Постанова № 72619608, 05.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 753/20322/17 Суддя (судді) першої інстанції: Комарцева Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 грудня 2017 року (повний текст виготовлено 27 грудня 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

02 листопада 2017 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:

визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в частині відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії, з урахуванням змінених видів грошового забезпечення у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії з урахуванням змінених видів грошового забезпечення, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а саме з урахуванням окладу поліцейського за спеціальним званням - підполковник поліції, що становить 2200 грн.; посадового окладу поліцейських управлінь, відділів поліції м. Києва, що становить 2800 грн., розміру надбавки за стаж служби в поліції, що складає 45% посадового окладу за спеціальним званням, а також інших щомісячних надбавок, доплат, підвищень та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, але не нижче призначених йому при виході на пенсію відсотків.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 грудня 2017 року справу передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій апелянт просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 грудня 2017 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, позивач зазначає, що оскільки суд першої інстанції відкрив провадження у даній справі, такий суд повинен розглядати справу по суті.

Постановлюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року), дана справа підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва.

Відповідно до п. 10 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Підстави для передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого визначені у ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України. Серед зазначених підстав відсутня зміна предметної юрисдикції (підсудності) адміністративної справи внаслідок запровадження нового правового регулювання порядку здійснення адміністративного судочинства.

Більше того, згідно з ч. 3 ст. 30 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року відкрито провадження у даній справі.

Враховуючи викладене, враховуючи вимоги законодавства України, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для передачі даної справи за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Так, згідно з ст.. 320 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року), підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Судом апеляційної інстанції встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо вимоги позивача про відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Буквальний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що розподіл судових витрат здійснюється судом при вирішення спору по суті, тобто під час прийняття рішення щодо позовних вимог у справі.

Натомість, предметом апеляційного розгляду є процесуальне рішення суду першої інстанції (ухвала про передачу справи до іншого адміністративного суду).

Так, у силу положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд позбавлений процесуальної можливості приймати рішення про розподіл судових витрат, не вирішуючи спір по суті позовних вимог.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не позбавлений права заявити про відшкодування понесених судових витрат (у тому числі щодо оскарження процесуальної ухвали) при розгляді даної справи по суті позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т АН О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 грудня 2017 року - задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 грудня 2017 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відшкодування судових витрат, у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 грудня 2017 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст виготовлено 05.03.2018

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Безименна Н.В.