Постанова № 72586301, 01.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

03680, м. Київ-680, вул. Солом'янська, 2а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа 757/69879/17-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/2144/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Соколов О.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

1 березня 2018 року Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - Семенюк Т.А.

Суддів - Прокопчук Н.О., Саліхова В.В.,

при секретарі - Булах А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2017 року у справі за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження громадянина України ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України, посилаючись в обґрунтування подання на те, що на виконанні у відділу знаходиться виконавче провадження № 54772611 з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва від 17 листопада 2016 року № 752/11324/14-ц про стягнення ОСОБА_4 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 1625332 доларів США 50 центів.

Зазначив, що заборгованість за виконавчими документами в добровільному порядку не погашається та декларації про майно і доходи на адресу відділу не надаються.

У зв'язку із викладеним просив суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянина ОСОБА_4 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом Голосіївського районного суду м. Києва від 17 листопада 2016 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2017 року подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України задоволено.

Тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_4 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом Голосіївського районного суду м. Києва від 17 листопада 2016 року № 752/11324/14-ц.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати, постановити нову про відмову у задоволенні вищезазначеного подання, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у відділі знаходиться виконавчий лист Голосіївського районного суду м. Києва від 17 листопада 2016 року № 752/11324/14-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 1625332 доларів США 50 центів.

В добровільному порядку зобов'язання з погашення заборгованості у виконавчому провадженні ОСОБА_4 не виконується.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п. 1 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

За п. 5 ч. 1 ст. 6 ЗУ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Статтею377-1 ЦПК України (в редакції, чинній при постановленні ухвали) визначено, що, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того. що матеріали подання свідчать про те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього згідно рішення суду, яке набрало законної сили, вжиті державним виконавцем заходи, спрямовані на виконання рішення суду не досягли бажаного результату.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що апелянт не ухиляється від виконання боргових зобов'язань, оскільки, як пояснив в судовому засіданні сам ОСОБА_4, виконувати рішення він почав лише з листопада 2017 року шляхом відрахування коштів з заробітної плати (близько 1000-1500 грн. на місяць), в той час, як рішення суду набрало чинності 2 листопада 2016 року. Тобто, жодних дій щодо виконання рішення суду та погашення заборгованості протягом року ОСОБА_4 не вчинив.

Також колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що державний виконавець не вчинив всі дії щодо звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, домоволодіння, загальною площею 661,7 квадратних метри з будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, на якій знаходиться домоволодіння, які передані в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк» відповідно до іпотечного договору №04/І-931 від 17 грудня 2007 року, належали не боржнику, а ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та таке майно не може бути реалізоване в рамках даного виконавчого провадження.

Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Будь-яких доказів щодо поважних причин невиконання рішення суду апелянтом не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, доводами апеляційної скарги не спростовуються, підстав для її скасування судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 5 березня 2018 року.

Головуючий

Судді