Постанова № 72586297, 26.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Кулікової С.В. (суддя-доповідач)

суддів: Кравець В.А., Лапчевської О.Ф.

за участю секретаря: Осінчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 6 листопада 2017 року за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, треті особи: Обухівський міськрайонний відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

Справа № 761/37807/16-цАпеляційне провадження: №22-ц/796/31/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Піхур О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кулікова С.В. встановила:

у жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем від 25 серпня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі під номером 10446, серії № НАР 539062, яким задоволено вимоги ПАТ «Альфа-Банк» про стягнення заборгованості розмірі 850 505 грн. 40 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, площею 0,2500 га, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, територія Підгірцівської сільської ради, с. Підгірці та стягнення судових витрат.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначав, що 24 жовтня 2007 року уклав з ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») іпотечний договір, яким забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №11312-к від 24.10.2007 року, укладеного між банком та ОСОБА_3, за умовами якого останній зобов'язаний в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути банку в кінцевий термін до 22 жовтня 2022 року кредит у розмірі 1 100 000 гривень, проценти за користування ним у розмірі 15,5 % річних, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 31,5 % річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати банку всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання іпотекодавцем умов кредитного договору у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором.

Позивач стверджував, що 17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промисло-інвестиційний банк» та ПАТ «Альфа-Банк» було укладено договори про відступлення прав вимоги та про передачу прав за договором забезпечення, в тому числі і за вказаними кредитним та іпотечним договорами.

Позивач вказував, що з листа Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, він дізнався про існування оскаржуваного виконавчого напису та про те, що 19 серпня 2016 року головним державним виконавцем Борискевичем А.І. було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 51971986 на підставі Виконавчого напису № 10446 від 25.08.2015 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А.

Вказаний виконавчий напис вчинено не законно, оскільки на момент його вчинення між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 існував судовий спір про стягнення заборгованості за даним кредитним договором, при цьому сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом у позовній заяві та виконавчому написі є відмінними.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 6 листопада 2017 року позов задоволено та вирішено питання судових витрат.

У поданій апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк» просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідач посилається на невідповідність рішення суду нормам матеріального права та неповне з'ясування обставин справи та неналежну оцінку наданих суду доказів, оскільки позивач на надав жодних розрахунків або переконливих доказів на підтвердження того, що на час вчинення виконавчого напису його заборгованість за кредитним договором була відсутня або була у іншому розмірі ніж зазначено у листах відповідача чи виконавчому написі, а пред'явлення позову про стягнення кредитної заборгованості з позичальника не означає наявність спору щодо суми заборгованості.

Також товариство не погоджується з висновком суду про наявність між сторонами спору, оскільки банк звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а виконавчий напис вчинено по іпотечному договору щодо звернення стягнення на предмет іпотеки відносно майнового поручителя, який несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Належним чином повідомлені про день та час розгляду апеляційної скарги відповідачі та третя особа Обухівський міськрайонний відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (т. 2 а.с.29,31,32), у судове засідання не з'явились, клопотання про відкладення судового розгляду справи не подали, тому відповідно до положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судове засідання у їх відсутність.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІ від 3 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 2 червня 2016 року №1402- VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_6, який просив залишити рішення без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 24 жовтня 2007 року між позивачем та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено іпотечний договір, яким забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №11312-к від 24 жовтня 2007 року, укладеного між банком та ОСОБА_3, за умовами якого останній зобов'язаний в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути банку в кінцевий термін до 22 жовтня 2022 року кредит у розмірі 1 100 000 грн., проценти за користування ним у розмірі 15,5 % річних, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 31,5 % річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати банку всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання іпотекодавцем умов кредитного договору у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором (а.с. 12-21).

17 грудня 2012 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ПАТ «Альфа-Банк» уклали договір відступлення прав вимоги, у тому числі і за кредитним договором №11312-к від 24 жовтня 2007 року. За таких обставин, ПАТ «Альфа-Банк» набуло права вимоги за кредитним договором № 11312-к від 24 жовтня 2007 року, укладеного між банком та ОСОБА_3 (а.с. 23-34).

У зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань із повернення кредиту, 21 липня 2015 року ПАТ «Альфа Банк» направило вимогу позичальнику та позивачу за вих. № 63041-34 від 21 липня 2015 року про негайне повернення заборгованості по кредиту та відсотках, яка станом на 1 липня 2015 року складала 943 147 грн. 05 коп.. з яких: сума заборгованості за кредитом - 664 400 грн. 00 коп., за відсотками - 182 605 грн. 40 коп., пеня - 96 141 грн. 65 коп. Вимога також містила попередження про те, що у разі невиконання вимоги, банк розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 36).

10 серпня 2015 року позивач на вимогу від 21 липня 2015 року надав відповідь, в якій заперечував проти вчинення виконавчого напису у зв'язку з тим, що заборгованість не безспірна (а.с. 37-41).

За зверненням відповідача 25 серпня 2015 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. (а.с. 56), останнім було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі під номером 10446, яким задоволено вимоги ПАТ «Альфа-Банк» у сумі 850 505 грн. 40 коп., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, площею 0,2500 га, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, територія Підгірцівської сільської ради, с. Підгірці, а 19 серпня 2016 року головним державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_7 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51971986 на підставі вказаного виконавчого напису (а.с. 56).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір щодо заборгованості за кредитним договором №11312-к від 24 жовтня 2007 року, а отже, заборгованість не є безспірною, що свідчить про вчинення виконавчого напису 25 серпня 2015 року з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Вказаний висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах матеріального права.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно пункту 3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 3.2. Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

На підставі викладеного, та з урахуванням, що в провадженні Дарницького районного суду міста Києва розглядається спір про стягнення заборгованості за кредитним договором №11312-к від 24 жовтня 2007 року, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для визнання заборгованості по даному кредитному договору безспірною.

Доводи апеляційної скарги про те, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором було подано до ОСОБА_3, а виконавчий напис вчинено по іпотечному договору щодо звернення стягнення на предмет іпотеки відносно майнового поручителя, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки іпотечний договір було укладено на забезпечення виконання умов кредитного договору, а відтак лише безспірність заборгованості за кредитним договором є підставою для вчинення виконавчого напису по іпотечному договору щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин, судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права, тому колегія суддів згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України дійшла висновку про залишення рішення суду без змін, а скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 6 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Дата виготовлення повного тексту постанови - 5 березня 2018 рік.

Головуючий:

Судді: