Рішення № 72618013, 07.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5823/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» з позовною заявою до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000061/2 від 24.06.2017 року та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00766 від 24.06.2017 року.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким КАС України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією КАС України.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі. Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначені причини, які не свідчать про не правильність визначення митної вартості товару декларантом. В митній декларації країни відправлення є дані про інвойс, а в інвойсі дані про контракт за яким здійснюється поставка товару, в інвойсі є розділення товару на класи, невідповідність даних CMR та договору на перевезення щодо перевізника обумовлена укладенням перевізником договору з третьою особою, що не суперечить умовам договору, вартість упаковки включена до ціни товару, тощо.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, був повідомлений про розгляд справи. З наявних в справі заперечень на позов, наданих до суду до набрання чинності новою редакцією КАС України вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією №UA500060/2017/009412 від 24.06.2017 року містилися розбіжності, зокрема, відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакування і пакувальних матеріалів до ціни товару, договір на перевезення товару укладений з суб’єктом господарювання, який в CMR не зазначений, а зазначена інша особа, митна декларація країни відправлення не містить посилання на контракт і інвойс, в експортній декларації не зазначений географічний пункт переходу відповідальності за втрату товару та витрат на перевезення, а також не міститься розділення товару на класи, тощо, декларантом не надані до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а тому у відповідача були всі підстави для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між ТОВ «Дунайська імпортна компанія» та Фірмою «FRUTOPOLIS S.A.» (Греція) 27.04.2017 року укладений зовнішньоекономічний контракт №336/17 за яким Фірма «FRUTOPOLIS S.A.» (Греція) зобов’язалася поставити, а ТОВ «Дунайська імпортна компанія» приймати та оплачувати товар, вказаний у інвойсах, які є невід’ємною частиною контракту (аркуші справи 17-27).

Відповідно до умов зазначеного контракту на митну території України поставлений товар – абрикоси свіжі класу А, у пластикових ящиках - 1020 шт., на 13 дерев’яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва – Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 10909 кг., вага «нетто» - 10204 кг, ціна - 0,60 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 6122,40 євро; абрикоси свіжі класу В, у пластикових ящиках – 1000 шт., на 13 дерев’яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва – Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 10859 кг., вага «нетто» - 10164 кг, ціна - 0,30 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 3049,20 євро.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 24.06.2017 року декларантом – ТОВ «БЕК «АТАМАН-ГРУП» (яке діє на підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів №211/16) до відділу митного оформлення №6 митного поста «Одеса - Центральний» Одеської митниці ДФС подана митна декларація №UA500060/2017/009412, в якій митна вартість визначена за основним методом – за ціною контракту №336/17 від 27.04.2017 року, та документи, які підтверджують вартість товару та транспортні витрати, зокрема, зовнішньоекономічний контракт №336/17 від 27.04.2017 року; специфікацію №31 від 21.06.2017 року; інвойс № 031 від 21.06.2017 року; сертифікат походження товару форми EUR.1 № А702746; митну декларацію країни відправлення 17GREX410100034800 від 21.06.2017 року; прас - лист від 21.06.2017 року; пакувальний лист від 21.06.2017 року; автотранспортну накладну №094106; договір про перевезення №011116/2 від 19.06.2017 року; довідка про транспортні витрати від 21.06.2017 року та рахунок-фактура №6 від 21.06.2017 року на підтвердження вартості перевезення товару; тощо (аркуші справи 17-30, 32-42, 46-51, 57-65).

Проте, за результатами розгляду декларації №UA500060/2017/009412 від 24.06.2017 року та доданих до неї документів, Одеською митницею ДФС складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.06.2017 року №UA500060/2017/00766 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.06.2017 року № UA500060/2017/000061/2 (аркуші справи 13-16).

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за митною декларацією №UA500060/2017/009412 від 24.06.2017 року було встановлено, що надані декларантом документи містять розбіжності, зокрема, у митній декларації країни відправлення 17GREX410100034800 від 21.06.2017 року відсутнє посилання на інвойс і контракт, за яким відправлений вантаж, не має розділення товару на класи, не визначений географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.

Крім того, в автотранспортній накладній та книжці МДП зазначений перевізник, назва якого не відповідає перевізнику за договором перевезення та документом щодо вартості перевезення.

