Рішення № 72594258, 06.03.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7235/17

2/214/161/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 березня 2018 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження цивільну справу №214/7235/17

за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке є правонаступником Криворізького центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області

до ОСОБА_2

про повернення суми надмірно сплаченої пенсії, -

Представники сторін:

від позивача – ОСОБА_3

від відповідача – адвокат ОСОБА_4

СУТЬ СПОРУ:

Представник первісного позивача КЦО УПФУ Дніпропетровської області звернувся до суду з позовною заявою 11.12.2017 року, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суду надміру виплаченої пенсії в розмірі 17 904,48 грн.

Пред’явлені вимоги мотивовано тим, що з 03.02.1997 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в КЦО УПФУ Дніпропетровської області та отримує пенсію за віком. У 2017 році з метою проведення моніторингу з питань нарахування та виплати пенсій населенню, спеціалістами КЦО УПФУ Дніпропетровської області вивчено матеріали пенсійної справи ОСОБА_2 із співставленням відомостей, наданих ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з інформацією в автоматизованих системах, в результаті чого виявлено розбіжності, а саме ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» щомісяця двічі надавалися звітності, що призвело до повтору відомостей, внесених до персоніфікованого обліку. За наслідками проведеної перевірки встановлено, що за період з 01.01.2008 року по 31.12.2015 року сума пенсії, переплаченої ОСОБА_2, становить 17 904,48 грн. Оскільки в добровільному порядку повернути надміру отриману суму пенсії відповідач не бажає, а направлені управлінням з цього приводу повідомлення від 11.01.2016 року №47/025-08 та від 04.04.2016 року № 896/01-06 ігнорує, представник позивача, діючи від імені та в інтересах КЦО УПФУ Дніпропетровської області, вимушений звернутись до суду.

Суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України. У встановлений судом строк жоден із учасників справи не подав клопотання про розгляд справи за їх участю в судовому засіданні.

15.02.2018 року представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_4 подала відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Свою позицію мотивувала тим, що ОСОБА_2 дійсно отримує пенсію за віком в розмірі, призначеному йому КЦО УПФУ Дніпропетровської області, та відповідно до ст.102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зобов’язаний повідомляти управлінню про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. Відповідно до положень ст.50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, затвердженого постановою Правління ПФУ від 21.03.2003 року №6-4, зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані з пенсіонера за умови зловживань ним або подання страхувальником недостовірних даних. Будь-яких зловживань стосовно призначення пенсії та визначення її розміру ОСОБА_2 не допускав, доказів зворотного позивачем не надано. Оскільки пенсіонер не несе відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, які видаються органами державної влади, іншими організаціями та установами на виконання їх повноважень, тому вимоги до ОСОБА_2, на переконання його представника, є безпідставними. В обґрунтування пред’явлених вимог представник позивача посилалася на те, що сума переплати пенсії утворилась в результаті автоматизованої передачі даних ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме повтору відомостей, внесених до персоніфікованого обліку, до чого відповідач відношення не має. Враховуючи те, що правильність виконаних розрахунків, за якими проведена виплата пенсії ОСОБА_2, а також добросовісність набуття ним коштів, презюмуються в силу ст.1215 ЦК України, в той час як позивачем не надано будь-яких доказів, які б визначали необхідність повернення ним коштів, представник відповідача просила в задоволенні позову відмовити. Окремо представник відповідача ОСОБА_4 акцентувала увагу на неузгодженості в хронології обставин, зазначених представником позивача, а саме вказано, що розбіжності в нарахуванні пенсії ОСОБА_2 виявлено спеціалістами КЦО УПФУ Дніпропетровської області в ході проведення моніторингу в 2017 році, в той час як вимоги про повернення надміру отриманої пенсії направлено на адресу відповідача начебто в січні та квітні 2016 року.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило.

Ухвалою суду від 06.03.2018 року судом залучено до участі у справі правонаступника позивача КЦО УПФУ Дніпропетровської області – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у зв’язку з його реорганізацією.

Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 03.02.1997 року перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду та отримує пенсію за віком, призначену йому відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення надмірно отриманої пенсії, КЦО УПФУ Дніпропетровської області пред’явлені вимоги мотивувало тим, що в ході проведення моніторингу з питань нарахування та виплати пенсій населенню, спеціалістами КЦО УПФУ Дніпропетровської області вивчено матеріали пенсійної справи ОСОБА_2 із співставленням відомостей, наданих ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з інформацією в автоматизованих системах, в результаті чого виявлено розбіжності, а саме ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» щомісяця двічі надавалися звітності, що призвело до повтору відомостей, внесених до персоніфікованого обліку. За результатами проведеного перерахунку здійснено розрахунок переплати пенсії з 01.01.2008 року по 31.12.2015 року на суму 17904,48 грн., в підтвердження чому надано довідку №666 від 21.03.2017 року (а.с.10). Оскільки, на переконання представника позивача, отримана відповідачем пенсія є безпідставно набутим майном, тому вона підлягає поверненню відповідачем.

Однак, суд не може погодитись з такими доводами позивача, з огляду на наступне.

Механізм утримання надміру виплачених сум пенсій регламентовано ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003 року (далі – Порядок), відповідно до яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно з п.3 Порядку, повернення коштів проводиться відповідно до ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім’ї тощо.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові №6-151цс13 від 22.01.2014 року, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абз.2 ч.1 ст.1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст.1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум та наявність рахункової помилки покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Системним аналізом вказаних норм суд приходить до висновку, що повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку наявності двох умов: 1) така виплата є результатом рахункової помилки органу, який здійснював нарахування та виплату пенсії; 2) така надмірна сплата відбулась з вини та недобросовісності пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації чи її приховання.

У п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України законодавець чітко визначає характер помилки, яка може бути підставою для повернення коштів, а саме – рахункова помилка, тому можна дійти висновку, що не всі помилки є підставою для повернення надміру сплачених пенсій, а лише ті, які пов'язані з помилками у розрахунках (арифметичні).

Як вбачається з п.п.1 п.24 Постанови Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.71 рішення №29979/04 від 20.01.2012 року у справі «Рисовський проти України», «... потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються…».

Так, в ході судового розгляду судом не встановлено доказів, які б свідчили про те, що під час нарахування та виплати ОСОБА_2 пенсії КЦО УПФУ Дніпропетровської області діяло не добровільно та з допущенням будь-якої рахункової помилки, зокрема відсутні висновки ревізії, акти перевірок чи службового розслідування, запити на отримання первинної документації з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», зроблені в порядку ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», безпосередньо така документація підприємства, по інформації яких можна було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою.

Крім того, перевірені докази у справі, яким судом надано відповідну правову оцінку, очевидно вказують на відсутність у відповідача недобросовісності в нарахуванні та отриманні пенсії, оскільки розрахунок пенсії здійснювався управлінням пенсійного фонду за документами та відомостями, що надавались ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», за достовірність яких відповідно до ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач відповідальності не несе.

Доказів зловживань з боку відповідача ОСОБА_2, що стверджували б про його недобросовісність при нарахуванні розміру пенсії та отриманні надмірної суми пенсії, позивачем всупереч ст.10 ЦПК України в рахунок доведеності вимог не надано.

Самі по собі доводи позивача щодо виявлення розбіжностей, які за хронологічністю їх виявлення суперечать з дійсними обставинами та доводами представника позивача, не підтверджені належними доказами, а тому не є достатніми для стягнення з відповідача пенсійних виплат, які ОСОБА_2 добросовісно отримав на підставі фактичного складу доведених обставин та відповідно до ст.1215 ЦК України поверненню не підлягають, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яке є правонаступником, КЦО УПФУ Дніпропетровської області.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно зі ст.141 ЦПК України, з огляду на ухвалення рішення на користь відповідача та звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.18 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» в редакції, діючій на момент звернення до суду, тому витрати по сплаті судового збору підлягають компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке є правонаступником Криворізького центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про повернення суми надмірно сплаченої пенсії – відмовити.

Судові витрати по справі компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати підписання рішення суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги 26, м. Дніпро.

Відповідач: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: мкр-н Гірницький 27/58, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Повне рішення суду складено та підписано 06.03.2018 року.

Суддя Євтушенко О.І.