Постанова № 72594388, 05.03.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 711/268/2012

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 березня 2018 року м. Ужгород

апеляційний суд Закарпатської області у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Кондора Р.Ю., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судового засідання: Пилип Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Тячівського районного суду про відмову у видачі дубліката виконавчого листа, постановленої 12 грудня 2017 року головуючим суддею Розман М.М. за заявою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання,-

встановив:

У жовтні 2017 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся в суд із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання. Заява обґрунтована тим, що рішенням Тячівського районного суду від 02.02.2012 року задоволено позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 та стягнуто з нього заборгованість за кредитним договором. Отриманий на підставі такого рішення виконавчий лист пред'являвся до виконання та 28.09.2012 року було відкрито виконавче провадження. Однак з відомостей про дане виконавче провадження, отриманих з сайту Мінюсту, стало відомо про повернення виконавчого документу стягувану. В той же час відповідна постанова та оригінал виконавчого листа на адресу заявника не надходили, що свідчить про його втрату при поштовій пересилці. Посилаючись на викладене, просило суд задовольнити заяву.

Ухвалою Тячівського районного суду від 12.12.2017 року в задоволенні заяви ПАТ «Універсал Банк», відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою ПАТ «Універсал Банк» оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву. В обґрунтування скарги посилається на те, що суд дійшов помилкового висновку про недоведеність вимог. Заявником було надано суду всі наявні в нього докази, а інші заявник просив витребувати з виконавчої служби, чого судом зроблено не було.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з п. 9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

А згідно частин 1, 3 і 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Як зазначено в статтях 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічні норми містилися в статтях 10, 60 ЦПК України (в редакції чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Тячівського районного суду від 02.02.2012 р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 290194,93 грн. та 2823 грн. судового збору (а.с.27, 28). Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 30.05.2012 року рішення Тячівського районного суду від 02.02.2012 року залишено без змін (а.с.58, 59).

На підставі даного рішення було видано відповідний виконавчий лист №711/268/2012 (а.с.70).

Який подано для примусового виконання, і 28.09.2012 року державним виконавцем РВ ДВС Тячівського РУЮ відкрито виконавче провадження з приводу виконання вказаного виконавчого листа (а.с.71).

Також з матеріалів справи вбачається, що наразі вказаний виконавчий лист повернуто стягувачу, що підтверджується роздруківкою з Інформацією про виконавче провадження (а.с.72-74).

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не надано суду жодного підтверджуючого документу, який би свідчив про втрату виконавчого листа під час поштового пересилання, та не зазначено причин для поновлення пропущеного строку.

Проте, колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції, оскільки такий не ґрунтується на матеріалах справи та нормах процесуального права.

Доведеним є той факт, що виконавчий лист №711/268/2012 постановою державного виконавця повернуто стягувачу.

Проте, матеріали справи не містять доказів як направлення на адресу стягувача, так і отримання ПАТ «Універсал Банк» зазначеного листа разом з виконавчим листом.

При цьому, в прохальній частині заяви ПАТ «Універсал Банк» просив суд зобов'язати відділ ДВС Тячівського РУЮ надати докази направлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Суд першої інстанції на вказане не звернув уваги та взагалі не розглянув клопотання про витребування доказів. Слід зазначити, що таке клопотання є обґрунтованим, позаяк докази, про витребування яких ставилося питання, мають визначальне значення для правильного вирішення даного питання.

Вказане свідчить про те, що суд першої інстанції, всупереч приписів ч. 4 ст. 10 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення ухвали) не сприяв сторонам у здійсненні їхніх прав, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про недоведеність вимог.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 431 ЦПК України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) - Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

Як зазначено в підпунктах 17.2 і 17.4 п. 17 Розділу XIII «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» - до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів:

оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про … поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання …), здійснюється в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;

у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Оскільки апеляційний суд розглядає справи за правилами положень ЦПК України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) у яких провадження відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу. А чинний ЦПК України не передбачає такої процесуальної дії як «Видача дубліката виконавчого листа замість втраченого оригіналу» у сукупності з тим, що дублікат виконавчого документа може видати лише суд першої інстанції згідно Перехідних положень чинного Кодексу. Та приймаючи до уваги ту обставину, що суд першої інстанції при постановленні ухвали про відмову в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання, припустився порушень вимог норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, апеляційний суд приходить до думки, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви по суті її вимог.

В прохальній частині апеляційної скарги, ПАТ «Універсал Банк» просить апеляційний суд видати дублікат виконавчого листа та поновити строк для пред'явлення його до виконання. Оскільки, чинним ЦПК України (в редакції з 15 грудня 2017 року) не передбачено такої процесуальної дії для апеляційної інстанції, а тому, вказана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з вище наведених обставин.

Враховуючи встановлене та керуючись нормами статей 374, 379, 381, 382 і 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», задовольнити частково.

Ухвалу Тячівського районного суду від 12 грудня 2017 року, скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 06 березня 2018 року.

Суддя-доповідач:

Судді: