Постанова № 72619848, 27.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 р. Справа № 585/4164/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання – Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, -

В с т а н о в и л а:

03 листопада 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, яким просить:

- визнати протиправними дії ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі – ОСОБА_1 ОУПФУ, пенсійний орган, відповідач) щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, викладені у листі ОСОБА_1 ОУПФУ № 3216/03-18 від 08 червня 2017 року;

- зобов'язати ОСОБА_1 ОУПФУ здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки ТУ ДСА України у Сумській області від 04 травня 2017 року № 04-758/17, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, а саме з 15 вересня 2016 року;

- зобов'язати ОСОБА_1 ОУПФУ здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки ТУ ДСА України у Сумській області від 04 травня 2016 року (фактично від 04 травня 2017 року) № 04-759/17, починаючи з 01 січня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 03 серпня 1993 року перебувала на посаді судді Роменського міськрайонного (міського) суду Сумської області. Постановою Верховної ОСОБА_3 України від 08 вересня 2016 року звільнена з цієї посади у зв'язку з виходом у відставку. З 15 вересня 2016 року рішенням ОСОБА_1 ОУПФУ їй призначено довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86 відсотків суддівської винагороди. Вказує, що при призначенні довічного грошового утримання помилково не було враховано матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу, що надається до щорічної основної оплачуваної відпустки та є складовою суддівської винагороди і має враховуватися при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці. 31 травня 2017 року вона звернулася до відповідача із заявою про перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки ТУ ДСА України у Сумській області № 04-758/17 від 04 травня 2017 року із включенням, крім посадового окладу та доплати за вислугу років, матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, що надається до щорічної основної оплачуваної відпустки (14 500/12 міс.) – 1 208,00 грн. та довідки ТУ ДСА України у Сумській області № 04-759/17 від 04 травня 2017 року із включенням, крім посадового окладу та доплати за вислугу років, матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, що надається до щорічної основної оплачуваної відпустки (16 000/12 міс.) – 1 333,00 грн. Рішенням відповідача від 07 червня 2017 року їй відмовлено в проведенні відповідного перерахунку. ОСОБА_1 ОУПФУ № 3216/03-18 від 08 червня 2017 року відповідач повідомив, що допомога на оздоровлення не є складовою суддівської винагороди і для її включення до складу заробітної плати для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці немає підстав. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а вчинену відмову незаконною, такою що порушує її права, виходячи, зокрема, з вимог ст. ст. 19, 22, ч. 1 ст. 126 Конституції України, ч. 4 ст. 48, ст. ст. 133-134 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 1 Закону України «Про оплату праці», п. 2.3.3 Інструкції № 5 «Зі статистики заробітної плати», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», висновків Верховного суду України, викладених у постановах від 20 лютого 2012 року № 21-430а11 та від 06 листопада 2013 року № 21-350а13. Крім того, вказує, що відповідачем не взято до уваги ту обставину, що матеріальна допомога судді на оздоровлення є складовою суддівської винагороди, з якої справляються податки та відповідні страхові збори і має бути врахована при обчисленні довічного грошового утримання судді у відставці з 15 вересня 2016 року у розмірі 1 208,00 грн. щомісячно, а з 01 січня 2017 року у зв’язку зі зміною посадового окладу працюючого судді Роменського міськрайонного суду у розмірі 1 333,00 грн. щомісячно.

Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений.

Так, судовим рішенням визнано протиправними дії ОСОБА_1 ОУПФУ щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2, викладені у листі ОСОБА_1 ОУПФУ № 3216/03-18 від 08 червня 2017 року.

Пенсійний орган зобов’язаний здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2, із включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки ТУ ДСА України у Сумській області від 04 травня 2017 року № 04-758/17, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, а саме з 15 вересня 2016 року.

Пенсійний орган зобов’язаний здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2, з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки ТУ ДСА України у Сумській області від 04 травня 2017 року (з урахуванням ухвали Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 грудня 2017 року про виправлення описки) № 04-759/17, починаючи з 01 січня 2017 року.

Судом проведений розподіл судових витрат, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 ОУПФУ за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 640,00 грн. судового збору.

