Постанова № 72602917, 28.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 750/10138/17 Суддя (судді) першої інстанції: Логвіна Т.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді: Петрика І.Й., суддів: Собківа Я.М., Степанюка А.Г., при секретареві: Біднячук Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом) апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

20.10.2017 ОСОБА_2 звернулась до Деснянського районного суду міста Чернігова з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просила:

- визнати неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови їй у перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати посадовим особам органу місцевого самоврядування;

- зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити їй перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим посадовим особам органу місцевого самоврядування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 353 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України" та вимог ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" в редакції, що діяла на момент призначення пенсії, у розмірі 85 % від місячного (чинного) заробітку, починаючи з 01.06.2017 року з урахуванням всіх надбавок, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме посадового окладу - 3200,00 грн., надбавки за ранг - 60,00 грн., надбавки за вислугу років - 815, 00 грн., надбавки за високі досягнення у праці - 1996, 75 грн., премії - 320, 00 грн., а також матеріальної допомоги на оздоровлення - 414, 87 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань - 419, 44 грн., згідно листа Новозаводського районної у місті Чернігові ради від 21.08.2017 № К-437/463, а також виплати заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.

Позовні вимоги мотивує: посиланням на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 353, якою передбачено підвищення посадових окладів працівникам районної у місті раді, на положення ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII , яка передбачає право держслужбовців на перерахунок пенсії у зв'язку з таким підвищенням; а також посиланням на неприпустимість застосування положень законодавчих актів, які звужують існуючі права ( постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, на думку позивача).

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 січня 2018 року адміністративний позов задоволено частково: задоволено всі позовні вимоги, однак не з заявленого позивачем періоду (01.06.2017), а з 01.09.2017.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач має право на заявлений у позові перерахунок, оскільки до спірних відносин що склалися між позивачем та відповідачем, на думку суду, слід застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на момент призначення пенсії позивачу, тобто якими передбачено перерахунок пенсії державним службовцям з підстави підвищення заробітної плати.

Не погодившись з рішенням суду відповідач, - Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що чинним на момент звернення позивача законодавством не передбачено перерахунку пенсії ані з підстави підвищенням посадових окладів працюючим держслужбовцям, ані з підстави включення до заробітку для обчислення пенсії таких виплат, як матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань.

28.02.2018 на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшло заперечення позивача на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просив у задоволенні апеляційної скарги Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України відмовити.

В судове засідання, призначене на 28.02.2018 позивач та відповідач особисту та явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно (арк. с.69-72), про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликались в судове засідання, але в суд не з'явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін (представників сторін) без фіксації судового засідання.

Розглянувши справу в межах перегляду судом апеляційної інстанції, колегія суддів встановила наступне.

Позивач ОСОБА_2 до моменту виходу на пенсію працювала на посаді головного спеціаліста з оргтехніки та комп'ютеризації Новозаводської районної у місті Чернігові ради.

З 07.04.2010 позивач перебуває на обліку в Чернігівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-III, "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII у розмірі 85 % суми заробітної плати, якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 23.06.2016 спір між позивачем та відповідачем з аналогічних підстав (однак перерахунок стосувався періоду з 01.05.2016, пов'язаний був із прийняттям постанови КМУ від 09.12.2015 № 1013), було вирішено на користь позивача, зокрема: зобов'язано відповідача включити до заробітку ОСОБА_2 для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати за роботу на державній службі, а також здійснити перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до

01.07.2017 позивач звернулась до Новозаводської районної у місті Чернігові ради із запитом на інформації про складові заробітної плати за червень 2017 року за посадою, яку вона обіймала.

Листом від 21.08.2017 № К-437/463 (арк.с. 19). Новозаводська районна у місті Чернігові рада повідомила, що заробітна плата головного спеціаліста з оргтехніки та комп'ютеризації районної у місті ради за червень 2017 року включає: посадовий оклад - 3200,00 грн., надбавку за 12 ранг - 60,00 грн., надбавку за вислугу років - 815, 00 грн., надбавку за високі досягнення у праці - 1996, 75 грн., премію - 320, 00 грн., а також повідомлено, що 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення становить - 414, 87 грн., 1/12 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань складає - 419, 44 грн.

22.08.2017 позивач звернулась до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі листа Новозаводської районної у місті Чернігові ради від 21.08.2017 № К-437/463.

Листом від 14.09.2017 № 24862/06 відповідач відмовив у перерахунку пенсії позивачу на тій підставі, що положення, на які посилається позивач втратили чинність, а нормами чинного законодавства (перш за все, ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, п.10-12 Прикінцевих положень цього Закону) не передбачає проведення перерахунків державним службовцям.

Непогодження позивача з відмовою йому у перерахунку пенсії зумовило звернення з даним адміністративним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280 і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

В силу положень ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції чинній на момент призначення пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Згідно з ст. 371 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Таким чином, законодавством, чинним на час призначення пенсії позивачу, були передбачені умови та порядок перерахунку пенсії державним службовцям.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про державну службу», зокрема текст ст. 371 викладено в наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05. 2000 р. № 865 (далі по тексту - Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок <…> (п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865).

