Ухвала суду № 72586286, 26.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Масенка Д.Є., Паленика І.Г.

при секретарі Орліченко О.Ю.

за участю

представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Геомакс-Ресурс», адвоката Брацкової О.С., на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 січня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС Касіча В.В. та накладено арешт на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Геомакс-Ресурс», а саме № 26003002364301, який відкритий в банківській установі АТ «ОТП Банк», на суму завдану кримінальним правопорушенням, що не перевищує 11 449 936, 09 грн., з забороною розпоряджатися грошовими коштами за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету та з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

В апеляційній скарзі представник власника майна просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити. Так, апелянт зазначає про відсутність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, посилаючись на відсутність обґрунтованої підозри, оскільки у ТОВ «Геомакс-Ресурс» відсутній обов'язок зі сплати податків, зборів, обов'язкових платежів які передбачені ст. 212 КПК України.

Також апелянт ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді посилаючись на ті обставини, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення його власника, а про постановлене судом рішення останній дізнався 25 січня 2018 року з Єдиного реєстру судових рішень.

Прокурор, будучи належним чином повідомлений про дату розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, яка підтримала подану апеляційну скаргу і просила її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, в тому числі і в частині, що стосується поважності підстав пропущення строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення особи яка подала скаргу, а копія постановленого судом рішення, як вбачається з матеріалів судового провадження, на адресу останньої не надсилалась, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про поважність причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за можливе його поновити.

Що стосується посилань апелянта на відсутність підстав для накладення арешту на майно, то колегія суддів, дослідивши наданій їй матеріали вважає їх безпідставними з огляду на такі обставини.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 3201710011000094 від 10 листопада 2017 року відносно службових осіб ТОВ «Геомакс-Ресурс» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Геомакс-Ресурс» знаходячись за податковою адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 67, оф. 504, діючи умисно та протиправно, внаслідок документально оформлених безтоварних операцій з ТОВ «ТД «Украгросвіт» за період з 01 січня 2015 по 30 вересня 2016 років ухилились від сплати податку на додану вартість на суму 5 146 788 грн. та податку на прибуток за 2015 рік на суму 4 632 109 грн. Крім того, службові особи ТОВ «Геомакс-Ресурс» внаслідок реалізації нафтопродуктів та скрапленого газу, з автозаправних станцій при здійсненні розрахункових операцій та відпуску нафтопродуктів при застосуванні талонів та паливних карток, старт-карток, відомостей на відпуск нафтопродуктів за 2015 рік занизили акцизний податок на загальну суму 1 671 039, 09 грн. Таким чином, службові особи ТОВ «Геомакс-Ресурс» ухилилися від сплати податків на загальну суму11 449 936, 09 грн.

Постановою старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС Касіча В.В. від 04 січня 2018 року грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Геомакс-Ресурс» № 26003002364301, який відкритий в банківській установі АТ «ОТП Банк», на суму завдану кримінальним правопорушенням, що не перевищує 11 449 936, 09 грн., визнано речовими доказами.

В рамках даного провадження, слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт грошових коштів в сумі 11 449 936, 09 грн., що знаходяться на вказаному банківському рахунку і належать ТОВ «Геомакс-Ресурс». При цьому, як на одну з підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий послався на необхідність збереження вказаного майна як речового доказу.

Враховуючи вище зазначені обставини, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для задоволення вказаного клопотання та накладення арешту на зазначене в ньому майно.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

На думку колегії суддів, доводи клопотання та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що грошові кошти ТОВ «Геомакс-Ресурс» в сумі 11 449 936, 09 грн., є матеріальними об'єктами, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом, а тому відповідають критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

Таким чином, посилання апелянта на недоведеність стороною обвинувачення тих обставин, що арештоване майно може бути використано як доказ в рамках кримінального провадження № 3201710011000094 є безпідставними, оскілки спростовуються наданими суду матеріалами.

Таким чином, з урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У зв'язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника ТОВ «Геомакс-Ресурс», адвоката Брацкової О.С., про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 січня 2018 року, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 січня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС Касіча В.В. та накладено арешт на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Геомакс-Ресурс», а саме № 26003002364301, який відкритий в банківській установі АТ «ОТП Банк», на суму завдану кримінальним правопорушенням, що не перевищує 11 449 936, 09 грн., з забороною розпоряджатися грошовими коштами за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету та з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Геомакс-Ресурс», адвоката Брацкової О.С., - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Масенко Д.Є. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/796/1010/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції Левицька Т.В.

Доповідач Присяжнюк О.Б.