з 05.05.2016 року, а відтак не поширюється на тих пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ним чинності, що не позбавляє права на перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати державного службовця за відповідною посадою, з якої призначено пенсію.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчислені розміру його пенсії, а тому відмова відповідача врахувати зазначені суми при розрахунку пенсії є незаконною.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.11.2017 року по справі № 638/15233/17 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.11.2017 по справі № 638/15233/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Постанова складена в повному обсязі 07.03.18.