Також, у відповідності до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних із пакуванням, однак, у доданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого не можливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

Декларанту запропоновано відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

ТОВ «Дунайська імпортна компанія» надіслано відповідачу повідомлення №2406-1 від 24.06.2017 року, в якому зазначено про відсутність додаткових документів та надані роз’яснення про те, що в інвойсі зазначені умови поставки та географічний пункт переходу відповідальності за товар, його перевезення, зазначено розділення товару на класи, договір на перевезення укладений з експедитором – ФОП ОСОБА_1, тощо (аркуш справи 73).

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, подані позивачем разом з митною декларацією №UA500060/2017/009412 від 24.06.2017 року документи містили зазначені вище розбіжності та позивачем не надані додаткові документи, Одеською митницею ДФС складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.06.2017 року №UA500060/2017/00766 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.06.2017 року № UA500060/2017/000061/2 за 3 методом визначення митної вартості з посиланням на розбіжності в поданих до митного оформлення товару документах та дані бази ЄАІС щодо розмитнення подібних товарів за ціною відмінною від заявленої позивачем по митній декларації №UA500060/2017/009412.

Позивач не погодився із зазначеними рішеннями митного органу та звернувся до суду з цим позовом про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Суд вважає картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного та рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару правомірними та такими, що скасуванню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В даному випадку, під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією №UA500060/2017/009412 від 24.06.2017 року встановлено, що в автотранспортній накладній №094106 від 21.06.2017 року та книжці МДП від 21.06.2017 року АХ.80849580 перевізником вказано «PE TROTSENKO ROMAN», однак в договорі на перевезення №011116/2 від 19.06.2017 року та в довідці про транспортні витрати №01/21/06 від 21.06.2017 року, рахунку-фактурі №6 від 21.06.2017 року перевізником зазначений ФОП ОСОБА_1.

Суд вважає, що в даному випадку подані документи мають розбіжності, які впливають на визначення вартості товару, оскільки транспортні витрати, якщо вони не включені до ціни товару, у відповідності до ст. 58 Митного кодексу України, додаються до ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а враховуючи не відповідність назви суб’єкта господарювання, який здійснив перевезення за CMR назві суб’єкта господарювання, який надає довідку про вартість такого перевезення, митний орган мав право витребувати у позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, однак позивачем додаткові документи, такі як докази оплати вартості перевезення, договір між експедитором та перевізником, тобто, документи які б дали можливість встановити вартість перевезення, надані не були.

Позивач надав до суду договір, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 на здійснення перевезення товарів, однак цей договір під час митного оформлення товарів наданий не був, в листі №2406-1 від 24.06.2017 року на адресу митного органу позивач інформації про цей договір не зазначив.

Враховуючи викладені обставини, у позивача були всі підстави для складання оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

При цьому, суд не погоджується з іншими підставами для складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів, з огляду на наступне.

Відповідач в рішенні про коригування митної вартості товарів від 24.06.2017 року № UA500060/2017/000061/2 зазначає про наявність розбіжностей з підстав не зазначення в експортній декларації країни відправлення 17GREX410100034800 від 21.06.2017 року інвойсу та контракту, за яким здійснюється поставка, однак ці обставини не відповідають дійсності, оскільки в експортній декларації в графі 44 містяться дані « 380/031» де « 380» - код документа (інвойсу), а « 031» номер інвойсу, а в інвойсі є посилання на номер контракту, за яким здійснюється поставка.

Щодо не зазначення в експортній декларації країни відправлення 17GREX410100034800 від 21.06.2017 року географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, суд звертає увагу на те, що це не є розбіжністю, оскільки в декларації зазначені умови поставки FCA, відповідно до п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту №336/17 від 27.04.2017 року зазначені умови поставки FCA (склад постачальника – Греція), інвойс №031 від 21.06.2017 року містить дані щодо умов поставки FCA SKYDRAS, тобто із зазначенням географічного пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, специфікація до контракту, митна декларація №UA500060/2017/009412 містять такі ж самі дані умов поставки, які не суперечать умовам поставки зазначеним в митній декларації країни відправлення.

Щодо не зазначення в експортній декларації 17GREX410100034800 від 21.06.2017 року класів товару, ці обставини не свідчать про наявність розбіжностей в поданих документах, з огляду на наступне.

В поданих до митного оформлення документах, зокрема, специфікації до контракту, інвойсі, прайс-листі, пакувальному листі, тощо є розділення товару на класи.