Судове рішення вмотивовано висновком суду про те, що Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово роз'яснював норми Конституції України щодо неконституційності положень, які зменшують (звужують), досягнутий рівень матеріальної незалежності суддів. Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, й виплата передбачена спеціальним Законом, яким регулюється забезпечення суддів, і вона виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, - матеріальна допомога на оздоровлення належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат та відповідно входить до структури заробітної плати. За нормами ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VІ (далі – Закон № 2453-VI), з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, у відсотковому відношенні саме до заробітної плати, а не тільки до суддівської винагороди передбачено визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з допомоги на оздоровлення нараховувався та був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, то незалежно від того, що вона не є складовою суддівської винагороди, допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Роменське ОУПФУ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2017 року та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволені адміністративного позову ОСОБА_2

Скаржник зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, а тому не може бути врахована для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Крім цього, Законом № 2453-VI, у редакції, чинній на час призначення щомісячного довічного грошового утримання, чітко визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, а тому висновки суду щодо застосування положень Закону України «Про оплату праці», Інструкції № 5 «Зі статистики заробітної плати», є помилковими. Також, відповідач вважає помилковим застосування судом положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки п. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Втім, положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Отже, застосування судом положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» при вирішенні даної справи є помилковим. Крім цього зазначає, що вимоги позивача про перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 15 вересня 2016 року та з 01 січня 2017 року знаходяться за межами шестимісячного строку звернення до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 ОУПФУ підлягає частковому задоволенню, а судове рішення відповідно до положень п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, - частковому скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 3 ст. 313 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час, місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, до судового засідання не прибули. Фіксування судового засідання технічними засобами не відбувалось згідно положень ч. 4 ст. 229 КАС України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 03 серпня 1993 року перебувала на посаді судді Роменського міськрайонного (міського) суду Сумської області. Постановою Верховної ОСОБА_3 України від 08 вересня 2016 року звільнена з посади судді Роменського міськрайонного суду Сумської області у зв'язку з виходом у відставку.

З 15 вересня 2016 року рішенням ОСОБА_1 ОУПФУ їй призначено довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86 відсотків суддівської винагороди. При призначенні довічного грошового утримання судді у відставці не було враховано матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, що надається до щорічної основної оплачуваної відпустки.

31 травня 2017 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідок ТУ ДСА України у Сумській області № 04-758/17, № 04-759/17 від 04 травня 2017 року.

ОСОБА_1 ОУПФУ № 3216/03-18 від 08 червня 2017 року відповідач повідомив позивача, що розпорядженням пенсійного органу № 143862 від 07 червня 2017 року їй відмовлено в проведенні відповідного перерахунку, допомога на оздоровлення не є складовою суддівської винагороди і для її включення до складу заробітної плати для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці немає підстав /а.с. 10/.

Частково погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що статтею 126 Конституції України, закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Відповідно до п. 25 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VII), який набрав чинності 30 вересня 2016 року, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної ОСОБА_3 України, 2010 р., №№41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Частиною третьою статті 141 Закону № 2453-VI (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 1-8/2016) визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до ст.ст. 133-134 Закону № 2453-VI суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді, за науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, а при наданні щорічної відпустки - виплачується, крім суддівської винагороди, допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода у грошовому виразі, що виплачується працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 вищезазначеного Закону визначено структуру заробітної плати до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

При цьому, слід зазначити, що згідно з п. 2.3.3. Інструкції № 5 «Зі статистики заробітної плати» матеріальна допомога відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Відповідно до норм законодавства, зміст матеріальної допомоги полягає у виплаті грошових коштів. При цьому, виплата сум грошової допомоги здійснювалась позивачу систематично та включена в оподатковуваний дохід.

Аналіз наведених положень дає підставу вважати, що матеріальна допомога є складовою системи оплати праці судді.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічні висновки були висловлені у постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року № 21-430а11 та від 06 листопада 2013 року № 21-350а13.

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов’язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Як зазначається в Рекомендації Комітету ОСОБА_3 Європи, державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12, «оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов’язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв’язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці» (пункт 54).

Додатком № 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, зареєстрованою Міністерством юстиції України 12 березня 2008 року за № 200/14891 (далі – Порядок № 3-1), встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій зазначається крім відомостей про судову винагороду інші виплати, які враховуються при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці.

На наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку суду про наявність у позивача права на отримання щомісячного довічного грошового утримання з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Втім, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов’язання пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2, із включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки ТУ ДСА України у Сумській області від 04 травня 2017 року № 04-758/17, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, а саме з 15 вересня 2016 року, та на підставі довідки ТУ ДСА України у Сумській області від 04 травня 2017 року № 04-759/17, починаючи з 01 січня 2017 року, з наступних підстав.

Відповідно до Порядку № 3-1 заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного утримання або відмову в його призначенні < >.