Згідно п. 5 цієї ж постанови перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 9 грудня 2015 р. № 1013 (далі по тексту - Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. № 1013) зазначений пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865, яким був врегульований порядок перерахунку пенсії державним службовцям виключено, пункт 5 цієї постанови викладено в наступній редакції: "5. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики."

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. № 1013 фактично було скасовано норми законодавства, які визначали право державних службовців на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим держслужбовцям.

При цьому, колегія суддів зазначає, що виконавчим органом не було визначено нового порядку регулювання пенсійного забезпечення державних службовців в частині, що стосується перерахунку призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622

«Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі по тексту - Постанова Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622) постанову Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865, якою було передбачено умови та порядок перерахунку пенсій державним службовця, було скасовано та встановлено новий порядок регулювання пенсійного забезпечення державних службовців.

Так, пунктом 1 розд. «Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб» Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, яка набула чинності з 01.05.2016 встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

10 грудня 2015 року прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, - Закон України «Про державну службу» № 889-VIII.

У зв'язку з набуттям з 1 травня 2016 року чинності зазначеним Законом, положення Закону України «Про державну службу» № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII).

Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Порядку перерахунку пенсії державним службовцям Законом № 889-VIII не передбачено.

Ураховуючи наведені вище положення, колегія суддів дійшла висновку, що з 01.12.2015 року (початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 , якою п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 виключено, а її п. 5 викладено в іншій редакції), та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 373/1460/16-а).

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії 22.08.2017, тобто після вступу в силу постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 та Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, відмова у здійсненні йому такого перерахунку є обґрунтованою, підстав для визнання її неправомірною не вбачається.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 45 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пексійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Отже, окрім іншого, заявлена позивачем дата, з якої він просить провести перерахунок пенсії (01.06.2017) є такою, що суперечить встановленому ст. 48 Закону Про загальнообов'язкове державне пексійне страхування» порядку обчислення строків для здійснення перерахунку.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача в частині звуження його права на соціальний захист з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини.

Також колегія суддів вважає, що скасування окремим категоріям громадян права на перерахунок пенсії також не суперечить ч. 3 статті 22 Конституції України, якою визначено, що при прийнятті нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

Розмір пенсії, яку отримував позивач, не зменшився, а залишився на тому ж рівні. Тому відсутні підстави стверджувати, що права позивача були звужені. Зміна правового регулювання виключала лише можливість збільшення пенсії у випадку підвищення розміру заробітної плати працюючих державних службовців.

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) у справі "Великода проти України" (заява №43331/12) Суд вказав, що зменшення пенсії особи може бути сумісним з вимогами статті 1 Першого протоколу Конвенції, оскільки його положення не встановлюють жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, запроваджувати чи ні будь-які форми системи соціального забезпечення, або обирати тип чи розмір пільг для забезпечення у рамках будь-якої такої системи. Проте, якщо Договірна держава має чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам (див. ухвалу щодо прийнятності у справі "Стек та інші проти Сполученого Королівства " (Stec and Others v. the United Kingdom) [ВП], заяви № 65731/01 та № 65900/01, п. 54, ECHR 2005-X), доки існує законодавче право.

Суд також зазначив, що зменшення пенсії заявника очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою, суд не вважає, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявника (див. ухвалу щодо прийнятності від 8 жовтня 2013 року у справі "Да Консесау Матеуш та Сантуш Жануаріо проти Португалії" (Da Conceiзгo Mateus and Santos Januario v. Portugal), заяви № 62235/12 та № 57725/12).

Аналогічна правова позиція Європейського суду з прав людини викладена в рішеннях від 09.10.1979 у справі "Ейрі проти Ірландії" та від 12.10.2004 у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії", в якому Суд зазначив, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового, і такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, вказані вище правові позиції Європейського суду з прав людини та Конституційного Суду України, відсутні підстави стверджувати, що права позивача були звужені шляхом прийняття нових законодавчих актів, які до речі не були визнані в установленому порядку не конституційними.

Також колегія суддів не бачить підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу у зв'язку з врахуванням до заробітної плати для обчислення пенсії таких виплат, як матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (який діяв на час звільнення позивача) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (в тому числі матеріальна допомога), враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Разом з тим, враховуючи вищезазначені зміни щодо регулювання пенсійного забезпечення державних службовців (прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, Закону України «Про державну службу» № 889-VIII) дані норми, на думку колегії суддів, поширюються наразі на правовідносини, які виникли стосовно призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. № 3723ХІІ , а не перерахунку вже призначеної пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2016 року у судовому порядку вже було зобов'язано відповідача включити до заробітку ОСОБА_2 для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань. Тобто, наразі позивач просить здійснити перерахунок вже призначеної пенсії.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів не вбачає підстав для перерахунку пенсії позивачу також у зв'язку з врахуванням до заробітної плати для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що, задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував приписи ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Встановивши, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

зп о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 січня 2018 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

Судді: Собків Я.М.

Степанюк А.Г.

Повний текст виготовлено: 03.03.2018

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Степанюк А.Г.

Собків Я.М.