Експортна декларація ЕХ-1 це митний документ, який складений, в даному випадку, постачальником товару і підтверджує експорт товарів з країн Європейського Союзу законність вивезення продукції з країни-експортера і ввезення в країну-імпортер та в експортній декларації є посилання на інвойс, за яким позивачу поставлений товар (графа « 44» містить дані « 380/031» де « 380» - код документа (інвойсу), а «031» номер інвойсу), а також на інші документи, номери яких співпадають з наданими для розмитнення до Одеської митниці ДФС, тобто, ця експортна декларація стосується саме товару, щодо розмитнення якого в цій справі існують спірні правовідносини та в ній є посилання на документи, які містять розділення товару на класи (А, В).

Крім того, суд звертає увагу на те, що УКТЗЕД містить тільки код товару для абрикосів - НОМЕР_1 і не містить його розділення на класи (А, В), а класи застосовуються тільки з метою пояснення різної ціни на один товар в залежності від його розміру.

Щодо посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на відсутність в поданих документах даних щодо включення або не включення до ціни товару вартості упаковки, пакування, суд не погоджується з доводами відповідача, вважає їх не обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до п. 7.1, 7.2 зовнішньоекономічного контракту №336/17 від 27.04.2017 року товар може постачатися Покупцю у зворотній тарі Покупця, а саме у пластикових ящиках, призначених для транспортування свіжих цитрусових, фруктів та овочів або у тарі Постачальника, призначеної для транспортування свіжих цитрусових, фруктів та овочів. У випадку постачання товару у тарі Постачальника, остання включається у вартість товару та не підлягає поверненню. Обов’язок пакування та маркування товару покладається на Постачальника. Такі витрати входять у вартість товару та додатковому відшкодуванню зі сторони Покупця не підлягають.

Таким чином, відповідно до умов зазначеного контракту пакування покладається на постачальника товару - Фірму «FRUTOPOLIS S.A.» (Греція) та при постачанні товару у тарі постачальника, її вартість включається до ціни товару та не підлягає поверненню.

Надана при розмитненні товару позивачем експортна декларація 17GREX410100034800 від 21.06.2017 року не містить будь-яких даних щодо зворотної тари, статус якої визначає постачальник товару при оформленні цієї декларації та надає відповідні документи для перевірки їх митним органам Греції при експорті товару.

Крім того, позивачем в митній декларації №UA500060/2017/009412 в графі 37, 40 мають заповнюватися дані щодо особливостей переміщення товару через митний кордон України, до яких відноситься також режим переміщення тари, однак в цій декларації не зазначено про зворотну тару, тобто, ця тара є не зворотною тарою постачальника, вартість якої включається до ціни товару.

В даному випадку, суд не вбачає будь-яких розбіжностей в поданих до митного оформлення товару позивачем документах та з цих документів можливо визначити митну вартість товару та умови її поставки, в тому числі щодо пакування та тари.

Таким чином, відповідачем в цій частині не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Враховуючи викладене, суд погоджується тільки з правомірністю висновків митного органу щодо наявності розбіжностей в поданих документах, які стосуються перевезення товару та вартості такого перевезення (транспортних витрат), що надавало відповідачу право витребувати у позивача додаткові документи, які ним надані не були, а тому відмова в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та коригування митної вартості товарів відповідачем є правомірними.

При цьому, відповідачем проаналізована цінова інформація баз даних «Інспектор» та ЄАІС ДФС, з якої вбачається, що митна вартість подібних (аналогічних) товарів є більшою (МД від 22.06.2017 року №UA500060/2017/009244).

Таким чином, суд вважає, що відповідачем доведена наявність розбіжностей в поданих до митного оформлення позивачем документах та не надання позивачем додаткових документів, що є підставою для коригування митної вартості товарів та відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Дунайська імпортна компанія» не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову ТОВ «Дунайська імпортна компанія», у відповідності до приписів ст. 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (68600, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, Болградське шосе, 31/1, код ЄДРПОУ 40017905) до Одеської митниці Державної фіскальної служби (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А, код ЄДРПОУ 39441717) про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000061/2 від 24.06.2017 року та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00766 від 24.06.2017 року – відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається відповідно до п. 15.5 ч. 1 розділу VІІ Перехідних положень КАС України учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.І. Свида

.