Таким чином, Роменське ОУПФУ при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 керувалось лише тими показниками грошового утримання позивача, які були включені до відповідної довідки.

Як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 звернулась із заявою до відповідача про перерахунок пенсії та надала довідки ТУ ДСА України у Сумській області від 04 травня 2017 року № 04-758/17, № 04-759/17 лише 31 травня 2017 року.

Колегія суддів зазначає, що у пенсійного органу відсутні підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача за період з 15 вересня 2016 року на підставі довідки ТУ ДСА України в Сумській області № 04-758/17 від 04 травня 2017 року, та з 01 січня 2017 року на підставі довідки ТУ ДСА України в Сумській області № 04-759/17 від 04 травня 2017 року, оскільки до травня 2017 року позивач не надавала до пенсійному органу документів (довідку ТУ ДСА України у Сумській області), які б посвідчували ту обставину, що розмір її щомісячного довічного грошового утримання повинен змінитися.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що здійснення відповідного перерахунку пенсії позивачу повинно бути здійснено з 31 травня 2017 року.

Оскільки зазначені обставини залишені судом поза увагою, та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції в частині, якою задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 про зобов’язання Роменське ОУПФУ здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки ТУ ДСА України у Сумській області від 04 травня 2017 року № 04-758/17, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, а саме з 15 вересня 2016 року, та довідки ТУ ДСА України у Сумській області від 04 травня 2017 року № 04-759/17, починаючи з 01 січня 2017 року, з прийняттям в цій частині нового судового рішення про зобов’язання відповідача здійснити з 31 травня 2017 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2, із включенням в дохід, що враховується для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці суми матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки ТУ ДСА України у Сумській області від 04 травня 2017 року № 04-759/17, та провести виплати перерахованих сум.

Окрім наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги позивача ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови їй у перерахунку пенсії, оскільки право позивача на належний розгляд заяви від 31 травня 2017 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці порушено не діями (тобто активною формою поведінки), а неправомірним розпорядженням відповідача від 07 червня 2017 року № 143862.

Згідно частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Приходячи до висновку про необхідність застосування положень частини 2 статті 9 КАС України і виходу за межі позовних вимог ОСОБА_2, оскільки це необхідно для повного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, колегія суддів вважає необхідним скасувати розпорядження відповідача № 143862 від 07 червня 2017 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_2

За наведених обставин, колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції в частині, якою задоволені позовні вимоги позивача про визнання дій ОСОБА_1 ОУПФУ щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2, викладені у листі ОСОБА_1 ОУПФУ № 3216/03-18 від 08 червня 2017 року, з прийняттям нового судового рішення про скасування розпорядження ОСОБА_1 ОУПФУ № 143862 від 07 червня 2017 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_2

Доводи заявника апеляційної скарги на пропуск позивачем встановленого строку звернення до суду колегія суддів вважає помилковими, оскільки при зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем ОСОБА_2 дотримано процесуальний строк, встановлений ст. 99 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року).

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139).

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139).

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 6 статті 139).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_2, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування судового рішення в частині, якою стягнуто з ОСОБА_1 ОУПФУ за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 320,00 грн. судового збору.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині < > є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справами та неправильне застосування норм матеріального права (пункти перший і четвертий частини першої статті 317 КАС України).

На підставі наведеного, керуючись статтями 139, ч. 4 ст. 229, 292, 293, 308-309, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області – задовольнити частково.

Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2017 року скасувати в частині, якою задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 про:

- визнання дій ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2, викладені у листі ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області № 3216/03-18 від 08 червня 2017 року;

- зобов’язання Роменське об’єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки ТУ ДСА України у Сумській області від 04 травня 2017 року № 04-758/17, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, а саме з 15 вересня 2016 року;

- зобов’язання Роменське об’єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки ТУ ДСА України у Сумській області від 04 травня 2017 року № 04-759/17, починаючи з 01 січня 2017 року;

- стягнення з ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 320,00 грн. судового збору, з прийняттям нового судового рішення, яким:

- скасувати розпорядження ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області № 143862 від 07 червня 2017 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_2;

- зобов'язати Роменське об’єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити з 31 травня 2017 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2, із включенням в дохід, що враховується для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці суми матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки ТУ ДСА України у Сумській області від 04 травня 2017 року № 04-759/17, та провести виплати перерахованих сум.

В іншій частині постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2017 року – залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Постанова у повному обсязі складена і підписана 07 березня 2018 року.